Рішення від 18.07.2016 по справі 910/9136/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016Справа №910/9136/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грінтехнікс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Велварт» простягнення 66 666,72 грн. та зобов'язання повернути майно Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Максименко К.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтехнікс» (надалі - ТОВ «Грінтехнікс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велварт» (надалі - ТОВ «Велварт») про стягнення 66 666,72 грн. та зобов'язання повернути майно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди обладнання №6 від 01.11.2013 р., у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення орендної плати у розмірі 66 666,72 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання повернути орендоване майно у зв'язку з розірванням такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 18.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі. Також представником позивача подано суду заяву про розподіл судових витрат, в якій позивач просив стягнути з відповідача вартість оплати послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, 14.07.2016 р. до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що ніякого обладнання на виконання умов договору він не отримував, а сам договір №6 від 01.11.2013 р. є підробленим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 р. між ТОВ «Велварт» (орендар) та ТОВ «Грінтехнікс» (орендодавець) був укладений договір оренди обладнання №6 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування наступне обладнання: автомат фасовки рідких та пастоподібних продуктів.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що з метою забезпечення налагоджування об'єкта оренди, навчання персоналу - орендна плата нараховується з 01.01.2014 р.

За змістом п. 2.1 Договору цей договір укладено на невизначений строку і він діє не більше 35 місяців з моменту його укладення.

Відповідно до п. 2.2 Договору сторона договору може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 календарних днів до бажаної дати припинення договору.

Згідно з п. 3.2 Договору місячна орендна плата складає 4 166,67 грн. з ПДВ, річна орендна плата складає 50 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця. За домовленістю сторін можлива орендна плата в повному обсязі не пізніше кінця поточного року одним або декількома платежами.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне платне користування об'єкт оренди - автомат фасовки рідких та пастоподібних продуктів, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 12.11.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 66 666,72 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі обладнання в оренду та користування ним відповідачем у період з 01.01.2014 р. по 30.04.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця. За домовленістю сторін можлива орендна плата в повному обсязі не пізніше кінця поточного року одним або декількома платежами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 30 числа поточного місяця.

Таким чином, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати заборгованості з орендної плати у розмірі 66 666,72 грн. на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 66 666,72 грн.

Твердження відповідача про те, що спірне майно ніколи не передавалося в оренду ТОВ «Велварт» спростовується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі майна від 12.11.2013 р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим його печатками.

Крім того, посилання відповідача на те, що Договір є підробленим не приймаються судом до уваги з огляду на ненадання відповідачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Велварт» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Грінтехнікс» про стягнення з ТОВ «Велварт» заборгованості у розмірі 66 666,72 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути йому обладнання, передане в оренду згідно умов Договору.

08.04.2016 р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву, в якій позивач повідомив відповідача про відмову від Договору та припинення його дії з 09.05.2016 р., а також просив повернути йому передане за Договором майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.2 Договору сторона договору може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 календарних днів до бажаної дати припинення договору.

З урахуванням приписів ст. 651 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Договору, орендодавець правомірно відмовився від Договору шляхом направлення на адресу відповідача заяви від 08.04.2016 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, Договір припинив свою дію шляхом його розірвання в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця з 09.05.2016 р.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний в останній день строку цього договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у стані не гіршому, ніж на момент прийняття його орендарем з урахуванням нормального зносу, за актом приймання-передачі об'єкта оренди.

З припиненням Договору відповідач втрачає статус орендаря і з огляду на положення п. 4.4 Договору, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути йому обладнання, передане в оренду згідно умов Договору, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

18.04.2016 р. між адвокатом Максименком Костянтином Миколайовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 19.04.2013 р.) та ТОВ «Грінтехнікс» (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №56, за змістом якого адвокат протягом дії даного договору зобов'язується здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту, на умовах і в порядку, визначеним цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

25.04.2016 р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №56 від 18.04.2016 р., за змістом п. 4. якої за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у наступному порядку та розмірі:

- 4 000,00 грн. - за підготовку проекту позовної заяви до ТОВ «Велварт» та подання вказаної позовної заяви до суду - сплачуються не пізніше 3-х робочих днів з дня укладення даної додаткової угоди;

- 2 000,00 грн. - за участь в кожному судовому засіданні, виконання іншої представницької дії - сплачуються не пізніше 3 робочих днів з дня участі в засіданні чи вчинення дії;

- 25 000,00 грн. - за фактичне повернення речей та стягнення коштів, що будуть предметом позовної заяви до ТОВ «Велварт» - сплачуються не пізніше 3 робочих днів з дня фактичного повернення речей (частини речей) клієнту чи уповноваженій ним особі.

Позивачем було оплачено вартість наданих згідно додаткової угоди №1 до договору №56 від 18.04.2016 р. послуг у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №621 від 07.07.2016 р.

Суд відзначає, що адвокат Максименко К.М. брав участь у судових засіданнях 04.07.2016 р. та 180.7.2016 р., а також надавав документи по справі та пояснення по суті спору, а відтак виконав зобов'язання передбачені договором №56 від 18.04.2016 р.

За таких обставин суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням повного задоволення судом позовних вимог ТОВ «Грінтехнікс», такі витрати підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтехнікс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велварт» (03067, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 8, кв. 14; ідентифікаційний код 37174939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтехнікс» (03067, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 8, кв. 14; ідентифікаційний код 38716905) заборгованість у розмірі 66 666 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 72 коп., судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Велварт» (03067, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 8, кв. 14; ідентифікаційний код 37174939) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінтехнікс» (03067, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 8, кв. 14; ідентифікаційний код 38716905) автомат фасовки рідких та пастоподібних продуктів, переданий в оренду відповідно до договору оренди обладнання №6 від 01.11.2013 р. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.2016 р.

Суддя В.П. Босий