Постанова

від 06.07.2016 по справі 910/2380/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2016 р. Справа№ 910/2380/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сироватка І.В. - дов. б/н від 22.01.2016р.

від відповідача: Лєвєнцова К.В. - дов. б/н від 22.04.2016р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р.

у справі № 910/2380/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТЕК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Мегаполісжитлобуд"

про стягнення 292 835, 36 грн.

В судовому засіданні 06.07.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретек» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» про стягнення 292 835, 36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов попереднього договору щодо укладення договору оренди від 02.10.2014р., на виконання якого позивачем було сплачено попередню плату (авансовий внесок) в розмірі 279 173, 99 грн., проте торговий центр відповідачем не побудовано та не відкрито не пізніше 01.10.2015р., договір оренди з позивачем не укладено, а тому позивач на підставі п. 13.7 попереднього договору просить стягнути з відповідача авансовий внесок в розмірі 279 173, 99 грн. Крім того, враховуючи невиконання відповідачем свого зобов'язання за попереднім договором в частині повернення авансового внеску в строк до 31.08.2015р., позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 3 302,82 грн. 3% річних та 10 358,55 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму авансового платежу за період з 01.09.2015р. по 22.01.2016р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/2380/16 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретек" заборгованість в розмірі 279 173, 99 грн., інфляційні втрати в сумі 10 358, 55 грн., 3% річних в сумі 3 302, 82 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 392, 53 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, місцевим господарським судом не було враховано положення п. 12.2. попереднього договору, відповідно до якого до відповідача (орендодавця) не застосовуються будь-які негативні наслідки зі сторони орендаря за несвоєчасне відкриття торгового центру.

Крім того, апелянт вказує на безпідставність задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на авансовий платіж, оскільки це суперечить п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" 18.05.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.07.2016р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.07.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України).

При цьому, зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 182 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Нормами ч. 2 ст. 635 Цивільного кодексу України визначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 02.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ретек» (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» укладено попередній договір щодо укладення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., за реєстровими №№ 789, 790.

Відповідно до п. 2.1. попереднього договору сторони зобов'язуються протягом 90 днів після настання Відкладальної обставини, на умовах передбачених в цьому Попередньому договорі, укласти Договір оренди. Договір оренди буде укладено на умовах та в редакції, вказаній в додатку 1 до цього договору.

Пунктом 1.14 Попереднього договору сторони встановили, що відкладальна обставина - це настання в сукупності всіх наведених нижче обставин (умов): отримання Орендодавцем Акта введення в експлуатацію, Сертифікату, Свідоцтва про право власності, інших документів щодо Торгового центру та/або Приміщення, які можуть бути необхідні для укладення Договору оренди із нотаріальним посвідченням відповідно до законодавства України; завершення Орендарем Робіт Орендаря відповідно до вимог цього Договору та отримання Орендодавцем письмового повідомлення від Орендаря про це; направлення Орендодавцем Орендареві письмового повідомлення про готовність до укладення Договору оренди.

Відповідно до п. 13.1 Попереднього договору впродовж строку, вказаного в Додатку 2 (пункт 11), Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі, або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку орендодавця, якщо орендодавець направить такий рахунок орендареві), платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати Орендної плати (Основної орендної плати, Експлуатаційної Орендної та Маркетингової орендної плати) за Договором оренди, сума якого вказана в Додатку 2 (пункт 10). Орендар зобов'язаний сплатити Авансовий внесок незалежно від виставлення Орендодавцем відповідного рахунку.

В тому випадку, якщо орендар сплатив авансовий внесок відповідно до первинного попереднього договору, сума такого сплаченого авансового внеску зараховується в рахунок обов'язку орендаря щодо сплати авансового внеску за цим попереднім договором.

Відповідно до п. 10 додатку №2 до попереднього договору від 02.10.2014р. авансовий внесок (ст. 13, п. 13.1) становить 465 289,98 грн., ПДВ 93 058, 00 грн., всього з урахуванням ПДВ - 558 347,98 грн., але не менше гривневого еквіваленту 39 294, 46 доларів США по курсу НБУ (без ПДВ) (станом на 04.07.2014р.). На момент сплати вказана сума збільшується (підлягає множенню) на показник Коефіцієнту. Авансовий внесок зараховується в рахунок Орендної плати за перший та останній місяці відповідно до Договору оренди.

Пунктами 10-1, 10-2 Додатку 2 до Попереднього договору сторони погодили, що сума сплаченого орендарем авансового внеску відповідно до первинного попереднього договору становить 232 644, 99 грн., ПДВ - 46 529, 00 грн., всього з урахуванням ПДВ - 279173,99 грн. Сума, яку орендар зобов'язаний доплатити з метою повного виконання свого обов'язку щодо сплати авансового внеску становить 279 137,99 грн., з урахуванням ПДВ, але не менше 19 647, 23 доларів США по курсу НБУ без ПДВ (станом на 04.07.2014р.).

Строк сплати Авансового внеску (несплаченої частини (ст. 13, пункт 13.1) протягом трьох робочих днів з моменту підписання протоколу допуску (п. 11 додатку 2 до попереднього договору).

Судом встановлено, що 12.09.2013р. між сторонами також укладався попередній договір щодо укладення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., зареєстрований за №№ 640,641, відповідно до умов якого з укладанням нового попереднього договору (від 02.10.2014р.) втрачають силу відповідні положення цього договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов первинного попереднього договору 20.09.2013р. сплатив на рахунок відповідача 238 246,72 грн. з ПДВ в рахунок орендної плати відповідно до виставленого відповідачем рахунку №19 від 16.09.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №428 від 20.09.2013р. на суму 238 246, 72 грн. (оригінал наявний в матеріалах справи (а. с. 58). Вказана сума, у силу положень п.13.1 Попереднього договору зарахована в рахунок сплати авансового платежу за Попереднім договором.

09.08.2014р. позивач сплатив відповідачу додатковий авансовий внесок в розмірі 40 927,27 грн. на підставі рахунку відповідача №95 від 09.07.2014р., що підтверджується платіжним дорученням №2176 від 09.07.2014р. на суму 40 927 27 грн. (оригінал наявний в матеріалах справи (а. с. 60).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови попереднього договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано свої зобов'язання щодо сплати авансового внеску.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем у строк, визначений Попереднім договором не було укладено з позивачем договір оренди, у зв'язку з не відкриттям торгового центру. Так, листами №130 від 27.02.2014р., №365 від 15.05.2014р., №976 від 26.12.2014р. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи (а. с. 63-65) відповідач відкладав дату відкриття торгового центру, встановлюючи вказану дату відповідно на жовтень 2014 року, березень 2015 року та 14.05.2015р.

Листом №1421 від 30.04.2015р. відповідач повідомив позивача, що з огляду на нестабільну політичну та економічну ситуацію в Україні, відкриття торгового центру буде здійснено після ознак стабілізації ситуації в Україні, про що позивача буде повідомлено.

Пунктом 13.7 Попереднього договору сторони погодили, що у випадку, якщо основний договір оренди не буде укладено сторонами до 30.07.2015р. включно з будь-яких інших підстав, аніж вина орендаря, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню орендодавцем орендарю не пізніше 31.08.2015р. без будь-якого письмового повідомлення про повернення авансового внеску від орендаря.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на 30.07.2015р. договір оренди між сторонами укладено не було, при цьому вина орендаря в неукладенні договору відсутня, у відповідача відповідно до умов п. 13.7 Попереднього договору з 31.07.2015р. виник обов'язок повернути позивачу суму авансового внеску в строк до 31.08.2015р.

Посилання апелянта на неврахування судом положень п. 12.2. попереднього договору, яким визначено випадки, за яких до орендодавця не застосовуються негативні наслідки за несвоєчасне відкриття торгового центру, не свідчать про відсутність у відповідача обов'язку повернути сплачений позивачем авансовий внесок у строк до 31.08.2015р., оскільки це чітко передбачено іншим пунктом договору, - 13.7.

Повернення відповідачем авансового внеску позивачеві є виконанням однією із сторін договору свого зобов'язання і не є штрафними санкціями чи відшкодуванням збитків, а тому посилання апелянта на неврахування судом положень ч. ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України, ст. ст. 627, 628 ЦК України є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 279 173, 99 грн., сплачених в якості авансового внеску згідно попереднього договору щодо укладення договору оренди від 02.10.2014р., які позивачем доведені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 302, 82 грн. 3% річних та 10 358, 55 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму авансового внеску в розмірі 279 173, 99 грн. за період з 01.09.2015р. по 31.12.2015р. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Оскільки в даній справі розглядається спір про повернення суми авансового внеску, правові підстави для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат на суму авансового внеску відсутні, що узгоджується з п. 5.2. постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на позицію Вищого господарського суду України, викладену в вищезазначеній постанові пленуму, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" з підстав, викладених у ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 187, 40 грн. судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог, та у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 225,64 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі № 910/2380/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/2380/16 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретек» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літ. А; ідентифікаційний код 34615529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретек» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 17/52, літ. А; ідентифікаційний код 36049009) 279 173, 99 грн. заборгованості та 4 197, 40 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині позову відмовити.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретек» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 17/52, літ. А; ідентифікаційний код 36049009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літ. А; ідентифікаційний код 34615529) 225, 64 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/2380/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

С.А. Гончаров