Ухвала

від 20.07.2016 по справі 592/2696/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/2696/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Труханова Л. М. Номер провадження 22-ц/788/877/16 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 59

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Дубровної В. В. , Лузан Л. В. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 березня 2016 року

у справі за скаргою компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» в особі її представника Барабаш Марини Юріївни на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання" та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 березня 2016 року скаргу представника «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» Барабаш М. Ю. на дії відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ПАТ "Сумське МНВО " задоволено.

Визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Пересадько О.Б. щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження ВП №48376184 від 16 листопада 2015 року неправомірними.

Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Пересадько О.Б., винесену 16 листопада 2015 року, про закінчення виконавчого провадження №48376184 з виконання виконавчого листа №592/2822/15-ц, виданого 30 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області витребувати з Ковпаківського районного суду м. Суми виконавчий лист №592/2822/15-ц, виданий 30 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми, та поновити виконавче провадження №48376184.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське МНВО», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH».

Вказує, зокрема, що, визнаючи незаконними дії державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження та скасовуючи цю постанову, суд першої інстанції послався на порушення п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, проте в оскаржуваній ухвалі не навів обґрунтувань, що підтверджують висновок про невиконання рішення суду в повному обсязі.

Суд не врахував, що ПАТ «Сумське МНВО» добровільно виконало рішення суду щодо сплати заборгованості скаржнику, перерахувавши 08 вересня 2015 року кошти в сумі 1 558 993,58 грн. згідно платіжного доручення № 31799 на мультивалютний рахунок Головного територіального управління юстиції у Сумській області для перерахування скаржнику, і це відповідає ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої за письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

У скарзі на дії державного виконавця представник скаржника зазначив, що листом від 23 жовтня 2015 року повідомив рахунок, що не належить скаржнику, в зв'язку з чим грошові кошти, всупереч вимогам ст. 45 зазначеного Закону, були сплачені не стягувачеві, а його дочірній компанії, власником якої є скаржник, проте чинним законодавством України не передбачений обов'язок державного виконавця перевіряти власника рахунку, повідомленого уповноваженим представником стягувача.

Зазначає, що суд, всупереч вимогам ч. 2 ст. 35 ЦПК України, не залучив до участі в справі ДП «ЛАНКВІТЦЕР- Україна» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не зважаючи на те, що рішення впливає на права та обов'язки цього підприємства, та не витребував установчі документи, що підтверджують державну реєстрацію ДП «ЛАНКВІТЦЕР-Україна», статут та інші документи, які підтверджують підпорядкованість ДП «ЛАНКВІТЦЕР-Україна» материнській компанії - стягувачу.

Боржник посилається на витяг з ЄДПРОУ, згідно якого компанія «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» є єдиним власником ДП «ЛАНКВІТЦЕР-Україна», видом діяльності якої за КВЕД є оптова торгівля хімічними продуктами. Грошові кошти перераховані державним виконавцем на рахунок дочірнього підприємства, стовідсотковим власником якого є скаржник, який як особа, наділена контрольно-розпорядчими функціями відносно своєї дочірньої компанії, не вчинив дій по поверненню коштів, відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Вказані дії, на думку ПАТ "Сумське МНВО ", свідчать про фактичне прийняття скаржником виконання рішення суду.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відділу ДВС, яка підтримала скаргу з мотивів, в ній викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 березня 2016 року компанія «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» звернулась до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішення Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, яку мотивувала тим, що 06 лютого 2012 року між компанією та ПАТ «Сумське МНВО» був укладений контракт № 60212/07, умови якого ПАТ «Сумське МНВО» порушило. Компанія «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» звернулась до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, рішенням якої від 28 листопада 2014 року по справі № 267у/2014 стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» на користь Компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» 50961,85 євро - вартість поставленого товару, 13249,86 євро - пені за прострочення оплати та 3189,30 євро - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом: 67401 , 01 євро.

Оскільки в добровільному порядку ПАТ «Сумське МНВО» рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 листопада 2014 року не виконало, компанія «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання зазначеного рішення.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 червня 2015 року у справі №592/2822/15- ц, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 липня 2015 року, клопотання задоволено, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 листопада 2014 року про стягнення з ПАТ «Сумське МНВО» на користь компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» 50961,85 євро вартості поставленого товару; 13249,86 євро пені за прострочення оплати та 3189,30 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом 67401,01 євро.

У відповідності до ч. 8 ст. 395 ЦПК України, Ковпаківським районним судом м. Суми в ухвалі від 02 червня 2015 року зазначено, що за курсом Національного банку України станом на 02 червня 2015 року 67401,01 євро становить 1 558 993 гр. 58 коп.

06 серпня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Сумського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження №48376184 з виконання виконавчого листа № 592/2822/15-ц, виданого 30 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми.

10 вересня 2015 року стягувач звернувся із заявою про надання інформації про стан виконавчого провадження № 4837618, на яку в.о. начальника відділу ДВС Сумського міського управління юстиції Балаба Л.О. листом від 26 вересня 2015 року № 53-12493 повідомила про те, що 08 вересня 2015 року кошти в сумі 1 558 993, 58 грн. перераховані згідно платіжного доручення № 31799 на мультивалютний рахунок Головного територіального управління юстиції у Сумській області для подальшого перерахування стягувачу (нерезиденту України), запропоновано повідомити банківські реквізити стягувача в гривнях.

Оскільки компанія «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» є нерезидентом та не має рахунку в гривнях, 20 жовтня 2015 року компанією було направлено відділу ДВС повідомлення з проханням перерахувати кошти за наступними реквізитами: Дочірнє підприємство "ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА", код ЄДРПОУ: 31290674, поточний рахунок в національній валюті №2600300012025 у АТ «УКРЕКСІМБАНК», МФО 325718.

10 листопада 2015 року відділом ДВС Сумського міського управляння юстиції на рахунок ДП «ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА» були перераховані кошти у сумі 1 558 993, 58 грн. з призначенням платежу як борг ПАТ «Сумський МНВО» на користь ДП «ЛАНКВІТЦЕР -Україна» згідно виконавчого листа 592/2822/15-ц від 30 липня 2015 року, № 29501761, на підставі розпорядження 48376184 відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області 06.11.2015 року.

16 листопада 2015 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Пересадько О.Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вважали постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною з посиланням на положення ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 11, ч. ч. 3, 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону, зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки; не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону).

Стягувач зазначав, що, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця роз'яснювати сторонам виконавчого провадження їх права та обов'язки і пряму заборону на перерахування коштів на рахунок осіб, які не є стягувачами за виконавчими документами, відділ ДВС зобов'язаний був роз'яснити стороні виконавчого провадження вимоги ст. 45 Закону та повідомити про неможливість перерахування коштів за реквізитами, зазначеними в повідомленні від 20 жовтня 2015 року.

Однак, всупереч ст. ст. 11, 45 Закону України «Про виконавче провадження» 10 листопада 2015 року відділом ДВС були перераховані кошти у розмірі 1 558 993,58 грн. на рахунок ДП «ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА», яке, згідно згідно вимог чинного законодавства України, не має можливості купити іноземну валюту (євро) для подальшого перерахування коштів власнику - компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH».

В цій частині стягувач посилався на те, що іноземні товариства мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України з додержанням вимог законодавства України; дочірні підприємства підприємств з іноземними інвестиціями мають статус юридичної особи і діють на підставі статуту, затвердженого вищим органом управління відповідного підприємства з іноземними інвестиціями (ст. 116 ГК України), і купівля валюти для юридичних осіб можлива лише для виконання власних зобов'язань за договором.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України стягнуто 67 401 євро на користь компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» (стягувача - нерезидента), тому перерахування гривні на користь ДП «ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА» (резидента) суперечить вимогам діючого законодавства.

Стягувач посилався на п. 3 ст. 53 Закону «Про виконавче провадження», згідно якого у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу ДВС для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Зазначав, що згідно п. 5.4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою НБУ від 28 липня 2008 року N 216, уповноважений банк виконує платіжну вимогу на списання коштів у визначеному в ній виді іноземної валюти (з конвертацією в інший вид іноземної валюти, визначений у призначенні платежу) або платіжну вимогу на списання національної валюти для купівлі за її рахунок відповідного виду іноземної валюти (визначений у призначенні платежу), у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника (в іноземній або національній валюті), з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в іноземній валюті органу державної виконавчої служби; сума та назва національної/іноземної валюти, що підлягає списанню для купівлі/конвертації. У призначенні платежу зазначається, що іноземна валюта, яка списується, підлягає конвертації на МВРУ в іншу іноземну валюту (її назва) або те, що за національну валюту, що списується, купується іноземна валюта (її назва) з посиланням на статтю 53 Закону України «Про виконавче провадження» та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа.

Зазначав, що ДП «ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА» (на відміну від представництва) не може купити валюту для перерахування материнській компанії, а тому у разі обчислення суми боргу в валюті ДВС зобов'язана купити валюту для її подальшого перерахування стягувачу (нерезиденту).

Листом від 16 листопада 2015 року № 33946/02/2-05 Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області повідомило компанію «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» про перерахування коштів на рахунок ДП «ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА», проте ні відділ ДВС Сумського міського управляння юстиції, ні Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області не повідомили стягувача, що перерахування коштів згідно виконавчого листа № 592/2822/15-ц на рахунок ДП «ЛАНКВІТЦЕР-УКРАЇНА» суперечить ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» та унеможливить виконання судового рішення і отримання коштів власником - стягувачем.

Заборгованість за поставлений товар згідно контракту від 06 лютого 2012 року перед компанією виникла у 2013 році, і майже три роки компанія не має можливості отримати за нього кошти, а тому в зв'язку з складною економічною ситуацією та з коливанням в Україні курсу національної грошової одиниці щодо іноземної валюти, зволікання з виконання судового рішення в поєднанні з девальвацією призводить до заподіяння компанії збитків, оскільки станом на 02 червня 2015 року 67401, 01 євро становили 1 558 993, 58 грн., а на день звернення до суду з даною скаргою сума становить 57 000 євро.

На звернення від 14 грудня 2015 року стягувача до Національного Банку України з проханням надати інформацію щодо порядку купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, Національний Банк України листом від 16 лютого 2016 року № 40-004/14151 повідомив, що купувати іноземну валюту на підставі виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, має або боржник (у випадку самостійного виконання рішення) або органи державної виконавчої служби.

На звернення від 20 січня 2016 року компанії до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про вжиття заходів реагування та усунення порушень законності при здійснені виконавчого провадження № 48376184, допущених відділом ДВС Сумського міського управління юстиції, Департамент ДВС листом № 3231-0-33-16/205 від 02 березня 2016 року повідомив, що вирішити питання про притягнення винних посадових осіб до відповідальності на даний час не можливо у зв'язку з їх звільненням, та послався на те, що, відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.

Стягувач послався на те, що в результаті протиправних дій відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області порушено Закон України «Про виконавче провадження», його права та інтереси як сторони виконавчого провадження та унеможливлено виконання судового рішення, яке у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зазначав, що відомості про закінчення виконавчого провадження не були внесені до ЄДРВП, постанову про закінчення виконавчого провадження було направлено на адресу компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» лише 16 лютого 2016 року, та отримано останньою 03 березня 2016 року, а тому скарга на дії відділу примусового виконання рішень подана в межах строку, передбаченого ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України.

Посилаючись на ст. 383 ЦПК України, просив визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Пересадько О.Б. щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження ВП №48376184 від 16 листопада 2015 року неправомірними; скасувати зазначену постанову про закінчення виконавчого провадження № 458376184, винесену 16 листопада 2015 року з виконання виконавчого листа №592/2822/15-ц, виданого 30 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми; зобов'язати відділ примусового виконання рішень витребувати з Ковпаківського районного суду м. Суми виконавчий лист № 592/2822/15-ц, виданий 30 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми, та поновити виконавче провадження № 48376184.

Вирішуючи спір та задовольняючи скаргу компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH», суд першої інстанції виходив з доведеності незаконності дій відділу ДВС по перерахуванню коштів, належних стягувачу, іншій юридичній особі, яка не є стягувачем, що суперечить ч. 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», про що органи ДВС стягувача не повідомили.

Такі висновки суду узгоджуються з вірно встановленими обставинами справи та відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 2 червня 2015 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 липня 2015 року, у справі № 592/2822/15-ц, провадження 2-к/592/2/15, визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 листопада 2014 року по справі № 267у/2014 щодо боржника ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе» про стягення 6740,01 євро.

Ухвалено видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 листопада 2014 року про стягнення з ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе» на користь Компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» 50961,85 євро - вартість поставленого товару, 13249,86 євро - пені за прострочення оплати та 3189,30 євро - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом 67401,01 євро, що за курсом НБУ станом на 02 червня 2015 року становить 1 558 993,58 грн.

Виконавчий лист видано 30 липня 2015 року (а.с.62).

На підставі заяви представника стягувача Яковюк Л.Ю. від 6 серпня 2015 року постановою державного виконавця відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 06 серпня 2015 року відкрите виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа № 592/2822/15-ц, виданого 30 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення з ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" на користь «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» 50961,85 євро - вартість поставленого товару, 13249,86 євро - пені за прострочення оплати та 3189,30 євро - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом 67401,01 євро, що за курсом НБУ станом на 02 червня 2015 року становить 1 558 993,58 грн. В постанові стягувачем зазначене ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «ЗЕВС» в особі Яковюк Л.Ю., тобто представник стягувача, та зазначено адресу представника стягувача. (а.с. 60 - 63).

10 вересня 2015 року представник компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «ЗЕВС» в особі Л.Ю.Яковюк звернувся до відділу ДВС з заявою про надання інформації про стан виконавчого провадження № 48376184 станом на 10 вересня 2015 року, чи виконане боржником рішення в добровільному порядку; чи перераховані кошти згідно виконавчого листа на рахунок компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH»; щодо причин, з яких компанія позбавлена можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження № 48376184, внесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет (а.с.12-13).

Відділ ДВС Сумського міського управління юстиції листом № 12493 від 26 вересня 2015 року повідомив представника стягувача, що 08 вересня 2015 року кошти в сумі 1 558 993,58 грн. перераховано згідно платіжного доручення №31799 на мультивалютний рахунок Головного територіального управління юстиції у Сумській області для подальшого перерахунку стягувачу (нерезиденту України), та просив повідомити про банківські реквізити стягувача в гривнях (а.с.14).

20 жовтня 2015 року представник компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» листом повідомила відділу ДВС реквізити, за якими необхідно перерахувати кошти, що надійшли на виконання виконавчого листа № 592/2822/15-ц, виданного Ковпаківським районним судом м. Суми 30 липня 2015 рок, зазначивши, що кошти слід перерахувати дочірньому підприємству «Ланквітцер-Україна», зазначивши його код та номер поточного рахунку в національній валюті у АТ «Укрексімбанк» (а.с.15).

На підставі постанов від 30 жовтня 2015 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області на підставі ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято від відділу ДВС Сумського міського управління юстиції зазначене виконавче провадження № 48376184 з примусового виконання виконавчого листа № 592/2822/15-ц від 30 липня 2015 року, виданого Ковпаківським районним судом м.Суми. В постановах стягувачем зазначено ТОВ «Юридично - консалтингова груп «ЗЕВС» в особі Яковюк Л.Ю. (а.с. 24 - 26, 67-68).

9 листопада 2015 року на підставі розпорядження головного державного виконавця грошові кошти в сумі 1 558 993,58 гр. були перераховані на поточний рахунок ДП «Ланквітцер- Україна» (а.с. 22-23, 40 - 41).

11 листопада 2015 року представник компанії «Lankwitzer Lackfabrik GmbH» Барабаш М.Ю. повідомила Управлінню ДВС Головного територіального управління юстицї у Сумській області про те, що 10 листопада 2015 року на рахунок ДП «ЛАНКВІТЦЕР - УКРАЇНА» надійшли кошти у сумі 1 558 993,58 грн. з призначенням платежу: «БОРГ З ПАТ «СУМ МАШ НАУК-ВИРОБ ОБ'ЄД ІМ ФРУНЗЕ» НА КОР ДП «ЛАНКВІТЦЕР - Україна» ЗГ ВИК ЛИС 592/2822/15-ц ВІД 30.07.2015 № 29501761, РОЗП 48376184 ВПВРУДВСГТУЮ УСУМ ОБ 06.11.15» (а.с.69).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управліня ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Пересадько О.Б. від 16 листопада 2015 року закінчене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №592/2822/15-ц, виданного Ковпаківським районним судом м. Суми 30 липня 2015 року. В цій постанові стягувачем також зазначено ТОВ «Юридично - консалтингова групп «ЗЕВС» в особі Яковюк Л.Ю. (а.с.37 - 39).

Згідно постанови в. о. начальника відділу примусового вуиконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області про результати перевірки виконавчого провадження від 10 лютого 2016 року, згідно платіжного доручення від 09 листопада 2015 року №1 кошти в сумі 1 558 993,58 грн. перераховано на рахунок ДП «ЛАНКВІТЦЕР-Україна». Перевіркою встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження не внесена до ЄДРВП та не направлена сторонам, виконавчий документ не повернутий до суду. Зобов'язано державного виконавця внести до ЄДРВП постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження (а.с.70).

16 лютого 2016 року Національний банк України на запит стягувача в особі представника повідомив, що купіля іноземної валюти на підставі виконавчих документів, виданих на виконання рішень, передбачених статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється на підставі підпункту «ж» пункту 1 глави 2 розділу П Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 року № 281 та роз'яснив, що купувати іноземну валюту має або боржинк (у випадку самостійного виконання рішення) або органи державної виконавчої служби. (а.с. 29 - 30).

Згідно із ст. ст. 383, 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частинами 1, 3 ст. 386 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 395 ЦПК України, при розгляді клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Згідно положень ч. ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень ч. 1 ст. 11 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі

виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку,встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із частиною третьою статті 53 цього Закону в разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахуванню стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частиною першою та другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

У пункті 13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що органи державної виконавчої служби мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів на їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Порядок примусового списання коштів в іноземній валюті регулюється постановою Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 28 липня 2008 року № 216.

Пунктами 5.1, 5.2 цього Положення передбачено, що платіжна вимога на списання оформляється, приймається, надсилається для виконання до уповноваженого банку, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно - правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових рахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні. Платіжна вимога на списання подається органом державної виконавчої служби безпосередньо до уповноваженого банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок банку-боржника (така платіжна вимога обов'язково має містити підпис відповідального виконавця уповноваженого банку або органу державного казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби, та відбиток штампа уповноваженого банку або органу державного казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби), або через уповноважений банк чи орган державного казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби.

Уповноважений банк виконує платіжну вимогу на списання коштів у визначеному в ній виді іноземної валюти (з конвертацією в інший вид іноземної валюти, визначений у призначенні платежу) або платіжну вимогу на списання національної валюти для купівлі за її рахунок відповідного виду іноземної валюти (визначений у призначенні платежу), у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника, коррахунку банку-боржника (в іноземній або національній валюті), з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в іноземній валюті органу державної виконавчої служби; сума та назва національної/іноземної валюти, що підлягає списанню для купівлі/конвертації. У призначенні платежу зазначається, що іноземна валюта, як списується, підлягає конвертації на міжбанківському валютному ринку України в іншу іноземну валюту (її назва) або те, що за національну валюту, що списується, купується іноземна валюта (її назва) з посиланням на статтю 53 Закону України «Про виконавче провадження» та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа (пункт 5.4 Положення).

Отже, у разі виявлення коштів боржника в фінансовій установі у гривнях державний виконавець дає доручення цій фінансовій установі про купівлю відповідної іноземної валюти. За відсутності у цієї установи права на купівлю валюти державний виконавець зобов'язує її перерахувати стягнуту суму у гривнях до фінансової установи, яка має таке право.

Порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків, а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом встановлено Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року № 502.

В абзаці 2 пункту 1 цієї Інструкції визначено, що банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Вірно встановлені судом обставини справи та наведені норми матеріального та процесуального права дають підстави для висновку про те, що державний виконавець не вжив всіх передбачених законом заходів для такого виконання рішення суду, за результатами якого стягувач (нерезидент) має отримати стягнуті на його користь грошові кошти.

Доводи апеляційної скарги про те, що чинним законодавством не передбачене перевірка державним виконавцем належності стягувачу рахунку, повідомленого ним, є безпідставними, оскільки положення ч. ч. 3, 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачають перерахування державним виконавцем у встановленому порядку грошових сум стягувачу - юридичній особі на визначені стягувачем належні йому рахунки, і забороняють виплату стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами.

Як вбачається з матеріалів справи, державному виконавцю з наданих представником стягувача відомостей було відомо, що рахунок, на який запропоновано перерахувати стягнуті на користь стягувача кошти, не належить стягувачу, а належить іншій юридичній особі.

З огляду на зазначене є безпідставними посилання в скарзі боржника на положення ч. 8 ст. 63, ст. 126 ГК України щодо статусу дочірніх підприємств, виду їх залежності від іншого підприємства та на те, що ним рішення суду виконане належно, оскільки державний виконавець перерахував кошти дочірньому підприємству, єдиним власником якого є стягувач, який наділений контрольно-розпорядчими функціями відносно своєї дочірньої компанії і не вчинив дій по поверненню коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України. (а.с.93-102).

Не спростовують висновків суду і посилання боржника на те, що суд, всупереч вимогам ч. 2 ст. 35 ЦПК України, не залучив третьою особою в справі дочірнє підприємство стягувача, оскільки це дочірнє підприємство не є стороною виконавчого провадження, а тому відсутні правові підстави для залучення його до участі в справі, яка розглядалась в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

За таких обставин суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що у державного виконавця відділу примусового виконання рішень були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 березня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -