Постанова

від 20.07.2016 по справі 809/706/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 809/706/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» про стягнення заборгованості в сумі 32487,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач, Коломийська ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» (надалі - відповідач, ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин») в якому просить суд стягнути з рахунків відповідача у банках та за рахунок готівкових коштів, що йому належать, у рахунок погашення податкового боргу 32487,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» в податковій декларації за грудень 2015 року, уточнюючому розрахунку за лютий 2016 року та податковій декларації за березень 2016 року, а також визначених позивачем в податковому повідомленні-рішенні № 0001131500 від 23.02.2016 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 20.07.2016 року до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Коломийська ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, до якого додав копію витягу з облікової картки платника - відповідача з податку на додану вартість за 2014-2016 роки. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з'являвся. 07.07.2016 року ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» на адресу суду направило клопотання № 1/77 від 07.07.2016 року про відкладення розгляду справи.

Суд, зважаючи на клопотання відповідача, відклав розгляд справи на 13:00 год. 20.07.2016 року. Однак, ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» явку представника в судовому засіданні 20.07.2016 року знову не забезпечило. 19.07.2016 року на адресу суду відповідач направив клопотання № 19 про відкладення судового засідання, призначеного на 20.07.2016 року, в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача № 19 від 19.07.2016 року та матеріали адміністративного позову, за відсутності заперечення ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» на даний адміністративний позов, дійшов висновку, що наявних матеріалів цілком достатньо для прийняття рішення по даній адміністративній справі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 06.03.2007 року проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 09.02.2016 року (а.с.9-12). Відповідач взятий на облік Коломийською ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Судом встановлено, що відповідачем 15.01.2016 року було подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, в якій задекларовано 1070,00 грн. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету (а.с. 24).

20.04.2016 року ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» подало до Коломийської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, відповідно до якого позивач вказав суму податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до державного бюджету в розмірі 6800,00 грн. (а.с. 22-23).

20.04.2016 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, в якій задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, в розмірі 14795,00 грн. (а.с. 19-20).

ДП «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» не сплатило самостійно задекларованих податкових зобов'язань, і таким чином на день звернення позивача з даним адміністративним позовом борг відповідача з податку на додану вартість становить 25954,71 грн., з яких 22665,00 грн. основний платіж та 3289,71 грн. пеня.

Окрім цього, судом встановлено, що Коломийською ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету з податку на додану вартість.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. В свою чергу, відповідно до статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Судом встановлено, що 11.02.2016 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки складено акт № 383/09-07-15/25066649 (а.с. 17-18), на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001131500 від 23.02.2016 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6532,34 грн. (а.с. 16).

Вказане податкове повідомлення-рішення № 0001131500 від 23.02.2016 року представник відповідача ОСОБА_1 отримала 23.02.2016 року, що підтверджується її підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 16).

Відомостей про оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення суд не встановив, а відповідач самостійно не подав.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Окрім цього, відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з облікових карток платника податку, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в розмірі 3289,71 грн. (а.с. 13-14).

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0001131500 від 23.02.2016 року, згадане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося в судовому порядку, податкові зобов'язання, визначені самостійно платником податків не уточнювалися, в передбачений податковим законом строк не сплачені відповідачем, а тому суд дійшов висновку про те, що визначені позивачем відповідачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 32487,05 грн. (з яких 22665,00 грн. основний платіж, 6532,34 грн. штрафних санкцій та 3289,71 грн. пені) є узгодженими та є податковим боргом останнього перед державним бюджетом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Коломийською ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області була надіслана відповідачу податкова вимога форми "Ю" за № 2-11 від 15.01.2014 року, яка отримана 15.01.2014 року, що підтверджується розпискою про отримання на корінці вказаної податкової вимоги (а.с. 15).

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі та відсутності в нього податкового боргу з моменту виставлення йому вказаних податкових вимог та до дня звернення з даним позовом, вищевказана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги, а тому суд вважає підставним звернення заявника до суду по вказаних вимогах, без направлення нової вимоги за правилами Податкового кодексу України.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість податковий борг відповідача в сумі 32487,05 грн. підтверджується копією витягу з облікової картки платника - Дочірнього підприємства «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» за 2014-2016 роки (а.с. 45-60).

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 32487,05 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Дочірнього підприємства «Дослідно-експериментальний завод» ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» (код 25066649, що знаходиться за адресою: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Січових Стрільців, будинок 121) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 32487 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень 05 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 20.07.2016 року.