Постанова

від 11.07.2016 по справі 826/5413/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2016 року № 826/5413/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ АВ" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" Біла Ірина Володимирівна третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПАТ "Український інноваційний банк". про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» (далі - позивач, ТОВ «Автогарант АВ») звернулось до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Білої Ірини Володимирівни (далі - відповідач, Уповноважена особа Фонду) про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Білої Ірини Володимирівни, викладене у формі повідомлення за вих. № 2147/0/2-16 від 04.03.2016 року про визнання нікчемним правочину - укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» Додаткової угоди № 8 від 11.09.2015 року до Кредитного договору № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що правочин визнано нікчемними безпідставно та необґрунтовано, адже підписуючи Додаткову угоду № 8 від 11.09.2015 до Кредитного договору, ПАТ «УКРІНБАНК» підвисив свою ліквідність, отримавши можливість у найкоротший строк повернути майже всі кошти за Кредитним договором. Крім того позивач зазначав, що укладення подібних додаткових угод є стандартною банківською практикою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог представник відповідача в судовому засіданні вказував, що факт прощення боргу за Кредитним договором в сумі 3 701 274,91 грн. є прямим свідченням відмови Банку від власних майнових вимог, а тому відповідачем прийнято оскаржуване рішення, що викладене у формі повідомлення в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Ухвалою суду від 06.04.2016 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ "Український інноваційний банк".

Третя особа також заперечувала проти задоволення позовних вимог, поте письмових пояснень суду не надала.

В судовому засіданні з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2013 року між позивачем (позичальник) та ПАТ «УКРІНБАНК» (кредитор) було укладено Кредитний договір № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідно до умов якого ПАТ "УКРІНБАНК" надає ТОВ «Автогарант АВ» кредит на умовах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом в розмірі 11 000 000,00 (одинадцять) грн. або еквівалент в доларах США по курсу Національного банку України н дату видачі кредитних коштів на термін до 28 квітня 2017 року включно.

Умови даного договору змінювались та доповнювались шляхом укладення таких додаткових угод як: від 10.02.2014 р. № 1; від 13.03.2014 р. № 2; від 11.08.2014 р. №3; від 10.09.2014 р. № 4; від 17.10.2014 р. № 5; від 27.02.2015 р. № 6; від 30.07.2015 р. № 7.

Відповідно до п. 3.7 Кредитного договору (з урахування внесених змін), забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором є:

1) наступна іпотека за договором іпотеки від 19.12.2013, посвідченим приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненко О. В. за № 3702:

- станція технічного обслуговування легкового автотранспорту з автосалоном, загальною площею 3174,5 квю м., що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. Металургів, 49 та належить ТОВ «Автоцентр «Панавто», заставною вартістю 18 574 000,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,2451 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. Металургів, 49 та належить ТОВ «Автоцентр «Панавто», кадастровий номер 3210600000:00:032:0543, заставною вартістю 501 870,00 грн.;

- станція технічного обслуговування легкового автотранспорту, що складається з: будівля СТО, площею 1593,30 кв. м.; огорожа, тротуар, що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. Металургів, 51 та належить ТОВ «Автоцентр «Панавто», заставною вартістю 10 328 000,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,3000 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. Металургів, 51 та належить ТОВ «Автоцентр «Панавто», кадастровий номер 3210600000:00:032:0020, заставною вартістю 614 280,00 грн..

Загальна заставна вартість вищевказаних предметів іпотеки складає 30 018 150,00 грн.

2) порука фізичної особи ОСОБА_3, згідно договору поруки № 31-2013-1п від 19.12.2013 року;

3) порука фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, згідно договору поруки № 24-2015-1-п від 04.08.2015 року;

4) порука юридичної особи ТОВ «Автоцентр «Панавто», згідно договору поруки № 23-2015-1п від 04.08.2015 року;

5) порука юридичної особи ТОВ «АВТОГАРАНТ АВІ», згідно договору поруки № 22-2015-1п від 04.08.2015 року;

6) порука юридичної особи ТОВ «АВТОГАРАНТ «МАРКЕТ», згідно договору поруки № 21-2015-1п від 04.08.2015 року;

В подальшому 11.09.2015 року між ПАТ «УКРІНБАНК» та ТОВ «Автогарант АВ» було укладено Додаткову угоду № 8 від 11.09.2015 до Кредитного договору №52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідно до умов якої сторони домовились про наступне:

1) розмір непогашеної заборгованості позичальника за Кредитним договором складає 11 973 274,91 грн. в тому числі: 11 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 827 424, 66 грн. - заборгованість за процентами; 145 850, 25 грн. - заборгованість за штрафами/пенею.

2) за умови погашення позичальником в строк до 15.09.2015 року заборгованості за Кредитним договором в сумі не меншій ніж 8 272 000,00 грн., з наступного дня такого погашення вважається прощеною наступна заборгованість позичальника за Кредитним договором: 2 728 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 827 424,66 грн. - заборгованість за процентами; 145 850, 25 грн. - заборгованість за штрафами/пенею.

3) з наступного дня після виконання позичальником умов Додаткової угоди Кредитний договір вважається розірваним.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11.09.2015 розмір непогашеної заборгованості за Кредитним договором складав 11 973 274, 91 грн.

Згідно виписки по особовим рахункам позичальника з 11.09.2015 по 14.09.2015, копія якої наявна в матеріалах справи позивачем сплачено в рахунок повернення кредиту за Кредитним договором грошові кошті у сумі 8 272 000,00 грн.

постановою Правління Національного банку України від 01.10.2015 р. № 659/БТ, ПАТ "УКРІНБАНК" було віднесено до категорії проблемних та встановлено певні обмеження у його діяльності, зокрема, окрім іншого, заборонено вивільняти отримане Банком забезпечення за кредитними операціями до повного погашення позичальниками заборгованості перед ПАТ "УКРІНБАНК".

В подальшому, Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 934 від 24 грудня 2015 року "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.12.2015 року прийнято рішення № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким в ПАТ "УКРІНБАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 25.12.2015 року до 24.03.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "УКРІНБАНК", визначені ст. ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Білій Ірині Володимирівні включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 22 березня 2016 року № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРІНБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 22 березня 2016 р. № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" з 23 березня 2016 року до 22 березня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "УКРІНБАНК" визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Білій Ірині Володимирівні.

На виконання вимог ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "УКРІНБАНК" № 5 від 06.01.2016 року було створено комісію перевірки правочинів (інших договорів) за операційно-господарськими операціями.

В результаті перевірки правочину, укладеного між позивачем та ПАТ "УКРІНБАНК", а саме додаткової угоди № 8 від 11.09.2015 року до Кредитного договору № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.12.2013 року, комісією було встановлено, що за наявними ознаками даний правочин підпадає під критерії нікчемності, встановлені пунктами 1 та 2 частин 3 статті Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з наступних підстав:

1) п. 1 ч. 3. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме, правочини, у яких банк відмовився від власних майнових вимог, є нікчемними;

2) п. 2 ч. 3. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме, правочини, у яких банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, є нікчемними.

На підставі вказаних висновків уповноваженою особою Фонду прийнято рішення № 3-ТА від 29.02.2016 року по віднесення правочину до категорії нікчемних та застосування наслідків недійсності, яким віднесено до категорії нікчемних Додаткову угоду № 8 від 11.09.2015 року до Кредитного договору № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.12.2013 року. Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом від 04.03.2016 року № 2147/0/2-16.

Оцінивши надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Автогарант АВ" необґрунтованими, виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між учасниками даного спору регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі-Закон №4452-VI), який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також врегульовує відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, а також Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора (ч. 3 ст. 34 Закону № 4452-VI).

Частиною 2 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 3 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

У відповідності до частини 4 статті 38 Закону №4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами та має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Права уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів також передбачені пунктом 4 частини 2 ст. 37 Закону №4452-VI.

Як уже було встановлено судом, додаткова угода № 8 від 11.09.2015 року до Кредитного договору № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.12.2013 року, була укладена між позивачем та ПАТ "УКРІНБАНК" на умовах, які передбачають прощення ТОВ «Автогарант АВ» заборгованості по тілу кредиту за договором № 52-2013 від 19.12.2013 року в сумі 3 701 274,91грн.

При цьому, як вказувалось вище та слідує із умов даного кредитного договору, останній був забезпечений іпотекою загальна вартість якої складала 30 018 150,00 грн. та порукою фізичної особи, фізичної особи - підприємця, юридичними особами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Банком не здійснювались заходи щодо задоволення вимог за кредитним договором шляхом звернення стягнення на вказані предмети забезпечення та стягнення заборгованості з ТОВ «Автогарант АВ» для погашення всієї суми його боргу. При цьому, наявні засоби забезпечення повністю покривали всі вимоги Банку, однак правами заставодержателя ПАТ "УКРІНБАНК" не скористався, натомість відмовився від власних майнових вимог на суму 3 701 274,91грн., що складає 32, 3 % від суми заборгованості позивача за кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт прощення Банком боргу за кредитним договором № 52-2013 від 19.12.2013 року в сумі 3 701 274,91 грн., є прямим свідченням відмови ПАТ "УКРІНБАНК" від власних майнових вимог, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI є безумовною підставою для визнання даного правочину нікчемним.

Крім того, суду вважає обґрунтованими твердження відповідача щодо наявності підстав для визнання нікчемною Додаткову угоду № 8 від 11.09.2015 року до Кредитного договору № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.12.2013 року з підстав визначених п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI., виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 01.10.2015 року № 659/БТ ПАТ "УКРІНБАНК" було віднесено до категорії проблемних.

Як вказував представник відповідача вказане рішення було прийнято Правлінням Національного банку України і зв'язку із зниженням нормативу миттєвої ліквідності Банку до 14,5 %, значним зменшенням резервної бази залишку коштів Банку на кореспондентському рахунку в НБУ та допущення Банком протягом звітного місяця зменшення на 5 і більше відсотків значення нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень.

А тому, укладаючи з позичальником Додаткову угоду Банк фактично прийняв на себе зобов'язання щодо прощення та списання частини заборгованості позивача у сумі 3 701 274,91 грн., внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами частково на вказану суму стало неможливим.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо нікчемності правочину, а саме додаткової угоди № 8 від 11.09.2015 року до Кредитного договору № 52-2013 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.12.2013 року, з підстав передбаченими п. 1 та 2 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених дій та прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 128,158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда