Постанова

від 20.07.2016 по справі 821/3858/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3858/15-а 09 год. 37 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Багненко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом багатогалузевого приватного підприємства "Бонус" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 24.12.2012 року ДПІ у Цюрупинському районі були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000682200, в якому повідомляється, що БПП "Бонус" за порушення п. 198.6 ст.198, п.201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 207 242,50 грн., з яких 165794,00 грн. - за основним платежем та 41 448,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000672200, в якому повідомляється, що БПП "Бонус" за порушення п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 190 663,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту ДПІ у Цюрупинському районі від 10.12.2012 року № 631/22-0/24104612 про результати документальної позапланової виїзної перевірки БПП "Бонус" з ПНВКП "Атон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011р. При цьому фактично перевірялись взаємовідносини БПП "Бонус" з ПНВКП "Атон" у період листопад - грудень 2011 року.

З висновками акту перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, зважаючи на наступне.

У БПП "Бонус" наявні всі податкові та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з ПНВКП "Атон" та на підставі яких були сформовані податковий кредит та валові витрати підприємства. Але при проведенні перевірки ці документи безпідставно не були враховані.

Відповідач, зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що ці правочини, очевидно, суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 24.12.2012 року № 0000672200, № 0000682200.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, посилаючись на те, що ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС направлено до ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС акт від 30.08.12 № 456/22-4/30667437 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПНВКП "Атон" (код ЄДРПОУ 30667437) з контрагентами-постачальниками та покупцями за листопад, грудень 2011 року.

В ході перевірки встановлено, що БПП "Бонус" мало взаємовідносини з контрагентом- постачальником ПНВКП "Атон" (код ЄДРПОУ 30667437 знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні з 29.11.1999 за №7633).

Перевіркою встановлено порушення :

1. п.п. 1, 2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, в результаті чого угоди укладенні при придбанні товарів у ПНВКП "Атон" та СГД - покупцями, а саме: БПП "Бонус" є нікчемними та недійсними по ланцюгу постачальника до "вигодонобувача";

2. В порушення вимог в порушення вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, встановлені заниження податку на прибуток у сумі 190 663 грн. в т. ч.:

- 4 квартал 2011 р. заниження на суму 190 663 грн.;

3. В порушення п.198.6ст.198, п.201.4ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755- VI, встановлено, що підприємством включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі ПДВ 165 794 грн. а саме:

- за листопад 2011 року у сумі 97863 грн.;

- за грудень 2011 року у сумі 67 931 грн.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

На підставі акту ДПІ у Цюрупинському районі від 10.12.2012 року № 631/22-0/24104612 про результати документальної позапланової виїзної перевірки БПП "Бонус" з ПНВКП "Атон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011р. відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000682200, в якому повідомляється, що БПП "Бонус" за порушення п. 198.6 ст.198, п. 201.4 ст.201 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 207 242,50 грн., з яких 165794,00 грн. - за основним платежем та 41 448,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000672200, в якому повідомляється, що БПП "Бонус" за порушення п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 190 663,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено законом (далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (пункт 1 статті 8 Закону № 996-ХІV).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз значених норм права дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності БПП "Бонус" є роздрібна торгівля пальним, яка здійснюється на автозаправочних станціях кінцевому споживачу, що фіксується за допомогою реєстраторів розрахункових операцій.

07 лютого 2011 року між ПНВКП "Атон" (Продавець) та БПП "Бонус" (Покупець) був укладений договір № 031 поставки нафтопродуктів.

На виконання умов договору ПНВКП "Атон" було поставлено БПП "Бонус" нафтопродукти, в тому числі у листопаді 2011 року на суму 587 176,66 грн. (489 313.88 грн. - без ПДВ, 97 862,78 грн. - ПДВ), у грудні 2011 року на суму 407 584.11 грн. (339 653,43 грн. - без ПДВ, 67 930.68 грн. - ПДВ).

Розрахунки з ПНВКП "Атон" здійснювались у безготівковій формі (копії платіжних доручень додаються).

Транспортування нафтопродуктів здійснювалась БПП "Бонус" самостійно, оскільки в нього наявний спеціалізований транспорт та водії з відповідними допусками.

Нафтопродукти доставлялись на АЗС у м. Цюрупинськ, с. Раденськ, смт. Білозерка та смт. Каланчак. які є власністю БПП "Бонус" та віднесені до основних засобів підприємства (вказаний факт не заперечується і податковим органом, про що вказано на стор. 3 акту перевірки).

Кожна партія придбаних нафтопродуктів розподіляється між цими АЗС, на кожній з яких здійснюється їх оприбуткування та облік шляхом ведення змінних звітів АЗС.

На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товару для провадження господарської діяльності позивач надав до суду копії договорів поставки, копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, товарно-касових звітів за листопад - грудень 2011 року.

Акт від 30.08.2012 № 456/22-4/30667437 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПНВКП "Атон" (код ЄДРПОУ 30667437) з контрагентами - постачальниками та покупцями за листопад - грудень 2011 року, на який послався відповідач, не є достатнім доказом нереальності господарських операцій позивача.

Дослідивши наявні докази у справі, суд приходить до висновку про те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими. БПП "Бонус" відповідно до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформувало податковий кредит.

Суд встановив, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Проте податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошові зобов'язання по податку на додану вартість.

Суд встановив, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, тому рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідач неправильно встановив факти та застосував норми закону.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 24.12.2012 року № 0000672200, № 0000682200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 липня 2016 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.3.3