УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2016 р.Справа № 820/954/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 820/954/16 за позовом Багатопрофільної фірми "ТЕХНОКОР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0003032205 від 13 листопада 2015 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. адміністративний позов Багатопрофільної фірми "ТЕХНОКОР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.
Скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0003032205 від 13 листопада 2015 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (юридична адреса: вул. Чернишевська, буд. 41, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39893720) на користь Багатопрофільної фірми "ТЕХНОКОР" (юридична адреса: вул. Біологічна, буд. 13-Щ, м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 24331316) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7048,36 грн. (сім тисяч сорок вісім грн. 36 коп.).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.07.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Агафоновою Ларисою Володимирівною та старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Клімовою А.О. проведено позапланову виїзну документальну перевірку Багатопрофільної фірми «Технокор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі за текстом - «Відповідач») з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2015 р. по 15.10.2015 р., зокрема за взаємовідносинами з ТОВ «Вінтаж Голд» (податковий номер 39517576) за січень 2015 року, ТОВ «Лайті Трейд» (податковий номер 39557137) за березень-квітень 2015 року, ТОВ «Енрон Груп» (податковий номер 39618152) за травень-червень 2015 року, та доходів і зборів з фізичних осіб.
За результатами проведеної перевірки працівниками фіскального органу складено Акт від 28.10.2015 року № 851/20-31-22-05/24331316 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Багатопрофільна фірма «Технокор» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 24331316 з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.20 15 р. по 15.10.2015 р.».
БФ «Технокор» у формі ТОВ не погодилося з висновками викладеними в акті, у зв'язку із чим подало 03 листопада 2015 року заперечення до Акту перевірки.
На підставі висновків акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003032205 від 13 листопада 2015 року, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки № 851/20-31-22-05/24331316 від 28.10.2015 р. встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 469890,00 грн., в т.ч. за основним платежем 375912,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 93978,00 грн.
БФ «Технокор» у формі ТОВ оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0003032205 від 13 листопада 2015 року до Головного управління ДФС у Харківській області шляхом подання скарги від 20.11.2015 р. № 6795/10.
Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 13.01.2016 року № 179/10/20-40-10-04-14 «Про результати розгляду скарги», яке отримане платником податків 20 січня 2016 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням Головного управління ДФС у Харківській області, Позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.
23 лютого 2016 року платник податків отримав рішення Державної фіскальної служби України № 3463/6199-99-10-01-01-25 від 17.02.2016 р., якою скаргу Позивача залишено без задоволення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та з того, що у позивача є в наявності передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 28.10.2015 року № 851/20-31-22-05/24331316, підставами для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість стало зменшення суми податкового кредиту на 375912 грн. за операціями з придбання товару у ТОВ «Вінтаж Голд», ТОВ «Лайті Трейд», ТОВ «Енрон Груп».
Підставою для таких висновків відповідача, а також фіскальних органів вищого рівня були виключно обставини діяльності контрагентів позивача, відомості про які отримано від інших фіскальних органів в порядку обміну податковою інформацією, а саме:
Згідно з Листом ДПІ Святошинського району ГУ ДФС у м. Києві № 4120/7/26-57-22-05 від 23.06.2015 р. Відповідачеві надано наступну податкову інформацію стосовно ТОВ «Вінтаж Голд» (податковий номер 39517576): «встановлено невідповідність придбаного товару до реалізованого, відсутність основних фондів та недостатність трудових ресурсів, придбання товарів та послуг невідомого походження», «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», «керівник підтвердив свою непричетність до господарської діяльності».
Згідно з Листом ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 4713/7/26-50-22-03 від 18.06.2015 р.: ТОВ «Лайті Трейд» (податковий номер 39557137) не знаходиться за податковою адресою, в нього прослідковується «невідповідність придбаного товару реалізованому», «відсутність трудових ресурсів», та «автомобільного транспорту», «директор ОСОБА_3 підтвердив свою непричетність до господарської діяльності».
Згідно до Листа ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 81/13-05-22-04/39618152 від 02.07.2015 року відповідно зібраної податкової інформації про ТОВ «Енрон Груп» (податковий номер 39618152) встановлено: «невідповідність придбаного та реалізованого товару», «відсутність за юридичною адресою посадових осіб, які б могли надати пояснення стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства», «не можливо встановити транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення ТМЦ, недостатня кількість персоналу», «не можливо встановити складські приміщення, на яких зберігались товари», «неможливо встановити рух коштів за придбані та реалізовані товари».
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ «Вінтаж Голд» було укладено господарський договір поставки № 261 від 26.01.2015 року.
Сторонами договору поставки № 261 від 26.01.2015 було складено невід'ємні додатки до нього - специфікації на постачання пластин тв./спл ВК 15 № 1 від 26 січня 2015 року на загальну суму 200016,00 грн., № 2 від 27 січня 2015 року на загальну суму 280008,00 грн., № 3 від 30 січня 2015 року на загальну суму 250008,00 грн.
Відповідно до специфікації № 1 від 26 січня 2015 року ТОВ «Вінтаж Голд» зобов'язалося поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 16 668 штук загальною вартістю 200016,00 грн., в т.ч. ПДВ 33336,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (відповідно до Інкотермс-2010 умови DDP передбачають доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
Відповідно до специфікації № 2 від 27 січня 2015 року контрагент зобов'язався поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 23 334 штук загальною вартістю 280008,00 грн., в т.ч. ПДВ 46668,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (відповідно до Інкотермс-2010 умови DDP передбачають доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
Відповідно до специфікації № 3 від 30 січня 2015 року ТОВ «Вінтаж Голд» зобов'язалося поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 20 834 штук загальною вартістю 250008,00 грн., в т.ч. ПДВ 41668,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (відповідно до Інкотермс-2010 умови DDP передбачають доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
В рамках виконання зобов'язань за господарським договором поставки № 261 від 26.01.2015 року та відповідно до умов специфікацій ТОВ «Вінтаж Голд» реалізувало БФ «Технокор» у формі ТОВ товар - пластини ВК15 тв/спл, які були у користуванні, що підтверджується видатковими накладними: № РН-2601 від 26.01.2015 року на суму 200016,00 грн.; № РН-2701 від 27.01.2015 року на суму 280008,00 грн.; № РН-3001 від 30.01.2015 року на суму 250008,00 грн.
В межах цього правочину контрагентом складено та належним чином зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 26 від 26.01.2015 року на суму ПДВ 33336,00 грн., № 27 від 27.01.2015 року на суму ПДВ 46668,00 грн., № 30 від 30.01.2015 року на суму ПДВ 41668,00 грн.
Реальність правочину за ознакою фізичного переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № В26 від 26.01.2015 року, № В27 від 27.01.2015 року, № В30 від 30.01.2015 року.
На оплату товару, з метою виконання п. 3.3. Господарського договору поставки № 261 від 26.01.2015 року, ТОВ «Вінтаж Голд» виставило Позивачеві рахунки-фактури № 26/1 від 26 січня 2015 року, № 27/1 від 27 січня 2015 року, № 30/1 від 30 січня 2015 року.
На підставі трьохсторонніх договорів про відступлення права вимоги № 261/впв-26 від 26.01.2015 року, №261/впв-27 від 27.01.2015 року, № 261/впв-30 від 30.01.2015 року, укладених між БФ «Технокор» у формі ТОВ, ТОВ «Вінтаж Голд» та ПП «Інвест Консалт Компані» (податковий номер 39377867), позивач здійснив оплату вартості придбаного товару у безготівковій формі шляхом переказу коштів у сумі 478032 грн. на користь ПП «Інвест Консалт Компані», що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції.
Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку отриманий від ТОВ «Вінтаж Голд» товар було оприбутковано на підприємстві, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Сировина і матеріали» за січень 2015 року, що відображає оприбуткування сировини та матеріалів.
Крім того, проведені операції між позивачем та ТОВ «Вінтаж Голд» відображено у бухгалтерському обліку бухгалтерськими проводками по рахунку 64 «ПДВ», Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Суми податку на додану вартість за зазначеними документами включено до складу податкового кредиту за січень 2015 року на загальну суму 121672,00 грн., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за перевіряємий період.
Отримані від ТОВ «Вінтаж Голд» пластини було використано позивачем в господарській діяльності як сировину під час виробництва продукції.
Так, вище перелічений товар прийнято від ТОВ «Вінтаж Голд» директором БФ «Технокор» у формі ТОВ ОСОБА_4 та передано ним у виробництво на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів зі складу матеріалів в цех виробництва продукції: № 01.01. від 26.01.2015 року, № 02.01 від 27.01.2015 року, № 03.01. від 30.01.2015 року.
В подальшому з використанням поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінтаж Голд» пластин тв./спл ВК 15 (б/у), що підтверджується розрахунком калькуляції продукції з відходів твердого сплаву за лютий 2015 року, актами списання матеріалів у виробництво: № ВР-03/15 від 24.02.2015 року, № ВР-04/15 від 24.02.2015 року, вироблено продукцію виробничо-технічного призначення.
В подальшому виготовлену продукцію реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Техпоставка» (податковий номер 30493751) на підставі договору поставки № 10/2-12 від 10.02.2012 року, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000001 від 13 січня 2015 року, видатковою накладною № РН-0000003 від 25 лютого 2015 року, податковими накладними № 3 від 26 січня 2015 року, № 4 від 26 січня 2015 року, № 5 від 29 січня 2016 року, № 6 від 30 січня 2015 року, № 4 від 25 лютого 2015 року,
Розрахунки за поставлений позивачем товар здійснені у повному обсязі, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції.
Суму сплаченого у вартості продукції виробничо-технічного призначення ПДВ БФ «Технокор» у формі ТОВ було віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ за січень, лютий 2015 року на загальну суму 175274 грн. згідно з правилами ведення податкового обліку.
Між позивачем та ТОВ «Лайті Трейд» було укладено Господарський договір поставки № 403 від 04.03.2015 року.
Сторонами господарського договору поставки № 403 від 04.03.2015 було складено невід'ємні додатки до нього - специфікації на постачання відходів твердих сплавів - пластин тв./спл ВК 15: № 1 від 04 березня 2015 року на загальну суму 350040,00 грн., № 2 від 10 березня 2015 року на загальну суму 300000,00 грн., № 3 від 09 квітня 2015 року на загальну суму 230400,00 грн.
Відповідно до специфікації № 1 від 04 березня 2015 року ТОВ «Лайті Трейд» зобов'язалося поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 29170 штук загальною вартістю 350040,00 грн., в т.ч. ПДВ 58340,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (відповідно до Інкотермс-2010 умови DDP передбачають доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
Відповідно до специфікації № 2 від 10 березня 2015 року контрагент зобов'язався поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 25000 штук загальною вартістю 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (що відповідно до Інкотермс-2010 передбачає доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
Відповідно до специфікації № 3 від 09 квітня 2015 року ТОВ «Лайті Трейд» зобов'язалося поставити на користь позивача відходи твердих сплавів - пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 19200 штук загальною вартістю 230400,00 грн., в т.ч. ПДВ 38400,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (що відповідно до Інкотермс-2010 передбачає доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
В рамках виконання зобов'язань за Договором поставки № 403 від 04.03.2015 року та відповідно до умов специфікацій ТОВ «Лайті Трейд» реалізувало БФ «Технокор» у формі ТОВ товар - пластини ВК15 тв/спл, які були у користуванні, що підтверджується видатковими накладними: № РН-503 від 05.03.2015 року на суму 350040,00 грн.; № РН-1103 від 11.03.2015 року на суму 300000,00 грн.; № РН-1104 від 10.04.2015 року на суму 230400,00 грн.
В межах цього правочину контрагентом складено та належним чином зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: № 8 від 04.03.2015 на суму ПДВ 58340,00 грн., № 12 від 10.03.2015 на суму ПДВ 50000,00 грн., № 7 від 09.04.2015 на суму ПДВ 38400,00 грн.
Реальність правочину за ознакою фізичного переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № В05 від 05.03.2015 року, № В11 від 11.03.2015 року, № В10 від 10.04.2015 року.
На оплату товару, з метою виконання п. 3.3. господарського договору поставки № 403 від 04.03.2015 року, ТОВ «Лайті Трейд» виставило позивачеві рахунки-фактури № 4/3 від 04 березня 2015 року, № 10/3 від 10 березня 2015 року, № 9/4 від 09 квітня 2015 року.
Оплату вартості придбаного товару позивач здійснив в повному обсязі шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «Лайті Трейд», що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції.
Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку отриманий від ТОВ «Лайті Трейд» товар було оприбутковано на підприємстві, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Сировина і матеріали» за березень, квітень 2015 року, що відображає оприбуткування сировини та матеріалів (сума вказана без урахування ПДВ).
Крім того, проведені операції між позивачем та ТОВ «Лайті Трейд» відображено у бухгалтерському обліку бухгалтерськими проводками по рахунку 64 «ПДВ», Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Суми податку на додану вартість за зазначеними документами включено до складу податкового кредиту за березень, квітень 2015 року на загальну суму 146 740,00 грн., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за перевіряємий період.
Отримані від ТОВ «Лайті Трейд» відходи твердого сплаву було використано позивачем в господарській діяльності як сировину під час виробництва продукції.
Так, вище перелічений товар прийнято від ТОВ «Лайті Трейд» директором БФ «Технокор» у формі ТОВ ОСОБА_4 та передано ним у виробництво на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів зі складу матеріалів в цех виробництва продукції: № 04.03. від 05.03.2015 року, № 06.03.2015 від 10.04.2015 року, № 05.03. від 11.03.2015 року.
В подальшому відповідно до розрахунку калькуляції продукції з відходів твердого сплаву за березень - червень 2015 року з використанням поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайті Трейд» пластин тв./спл ВК-15 (б/у), що підтверджується актами списання сировини у виробництво: № ВР-10/15 від 28.03.2015 року, № ВР-11/15 від 28.03.2015 року, № ВР-12/15 від 28.03.2015 року, № ВР-13/15 від 28.03.2015 року (використано 6864 штук), № ВР-14/15 від 28.03.2015 року, № ВР-15/15 від 28.03.2015 року, № ВР-16/15 від 28.03.2015 року, № ВР-17/15 від 07.04.2015 року, № ВР-18/15 від 07.04.2015 року, № ВР-19/15 від 07.04.2015 року, № ВР-20/15 від 07.04.2015 року, № ВР-21/15 від 07.04.2015 року, № ВР-22/15 від 17.04.2015 року, № ВР-23/15 від 17.04.2015 року, № ВР-27/15 від 22.05.2015 року (використано 3354 штук), № ВР-32/15 від 15.06.2015 року, вироблено продукцію виробничо-технічного призначення.
В подальшому виготовлену продукцію реалізовано:
Товариству з обмеженою відповідальністю «Техпоставка» (податковий номер 30493751) на підставі договору поставки № 10/2-12 від 10.02.2012 року, що підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000004 від 03 березня 2015 року, № СФ-0000006 від 24 березня 2015 року, № СФ-0000008 від 08.04.2015 року, видатковими накладним № РН-0000006 від 30 березня 2015 року, № РН-0000008 від 08 квітня 2015 року, № РН-0000016 від 16 червня 2015 року, податковими накладними № 1 від 03 березня 2015 року, № 2 від 06 березня 2015 року, № 2 від 08 квітня 2015 року, № 2 від 16 червня 2015 року.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інвесткон" (податковий номер 32034397) на підставі договору виготовлення та поставки запасних частин № 01-04/15 від 01.04.2015 року, що підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000005 від 17 березня 2015 року, № СФ-0000007 від 07 квітня 2015 року, № СФ-0000009 від 16 квітня 2015 року, № СФ-0000011 від 05 травня 2015 року, видатковими накладним № РН-0000007 від 30 березня 2015 року, № РН-0000010 від 08 квітня 2015 року, № РН-0000011 від 20 квітня 2015 року, № РН-0000013 від 25 травня 2015 року, податковими накладними: № 4 від 19 березня 2015 року, № 5 від 30 березня 2015 року, № 1 від 07 квітня 2015 року, № 3 від 17 квітня 2015 року, № 1 від 05 травня 2015 року, № 5 від 25 травня 2015 року
Розрахунки за поставлений позивачем товар здійснені контрагентами у повному обсязі, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції.
Між позивачем та ТОВ «Енрон Груп» було укладено Господарський договір поставки № 5424 від 24.04.2015 року.
На підставі п. 2.3. Договору та заявок позивача № 7 від 18 травня 2015 року, № 8 від 02 червня 2015 року сторонами господарського договору поставки № 5424 від 24.04.2015 було складено невід'ємні додатки до нього - специфікації на постачання пластин тв./спл ВК 15 (дозволяється постачання пластин, які були у використанні): № 1 від 18 травня 2015 року на загальну суму 420000,00 грн., № 2 від 03 червня 2015 року на загальну суму 22500,00 грн.
Відповідно до специфікації № 1 від 18 травня 2015 року ТОВ «Енрон Груп» зобов'язалося поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 35000 штук загальною вартістю 420000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70000,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ (відповідно до Інкотермс-2010 умови DDP передбачають доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
Відповідно до специфікації № 2 від 03 червня 2015 року контрагент зобов'язався поставити на користь позивача пластини тв./спл ВК 15 (б/у) у кількості 18750 штук загальною вартістю 225000,00 грн., в т.ч. ПДВ 37500,00 грн. протягом 60 днів з дати укладення специфікації (з можливістю дострокового виконання зобов'язань) на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 13-Щ ( відповідно до Інкотермс-2010 умови DDP передбачають доставку товару постачальником за свій рахунок до складу покупця).
В рамках виконання зобов'язань за господарським договором поставки № 5424 від 24.04.2015 року та відповідно до умов специфікацій ТОВ «Енрон Груп» реалізувало БФ «Технокор» у формі ТОВ товар - пластини ВК15 тв/спл, які були у користуванні, що підтверджується видатковими накладними: № РН-20 від 20.05.2015 року на суму 420000,00 грн. та № РН-5 від 05.06.2015 року на суму 225000,00 грн.
В межах цього правочину контрагентом складено та належним чином зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 20 від 18.05.15 на суму ПДВ 70 000,00 грн., № 9 від 03.06.15 на суму ПДВ 37 500,00 грн.
Реальність правочину за ознакою фізичного переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № В05 від 05.06.2015 року, № В20 від 20.06.2015 року.
На оплату товару, з метою виконання п. 3.3. Господарського договору поставки № 5424 від 24.04.2015 року, ТОВ «Енрон Груп» виставило Позивачеві рахунки-фактури № 20 від 20 травня 2015 року, № 3/6 від 03 червня 2015 року.
Оплату вартості придбаного товару позивач здійснив у повному обсязі у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «Енрон Груп», що підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції.
Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку отриманий від ТОВ «Енрон Груп» товар було оприбутковано на підприємстві, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Сировина і матеріали» за травень, червень 2015 року, що відображає оприбуткування сировини та матеріалів (сума вказана без урахування ПДВ).
Крім того, проведені операції між позивачем та ТОВ «Енрон Груп» відображено у бухгалтерському обліку бухгалтерськими проводками по рахунку 64 «ПДВ», Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Суми податку на додану вартість за зазначеними документами включено до складу податкового кредиту за травень, червень 2015 року на загальну суму 107500,00 грн., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за перевіряємий період.
Отримані від ТОВ «Енрон Груп» відходи твердого сплаву було використано позивачем в господарській діяльності як сировину під час виробництва продукції.
Так, вище перелічений товар прийнято від ТОВ «Енрон Груп» директором БФ «Технокор» у формі ТОВ ОСОБА_4 та передано ним у виробництво на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів зі складу матеріалів в цех виробництва продукції: №07.05 від 20.05.2015 року, № 08.06. від 05.06.2015 року.
В подальшому з використанням поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Енрон Груп» пластин тв./спл ВК 15 (б/у), що підтверджується розрахунком калькуляції продукції з відходів твердого сплаву за травень, червень 2015 року, актами списання сировини у виробництво № ВР-24/15 від 05 травня 2015 року, № ВР-25/15 від 13 травня 2015 року, № ВР-26/15 від 13 травня 2015 року, № ВР-27/15 від 22 травня 2015 року (використано 94 штуки), № ВР-28/15 від 22 травня 2015 року, № ВР-29/15 від 25 травня 2015 року, № ВР-30/15 від 01 червня 2015 року, № ВР-31/15 від 01 червня 2015 року, № ВР-32/15 від 15 червня 2015 року (використано 1720 штук).
В подальшому виготовлену продукцію реалізовано:
Товариству з обмеженою відповідальністю «Техпоставка» (податковий номер 30493751) на підставі договору поставки № 10/2-12 від 10.02.2012 року, що підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000008 від 08 квітня 2015 року, № СФ-0000014 від 05 червня 2015 року, видатковими накладним № РН-0000009 від 15 травня 2015 року, № РН-0000015 від 02 червня 2015 року, № РН-0000016 від 16 червня 2015 року, податковими накладними № 4 від 15 травня 2015 року, № 1 від 02 червня 2015 року, № 2 від 16 червня 2015 року.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інвесткон" (податковий номер 32034397) на підставі договору виготовлення та поставки запасних частин № 01-04/15 від 01.04.2015 року, що підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000010 від 05 травня 2015 року, № СФ-0000011 від 05 травня 2015 року, № СФ-0000013 від 25 травня 2015 року, видатковими накладними № РН-0000012 від 06 травня 2015 року, № РН-0000013 від 25 травня 2015 року, № РН-0000014 від 26 травня 2015 року, податковими накладними № 1 від 05 травня 2015 року, № 2 від 05 травня 2015 року, № 5 від 25 травня 2015 року, № 6 від 25 травня 2015 року.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничому підприємству «Навігатор Л», що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 13 травня 2015 року, видатковою накладною № РН-0000018 від 14 травня 2015 року, податковою накладною № 3 від 14 травня 2015 року.
Розрахунки за поставлений позивачем товар здійснені контрагентами у повному обсязі, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції.
Суму сплаченого у вартості продукції виробничо-технічного призначення ПДВ БФ «Технокор» у формі ТОВ було віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ за травень, червень 2015 року у сумі 141108 грн. згідно з правилами ведення податкового обліку (копії податкових декларацій з ПДВ за травень, червень 2015 року.
Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.
Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.
На час укладання та виконання зазначених вище договорів позивач та його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.
Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Також , п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлененя- рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт, товарів) у своїх контрагентів відповідач не подав.
Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання.
Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.
Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальниками їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Так, відповідачем не було доведено наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Додатково суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований посиланням на проведенні заходи податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів також зазначає, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області не було сплачено судовий збір.
При відкритті провадження у справі за клопотанням Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року N 484-VIII, які набули чинності з 01 вересня 2015 року, встановлено, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання даного адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог (469890 грн.: 100= 4698.90 грн.).
Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 820/954/16 становить 5168,79 грн.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 820/954/16 залишити без змін.
Стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (Код ЄДРПОУ 39893720) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5168,79 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят вісім гривень 79 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.
Повний текст ухвали виготовлений 22.07.2016 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2016 |
Оприлюднено | 27.07.2016 |
Номер документу | 59136503 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Чалий І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні