Ухвала

від 06.07.2016 по справі 826/11139/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/64852/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі №826/11139/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Інвестмент" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Інвестмент" (далі - ТОВ "Юніт Інвестмент") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) в якому просило суд: визнати протиправними дії відповідача щодо формування в довідці від 25 червня 2014 року №334/26-56-22-04-04/38915397 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юніт Інвестмент" висновків про відсутність реальності господарських операцій з усіма контрагентами позивача за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року; визнання протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юніт Інвестмент" за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року; зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юніт Інвестмент" за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ по коригуванню, а саме зменшенню, в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Юніт Інвестмент" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2013 року-травень 2014 року (включно). Зобов'язано ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" задекларовані ТОВ "Юніт Інвестмент" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2013 року-травень 2014 року (включно).

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу здійснено заходи з метою проведення перевірки ТОВ "Юніт Інвестмент" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року, за результатами яких складено довідку від 25 червня 2014 року №334/26-56-22-04-04/38915397 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юніт Інвестмент" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014" (далі по тексту - довідка про неможливість проведення зустрічної звірки).

Так, у висновку довідки про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач зазначив порушення позивачем вимог статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, здійснених ТОВ "Юніт Інвестмент" при придбанні та продажу товарів, а також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), та відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань 2 684 886,00 грн. та податкового кредиту на суму 2 682 156,00 грн. по взаємовідносинах з наведеними у довідці покупцями за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем при проведенні зустрічної звірки не було дотримано вимог Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, а відповідно у останнього не було правових підстав для коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі статтею 71 ПК України Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У відповідності до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання .

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Згідно з пунктом 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 Методичних рекомендацій результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Тобто, за змістом наведених норм слід вважати, що реалізація результатів проведеної зустрічної звірки полягає у врахуванні її результатів в результатах перевірки платників податків органом ДПС і з цією метою залучаються до матеріалів такої перевірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, здійснюється з метою отримання податкової інформації, а складений за наслідками звірки акт/довідка є відображенням дій працівників податкових органів та не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до Інформаційної системи "Податковий блок" інформація на підставі такого акта/довідки використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року №826/11720/14, від 01 грудня 2015 року у справі №814/1115/14, від 17 листопада 2015 року по справі № 826/17248/14.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення на підставі такого акта змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі №826/11139/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак