cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2016 року м. Київ К/800/43071/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року
у справі №804/5543/15
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 18.03.2015 року №0000532204.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 18.03.2015 року №0000532204.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Тонвей Консалт», ТОВ «Криниця 2007» за період вересень 2014 року, ТОВ «Компанія «Енергомаш», ТОВ «Нафтопорт», ТОВ «Завод Титан» за період жовтень 2014 року, про що складено акт 26.02.2015 року № 399/04-65-22-03/25020015.
За наслідками проведено перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість в розмірі 223480,00 грн., в тому числі: за вересень 2014 року у розмірі 85986,00 грн., за жовтень 2014 року у розмірі 137494,00 грн.; п.180.1 ст.180, п. 185.1 ст.180, п.186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, у звязку з чим, неможливо підтвердити реальність здійснення операцій.
На підставі названого акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 року №0000532204, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 223480,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 55870,00 грн.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України,).
Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом п.198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до статті 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.200.1 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що умовою виникнення у платника права на податковий кредит податкового кредиту з податку на додану вартість є реальне виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності позивача являються в тому числі: виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування.
Так, у перевіряємий період ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» (замовник) було укладено ряд договорів з суб'єктами господарської діяльності, а саме:
з ТОВ «Тонвей Консалт» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 26.09.2014 року №84, за умовами якого, виконавець зобов'язується виконувати на замовлення замовника послуги з передпродажної підготовки дизельних та бензинових генераторів, перелік та кількість яких, вказана в додатку №1, додаткова угода від 26.09.2014 року;
з ПП «Криниця 2007» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 25.09.2014 року №151/14, за умовами якого виконавець зобов'язується виконувати на замовлення замовника послуги з передпродажної підготовки дизельних та бензинових генераторів, перелік та кількість яких вказана в додатку №1, додаткова угода від 26.09.2014 року;
з ТОВ «Нафтопорт» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 15.10.2014 року №28/14, за умовами якого, виконавець зобов'язується виконувати на замовлення замовника послуги з передпродажної підготовки дизельних та бензинових генераторів, перелік та кількість яких, вказана в додатку №1, додаткова угода від 16.10.2014 року;
з ТОВ «Компанія «Енергомаш» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 03.10.2014 року №12У, за умовами якого, виконавець зобов'язується виконувати на замовлення замовника послуги з передпродажної підготовки дизельних та бензинових генераторів, перелік та кількість яких, вказана в додатку №1, додаткова угода від 06.10.2014 року.
На підтвердження виконання умов укладених договорів позивачем було надано акти прийому-передачі обладнання, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки на оплату, протоколи іспитів генераторної установи, податкові накладні. Перелік та кількість дизельних та бензинових генераторів, зазначених в додатках №1 до вказаних договорів відповідає переліку та кількості дизельних та бензинових генераторів, зазначених в актах прийому-передачі обладнання та в актах здачі-приймання робіт.
Оплата вартості робіт та послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2014 року.
Крім того, 20.03.2012 року між виробником ТОВ «Завод Титан» та комерційним агентом ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» укладено Агентський договір №18АД12, за яким комерційний агент зобов'язується за винагороду вчинити від свого імені юридичні та інші дії з метою укладання третіми особами (покупцями) угод по реалізації причепів вантажних «КНОТТ», які серійно випускаються виробником, з додатковими угодами до договору № 1 від 02.01.2013 року, № 2 від 08.01.2014 року, № 3 від 01.01.2015 року.
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані Специфікації на товар - причіп під генератор (Титан-3000), рахунки фактури, акти приймання-передачі, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні. Оплата за вказаним договором проведена у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями. Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.
До того ж, між ТОВ «Дніпровська агенція розробок та експертиз» як постачальником та ТОВ «Ренус Ревайвел» укладено договір щодо поставки від 15.10.2014 року №128П14 на товар дизель-генератор та причіп під генератор Титан-2000 з додатком № 1; договір укладений з ТОВ «ІНВІТРО» від 23.09.2014 року №84МП14 на постачання дизель-генератора з причепом з додатком та протоколами погодженнями.
На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.
Зазначені первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.
Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарським операціям на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.
Судом апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано не взято до уваги доводи податкового органу про відсутність реальності робіт (послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом, що є тільки припущенням.
Також, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Тонвей Консалт», ТОВ «Криниця 2007», ТОВ «Компанія «Енергомаш», ТОВ «Нафтопорт», ТОВ «Завод Титан» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.
Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 18.03.2015 року №0000532204.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області судовий збір в сумі 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2016 |
Оприлюднено | 25.07.2016 |
Номер документу | 59136774 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні