Ухвала

від 15.07.2016 по справі 826/24393/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            15 липня 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/14649/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 у справі № 826/24393/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майндшер» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 відмовлено Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016. Цією ж ухвалою вказану касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору), а також на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (необхідно було вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки наведені підстави для поновлення строку не були визнані поважними) та надано строк для усунення недоліків: протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. На виконання вимог ухвали від 01.06.2016 Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відповідачем повторно надіслано клопотання про звільнення від сплати судового збору та у разі відмови в задоволенні вказаного клопотання порушено питання щодо продовження строку для усунення недоліків, визначених в ухвалі від 01.06.2016. Крім того, відповідачем надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому обґрунтування поважності пропуску такого строку зводяться до обставин щодо відсутності можливості у податкового органу для сплати судового збору за подання касаційної скарги. При цьому відповідач посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креус проти Польщі» від 19.06.2011, в якому вказано, що такі характеристики судового провадження, як справедливість відкритість та невідкладність, не мають цінності у випаду відсутності факту порушення провадження у справі. Також податковий орган вказав на висновки Конституційного суду України, викладені у рішенні від 28.11.2013 у справі № 1-17/2013 за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв'язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права», про те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Суддя-доповідач не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем причин пропуску строку касаційного оскарження поважними. Зі змісту положень ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що питання щодо звільнення від сплати судового збору суд вирішує на власний розсуд в кожному окремому випадку за результатами оцінки наведених у відповідному клопотанні підстав. Неодноразове звернення до суду з клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, обґрунтованих ідентичними підставами, свідчить лише про відсутність наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження та зловживання процесуальним правом на звільнення від сплати судового збору. Податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип  res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. Згідно абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними. Керуючись частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -                                                         УХВАЛИВ: Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті  касаційного провадження  за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016. Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             Н.Г. Пилипчук