Ухвала

від 06.07.2016 по справі 810/5961/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/11063/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника відповідача - Ступака Р.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ Логістик" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №810/5961/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ Логістик" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ Логістик" (далі - ТОВ "РМ Логістик") звернулось в суд з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ОДПІ) в якому просило визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2015 року № 0001392204 та №0001382204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року задоволено позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 11 серпня 2015 року по 17 серпня 2015 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та податку на додану вартість за період 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року по взаємовідносинах з ПП "Віва Трейдінг" (код ЄДРПОУ 39070777) та ТОВ "Іррідіум" (код ЄДРПОУ 39579255) та з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Іррідіум" (код ЄДРПОУ 39579255), за результатами проведення якої був складений акт від 25 серпня 2015 року № 1150/22-4/35735621 (далі Акт).

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2015 року № 0001392204 яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 729 501,00 грн. та № 0001382204, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 213 750,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судами встановлено, що 31 березня 2014 між позивачем (Замовник) ПП "Віва Трейдінг" (Виконавець) укладено договір № 140431-1Б про надання послуг із прибирання територій, за умовам якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з прибирання території об'єкту, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, буд. 5, згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість послуг за договором становить суму всіх актів, які будуть надаватись: генеральне комплексне прибирання приміщення (в т.ч. після ремонту, будівництва, свята): 1 кв.м. приміщення 50,00 грн. з ПДВ; прибирання прилеглих територій: в літній період 25, 00 грн. за 1 кв. м.; в зимовий період 35, 00 грн. за 1 кв.м.

Згідно з п. 3.1 договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником за кожною окремою поданою заявкою на протязі 60 днів після завершення з моменту підписання сторонами акту наданих послуг в розмірі, залежному від фактичного об'єму їх надання у відповідності із розцінками, вказаними у п. 2.1 договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник зобов'язується своєчасно, у встановлений договором термін, сплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 8.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і закінчується 31 грудня 2014 року.

Також, між сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, яким погоджено перелік послуг, що надаються виконавцем на користь замовника.

З метою виконання умов договору, ПП "Віва Трейдінг" надало, а позивачем прийнято послуги з комплексного прибирання приміщень та прибирання прилеглих територій, що підтверджується актами здачі-прийому наданих послуг, які були підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Надалі ПП "Віва Трейдінг" було виписано позивачу податкові накладні. Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період.

10 березня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Іррідіум" (Виконавець) було укладено договір № 150310-02Б про надання послуг із прибирання території, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з прибирання території об'єкту, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, буд. 5, згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість послуг за договором становить суму всіх актів, які будуть надаватись: генеральне комплексне прибирання приміщення (в т.ч. після ремонту, будівництва, свята): 1 кв.м. приміщення 80,00 грн. з ПДВ; прибирання прилеглих територій: в літній період 55, 00 грн. за 1 кв. м.; в зимовий період 65, 00 грн. за 1 кв.м.

Згідно з п. 3.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і закінчується 31 грудня 2014 року.

Оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця коштів протягом п'яти банківських днів після дати підписання акту виконаних робіт.

Також, між сторонами 12 березня 2015 року було підписано Додаток № 1 до Договору, яким визначено перелік послуг, що надаються виконавцем на користь замовника.

ТОВ "Іррідіум" надало, а позивач прийняло послуги з комплексного прибирання приміщень та прибирання прилеглих території, про що сторонами було підписано акти здачі-прийому наданих послуг, а позивач в повному обсязі розрахувався за отримані послуги, що підтверджується виписками з установи банку.

Крім того, ТОВ "Іррідіум" виписано позивачу податкові накладні. Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені до складу податкового кредиту за звітний період.

Відповідачем не надано доказів з приводу незаконних дій посадових осіб контрагентів позивача, пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обставин, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування за вказаними операціями, а відповідно про правомірність віднесення позивачем сум за вказаними господарськими операціями до податкового кредиту.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ Логістик" задовольнити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №810/5961/15 - скасувати.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак