Рішення

від 07.07.2016 по справі 922/1788/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р.Справа № 922/1788/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкркомунНДІпрогрес", м. Харків про розірвання договору та стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №248-1358 від 14.12.2015

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" 06 червня 2016 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкркомунНДІпрогрес" в якому просить суд розірвати договір №222-11 від 16.03.2012 та стягнути з ТОВ "УкркомунНДІпрогрес" на користь ДП "Завод "Електроважмаш" передоплату по договору №222-11 від 16.03.2012 у сумі 28 800 грн.

Ухвалою суду від 09 червня 2016 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21 червня 2016 року.

Розгляд справи було відкладено на 07 липня 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвал суду не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

16.03.2012 між ДП "Завод "Електроважмаш" (Замовник, Позивач по справі) та ТОВ "УкркомунНДІпрогрес" (Виконавець, Відповідач по справі) було укладено договір №222-11.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язувався виконати науково-технічну роботу за темою: Розрахунок тимчасових індивідуальних допустимих величин показників (ДВП) у скидах стічних вод підприємства в міську каналізаційну мережу. Замовник в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити роботу.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата робіт здійснювалась у формі передоплати у розмірі 100% вартості робіт.

Як вбачається з наданих суду доказів, ДП "Завод "Електроважмаш" здійснило передоплату за Договором 25.05.2012 у розмірі 24000,00 грн. У зв'язку з укладенням Додаткової угоди №1 до Договору №222-11 від 16.03.2012, відповідно до якої вартість робіт збільшувалась на 4800, 00 грн., ДП "Завод "Електроважмаш" також було здійснено передоплату 31.07.2012 у розмірі 4800,00 грн.

22.12.2014 Сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків. За результатами звірки Сторонами підписано Акт, яким сторони підтвердили, що за ТОВ "УкркомунНДІпрогрес" рахується заборгованість у сумі 28 800, 00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору термін виконання робіт складав 3 місяці з моменту одержання Виконавцем оплати робіт. В ці терміни не включено термін узгодження роботи з КП "Харківкомуночиствод".

23.11.2012 Замовник направив на адресу ТОВ "УкркомунНДІпрогрес" лист за №254/2-117 про надання інформації щодо виконання робіт за даним договором.

Листом №85 від 29.11.2012 ТОВ "УкркомунНДІпрорес" повідомило Замовника, що результати розрахунку ДВП у скидах стічних вод ДП "Завод "Електроважмаш" у міську каналізаційну систему були направлені на узгодження до КП "Харківводоканал" 06.08.2012 і результати узгодження до цього часу не надходили на адресу ТОВ ''УкркомунНДІпрогрес". Крім того, даним листом підтверджено отримання передоплати.

Згідно п. 5.1. Договору сторони встановили, що після завершення робіт (етапів робіт) по договору Виконавець представляє Замовнику акт здачі-приймання робіт.

Як вказує позивач, та що не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, станом на день подання позову Відповідач не направляв на адресу Позивача акту здачі - приймання робіт.

06.04.2016 ДП "Завод "Електроважмаш" направило на адресу ТОВ "УкркомунНДІпрогрес" заяву про розірвання договору та повернення сплачених коштів, у зв'язку з тим, що Відповідач не виконав умови договору №222-11 від 16.03.2012 та у зв'язку з тим, що зобов'язання Відповідача для Позивача втратило комерційний інтерес (через тривалий час прострочення його виконання з боку Відповідача).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 598 ЦК припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. І ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. І ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1 припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2 зміна умов зобов'язання;

3 сплата неустойки;

4 відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч.І ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписами ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою,якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 615 ЦК разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. І ст. 618 ЦК боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 ЦК, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовникові.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючи, що Позивач виконав свій обов'язок, визначений договором №222-11 від 16.03.2012 та в повному обсязі сплатив передоплату, а Відповідачем зі свого боку не було виконано свого обов'язку та в установленому ст. ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, і на сьогодні воно втратило для Позивача інтерес, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір №222-11 від 16.03.2012 укладений між Державним підприємством "Завод "Електроважмаш" (пр. Московський, 299, м. Харків, 61089, Код ЄДРПОУ 00213121) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкркомунНДІпрогрес" (пров. Повстання, 5, м. Харків, код ЄДРПОУ 32471855).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкркомунНДІпрогрес" (пров. Повстання, 5, м. Харків, код ЄДРПОУ 32471855) на користь Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (пр. Московський, 299, м. Харків, 61089, Код ЄДРПОУ 00213121) передоплату по договору №222-11 від 16.03.2012 у сумі 28 800 грн. та судовий збір в розмірі 2756,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1