Рішення

від 20.07.2016 по справі 904/4335/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.16р. Справа № 904/4335/16 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення заборгованості у сумі 75878,56 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 14.08.2015 року №3438-К-О, представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути солідарно з Комунального підприємства "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" заборгованість за кредитом у розмірі 30561,44 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 28579,36 грн., пеню у розмірі 11484,39 грн., комісію у розмірі 5253,37 грн., загалом на суму 75878,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 умов договору банківського обслуговування № б/н від 01.03.2011 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів. Так, відповідно до договору відповідачу-2 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок №26003060437051. Відповідач-2 за умовами договору свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 75878,56 грн. Крім того, відповідно до договору поруки №Е0209LGR02Z від 11.08.2015 відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 всіх своїх обов'язків за договором б/№ від 01.03.2011 року.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, згідно якого просить накласти арешт на майно, що належить Комунальному підприємству "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради, а саме автомобіль ЗИЛ, модель 131, рік 1980, дата реєстрації 23.01.2013 року, в межах 75878,56 грн.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що заборгованість перед позивачем не погашається відповідачем-2 протягом тривалого часу, при цьому, грошові кошти, що належать відповідачу-2, ніяким чином не обтяжені та відповідач-2 має можливість вільно ними розпоряджатися. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане майно відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області були надіслані на адресу відповідача-1, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 35201640).

Поштове відправлення (ухвала суду), яке направлено на адресу відповідача-1 повернулось на адресу суду із відміткою пошти "адресат не знайдено".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: 94707, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Тимірязева, буд. 59, ідентифікаційний код 36983973.

Відповідно до Переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 02.12.2015 № 1275-р, до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено м. Луганськ Луганської області.

Відповідно до частини 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО" (зі змінами та доповненнями), учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема, якщо за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис

У зв'язку з вказаним, відповідно до приписів частини 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 інформація про час і місце судових засідань (13.06.2016 року, 06.07.2016 року та 20.07.2016 року) була розміщена на сторінці господарського суду Дніпропетровської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет, з яких, зокрема, вбачається: дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якої знаходиться дана справа; інформація про час, дату та місце засідань господарського суду 13.06.2016 року, 06.07.2016 року та 20.07.2016 року по даній справі.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу - відповідача-2, який знаходиться на тимчасово непідконтрольній державній владі території.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що незнаходження відповідача-1 за його юридичною адресою, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем-1 відбулося саме з його вини. Відповідач-1, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль для отримання поштових відправлень за своєю юридичною адресою.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзивів на позов Комунальне підприємство "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" до суду не надали, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 13.06.2016 року на 06.07.2016 року, з 06.07.2016 року на 20.07.2016 року.

У судовому засіданні 20.07.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 року Комунальне підприємство "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради звернулося до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 20).

Підписавши вказану заяву, відповідача-2 виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті www.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування; в порядку діючого законодавства посвідчив згоду на ведення Банком документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг; своїм підписом приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по банківському обслуговуванню з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua чи інший інтернет-/СМС-ресурс, зазначений банком).

Також, відповідач-2 подав позивачу заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.20 на звороті).

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26003060437051.

Таким чином, між сторонами у справі укладено договір банківського обслуговування б/н від 01.03.2011 року, а згідно із заявою відповідач-2 взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Розділом 3.2.1. зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт".

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах кредитного ліміту (надалі - ліміт). Техніко-економічного обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлення засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку засобів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта щодо поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачами, позивачем було встановлено відповідачу-2 кредитній ліміт з 01.03.2011 року у сумі 11100,00 грн., з 23.03.2011 року у сумі 10800,00 грн., з 31.03.2011 року у сумі 30700,00 грн., з 23.05.2011 року у сумі 50000,00 грн., з 04.02.2013 року у сумі 62500,00 грн., з 16.10.2013 року у сумі 65000,00 грн., з 28.01.2014 року у сумі 0,00 грн., з 03.02.2014 року у сумі 65000,00 грн., з 12.02.2014 року у сумі 75000,00 грн., з 01.03.2014 року у сумі 75000,00 грн., з 02.03.2014 року у сумі 72639,57 грн., з 29.05.2014 року у сумі 38000,00 грн. (довідка про розмір встановлених кредитних лімітів (а.с.36)).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформації, або в будь-які іншій формі - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно п. 3.2.1.2.3.4. цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг". Згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом якого-небудь із зобов'язань по кредиту, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення якого-небудь з зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати строку повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших). При непогашення заборгованості у строк, вказаний в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахункуВ» - не більше 35 днів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданого Банком у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем утворилася заборгованість за період з 02.06.2014 року по 31.03.2016 року у розмірі 30561,44 грн. (а.с. 37-39).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом, отриманим Клієнтом до 31.01.15р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими 01.02.15р. період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими Клієнтом до 31.01.15р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.15р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 % річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.15р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних.

За сумами кредиту, отриманих з 01.01.16р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

У випадку непогашення кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.15р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту; передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8). Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.15р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 - го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.15р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 - го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 % річних від суми задишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.16р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов - Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За наведеного вбачається, що відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку та банківської виписки за період з 16.06.2014 року по 31.03.2016 року становлять 28579,36 грн.

Також при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного із проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань; клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплаті банку, зі свого поточного рахунку (пункту 3.2.1.1.17 Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно пункту 3.2.1.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту у відповідності з пунктами 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної суми не менше за 200 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку та банківської виписки за період з 01.08.2014 року по 31.03.2016 року складає 5253,37 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

11.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (поручитель, відповідач-1) та публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор, позивач) було укладено договір поруки №Е0209LGR0O02Z (далі - договір поруки), умовами п. 1 якого визначено, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Комунальним підприємством "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради (боржник) всіх своїх обов'язків за договором № б/н від 01.03.2011 року (р/р260030604351) (далі - кредитний договір).

Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 (п. 8 договору поруки).

Згідно п.п. 2, 4 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі. За кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Відповідно до п. 6 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначені в письмовій вимозі кредитора впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу-1, як поручителю відповідача-2, вимогу № Е0209LGR0O02Z від 14.04.2016 року про негайне погашення простроченої заборгованості в повному обсязі, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (а.с. 44).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісійної винагороди вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами та по комісійній винагороді перед позивачем відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань із сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Позивач надав до суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за спірним договором банківського обслуговування, відповідно до якого розмір пені за період з 05.03.2014 року по 31.03.2016 року складає 11484,39 грн.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним Законом України, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання статті 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014 № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Ровеньки луганської області. В подальшому, 05.11.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Однак, 02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України також прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", згідно якого вказані розпорядження Кабінету Міністрів України №1053 та №1079 втратили чинність. При цьому, в пункті 10 ч. 1 Луганська область розпорядження м. Ровеньки зазначено серед населених пунктів Луганської області, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, на кредитні зобов'язання відповідача-2 з 14.04.2014 року забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості за кредитним договором у даній справі.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014 року, введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 року.

Отже, проведення з 07.04.2014 антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Ровеньки, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Луганську є загальновідомим фактом.

Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, пеня не нараховується на тіло кредиту, відсотки за користування кредитом та комісію.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 07.12.2015 року по справі №913/70/15 та від 20.04.2016 року по справі №905/6/15.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається здійснення банком нарахування пені на три види зобов'язань: за порушення строку сплати основного зобов'язання (тіло кредиту), за порушення строків сплати відсотків та порушення строків сплати комісії.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в стягненні пені у повному обсязі.

Також судом досліджувалося наявність погашень відповідачем-2 пені у період дії мораторію, а саме з 14.04.2014 року, у зв'язку з чим виявлено, що у період дії мораторію позивачем зараховувалися в рахунок погашення пені суми у розмірі 870,18 грн., а також відбулося списання Банком пені у розмірі 1679,16 грн. на підставі службової записки (виправна проводка №Е1001L0SК4 від 30.09.2014 року).

Статтею 534 Цивільного кодексу України визначається черговість погашення заборгованості за кредитними договорами, а саме у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У той же час, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме п. 3.2.1.4.10 передбачено іншу черговість погашення заборгованості, відповідно до якого зобов'язання, при реалізації Банком права на стягнення неустойки, виконуються в такій послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також віл інших уповноважених органів /осіб, для погашення заборгованості, насамперед направляються для відшкодування витрат /збитків Банку згідно з п.п. 3.2.1.2.2.16 , 3.2.1.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі - простроченого винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.1.1.8. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

Під реалізацією права Банку щодо стягнення неустойки згідно з розділом "Відповідальність Сторін" цим Умов Сторони погодили дії Банку з розподілу грошей, отриманих віл позичальника для погашення заборгованості, відповідно до черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті Умов. При цьому, сторони погодили, що додаткові вимоги до позичальника, з реалізації Банком свого права щодо стягнення неустойки, не потрібні.

У разі, якщо Банк не реалізує своє право щодо стягнення неустойки згідно з розділом ''Відповідальність Сторін" цих Умов, Банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими Сторонами способами телекомунікацій, повідомляє позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від позичальника. Узгодженими сторонами способами телекомунікація є: система дистанційного обслуговування "Приват24", СМС повідомлення, термінали самообслуговування та ін.

Оскільки, як встановлено вище пеня на порушення строків оплати основної заборгованості (на тіло кредиту, погашення процентів та комісії) з 14.04.2014 року нарахуванню не підлягала, то всі оплати, зараховані позивачем в рахунок погашення пені, які відбувалися у цей період мали бути направлені банком на погашення комісії.

Оскільки позивачем невірно проведено зарахування оплачених сум, судом здійснено відповідний розрахунок (за даними позивача) у зв'язку з чим, вимога про стягнення комісії підлягає частковому задоволенню у розмірі 4383,19 грн. (5253,37 грн.-870,18 грн.)

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню 63523,99 грн. (30561,44 грн. - заборгованість за кредитом, 28579,36 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 4383,19 грн. - комісія).

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії саме відповідача-2, тому з відповідача-2 підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1153,63 грн.

Стосовно клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно, що належать відповідачеві, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" : заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 постанови пленуму).

Заявляючи клопотання про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на автомобіль ЗИЛ, модель 131, рік 1980, дата реєстрації 23.01.2013 року. в межах 75878,56 грн.

Клопотання про забезпечення позову мотивоване лише тим, що відповідачу-2 на праві власності належить вказаний автомобіль та тим, що, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача-2 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів в підтвердження ускладнення чи неможливості виконання рішення по справі.

За таких обставин клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 526, 530, 549, 610, 611, 651, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 66,67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради (94707, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Тимірязева, буд. 59, ідентифікаційний код 36983973) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 30561,44 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 28579,36 грн. та заборгованість по комісії у розмірі 4383,19 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Спеціалізоване житлово-комунальне господарство" Ровенської міської ради (94707, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Тимірязева, буд. 59, ідентифікаційний код 36983973) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 1153,63 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покласти на позивача.

Повне рішення складено 22.07.2016 року.

Суддя О.М. Крижний