Рішення

від 20.07.2016 по справі 916/1150/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2016 р.Справа № 916/1150/16

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Бездоля Ю.С.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства В«Чорноморсько- Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» про розірвання договору бербоут-чартеру №28Р-11 від 21.04.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 29.04.2016р. позивач, Державне підприємство В«Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ріал ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» про розірвання договору бербоут-чартеру №28Р-11 від 21.04.2011р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2016р. за вищезазначеним позовом було порушено провадження у справі №916/1150/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. було призначено справу №916/1150/16 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі вищезазначеної ухвали відповідальною особою апарату суду було здійснено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., суддя Никифорчук М.І., суддя Бездоля Ю.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2016р. справу №916/1150/16 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суду: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., суддя Никифорчук М.І., суддя Бездоля Ю.С. з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач в засідання суду призначені на 18.05.2016р., 30.05.2016р., 29.06.2016р. та 20.08.2016р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 04.05.2015р., 18.05.2016р., 30.05.2016р., 29.06.2016р. та від 30.06.2016р. були направлені за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.05.2016р. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду із зазначенням того, що вказано не повну адресу підприємства (поштове повідомлення вх. №19727/16 від 17.05.2016р.; поштове повідомлення вх. №22138/16 від 01.06.2016р.; поштове повідомлення вх. №23491/16 від 10.06.2016р.; поштове повідомлення вх. №26807/16 від 11.07.2016р.).

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача зазначеною в позовній заяві та підтвердженою спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.05.2016р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

20.07.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

21.04.2011 року між ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" (надалі - Судновласник) та ТОВ В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» (надалі - ОСОБА_2) було укладено стандартний договір бербоут - чартеру "BARECON 2011" № 28Р/11 (надалі - Договір), який складається із п'яти частин та додаткових умов (статей).

Відповідно боксу 3 ч.І. Договору Судновласником є ДП "ЧорАзморшлях", а згідно із боксу 4. ч.І Договору ОСОБА_2 є ТОВ В«ДЖИПІЕМ. СУПГВ»

Боксом 5 ч. І Договору встановлено, що предметом бербоут-чартеру є дизельна шаланда "Кримська - 10", прапор - України.

У боксі 10. ч. І Договору визначено, що класифікаційним товариством за договором є український регістр пароплавства.

Згідно із боксом 11 ч.І Договору дата останнього спеціального огляду судна Класифікаційним товариством - 19.10.2003р.

Боксом 13 ч. І Договору визначено, що порт та місце повернення (відповідно до ст. 3 ч. ІІ Договору) є -м. Іллічівськ.

За умовами, визначеними у боксі 14 час повернення (відповідно до ст. 4 ч. ІІ Договору) сторонами визначено -по готовності.

Дата канцеллінгу (ст. 5 ч.ІІ Договору) за умовами боксу 15 встановлена сторонами - 15.06.2011р.

Боксом 21 ч. І Договору термін дії чартеру встановлено 60 місяців в опціоні Судновласника.

Орендна плата за умовами Договору становитиме 300 доларів США на добу (бокс 22 ч.І Договору).

За умовами боксу 43 ч.І Договору бербоут-чартер повинен бути зареєстрований.

Згідно із ст. 2 ч.ІІ Договору з урахуванням деталей передачі в оренду, перерахованими у боксі 22 ч.І Договору Судновласники згодні здати, а ОСОБА_2 згоден прийняти судно в оренду на період, вказаний у боксі 21 ч.І Договору (строк дії чартеру).

Відповідно до п. b), с) ст.3 ч.ІІ Договору судно повинно бути повністю забезпечено документами на здачу в оренду у відповідності з законодавством держави прапору, вказаного у боксі 5.

Згідно зі ст. 4 ч.ІІ Договору судно не повинно здаватися в оренду до дати, вказаної у боксі 14 ч.І Договору, без згоди ОСОБА_2 і Судновласники повинні проявити належну турботливість щоб здати судно не пізніше дати, вказаної у боксі 15 ч.І Договору.

Якщо у боксі 18 ч.І Договору не погоджено інше, Судновласники повинні не пізніше, ніж за тридцять (30) поточних днів дати ОСОБА_2 попередній нотіс та не пізніше, ніж за чотирнадцять (14) днів поточних днів надати кінцевий нотіс до дати, коли судно передбачається бути готовим до здачі.

Судновласники повинні постійно інформувати ОСОБА_2 щодо можливих змін в позиції судна.

Стаття 5 ч.ІІ Договору визначає:

(а) Якщо судно не буде здано в оренду до дати канцеллінгу, вказаної у боксі 15 ч.І Договору, ОСОБА_2 мають право канцеллірувати цей чартер шляхом подання Судновласникам нотісу про канцеллірування на протязі (36) поточних годин після дати канцеллінгу, вказаної у боксі 15 ч.І Договору та, у випадку, неподання нотісу, цей чартер повністю зберігає свою силу та продовжує дію;

(b) якщо виявиться, що судно затримається к здачі до дати канцеллінгу, Судновласники можуть, якщо вони готові у даній ситуації назвати із розумною мірою точності день, коли судно буде готово до здачі, подати нотіс про це ОСОБА_2, запросив їх, чи скористаються вони своїм правом канцеллірувати чартер та рішення про це повинно бути сповіщено на протязі ста шести десяти восьми (168) поточних часів з моменту отримання ОСОБА_2 зазначеного нотісу, або на протязі тридцяти шести (36) поточних часів після дати канцеллінгу, в залежності від того, який момент наступить раніше. Якщо ОСОБА_2 не використають своє право на канцеллірування, то тоді сьомий день після дати готовності судна, вказаної у нотісу ОСОБА_2 буде вважатися заміною для дати канцеллінгу, вказаної у боксі 15 ч.І Договору для використання по смислу ст. 5 ч.ІІ Договору.

(с) Канцеллірування по умовам цієї статті здійснюється без збитків будь-яким вимогам, які ОСОБА_2 можуть іншим образом пред'явити Судновласникам по умовам цього чартеру.

Відповідно до частини першої п. (а)(і) ст. 10 ч.ІІ Договору на протязі строку дії чартеру судно повинно знаходитися в повному володінні та в абсолютному розпорядженні для будь-якої мети ОСОБА_2, а також під повним контролем ОСОБА_2.

Пунктом (а) ст.11 ч.ІІ Договору визначено, що ОСОБА_2 оплачують фрахт Судновласникам точно у відповідності з умовами цього чартеру, при цьому строк оплати має значення.

Згідно із частиною 3 ст. 15 ч.ІІ Договору за умовами ст. 10 (ч.ІІ Договору) судно повинно бути повернуто Судновласникам в тому ж самому стані або в такому ж доброму стані, становищі й з тим же класом, яким воно було здано в оренду; нормальний знос, що не впливає на клас, виключається. Судно при виводі із оренди не повинно мати прострочених періодичних оглядів, а експлуатаційне та класифікаційне свідоцтва повинні зберігати гідність на крайній випадок на число місяців, погоджених у боксі 17 ч.І Договору.

Відповідно до ст. 3 частина II Договору, судно повинно бути повністю здано судновласниками і прийнято фрахтувальниками в порту або місці, визначеному у боксі 13; здача судна судновласниками та прийняття судна в оренду фрахтувальниками повинна повністю оформлюватися судновласниками у відповідності з обов'язками, покладеними на них за умовами статті 3, після чого фрахтувальники не мають права пред'являти судновласникам будь-які претензії по поводу будь-яких умов або гарантій, явних або таких, що можуть бути передбачені у відношенні судна.

За статтею 5 частини II Договору визначено, якщо судно не буде здано в оренду до дати канцелінгу, вказаної у боксі 15 частини першої, фрахтувальники мають право канцелірувати цей чартер шляхом подання судновласникам нотісу про канцелірування протягом 36 поточних годин після дати канцелінгу та, у випадку, неподання нотісу, цей чартер повністю зберігає свою силу та продовжує дію; якщо виявиться, що судно затримається к здачі до дати канцелінгу, судновласники можуть, якщо вони готові у даній ситуації назвати із розумною мірою точності день, коли судно буде готово до здачі, подати нотіс про це фрахтувальникам, з'ясувавши у них чи скористаються вони своїм правом канцелірувати чартер; рішення про це повинно бути сповіщено протягом 168 поточних часів з моменту отримання фрахтувальниками зазначеного нотісу, або протягом 36 поточних часів після дати канцелінгу, в залежності від того, який момент наступить раніше. Якщо фрахтувальники не використають своє право на канцелірування, то тоді сьомий ; день після дати готовності судна, вказаної у нотісу фрахтувальників буде) вважатися заміною для дати канцелінгу, вказаною у боксі 15 для використання по смислу статті 15.

Згідно з п. 7 частини II Договору, судновласники повинні нести всі витрати, пов'язані з оглядом судна при передачі в оренду, а фрахтувальники повинні нестач всі витрати при виведенні судна з оренди.

Пунктами а, і статті 10 частина II Договору, зафіксовано, що протягом строку дії чартеру судно повинно знаходитися в повному володінні та в абсолютному розпорядженні для любої мети фрахтувальників, а також під повним контролем фрахтувальників.

Відповідно до ст. 1 додаткових умов (статей) Договору судно передається в чартер у стані "як є" та оформлюється актом приймання-передачі, підписаним повноважними особами Судновласника та ОСОБА_2. Після передачі судна в чартер, ОСОБА_2 самостійно виконують ремонт судна у відповідності з правилами та вимогами класифікаційного товариства. ОСОБА_2 виконують ремонт, а також за потребою, дообладнання за вимогою класифікаційного товариства та інших міжнародних вимог за власний рахунок на без компенсаційній основі. Ремонт виконується на протязі 120 днів з моменту передачі судна в чартер. Під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується.

У відповідності до статті 2 Додаткових умов Договору судно вважається переданим в чартер з дати підписання акту приймання-передачі фрахтувальникам від судновласників, як вказано у статті 1 додаткових умов договору бербоут-чартеру. Виплата фрахтової ставки фрахтівниками у відповідності до статті 10 і боксу 22 чартеру починається із дня (в тому числі), який являється днем дати, що вказана в акті приймання передачі. У випадку відмови фрахтівника від підписання акту приймання-передачі судна даний чартер вважається розірваним, а суми, виплачені фрахтівниками судновласникам, останнім не повертається.

Згідно зі ст. 9 Додаткових умов Договору вивід судна із чартеру також вформлюєгься актом приймання-передачі судна від фрахтувальника стдвовласнику.

Однак, як зазначає позивач 21.04.2011р. представниками судновласника та фрахтувальника було проведено огляд д/ш «Кримська-10», за результатами якого складено та підписано акт технічного стану д/ш «Кримська-10». Як вбачається із зазначеного акту, суднові документи класифікаційного товариства закінчилися у 2006р., корпус судна потребує ремонту, суднові приміщення перебувають у незадовільному стані, механічна частина розукомплектована та перебуває у розібраному стані.

Також, судновласником та фрахтувальником 21.04.2011р. було складено та підписано акт виведення судна в «Off-hire», в якому зазначено, що починаючи з 21.04.2011р. д/ш "Кримська - 10", що передана в бербоут-чартер виводиться із експлуатації на 120 днів для проведення ремонту, відповідно до умов п. 1 додаткових умов договору бербоут-чартеру від 21.04.2011р. На час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується. Введення судна в експлуатацію оформлюється окремим актом.

21.04.2011р. судновласником та фрахтувальником було укладено додаткову угоду № 1 до Договору бербоут-чартеру д/ш «Кримська-10».

Пунктом 11.1 Додаткової угоди №1 передбачено, що судновласник зобов'язується надати допомогу фрахтувальнику в організації відстою судна д/ш «Кримська-10» на Головної базі технічного обслуговування флоту ДП «Чоразморшлях», яка розташована за адресою: 68091,Одеська область, м. Іллічівськ (Чорноморськ), смт Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, фрахтувальник зобов'язується провести оплату у повному обсязі за надані послуги.

Згідно з п. 11.9 Додаткової угоди №1 фрахтувальник відшкодовує витрати судновласника, які були понесені на виконання даної статті договору, протягом 2-х днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 11.12 Додаткової угоди №1 підставою для підключення судна до мереж берегового живлення є заявка на підключення судна, що укладається представниками фрахтувальника та судновласника.

Строк надання послуг щодо організації відстою судна д/ш «Кримська-10» на - Головній базі технічного обслуговування флоту ДП «Чоразморшлях» доТ^ 30.09.2011р., згідно з п. 11.2 Додаткової угоди №1.

20.10.2011р. судновласником та фрахтувальником було укладено додаткову угоду № 2 до Договору бербоут-чартеру д/ш «Кримська-10», згідно з якою, фрахтувальник зобов'язується сплатити існуючу заборгованість у розмірі 182 500,1грн. за відповідним графіком.

Згідно з п.1 додаткових умов до договору бербоут-чартеру від 21.04.2011р. під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується.

Пунктом 3 акту про виведення судна в «Off-hire» передбачено, що ввід суднаа в експлуатацію оформлюється окремим актом. ОСОБА_2, в зазначений термін не було проведено ремонт судна.

Відповідно до боксу 22 укладеного Договору фрахтова ставка, яку ТОВ В«ДЖИПІЕМ. СУПГВ» має сплачувати ДП «Чоразморшлях» становить 300 доларів США за добу. Боксом 25 укладеного договору передбачено, що плата за оренду судна здійснюється виключно у національній валюті України, кожного місяця.

Отже, як зазначає позивач, не прийняття ТОВ «Джипіем» судна у бербоут-чартер, призводить до не отримання державним підприємством (ДП «Чоразморшлях») доходу.

Несплата ТОВ «Джипіем» фрахтової ставки за договором бербоут-чартеру є істотним порушенням умов договору, тому Чорноморський транспортний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі ДП «Чоразморшлях» до ТОВ «Джипіем», в якому просив суд розірвати договір .\к28Р/11 від 21.04.2011р., зобов'язати ТОВ «Джипіем» повернути ДП «Чоразморшлях» д/ш «Кримська-10», та стягнути з ТОВ «Джипіем» на користь ДП «Чоразморшлях» заборгованість у сумі: фрахтова ставка - 597216,24 грн., 25128,23 грн. - банківський відсоток, 4863,53 грн. -3% річних, 57680,94 грн. - пені та 36601,69 грн. - 7% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

21.12.2012р. Господарський суд Одеської області ухвалив рішення по справі .N« 5017/3012/2012 за позовом Чорноморського транспортного прокурору Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі ДП «Чоразморшлях» до ТОВ «Джипіем» про розірвання договору, зобов'язання у повернути майно та стягнення 721 490,63грн., яким у задоволені позовних вимог було відмовлено повністю.

19.03.2013р. Одеським апеляційним господарським судом була прийнята постанова, якою рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2012р. залишено без змін;

14.08.2013р. Вищим господарським судом України рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у справі № 5017/3012/2012 залишено без змін.

29.05.2013р. ТОВ «Джипіем» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про зобов'язання ДП «Чоразморшлях» передати за актом прийому-передачі судно д/ш «Кримська -10» з судновими документами.

23.06.2014р. Господарським судом Одеської області було ухвалено рішення по справі № 916/1384/13 за позовом ТОВ «Джипіем» до ДП «Чоразморшлях» про зобов'язання виконати умови договору, яким позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі №916/1384/13 рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2014р. залишено без змін.

Таким чином, ДП «Чоразморшлях», на наступний день після прийняття Одеським апеляційним господарським судом постанови , було зобов'язано виконати зазначене рішення, а саме передати д/ш «Кримська-10» з актом прийому - передачі з відповідними документами 16.10.2014р.

Проте, ТОВ «Джипіем» ані 16.10.2014р., ані в будь який інший день не з'явилось за адресою дислокації судна для його прийняття.

Пунктом 4 Договору бербоут-чартеру №28Р-11 від 21.04.2011р. передбачено, що у випадку неузгодження строку передачі судна судновласник зобов'язаний не пізніше ніж за 30 поточних днів надати фрахтувальнику попередній нотіс та не пізніше ніж за 14 поточних днів надати остаточний нотіс до дати, коли судно передбачається бути передано.

У зв'язку з тим, що фрахтувальник знаходився на території проведення антитерористичної операції та неможливості направити на їх адресу нотіси, ДП «Чоразморшлях», у відповідності до п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України №41-р від 21.01.2015р., було розміщено нотіси 13.02.2015р. та 05.03.2015р. у офіційному друкованому виданні - газета «Урядовий кур'єр», якими було запропоновано з'явитися 23.03.2015р. 0 09-00год. за адресою: Одеська обл.. м. Іллічівськ, смт Олександрівка, вул.Судноремонтна, 35, для прийняття у фрахт д/ш «Кримська-8», д/ш «Кримська-10» та підписання Актів прийому-передачі.

Однак, у визначене місце за визначеним часом, фрахтувальник не з'явився, про що було складено відповідний акт.

26.05.2015р. на адресу ДП «Чоразморшлях» надійшов лист від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» з вимогами, у тому числі про передачу суден д/ш «Кримська-8» та д/ш «Кримська-10».

На неодноразові пропозиції ДП «Чоразморшлях» щодо визначення дати готовності прийняття зазначених суден, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» листом вих.№ 4 від 14.09.2015р., повідомило про намір прибуття до місця знаходження суден для проведення огляду, у період з 21.09.2015р. по 24.09.2015р.

Проте, у визначений період ТОВ «Джипіем» на ГБТОФ ДП «Чоразморшлях», шо знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна,35, не з'явилось.

Пунктом 2 додаткових умов до Договору бербоут-чартеру ( №28Р-11 від 21.04.2011р.) зазначено, що у випадку відмови від підписання Акту прийому- передачі судна даний чартер вважається розірваний.

З наведених підстав Державне підприємство В«Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ріал ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» про розірвання договору бербоут-чартеру №28Р-11 від 21.04.2011р.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із системного аналізу тексту, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором оренди.

Умовами ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Із змісту ст.653 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» є державним унітарним комерційним підприємством, майно якого належить державі, органом управління якого є Міністерство інфраструктури України, тому судно д/ш «Кримська-10» є державним майном, а тому на спірні правовідносини поширюється приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За приписами ч.3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 ГК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору, а саме: сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, як встановлено судом, Державне підприємство В«Чорноморсько- Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» запропонувало з'явиться представникам ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» у місце дислокації судна д/ш «Кримська-10» для прийняття судна та підписання акту прийому-передачі.

Проте, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» не було направлено представників для прийому судна та підписання акту прийому-передачі.

Крім того, ДП «Чоразморшлях» були направлені нотіси у офіційному друкованому виданні - газета «Урядовий кур'єр», якими було запропоновано з'явитися 23.03.2015р. 0 09-00год. за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, смт Олександрівка, вул. Судноремонтна,35, для прийняття у фрахт д/ш «Кримська-8», д ш «Кримська-10» та підписання Актів прийому-передачі ТОВ В«ДЖИПІЕМ. СУПГВ»

Але жодного разу ТОВ В«ДЖИПІЕМ. СУПГВ» не вжили заходів щодо виконання рішення суду та умов укладеного між сторонами договору.

Державного підприємства В«Чорноморсько- Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ»

У відповідності до статті 2 Додаткових умов Договору, судно вважається переданим в чартер з дати підписання акту приймання-передачі фрахтувальникам від судновласників, як вказано у статті 1 додаткових умов договору бербоут-чартеру. Виплата фрахтової ставки фрахтівниками у відповідності до статті 10 і боксу 22 чартеру починається із дня (в тому числі), який являється днем дати, що вказана в акті приймання передачі. У випадку відмови фрахтівника від підписання акту приймання-передачі судна даний чартер вважається розірваним, а суми, виплачені фрахтівниками судновласникам, останнім не повертається.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було належним чином повідомлено відповідача, про необхідність підписання акту приймання-передачі судна, однак відповідач вказане повідомлення проігнорував, що фактично означає його відмову від підписання, що є істотною умовою для розірвання договору в судовому порядку на підставі статті 2 Додаткових умов Договору, тому на думку суду є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору стандартного бербоут-чартеру «Вагесоп 2001» № 28Р-11 від 21.04.2011р, у зв'язку з чим, суд задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 1 378,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства В«Чорноморсько- Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» про розірвання договору бербоут-чартеру №28Р-11 від 21.04.2011р. - задовольнити.

2. Розірвати договір стандартного бербоут-чартеру «Вагесоn 2001» № 28Р-11 від 21.04.2011р на фрахтування судна д/ш "Кримська 10", UWHD, Україна, укладеного між Державним підприємством «Чорноморсько- Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 7; код ЄДРПОУ 01125637) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Шевченка, буд. 14; код ЄДРПОУ 32645242).

3.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова групаВ» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Шевченка, буд. 14; код ЄДРПОУ 32645242) на користь Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 7; код ЄДРПОУ 01125637) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 22 липня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев

Суддя М.І. Никифорчук

Суддя Ю.С. Бездоля