Ухвала

від 27.07.2010 по справі 2а-141/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого - судді Широкової Л.В.,

суддів Худякова А.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_2,

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2009 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Законом), -

встановила:

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення щомісячної надбавки до пенсії.

Зазначав, що є військовим пенсіонером, має статус дитини війни, а відтак, з 01 січня 2006 року його щомісячна пенсія, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон) від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ, повинна збільшитись на 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що вимоги Закону не виконані, просив визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов’язати підвищити щомісячну пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки та стягнути заборговані виплати.

Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2009 року позов залишено без задоволення за пропуском строку звернення до суду в частині стягнення надбавки за 2007 рік та за безпідставністю в частині стягнення надбавки за 2006 рік.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову судді скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте дію статті 6 Закону на 2006-2007 роки було обмежено Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік». Пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість підвищувались в меншому, ніж визначено Законом, розмірі, і лише інвалідам.

Залишаючи позов без задоволення, суд виходив з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року було визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» на відповідні роки, а тому пенсійний орган мав діяти згідно ст. 6 Закону.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» останнім пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року №3367-ІУ внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» , відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то суд дійшов правильного висновку про те, що вимоги про нарахування 30% до пенсії у 2006 році задоволенню не підлягають.

Дію статті 6 Закону на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Коституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області вказана надбавка позивачу не виплачувалась, його заява з цього питання залишена без задоволення.

Оскільки визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційними Судом рішення, це і свідчить про те, що позивач має право на вказану ним надбавку до пенсії за 2007 рік з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, але суд дійшов правильного висновку про те, щопозивачем пропущено річний строк звернення до суду без поважної причини і підстав для його поновлення немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в постанові.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без задоволення, з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування постанови немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді:

Справа №22 ц -4177/10 Головуючий у 1 інст.: Хохлюк Г.О.

Категорія 57 Суддя - доповідач: Широкова Л.В.