Рішення

від 18.07.2006 по справі 10/185-06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/185-06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.06р.

Справа № 10/185-06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БНБ” ( м. Дніпропетровськ )

до                 Дніпропетровської міської ради                                ( м. Дніпропетровськ )

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору :        Комітет земельних відносин міської ради                ( м. Дніпропетровськ )

про внесення змін до договору

                                                                                                                       Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

Від       позивача  :     Назаренко Г.А.-( дов.№2 від 10.07.06р.), Гурєєва А.С.-директор    

Від   відповідача :       Попов О.О. - ( дов. № 10062 від 28.12.2005 р. )

СУТЬ СПОРУ:

            Позивач звернувся до Відповідача з позовом ( згідно останього уточнення ) про  змінення п. 1.3 договору оренди земельної ділянки, укладеного 17.02.2004 р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 р. № 160/12 між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю  “БНБ” на частку земельної ділянки 15,16% загальною площею 0,1791 га ( площа частки складає 0,0272 га ), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 28, зі строком дії на 15 років –до 08.10.2018 р., зареєстрованому в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 4884 від 23.02.2004 р., з  "Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину" на "Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину та  літнього кафе з кіоском".

           Підстави з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги : 17.02.2004 р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ “БНБ” був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1.3 якого, передбачено використання земельної ділянки по фактичному розміщенню магазину. В 2005 році для забезпечення господарської діяльності ТОВ “БНБ” на цій земельній ділянці були добудовані літнє крите кафе і кіоск, тобто частково було змінено використання земельної ділянки з фактичного розміщення магазину на фактичне розміщення магазину та літнього кафе з кіоском. Позивач  звернувся до Відповідача з клопотанням щодо внесення змін у п.1.3. договору оренди земельної ділянки, згідно якого було передбачене використання земельної ділянки : фактичне розміщення магазину, та викласти його у наступній редакції : "Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину та  літнього кафе з кіоском". Відповідачем у визначений законом термін заяву Позивача розглянуто не було, будь-якої відповіді, заперечень тощо не надана, ні яких рішень з цього приводу не приймалось, чим порушуються права та інтереси Позивача які передбачені вище вказаним договором оренди та чинним законодавством України.

            Таким чином, Позивач вважає, що Дніпропетровська міська рада порушила його права та законні інтереси у справі, що призводе до не умисного (  з причин не залежних від Позивача) порушення Позивачем земельного законодавства, а саме до порушення цільового використання земельної ділянки.

            Відповідач та третя особа у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог Позивача заперечують, вказуючи на те, що дійсно 17.02.2004 р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ “БНБ” був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1.3 якого, було передбачено використання земельної ділянки по фактичному розміщенню магазину. Позивач  неодноразово звертався  до Відповідача з клопотанням щодо внесення змін у п.1.3. договору оренди земельної ділянки та викладення у наступній редакції : "Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину та  літнього кафе з кіоском". Але на теперешній час міська рада не відмовляла Позивачеві у задоволені вказаного клопотання, яке не розглядалося у зв'язку з тим, що після обрання нового скликання депутатів міської ради, робочи сесії ( у тому числі по земельним питанням ) не проводилась. Враховуючи наведене, міська рада просить суд прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

           По справі було оголошено перерву з 11.07.2006 р. по 18.07.2006 р.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

           На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 р. за № 160/12 між Дніпропетровською міською радою ( Орендодавець ) та ТОВ “БНБ” ( Орендар ) був укладений 17.02.2004 р. Договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди частку 15,16 % загальної площі 0,1791 га ( площа частки складає 0,0272     га ), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 28 зі строком на дії на 15 років –до 08.10.2018 р., зареєстрованому в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 4884 від 23.02.2004 р.

          П. 1.3 Договору, передбачає використання земельної ділянки по фактичному розміщенню магазина.

          ТОВ “БНБ”  на переданій в оренду земельній ділянці, в 2005 р. добудував літнє крите кафе і кіоск, тим самим частково змінив використання земельної ділянки з фактичного розміщення магазину на фактичне розміщення магазину та літнього кафе з кіоском.

         Згідно п. 6.1 Договору зміна умов договору оренди можлива лише за взаємною згодою сторін і оформляється відповідною додатковою угодою, що стає невід'ємною частиною цього договору.

         Відповідно до п. 6.2 Договору, у разі недосягнення згоди щодо умов договору спори вирішуються у відповідності з чинним законодавством, в тому числі, у судовому порядку.

         08.02.2006 р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо внесення змін у        п. 1.3. договору оренди земельної ділянки, згідно якого було передбачене використання земельної ділянки : фактичне розміщення магазину, та викласти його у наступній редакції:

"Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину та  літнього кафе з кіоском".

         Відповідачем у визначений законом термін вказану заяву Позивача розглянуто не було.

         31.05.2006 р. Позивач повторно звернувся до Відповідача із заявою про внесення змін у п. 1.3 Договору оренди земельної ділянки, але Відповідачем також вказану заяву розглянуто не було.

          Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір  може  бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

         Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.  Якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились,   договір   може   бути   змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов:

    1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане;

    2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

    3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору;

    4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

         Зміна  договору  у  зв'язку  з  істотною  зміною  обставин допускається   за   рішенням  суду  у  виняткових  випадках,  коли розірвання договору суперечить суспільним  інтересам  або  потягне для  сторін  шкоду,  яка  значно перевищує затрати,  необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

        Якщо  договір  змінюється у судовому порядку,  зобов'язання змінюється з  моменту  набрання  рішенням  суду  про  зміну  або розірвання договору законної сили ( ст. 653 ЦК України ).

        Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

        В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. “Про практику застосування судами земельного законодавства” зазначається, що спори пов”язані із  земельним відносинами, розглядаються в порядку позовного провадження. Захист прав громадян та юридичних осіб  на  земельні  ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст.  152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав;   відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють  небезпеку  порушення  прав;  визнання  угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої  влади  або  органів місцевого   самоврядування;   відшкодування   заподіяних  збитків; застосування інших передбачених  законом  способів.  Зокрема,  при оскарженні  рішень  органів  виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань,  віднесених до їх компетенції (наприклад, про  відмову  в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта),  суд у  разі  задоволення  позову  визнає рішення  цих  органів  недійсними  і  зобов'язує  їх,  залежно від характеру спору,  виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

         Ст. 188 ГК України передбачає, що зміна господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

             Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі»( далі Закон ) спори, пов'язані  з  орендою  землі,  вирішуються  у судовому порядку.

             Оренда землі  -  це  засноване  на  договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності ( ст. 1 Закону ).

             Згідно із ст. 13 Закону договір оренди  землі  -  це  договір,  за  яким орендодавець зобов'язаний за  плату  передати  орендареві  земельну  ділянку  у володіння і  користування на певний строк,  а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до  умов  договору  та вимог земельного законодавства.

            За змістом ст. 20 ЗК України, віднесення  земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади  та  органів  місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна  цільового  призначення  земель провадиться органами виконавчої  влади  або  органами  місцевого  самоврядування,   які приймають  рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування,  вилучення (викуп) земель і  затверджують  проекти землеустрою   або   приймають   рішення   про  створення  об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

            Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства”.

   Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст. 16 ЦК України ).

            Виходячи з наведеного, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача  обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки Відповідачем не були додержані вимоги  вищезазначених правових  норм,  що призвело до порушення прав   та   охоронюваних   законом   інтересів Позивача  у  справі.

            Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 12, 22, 27, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -    

В И Р І Ш И В :

             Змінити п.1.3 договору оренди земельної ділянки, укладеного 17.02.2004 р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 р.  № 160/12 між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю  “БНБ” на частку земельної ділянки 15,16% загальною площею 0,1791 га ( площа частки складає 0,0272 га ), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 28, зі строком дії на 15 років –до 08.10.2018 р., зареєстрованому в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 4884 від 23.02.2004 р., з  "Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину" на "Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину та  літнього кафе з кіоском".

              Стягнути з Дніпропетровської міської ради ( м. Дніпропетровськ ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БНБ” ( м. Дніпропетровськ ) - 85 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

              Видати наказ.

Суддя                                                                       І.М. Кощеєв