Постанова

від 25.07.2016 по справі 805/1643/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року Справа № 805/1643/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Міської молодіжної громадської організації «Лідер» про припинення юридичної особи, -

встановив:

15 червня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Міської молодіжної громадської організації «Лідер», в якому позивач просив припинити юридичну особу-відповідача у зв'язку з тим, що останній більше року не надає контролюючим органам звітність, декларації, документи бухгалтерської звітності, які передбачені законодавством, чим порушує встановлений законодавством порядок надання податкової звітності та унеможливлює здійснення державного контролю за сплатою податків та інших обов'язкових платежів.

17 червня 2016 року суддею постановлена ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, відповідачу встановлений десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали для подання заперечення проти позову та необхідних документів або заяви про визначення позову.

Копія вказаної ухвали надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте 30 червня 2016 року поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв'язку про відсутність адресата за цією адресою (а.с. 20).

Приймаючи до уваги вказані обставини та визначений Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) порядок здійснення судових викликів і повідомлень, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про те, що справа розглядатиметься в порядку скороченого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Протягом строку, встановлено ч. 3 ст. 183-2 КАС України, від відповідача не надходили заперечення проти позову та документи, якими вони обґрунтовуються, заява про визнання позову відповідачем також не надавалась.

Дослідивши матеріали справи та повідомлені позивачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Міська молодіжна громадська організація «Лідер» (ідентифікаційний код 33491280) зареєстрована у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Вугледарської міської ради Донецької області 22 грудня 1999 року, про що 17 січня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 255 120 0000 000077. В стані припинення не перебуває.

Ці обставини встановлені на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 532138 (а.с. 7), а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 травня 2016 року № 1000977820 (а.с. 7-9).

З 27 січня 2006 року ММГО «Лідер» перебуває на обліку у Вугледарському відділенні Мар'їнської ОДПІ за № 122-2006, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 27 січня 2016 року № 4-06/28-114-3 (а.с. 11).

Як свідчить акт камеральної перевірки податкової звітності від 31 травня 2016 року № 256/05-25-15/33491280, ММГО «Лідер» за період з 01 січня 2015 року по теперішній час (травень 2016 року) податкову звітність до Вугледарського відділення Мар'їнської ОДПІ не надавало (а.с. 12).

Станом на 01 червня 2016 року заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, відповідач не має, що підтверджено довідкою від 01 червня 2016 року № 1623/05-25-17-1 (а.с. 13).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з положеннями п.п. 20.1.37. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо припинення юридичної особи.

Абз. 2 п. 67.2. ст. 67 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб.

Позивач вбачає фактичну підставу для припинення юридичної особи - відповідача в неподанні останнім протягом року контролюючим органам податкових декларацій та документів фінансової звітності.

Відповідач як платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, що вбачається зі змісту п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України.

Аналіз змісту правової норми, яка міститься в п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, дозволяє дійти висновку, що обов'язок відповідача подавати податкову звітність у строки, визначені законодавством, не залежить від результатів його господарської діяльності чи від наявності доходів, які підлягають оподаткуванню.

Абз. 1 ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України визначено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України, у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон № 755), в редакції до 01 січня 2016 року, дія цього Закону поширювалася на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Ч. 2 ст. 3 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року, містила застереження про можливість встановлення законом особливостей державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Ч. ч. 1-2 ст. 1 Закону України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ (далі - Закон № 2460) було передбачено, що об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Зі змісту ст. 3 Закону № 2460 слідувало, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

З метою приведення законодавчих актів України у відповідність з вимогами Закону № 755 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення єдиної системи державної реєстрації юридичних осіб» від 23 вересня 2010 року № 2555-VI ч. 2 ст. 14 Закону 2460 доповнена новим реченням. Відповідно до цієї норми у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

У зв'язку з введенням в дію Закону України «Про громадські об'єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI (далі - Закон № 4572) з 01 січня 2013 року Закон № 2460 втратив чинність.

Відповідно до ст. 1 Закону № 4572 громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Ст. 25 Закону № 4572 визначені способи припинення діяльності громадського об'єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 4572 в редакції до 01 січня 2016 року припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 4572 в редакції до 01 січня 2016 року припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи мало наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом № 755, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Ч. 5 ст. 29 Закону № 4572 в редакції до 01 січня 2016 року передбачала, що у разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об'єднання з підстав, зазначених у Законі № 755, громадське об'єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання, в обсязі, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 16 цього Закону.

З огляду на викладене, норми Закону № 755 були загальними відносно спеціальних норм Закону № 2555 (чинного до 01 січня 2013 року) та Закону № 4572, які встановлювали додаткові (специфічні) підстави припинення об'єднання громадян (громадського об'єднання), і не суперечили загальним нормам.

Ч. 1 ст. 33 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року передбачала, що юридична особа припиняється, зокрема, за судовим рішенням.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, було підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляв його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

У зв'язку з цим залежно від підстав припинення об'єднання громадян (громадського об'єднання) та суб'єкта звернення до суду застосуванню підлягали відповідно норми Закону № 755 чи Законів №№ 2555, 4572.

При встановленні факту неподання податкової (фінансової) звітності юридичної особою до контролюючого органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягала задоволенню незалежно від виду юридичної особи та її організаційно-правової форми.

26 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 835-VIII (далі - Закон № 835).

П. 1 розділу І Закону № 835 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» викладений у новій редакції.

П. 29 розділу І Закону № 835 внесені зміни до Закону України «Про громадські об'єднання».

Зокрема, згідно з п.п. 12 п. 29 розділу І Закону № 835 у ст. 25 частину другу викладено в такій редакції: «2. Припинення діяльності громадського об'єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до пп. 16 п. 29 Закону № 835 виключені частини ч. ч. 2-6 ст. 29.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Закону № 835 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1-8, 10-21, 23-26, 28-32, 35 розділу І цього закону, які набирають чинність з 1 січня 2016 року; пунктів 22, 27 та 34 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Таким чином, з 01 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV в редакції Закону № 835.

Крім того, з 01 січня 2016 року набули чинності зміни, несені до Закону України «Про громадські об'єднання» на підставі Закону № 835.

Суд відзначає, що внаслідок зміни законодавства в сфері державної реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 01 січня 2016 року така підстава припинення юридичної особи за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством, як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, законодавством України не передбачена.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що як на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і на час судового розгляду, чинне законодавство України не передбачає такої підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Доводи позивача про те, що внаслідок неподання відповідачем звітності завдається шкода інтересам держави, оскільки порушується встановлений порядок надання податкової звітності, що створює перешкоди для надходження до державного бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів, за рахунок яких відбувається забезпечення виконання бюджетних програм, не можуть слугувати підставою для припинення відповідача як юридичної особи, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-20, 94, 98, 158-163, 183-2, 185, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Міської молодіжної громадської організації «Лідер» про припинення юридичної особи - відмовити повністю.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті.

Надіслати копію постанови сторонам рекомендованим листом з повідомленням не пізніше наступного дня з дня її постановлення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, судове рішенні апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.