Постанова

від 19.07.2016 по справі 812/379/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/379/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Ждановій Г.Є.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "Свистунівське" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 11002,69 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "Свистунівське" (далі - Відповідач, ФГ "Свистунівське") про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 11002,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач відповідно до порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, не здійснив реєстрацію у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до Порядку подання підприємцями, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, Відповідач надав звіт за формою 10 ПІ за 2015 рік, але до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю не надав. Ніяких інших заходів щодо працевлаштування інвалідів у 2015 році Відповідач не вживав. У зв'язку з тим, що Відповідач надав звіт 10 ПІ з некоректною інформацією, позивачем направлено лист від 30.03.2016 з проханням надати виправлений звіт. Даний лист Відповідач отримав 03.04.2016, виправлений звіт не надав.

Оскільки відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році, нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 10964,29 грн, яку повинен був сплатити до 15 квітня 2016 року.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року нарахована пеня у розмірі 38,40 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.07.2016 місцезнаходженням юридичної особи Фермерського господарства "Свистунівське" є 92642, Луганська область, Сватівський р-н, с. Свистунівка, вул. Жовтнева, 30.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Свистунівське" зареєстроване як юридична особа з 06.01.2006, не здійснив реєстрацію у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, але звіт за формою 10 ПІ надав за 2015 рік (а.с.14).

Згідно інформації за показниками звіту 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, взятої з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних (ЄІАБД), середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників складає 307 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 21,9 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає - 0 (а.с.14).

30.03.2016 Позивачем на адресу Відповідача направлено лист №485 з проханням надати виправлений звіт, оскільки Відповідач надав звіт 10 ПІ з некоректною інформацією (а.с.17).

03.04.2016 Відповідач отримав лист №485, виправлений звіт не надав.

За не виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році Фермерському господарству "Свистунівське" нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 10964,29 грн, за несвоєчасну сплату якої нараховано підприємству пеню у сумі 38,40 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с.19).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п. 1.1 п. 5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-12 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875).

За змістом ст. 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Продекспорт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеської залізниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Згідно листа Луганського обласного центра зайнятості від 25.05.2016 № 25/6-1409 (а.с.39) звіти форми 3-ПН відповідачем за 2015 рік до центру не надавалися.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що Фермерське господарство "Свистунівське" у 2015 році не виконано норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, визначений ст. 19 Закону № 875 та не вжито всіх заходів для недопущення порушення вимог Закону № 875.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Розглянувши справу, суд дійшов висновку, що Фермерським господарством "Свистунівське" не вжито усіх необхідних та можливих заходів для недопущення господарського правопорушення, оскільки не виконано обов'язок щодо своєчасного надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, тому в даному випадку адміністративно-господарські санкції та пеня, передбачені ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підлягають застосуванню.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Відповідно до постанови Національного банку України від 17.12.2015 №894 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 18.12.2015 встановлено облікову у розмірі 22 річних, яка діяла на момент звернення з позовом до суду сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону № 875).

У відповідності із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року Відповідачу нарахована пеня у сумі 38,40 грн, з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 22 % річних за кожен день прострочення (а.с.19). Розмір нарахованої пені відповідає вимогам частини 2 статті 20 Закону № 875.

Питання щодо судового збору не вирішується, оскільки відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "Свистунівське" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 11002,69 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Свистунівське" (код ЄДРПОУ 33470009, 92642, Луганська область, Сватівський р-н, с. Свистунівка, вул. Жовтнева, 30) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 13396264, 93003, м. Рубіжне, вул. Будьоного, 28) адміністративно-господарську санкцію за 2015 рік у сумі 10964,29 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року у розмірі 38,40 грн, усього 11002,69 грн (одинадцять тисяч дві гривні 69 коп.) на р/р 31214230700271, ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ОКПО 37928384, код доходу 50070000.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 22 липня 2016 року.

Суддя С.В. Борзаниця