Рішення

від 21.07.2016 по справі 904/4144/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.16р. Справа № 904/4144/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "МІГ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 123 099,95грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.05.2016;

від відповідача: Боднар д.В., дов. № 233 від 30.05.2016;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство „МІГ" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 123 099,95 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 60 028,80 грн., пеня у розмірі 7 182,07 грн., три відсотки річних у розмірі 3 971,77 грн., інфляційні втрати у розмірі 51 917,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежними виконанням Відповідачем умов договору поставки №544 від 15.08.13 щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач позов не визнає, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що Позивачем не було надано всіх документів передбачених п. 3.4 договору, що відповідно до п. 4.3 договору, є підставою для збільшення строку оплати поставленого товару відповідно до часу прострочення у наданні всіх передбачених договором документів. Таким чином, Відповідач вважає, що строк оплати за поставлений товар за договором №544 від 15.08.13 є таким, що не настав.

Крім того, представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог в частині стягнення пені у розмірі 7 182,07 грн.

06.07.16 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.07.2016 згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 21.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство „МІГ" (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (далі - Покупець) було укладено договір поставки №544.

Відповідно до п. 1.1 договору, на умовах викладених у розділах даного договору, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення у подальшому (далі-Товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначені в специфікації, оформленій у вигляді додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору, ціна товару визначена з урахуванням умов поставки (згідно з ІНКОТЕРМС редакція 2010), передбачених відповідною специфікацією до даного договору.

Товар за даним договором поставляється на умовах, зазначених в специфікаціях до даного договору, згідно з ІНКОТЕРМС редакція 2010 (п. 3.1 договору).

Розрахунки по даному договору здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в повному обсязі. Умови оплати партії товару вказані в специфікаціях до даного договору.

Під час оплати з відстрочкою платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу. (прийняту кількість). (п. 4.1 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013, а в частині не виконаних зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1 договору).

Сторонами підписано специфікацію №1 від 22.10.13 до договору поставки №544 від 15.08.13 згідно з якою погоджено поставку товару (матеріал вуглецевий марки УКП VD кількістю 20 т.; ціна без ПДВ 4 930,00 грн. Загальною вартістю з ПДВ 118 320,00 грн.

Умови оплати: протягом 15 календарних днів після поставки товару.

Крім того, сторони укладено додаткову угоди №1 від 31.12.13 до договору поставки №544 від 15.08.13 згідно з якою внесено зміни до пункту 10.1 договору та викладено пункт договору в наступній редакції:

„п.10.1 Даний договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 30.06.2014р., а в частині не виконаних зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язаньВ»

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: видаткової накладної № РН-0000016 від 10.02.14 на суму 60 028,80 грн.; довіреності на отримання матеріальних цінностей; товарно-транспортної накладної № 1002/14-1 від 10.02.2014 року (а.с. 28, 30-32)..

Позивачем виставлено для оплати рахунок-фактуру №СФ-0000025 від 10.02.14 на суму 60 028,80 грн. (а.с.29)

Відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару протягом 15 календарних днів з моменту поставки, не виконав. Заборгованість на час розгляду справи складає суму у розмірі 60 028,80 грн.

Доказів оплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, за умов встановленого судом факту порушення Відповідачем строків оплати поставленого Позивачем товару, вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 60 028,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.6 договору, у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за даним договором покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за період з 25.02.14 по 25.08.14 у розмірі 7 182,07 грн.

Відповідачем подано заяву про застосування судом строку позовний давності, передбаченого ст. 258 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як убачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з даним позовом до суду в травні 2016 року, тобто поза межами річного строку позовної давності для стягнення пені, нарахованої за період з 25.04.2014 по 25.08.2014, що згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови в задоволенні зазначеної частини вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення з 25.02.14 по 10.05.16, розмір яких склав суму 3 971,77 грн., та розрахунок інфляційних втрат за період прострочення з березня 2014 по квітень 2016 у розмірі 51 917,31 грн.

З урахуванням умов договору щодо здійснення оплати товару (протягом 15 календарних днів з моменту поставки), та дати фактичної поставки товару - 10.02.2014 року, прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, слід вважати таким, що настало з 26.02.2014 року, в зв'язку з чим, суд здійснив перерахунок трьох процентів річних за період з 26.02.14 по 10.05.16, згідно якого, розмір відповідних нарахувань склав суму у розмірі 3 966,83 грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором є підставою для часткового задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 60 028,80 грн., трьох процентів річних у розмірі 3 966,83 грн., інфляційних втрати у розмірі 51 917,31 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Суд відхиляє заперечення Відповідача стосовно того, що до надання Позивачем усіх документів, передбачених п. 3.4 договору у Відповідача не виник обов'язок стосовно оплати поставленого товару.

Відхиляючи зазначені заперечення, суд виходить з того, що підписання Відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Ненадання сертифікату якості та протоколу санітарно-епідеміологічної експертизи не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 213 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність вказаних документів не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити отриманого товару.

Судовий збір відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова, 4, код ЄДРПОУ 33718431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробниче підприємство "МІГ" (69005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38069980) 60 028,80 грн. основного боргу, 3 966,83 грн. три проценти річних, 51 917,31 грн. інфляційних втрат, 1738,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.07.2016.

Суддя ОСОБА_2