Рішення

від 18.07.2016 по справі 909/421/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2016 р. Справа № 909/421/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради, вул. Комунальна, 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення 5385,33 грн.

за участю:

від позивача:не з"явилися,

від відповідача: ОСОБА_1 - директор, (паспорт серія СС №383563 від 26.09.97).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради про стягнення 5385,33 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 13/2795-БО-15 купівлі-продажу природного газу від 28.12.12. З огляду на порушення строків оплати за отриманий природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3994,74 грн., 3 % річних в сумі 828,11 грн. та 562,48 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання не з"явився про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується формуляром (протоколом ) судового засідання від 07.06.16. В судовому засіданні 07.06.16 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні факт несвоєчасної оплати за природний газ визнав, повідомив, що станом на 18.05.16 заборгованість за отриманий природний газ погашена. Зазначив, що підприємство надає послуги з теплопостачання та підігріву води виключно бюджетним установам, які фінансуються з місцевих та державного бюджетів, а тому невчасно розраховуються за надані послуги, що призводить до несвоєчасної оплати підприємством за природний газ та подав клопотання вх.№8646/16 від 16.06.16 про зменшення розміру пені на 50% у зв"язку з важким фінансовим становищем.

Відповідно до ч.3ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

28.12.12 між сторонами даного спору укладено договір № 13/2795-БО-15 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір).

15.07.13 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу № 13/2795-БО-15 від 28.12.12.

14.10.13 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу природного газу № 13/2795-БО-15 від 28.12.12.

Договір № 13/2795-БО-15 купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого договору є обов'язковим.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що продавець зобов"язується передати у власність покупцю у 2013 році природній газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.1.2. договору.)

Приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцю у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання - передачі. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця (п.п.3.3.договору).

Порядок та умови проведення розрахунків визначені в розділі 6 Договору.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

На виконання умов договору, позивач за період з січня 2013 року по грудень 2013 року поставив відповідачу природний газ на суму 3009914,47 грн., що підтверджується актами прийому передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені печатками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав, оплату за отриманий природний газ вносив з порушенням строку, вказаного в п.6.1 договору №13/2795-БО-15 від 28.12.12, що підтверджується випискою по операціях, копію якої долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів своєчасного виконання грошового зобов"язання не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого природного газу.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивач за період з 14.02.13 по 26.12.13 нарахував відповідачу пеню в сумі 3994,74 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем відповідачу пені та дійшов висновку що наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично вірним.

Розглянувши клопотання комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради про зменшення пені на 50 %, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд

повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, які вплинули на несвоєчасне виконання відповідачем зобов"язання, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, фінансовий стан останнього, а також те, що відповідач отриманий газ використовував виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, ступінь вини останнього, причини неналежного виконання зобов'язання, відсутність тяжких наслідків порушення зобов'язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, з метою реального виконання судового рішення, суд керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені на 50% до 1997,37 грн.

Аналогічні позиції містяться у постанові Вищого господарського суду України від 29.07.15 в справі №914/106/15.

Згідно абз. 3 п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13 № 14, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем за період з 14.02.13 по 26.12.13 нараховані 3% річних в сумі 828,11 грн. та інфляційні втрати в сумі 562,48 грн. за період листопад 2013 року - грудень 2013 року.

Судом перевірено нарахування позивачем відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат та задоволено за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193, 216, 230, 231, 233 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 549, 551, 611, 612, 625, 629, 714 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради про стягнення 5385,33 грн. задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради , вул. Комунальна, 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400 (код 35815889 ) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001(код 20077720) - 1997,37 (одну тисячу дев"ятсот дев"яносто сім гривень тридцять сім ) - пені, 828,11 (вісімсот двадцять вісім гривень одинадцять копійок) - 3% річних та 562,48 (п"ятсот шістдесят дві гривні сорок вісім копійок ) - інфляційних втрат, а також 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 1997,37 (однієї тисячі дев"ятсот дев"яноста семи гривень тридцяти семи копійок) пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.16

Суддя Максимів Т. В.