Рішення

від 19.07.2016 по справі 910/9566/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.2016Справа №910/9566/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н.,розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9566/16

за позовом приватного підприємства «Беркут К», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз», м. Київ,

про стягнення 178 048,79 грн.,

за участю представників:

позивача - Яворський А.Б. (довіреність від 06.06.2016 № б/н);

відповідача - Шпічка М.І. (довіреність від 05.01.2016 № 8).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Беркут К» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (далі - Компанія): 241 706,40 грн. основної заборгованості за договором про охорону об'єкта від 01.09.2015 № 15 (далі - Договір); 22 994,61 грн. пені; 1 643,46 грн. 3% річних; 10 290,08 грн. втрат від інфляції, а всього 276 634,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 07.06.2016.

07.06.2016 позивач подав суду клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою оплатою боргу відповідачем.

Так, Підприємство зменшило позовні вимоги на 98 585,76 грн. та просило суд стягнути з Компанії: 143 120,64 грн. боргу; 22 994,61 грн. пені; 1 643,46 грн. 3% річних; 10 290,08 грн. втрат від інфляції, а всього 178 048,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 розгляд справи було відкладено на 19.07.2016, у зв'язку з неявкою представників відповідача.

19.07.2016 позивач подав суду клопотання, в якому вказав про сплату відповідачем грошових коштів у сумі 143 120,64 грн. та просив вважати суму основного боргу погашеною; решта заявлених вимог залишилася незмінною.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не подав; вимоги ухвал суду не виконав; надав пояснення по суті спору; позов визнав.

У судовому засіданні 19.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 Компанією (замовник) та Підприємством (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець взяв під охорону згідно акта приймання-передачі будівлі, споруди, приміщення, майно та територію підприємства замовника (далі - об'єкт), що розташоване за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Вербицьке шосе, 1, на умовах та в порядку визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- охорона об'єкту здійснюється працівниками виконавця вахтовим методом, у дні та години, вказані у дислокації - додаток №1, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору);

- сторони погоджуються, що сума Договору становить 57 096 грн., в тому числі ПДВ - щомісяця (пункт 7.1 Договору);

- оплата за надані охоронні послуги в поточному місяці здійснюється замовником у наступному місяці протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акта здачі-прийняття робіт та отримання від виконавця відповідного оригіналу рахунку на оплату (пункт 7.2 Договору);

- замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, зобов'язаний підписати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), або надати вмотивовану письмову відмову від приймання послуг. Якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць не підписує акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до виконавця, то вважається, що послуги надані виконавцем у повному обсязі, а акт здачі-прийнятгя робіт (надання послуг) - підписаний та підлягає виконанню з боку замовника (пункт 7.3 Договору);

- у випадку несвоєчасної сплати замовник платить пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої платні, за кожний день прострочення (пункт 7.4 Договору);

- Договір набирає чинність з 01.09.2015 і діє до 01.11.2015 (пункт 9.1 Договору);

- якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявить письмово про припинення дії Договору, він вважається подовженим на тих же умовах ще на один календарний рік, без обмеження разів пролонгації (пункт 9.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Семенюком В.Ю., який діяв на підставі статуту, та від відповідача -генеральним директором Цурканом К.П., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з охорони.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

08.04.2016 сторони підписали додаткову угоду № 1 до Договору, якою розірвали Договір з 08.04.2016.

Разом з тим, в період з грудня 2015 року по квітень 2016 року позивач надав відповідачу послуги з охорони, що не були оплачені відповідачем.

Надання послуг з охорони на суму 241 706,40 грн. підтверджується такими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 31.12.2015 № ОУ-0000355 на суму 57 096 грн.; від 31.01.2016 № ОУ-0000367 на суму 57 096 грн.; від 29.02.2016 № ОУ-0000409 на суму 57 096 грн.; від 31.03.2016 № ОУ-0000451 на суму 57 096 грн.; від 07.04.2016 № ОУ-0000494 на суму 13 322,40 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін без зауважень.

Таким чином, заборгованість за надані послуги складає 241 706,40 грн.

Разом з тим, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 98 585,76 грн. (27.05.2016 - 10 277,28 грн.; 31.05.2016 - 39 015,60 грн.; 03.06.2016 - 10 277,28 грн.; 06.06.2016 - 39 015,60 грн.).

Позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 143 120,64 грн.

У свою чергу, 09.06.2016 та 10.06.2016 Компанія повністю погасила заборгованість у сумі 143 120,64 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку Підприємства.

Відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У пункті 4.4 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, господарській спір щодо стягнення боргу у сумі 143 120,64 грн. відсутній у зв'язку з погашенням.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 143 120,64 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 22 994,61 грн. пені; 10 290,08 грн. втрат від інфляції та 1 643,46 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення з 13.01.2016 по 30.04.2016.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог; позовні вимоги по суті визнав.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення пені, 3% річних і втрат від інфляції.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 143 120,64 грн. боргу.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 121-В; ідентифікаційний код: 13980201) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства «Беркут К» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 28/41; ідентифікаційний код: 37923805): 22 994 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 61 коп. пені; 1 643 (одну тисячу шістсот сорок три) грн. 43 коп. 3 % річних; 10 290 (десять тисяч двісті дев'яносто) грн. 08 грн. втрат від інфляції та 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 73 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 25.07.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук