Рішення

від 13.07.2016 по справі 911/1657/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа № 911/1657/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1657/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті

Протектед», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Митний Термінал

Київщини», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 14 942,52 грн.

представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № 15 від 07.06.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з повозом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Митний Термінал Київщини» (надалі - відповідач) про стягнення 14 942,52 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснивши виплату страхового відшкодування на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7757170, позивачем на підставі положень ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуто право регресної вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Митний Термінал Київщини» (страхувальника за вказаним полісом), у зв'язку з невиконанням останнім обов'язку щодо своєчасного повідомлення страховика про настання страхової події.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі № 911/1657/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.05.2016 розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 08.06.2016, на підставі клопотання відповідача, була оголошена перерва.

В судовому засіданні 29.06.2016 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представником відповідача наданий суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що відповідач не був обізнаний про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 23.07.2015 між транспортними засобами «ЗАЗ» державний номер НОМЕР_1 та «ЗАЗ» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Ухвалою суду від 29.06.2016 розгляд справи було відкладено.

Представник позивача в судове засідання 13.07.2016 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Присутнім представником відповідача надані додаткові докази у справі та підтримані заперечення, викладені у наданому суду раніше відзиві на позов.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова», в якості страховика та товариством з обмеженою відповідальністю «Митний Термінал Київщини», в якості страхувальника було укладено Поліс № АІ/7757170 від 16.07.2015, яким було застраховано транспортний засіб «ЗАЗ» TF69YP, державний номер НОМЕР_2.

02.01.2014 між приватним акціонерним товариством «Нова» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (покупець) укладений Договір купівлі-продажу боргових зобов’язань та 01.04.2016 Додаткова угода № 55, відповідно до умов яких продавець продає (переуступає) покупцю права на регресні вимоги, в тому числі за полісом АІ/7757170, а покупець приймає такі регресні вимоги та зобов’язується сплатити на користь продавця винагороду.

З постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.08.2015 вбачається, що 23.07.2015 о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 в м. Боярка на перехресті нерівнозначних доріг, рухався по другорядній дорозі по вул. Богдана Хмельницького, не надав дорогу автомобілю марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі, в результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода, а автомобілі отримали механічні пошкодження.

Даною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення , та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1.

На підставі звіту про оцінку вартості відновленого ремонту № 32/15 від 14.08.2015 та страхового акту № 1590 від 04.12.2015 приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, в розмірі 14 942,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 27900 від 14.12.2015 та № 27732 від 04.12.2015.

Поліс № АІ/7757170 є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання в т.ч. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєння ДТП), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєння ДТП) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також згідно з ч. 2 ст. 1187 України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами самий факт настання вказаного ДТП, визнання винним у його скоєнні водія забезпеченого полісом № АІ/7757170 транспортного засобу, власником якого є відповідач, під час виконання ним службових обов'язків та здійснення страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «Нова» у розмірі 14 942,52 грн.

За замістом п.п. ґ) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1статті 33 цього Закону .

Згідно із п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєння ДТП), учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Статтею 989 ЦК України також передбачено, що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Тобто, положення наведених норм встановлюють обов'язок страхувальника повідомити страховика про настання відповідної дорожньо-транспортної пригоди не пізніше трьох робочих днів з дня її настання, невиконання якого, за відсутності поважних причин, зумовлює виникнення у страховика після виплати страхового відшкодування потерпілому права на звернення з регресним позовом до страхувальника.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страхувальником про настання ДТП у встановлені таким Законом строки.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна ДТП мала місце 23.07.2015, а відтак в силу положень п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєння ДТП) обов'язок відповідача по повідомленню страховика за полісом № АІ/7757170 мав бути виконаний до 26.07.2015 включно.

Відповідач є не тільки страхувальником, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, а й власником транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник ОСОБА_2, що підтверджується наказом № 80 від 11.08.2010 про прийняття на роботу водієм та Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА 778011 від 06.07.2010, виданим Києво-Святошинським РЕВ ДАЇ.

Отже, особою, відповідальною за завдані у цьому разі збитки, зважаючи на положення ст. 1172 ЦІК України, є саме відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі № 914/3831/13 (№ 3-135ГС14).

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що суд не може застосовувати практику Верховного Суду України, оскільки зміст ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не дає достатніх юридичних підстав для задоволення регресного позову до страхувальника.

Однак, відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач в порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у визначений строк.

Доказів існування поважних причин відсутності змоги виконати обов'язок щодо повідомлення страховика про настання спірного ДТП відповідачем не надано.

Таким чином, в силу п.п. ґ) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), у зв'язку із неповідомленням відповідачем страховика про настання ДТП, в останнього виникло право на звернення з регресними позовом до відповідача про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 14 942,52 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту невиконання вимог, встановлених у п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо повідомлення страховика про ДТП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Митний Термінал Київщини» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, код ЄДРПОУ 32612086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (02660, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 11, оф. 2, код ЄДРПОУ 39033190) 14 942 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот сорок дві) грн. 52 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 25.07.2016

Суддя О.О. Христенко