Рішення

від 19.07.2016 по справі 916/1196/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2016 р.Справа № 916/1196/16

за позовом Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області;

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ";

про стягнення 10000,00грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від прокурора: Закернична І.П. за посвідченням;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 10000,00грн.

Білгород-Дністровська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" збитків у сумі 10000,00грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2016р. порушено провадження у справі №916/1196/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2016р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст.69 ГПК України.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі про що звернувся до суду з листом №30 від 13.067.2016р. (вх.суду№15223/16 від 16.06.2016р.) та просить надати розстрочку по виплаті збитків у сумі 10000,00грн. на 12-18 місяців

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Як зазначає прокурор, 01.06.2010р. між Білоліською сільською радою в особі голови ОСОБА_2 та КП "Джерело Білолісся" в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір підряду №1 на виконання робіт по об'єкту "Поточний ремонт щебеневої основи дороги по вул. Миру у с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області на суму 10000,00грн. згідно якого ремонтні роботи повинні бути виконані до 18.06.2010р. 18.06.2010р. ОСОБА_2 були підписані документи, в які були внесені неправдиві дані про виконання підрядником КП "Джерело Білолісся" ремонтних робіт щебеневої основи дороги по вул. Миру у с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області, а саме акт №3 приймання-передачі виконаних робіт від 18.06.2010р. На підставі підписаного акту №3 з недостовірними відомостями голова сільської ради ОСОБА_2 підписала платіжне доручення №1 від 18.06.2010р., згідно якого Білоліською сільською радою на розрахунковий рахунок КП "Джерело Білолісся" були безпідставно перераховані бюджетні кошти у сумі 10000,00грн.

Прокурор зазначає, що роботи згідно акту №3 по ремонту щебеневої основи дороги по вул. Миру у с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області на суму 10000,00грн. не виконані до теперішнього часу. В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3, КП "Джерело Білолісся" безпідставно набуто кошти в сумі 10000,00грн. а державі в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району було спричинено шкоду у вказаному розмірі. Крім того, вищезазначені факти знайшли своє відображення під час перевірки, проведеної Білгород-Дністровською ОДФІ в Одеській області (акт від 02.04.2014 за № 840-16/7) та розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 й ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. З ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.03.2015р. ОСОБА_3 визнано винним за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено йому наступне покарання: за ч. 3 ст. 191 КК України 3 роки обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у комунальних закладах строком на 1 рік 1 місяць; за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у комунальних закладах строком на 1 рік, відповідно до ч. І ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 3 роки обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у комунальних закладах строком на 1 рік 1 місяць, в силу ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік та зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. Вирок суду набрав законної сили 24.04.2015р.

Згідно вироку Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.06.2015р. у відповідності із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, за ст. 366 ч. 1 КК України закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності. ОСОБА_2 визнано винною за ч. 3 ст. 191 КК України та призначено їй покарання: за ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 3 років обмежений волі, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік. В силу ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік та зобов'язано її не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 27.10.2015р. 27.10.2015р. Ухвалою апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок Татарбунарського районного суду від 17 червня 2015 року відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" збитки у сумі 10000,00грн.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі зазначаючи, що КП "Джерело Білолісся" є збитковим підприємством як і більшість таких підприємств в Україні в силу економічної кризи, скрутного фінансового становища в державі, великого податкового навантаження та постійного підвищення тарифів на електроенергію, низької платоспроможності населення, комунальне підприємство є дотаційним. В зв'язку з цим, ми отримуємо від Білоліської сільської ради цільові дотації на електроенергію, дотації на капітальні ремонти обладнання основних засобів та його оновлення з однією загальною метою - це забезпечення надання якісних послуг з централізованого цілодобового водопостачання мешканцям с. Білолісся та забезпечення стабільної роботи всіх об'єктів соціальної сфери села. Тобто, кожна гривня підприємства має своє цільове призначення.

З метою недопущення несплати заробітної плати, несплаті: за електроенергію і податків та зупинення роботи КП "Джерело Білолісся", КП "Джерело Білолісся" просить надати розстрочку КП "Джерело Білолісся" по виплаті Білоліській сільській раді Татарбунарського району Одеської області збитків в розмірі 10000,00грн. на 12- 18 місяців.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Так, згідно п. 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" та додатку до цього Закону до територіальної юрисдикції Білгород-Дністровської місцевої прокуратури входить Татарбунарський район Одеської області.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Білоліська сільська рада Татарбунарського району, оскільки згідно з пунктом 4 частини а) статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: ... здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Представникам Білоліської сільської ради Татарбунарського району з березня 2014 року, тобто з дати проведення ревізії сільського бюджету, фінансово- господарської діяльності Білоліської сільської ради Татарбунарського району, інспекторами Білгород-Дністровської об'єднаної державної фінансової інспекції (Акт № 840-16/7 від 02.04.2014), а також у зв'язку з розглядом Татарбунарським районним судом кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. З ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_3 за ч. З ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України було відомо про порушення вимог чинного законодавства та інтересів держави, а саме, щодо факту розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, та службового підробленні тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, однак будь-яких заходів щодо стягнення шкоди по справі протягом вказаного періоду і до цього часу не вжито. Згідно листа Білоліської сільської ради від 29.02.2016р., сільська рада не в змозі самостійно звернутись до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, тому просить прокуратуру вжити заходів представницького, характеру та звернутись з відповідною заявою до суду.

Порушення інтересів держави в особі Білоліської сільської ради полягає у тому, що з місцевого бюджету незаконно отримано бюджетні кошти у сумі 10000,00грн. Не відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням порушує економічні інтереси держави в особі сільської ради та завдає суттєвої шкоди державній політиці у бюджетній сфері.

Згідно ст. 121 Конституції України однією з функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи можевідбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вироку Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.06.2015, який набрав законної сили було встановлено, що 01.06.2010р. ОСОБА_2 будучи посадовою особою, головою Білоліської сільської ради, за попередньою змовою з ОСОБА_3, який був відповідно до розпорядження голови Білоліської сільської ради №53 від 28 жовтня 2009 року призначений на посаду директором КП "Джерело Білолісся", з метою привласнення та розтрати грошових коштів, достовірно знаючи наперед, що роботи по поточному ремонту щебеневої основи дороги по вул. Миру в с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області не будуть виконуватись, уклала договір підряду №1 з директором КП "Джерело Білолісся" на виконання робіт по об'єкту "Поточний ремонт щебеневої основи дороги по вул. Миру с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області" на суму 10000,00грн., згідно даного договору зазначені в ньому ремонтні роботи повинні були бути виконані до 18.06.2010р.

18.06.2010р. ОСОБА_2 з метою розтрати грошових коштів, виділених із місцевого бюджету, підписала, як голова Білоліської сільської ради, завідомо фіктивні офіційні документи, в які були внесені неправдиві дані про виконання підрядчиком КП «Джерело Білолісся» ремонтних робіт щебеневої основи дороги по вул. Миру с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області, а саме акт № 3 приймання-здачі виконаних робіт від 18.06.2010 до договору підряду № 1 від 01.06.2010. На підставі підписаного акту № 3 приймання здачі виконаних робіт» від 18.06.2010р. з недостовірними відомостями в ньому, голова Білоліської сільської ради ОСОБА_2 підписала платіжне доручення №1 від 18.06.2010, згідно якого Білоліською сільською радою на розрахунковий рахунок КП "Джерело Білолісся" були безпідставно перераховані бюджетні кошти в сумі 10000,00грн. Кошти за виконанні роботи були отримані на рахунок КП "Джерело Білолісся" в сумі 10000,00грн. та були використані на власні потреби.

Судом встановлено, що роботи згідно акту № 3 по ремонту щебеневої основи дороги по вул. Миру с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області не виконані до теперішнього часу.

Посадовою особою, головою Білоліської сільської ради ОСОБА_2 було незаконно перераховані, тим самим розтрачені, за невиконані роботи КП "Джерело Білолісся", а директором зазначеного підприємства ОСОБА_3 привласнено грошові кошти, виділені з місцевого бюджету в сумі 10000,00грн.

В результаті неправомірних дій голови Білолісської сільської ради ОСОБА_4 та директора КП "Джерело Білолісся" ОСОБА_3, безпідставно набуто кошти в сумі 10000,00грн. а державі в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району було спричинено шкоду у вказаному розмірі.

Вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.03.2015р. ОСОБА_3 визнано винним за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено йому наступне покарання: за ч. 3 ст. 191 КК України 3 роки обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у комунальних закладах строком на 1 рік 1 місяць; за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у комунальних закладах строком на 1 рік, відповідно до ч. І ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 3 роки обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у комунальних закладах строком на 1 рік 1 місяць, в силу ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік та зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. Вирок суду набрав законної сили 24.04.2015р.

Згідно вироку Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.06.2015р. у відповідності із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, за ст. 366 ч. 1 КК України закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності. ОСОБА_2 визнано винною за ч. 3 ст. 191 КК України та призначено їй покарання: за ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 3 років обмежений волі, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік. В силу ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік та зобов'язано її не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 27.10.2015р. 27.10.2015р. Ухвалою апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок Татарбунарського районного суду від 17 червня 2015 року відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

Відповідно до ст. 11, ст. 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 1 1 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Приймаючи до уваги, що ремонтні роботи щебеневої основи дороги по вул. Миру с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області не були виконані, а кошти за невиконанні роботи були отримані на рахунок КП "Джерело Білолісся" в сумі 10000,00грн., грошові кошти у сумі 10000,00грн. підлягають поверненню Білоліській сільській раді Татарбунарського району Одеської області.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" про стягнення 10000,00грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

16.06.2016р. за вх.суду№15223/16 відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" розстрочки по сплаті 10000,00грн. строком на 12-18 місяців.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підприємством "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" не надано доказів в обґрунтування клопотання про надання розстрочки, клопотання ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" про розстрочку виконання рішення по справі №916/1169/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" про стягнення 10000,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" (68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 35653916) на користь Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Леніна, 87, код ЄДРПОУ 04378942) 10000/десять тисяч/грн. 00коп. збитків.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" (68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 35653916) про надання розстрочки - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ДЖЕРЕЛО БІЛОЛІССЯ" (68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 35653916) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р/р№35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03528552) 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 25 липня 2016 р.

Суддя Л.В. Степанова