Рішення

від 19.07.2016 по справі 922/1751/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р.Справа № 922/1751/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ПФК Содружество", м. Харків до 1.ТОВ "ЕП Стар", м. Харків , 2.ПП "Флора-1", м. Боярка про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 21.06.16 року;

від відповідачів: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Флора-1", м. Боярка, про стягнення заборгованості за договором №06/08/1 від 06.08.2015р. в розмірі 160026,55 грн., з яких: 132472,79 грн. - основна заборгованість, 27553,76 грн. - пеня, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальінстю "ЕП Стар" 1324,73 грн. заборгованості за договором поруки від 06.08.2015р. Також позивач просить суд стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у сумі 2420,27 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2016р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.06.2016р. о 11:45 год.

Ухвалою суду від 22.06.2016р. розгляд справи було відкладено на 19.07.2016р. через неявку відповідачів у судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився,про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду повернулася ухвала про порушення провадження у справі від 06.06.2016р з поштовою відмітною "За закінченням строку зберігання".

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився,про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду повернулася ухвала про порушення провадження у справі від 06.06.2016р з поштовою відмітною "За закінченням строку зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідачів про час та місце судового засідання.

Відповідачі правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідачів за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Між Приватним підприємством "Флора-1", в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту Підприємства (надалі - Відповідач-2, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту Товариства (надалі - Позивач, Продавець) було укладено договір №06/08/1 від 06.08.2015 року.

Предметом вказаного договору є обов'язок Продавця поставити Покупцю товар згідно ДСТУ 4121-2002 та у відповідності специфікації до цього договору. В свою чергу Покупець зобов'язується прийняти та сплатити поставлений Продавцем Товар.

У відповідності до п.2.1. Договору ціна на товар зазначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиню цього договору та є дійсними на момент відправки товару Продавцем Покупцю.

Відповідні специфікації №1, №2 були підписані та скріплені печатками сторін (а.с.16-17).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються у розмірі 80% по факту надходження Товару на станцію відгрузки по ж/д накладній та 20% згідно акту приймання-передачі на станції переходу - Слободка.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання в частині поставки товару в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними №251, 252 від 31.08.2015р. та актами приймання металів чорних (вторинних) №251, 252 від 31.08.2015 р., видатковими накладними №264, 265, 267, 270 від 26.09.2015р., актами приймання мкталів чорних (вторинних) №264, 265, 267, 270 від 26.09.2015р., видатковими накладними №266, 268, 269 від 27.09.2015р. та актами приймання металів чорних (вторинних) №266, 268, 269 від 27.09.2015р. Загальна кількість поставленого товару складає 553,15 тон на суму 2210587,79 грн.

Проте відповідач- 2 взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав не в повному обсязі, на час розгляду справи у суді неоплачена частка за поставлений товар складає 132 472,79 грн.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем-2 суми заборгованості в добровільному порядку.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Товар, зазначений у видаткових накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень .

Також до матеріалів справи не надано доказів щодо наявності претензій 2-го відповідача по кількості та якості товару, а отже товар вважається прийнятим покупцем.

З огляду на вищевикладені обставини і приписи закону, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з 2-го відповідача суми основного боргу в розмірі 132 472,79 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з 2-го відповідача неустойки в розмірі 27 553,76 грн., нарахованої позивачем відповідно до п. 7.2. договору, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За умовами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від сумми невиконаних зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного платежу за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем суми пені, судом встановлено, що позивачем нарахована пеня за більший період, ніж передбачено ст. 232 ГПК України.

За підрахунками суду, приймаючи до уваги ст. 232 ГК України щодо шестимісячного періоду нарахування, належною сумою до сплати є 24109,54 грн. пені, яка підлягає задоволенню.В іншій частині стягнення пені суд вважає за необхідним відмовити.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Договором №06/08/1 від 06.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР"(Поручитель, 1-й відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК СОДРУЖЕСТВО" (Кредитор) був укладений Договір поруки від 06.08.2015р. (надалі - Договір поруки), відповідно до предмету якого Поручитель зобов'язався в порядку та на умовах передбачених Договором відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Приватним підприємством "Флора-1" (Відповідач-2), які виникли на підставі Договору поставки №06/08/1 від 06.08.2015 р.(Основний договір).

У відповідності до п. 2.1. Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язання за Основним договором у розмірі штрафу 1% від суми заборгованості за поставлений товар.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Позивач у позові просить суд стягнути з 1-го відповідача грошові кошти в розмірі 1324,73 грн. відповідно до п. 2.1. договору поруки.

Враховуючи те, що 2-ий відповідач, в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору, не оплатив вартість поставленого товару, доказів на підтвердження виконання взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі суду не надав, суд вважає позовні вимоги до першого відповідача (Поручителя) про стягнення суми боргу у розмірі 1324,73 грн. обгрунтованими, та таким що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 549, 554, 553,610-612, 629, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 1, 4, 4-3, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" (61007, м.Харків, пр-т Московський, 275, код ЄДРПОУ 37459434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК СОДРУЖЕСТВО" (61153, м. Харків, пр.50-річчя ВЛКСМ, 56, код ЄДРПОУ 36814735) суму боргу у розмірі 1324,73 грн. та судовий збір у розмірі 19,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Флора-1" (08150, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35773122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК СОДРУЖЕСТВО" (61153, м. Харків, пр.50-річчя ВЛКСМ, 56, код ЄДРПОУ 36814735) суму основого боргу у розмірі 132 472,79 грн, пеню у розмірі 24109,54 та судовий збір у розмірі 2348,73грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми пені у розмірі 3444,22 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 25.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_1