Постанова

від 14.07.2016 по справі 910/1398/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2016 р. Справа№ 910/1398/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Корсакової Г.В.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю прокурора Вакулюк Д.С. - посв. від 03.02.2016 року № 041070

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2: Федчишин Д.В. - дов. від 04.12.2015 року б/н

від третьої особи: Сєчко А.В. - дов. від 25.04.2016 року № 2017/15/14-16

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського міста Києва від 19.02.2015 року

у справі №910/1398/15-г (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (м. Київ)

до 1 Державного підприємства „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" (м. Київ)

2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Сапфір Фінанс" (м. Дніпропетровськ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 Міністерство інфраструктури України (м. Київ)

за участю прокуратури міста Києва

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України з позовом до Державного підприємства „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Сапфір Фінанс" про визнання недійсним договору про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного) від 18.12.2014 року № 1-12.

Рішенням від 19.02.2015 року господарський суд міста Києва у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Прокурор міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015 року у справі № 910/1398/15-г та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 року у справі № 910/1398/15-г апеляційну скаргу прокуратури міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015 року у справі №910/1398/15-г прийнято до провадження та призначено розгляд справи до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 08.07.2015 року Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Міністерство інфраструктури України.

В зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному було призначено повторний автоматичний розподіл справ, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Суліма В.В.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Суліма В.В. на лікарняному 26.05.2016 року відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

В зв'язку з перебуванням суддів учасників колегії Майданевича А.Г. та Коротун О.М. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.06.2016 року було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Іоннікова І.А., Корсакова Г.В.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Іоннікової І.А. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.07.2016 року було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Корсакова Г.В., Гончаров С.А.

Після зміни складу колегії розгляд справи розпочався спочатку.

В судове засідання 14.07.2016 року повноважні представники позивача та відповідача 1 не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та відповідача 1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 14.07.2016 року прокурор та представник третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача 2 проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача 2 і третьої особи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 18.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Сапфір Фінанс" (кредитна установа) та Державне підприємством „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" (вкладник) уклали договір № 1-12 про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного), відповідно до п. 1.1 якого вкладник розміщує, а кредитна установа приймає грошові кошти.

У відповідності до п. 1.2 договору від 18.12.2014 року № 1-12 строк розміщення: з 19.12.2014 року (дата внесення) по 19.12.2015 року (дата повернення).

Відповідно до п. 1.3 договору від 18.12.2014 року № 1-12 за користування коштами кредитна установа виплачує вкладнику відсотки за ставкою 22% відсотків річних.

За змістом п.п. 3.1 договору від 18.12.2014 року № 1-12 вкладник зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок кредитної установи суму вкладу не пізніше терміну 30.12.2014 року. Перший транш депозиту повинен бути перерахований не пізніше дати внесення.

Згідно з п. 3.3 договору від 18.12.2014 року № 1-12 кредитна установа зобов'язана відкрити вкладнику аналітичний вкладний рахунок і зарахувати на нього суму вкладу, перераховану вкладником. Проводити нарахування відсотків та їх виплату у відповідності до умов договору. В термін дати повернення повернути вкладнику суму вкладу і перерахувати нараховані відсотки на рахунок вкладника, зазначений у п. 5.2 договору.

Пунктами 4.1 - 4.3 договору від 18.12.2014 року № 1-12 передбачено, що нарахування відсотків по цьому договору проводиться щомісячно. Виплата кредитною установою нарахованих відсотків за користування вкладом проводиться протягом строку дії даного договору. Відсотки нараховуються з дня дати внесення до дня дати повернення.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою укладений між відповідачами договір від 18.12.2014 року № 1-12 є договором банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що договір було укладено без погодження позивача як органу управління майном, а тому, за твердженням позивача, виконуючий обов'язки директора ДП „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" ОСОБА_10 перевищив надані йому повноваження, уклавши спірний правочин.

Відмовляючи у задоволенні позову суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до п. 3.4, 3.5, 7.3, 7.4, 7.5, 8.1, 8.4 передбачені повноваження органу управління - директора на укладання договорів вкладу. В той же час фінансовими планами відповідача 1 на 2014 рік та 2015 рік, які були затверджені позивачем як органом управління майном, було передбачено отримання інших операційних доходів, а саме: відсотків по залишках на рахунках та відсотків від розміщення коштів на депозитах в установах банків. І розміщення коштів на депозитному рахунку не є відчуженням майна, а тому не потребує узгодження органу управління майном - позивачем.

Втім, колегія суддів не погоджується з такими доводами місцевого господарського суду.

Як встановлено колегією суддів для реалізації проекту „Повітряний експрес" під державні гарантії було укладено кредитний договір з Експортно-імпортним банком Китаю на суму 372,3 млн. дол. США.

За умовами кредитного договору у липні 2013 року Експортно-імпортним банком Китаю відкрито транш на суму 52,1 млн. дол. США, які перераховано безпосередньо генпідряднику для виконання робіт „під ключ" - Китайській національній машинобудівній корпорації, з яких у вересні 2013 року ДП „Нацпроект „Повітряний експрес" отримано як попередня оплата на виконання робіт 14,9 млн. дол. США, що становить 119,0 млн. гривень.

Дохідна частина ДП „Нацпроект „Повітряний експрес" з 01.01.2013 року до 28.02.2015 року складалась виключно із кредитних ресурсів, отриманих під державні гарантії, та бюджетних коштів, наданих для поповнення статутного капіталу.

Після укладення оспорюваного договору від 18.12.2014 року № 1-12 відповідач 1 платіжними дорученнями від 19.12.2014 року, від 21.12.2014 року та від 29.12.2014 року перерахував відповідачу 2 - 81 950 036 грн.

Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Згідно ч. 8 ст. 73 Господарського кодексу України державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне підприємство „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" утворене наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 05.04.2011 року № 1 „Про утворення державного підприємства" на виконання абз. 4 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання підготовки до реалізації проекту організації залізничного пасажирського сполучення м. Київ - міжнародній аеропорт „Бориспіль" і будівництва інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" від 28.03.2011 року № 335 та зареєстроване 06.04.2011 року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про що в Єдиному державному реєстрі зроблено запис № 1 070 102 0000 043254 про проведення державної реєстрації юридичної особи.

У відповідності до п. 1.1 статуту відповідача 1, затвердженого наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 05.04.2011 № 1, відповідач 1 є державним унітарним комерційним суб'єктом підприємницької діяльності, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (позивача).

Згідно п. 2.1 статуту відповідача 1 підприємство створено з метою реалізації національного проекту „Повітряний експрес" - залізничне пасажирське сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт „Бориспіль" і будівництво інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону", а також з метою розробки техніко-економічного обґрунтування; здійснення господарської діяльності, спрямованої на соціально-економічний розвиток України, забезпечення самофінансування і одержання прибутку від виробничої та комерційної діяльності, реалізації соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу та суспільства.

Відповідно до п. 3.1 статуту відповідача 1 підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації у порядку передбаченому законодавством.

Пунктом 3.4 статуту відповідача 1 передбачено, що підприємство має право у порядку, встановленому законодавством та Органом управління майном, укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, провадити претензійно-позовну роботу.

Згідно з п.3.5 Статуту відповідача 1 підприємство діє на принципах повної господарської самостійності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов'язань перед бюджетами і контрагентами.

Відповідно до п. 4.2 статуту відповідача 1 підприємство має цивільні права, що відповідають меті і предмету діяльності, визначені у статуті, та виконує пов'язані з такою діяльністю обов'язки.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівнику підприємства надано право вирішувати питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

У відповідності до ч. 6 ст. 73 Господарського кодексу України органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Відповідно до п. 8.1 статуту відповідача 1 органом управління підприємства є директор.

Згідно з п. 8.4 Статуту відповідача 1 директор підприємства вирішує питання організації господарської діяльності, фінансування, ведення обліку, складання звітності тощо.

Наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (позивача) від 07.11.2014 року № 629/к виконання обов'язків директора Державного підприємства „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" (відповідача 1) покладено на заступника директора ОСОБА_10 з 08.11.2014 року за його згодою. Зазначені зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відповідно з 08.11.2014 ОСОБА_10 було призначено тимчасово виконуючим обов'язки директора.

У відповідності до п. 7.5 статуту відповідача 1 поточне оперативне керівництво, організацією виробничої, адміністративної, фінансово-господарської та соціальної діяльності Підприємства здійснює Директор Підприємства, за винятком випадків внесених до компетенції органу управління майном.

Виняткова компетенція позивача як органу управління майном відповідача-1 визначена пунктом 7.3 Статуту відповідача 1.

Так, відповідно до п. 7.3 статуту відповідача 1 до виняткової компетенції органу управління майном належить: затвердження Статуту підприємства, внесення змін і доповнень до нього; здійснення контролю за виконанням цього Статуту, розпоряджень та доручень керівника орану управління майном і прийняття рішень у зв'язку з їх порушенням; здійснення контролю за ефективністю використання й збереженням державного майна, що належить підприємству на праві господарського відання; погодження в установленому порядку питань щодо відчуження, надання в заставу, передачу в оренду, списання з балансу основних фондів підприємства; затвердження у встановленому порядку фінансового плану підприємства; погодження організаційно-управлінської структури і штатного розпису підприємства; призначення та звільнення директора підприємства, а також підписання та розірвання з ним контракту; визначення порядку використання прибутку підприємства; прийняття рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації чи реорганізації; затвердження планів заходів, паспорта і результативних показників виконання відповідної бюджетної програми, планів використання коштів державного бюджету за програмами державних капітальних вкладень.

Згідно п. 7.4 статуту відповідача 1 орган управління майном не має права втручатися в оперативну й господарську діяльність Підприємства, за винятком випадків, передбачених цим статутом та чинним законодавством України.

Місцевим господарським судом не було повно досліджено питання виникнення прибутку відповідача 1, який являє собою кошти отримані у вересні 2013 року як попередня оплата на виконання робіт 14,9 млн. дол. США, що становить 119,0 млн. гривень, та які були залучені під державні гарантії за кредитним договором з Експортно-імпортним банком Китаю для Проекту „Повітряний експрес".

Також місцевим господарським судом не було взято до уваги те, що відповідно до п. 7.3 статуту Державного підприємства „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" до виняткової компетенції органу управління майном - Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України належить визначення порядку використання прибутку підприємства.

Оскільки Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (позивач) не визначав використання коштів у сумі 81 950 036 грн. для розміщення їх на депозитних рахунках, а Державне підприємство „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" не мало право самостійно розпоряджатися цими коштами та укладати оспорюваний договір.

Таким чином договір про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного) від 18.12.2014 року № 1-12 суперечить ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України (особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності) щодо повноважень відповідача 1 самостійно і без визначення порядку використання цих коштів позивачем.

Відповідач 2 при укладанні оспорюваного договору мав перевірити повноваження особи з якою він укладає такий договір, а отже і мав знати про обмеження, встановлені п. 7.3 статуту відповідача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте за неповного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, а відтак підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України з прийняттям нового рішення по справі про задоволення позову про визнання недійсним договору про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного) від 18.12.2014 року № 1-12.

Апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються в рівній мірі на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського міста Києва від 19.02.2015 року у справі № 910/1398/15-г задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015 року у справі № 910/1398/15-г скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати недійсним договір про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного) від 18.12.2014 року № 1-12.

3. Стягнути з Державного підприємства „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" (місце реєстрації: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 15; ідентифікаційний код 37635024) на користь Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (місце реєстрації: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11; ідентифікаційний код 37508308) 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Сапфір Фінанс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 30; ідентифікаційний код 39029378) на користь Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (місце реєстрації: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11; ідентифікаційний код 37508308) 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

5. Стягнути з Державного підприємства „Дирекція з будівництва та управління національного проекту „Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" (місце реєстрації: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 15; ідентифікаційний код 37635024) в доход спеціалізованого фонду Державного бюджету України 304 (триста чотири) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Сапфір Фінанс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 30; ідентифікаційний код 39029378) в доход спеціалізованого фонду Державного бюджету України 304 (триста чотири) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.

8. Справу № 910/1398/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Г.В. Корсакова

С.А. Гончаров