Постанова

від 20.07.2016 по справі 5015/725/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 5015/725/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Скрипчук О.С.

суддів Кравчук Н.М. Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській області за № 14-11-04189 від 01.07.2016 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 року

за заявою ОСОБА_1 підприємства «Вогонь Прометея» за вх. № 3108/16 від 10.06.2016 року

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 5015/725/11

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Вогонь Прометея», м. Львів

про стягнення 21 038,21 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 18-11-07795 від 02.12.2015 року

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 30.05.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2016р. у справі №5015/725/11 (суддя Горецька З.В.) визнано наказ Господарського суду Львівської області від 01.04.2011 року у справі № 5015/725/11 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з даною ухвалою Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Львівській області подало апеляційну скаргу № 14-11-04189 від 01.07.2016 року, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2016р. та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 01.04.2011р. таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права. А саме скаржник стверджує, що в даному випадку, визначені главою 50 ЦК України та ч. 1 ст. 202 ГК України підстави припинення зобов'язання відсутні.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року було проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2011 року у даній справі стягнуто з ПП «Вогонь Прометея» на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 18164,47 грн. заборгованості з орендної плати, згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №120 від 26.12.2008 року та 2 873,74 грн. пені. Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось.

01.04.2011 року Господарським судом Львівської області був виданий наказ на виконання рішення № 5015/725/11 від 22.03.2011 року.

10.06.2016 року ПП «Вогонь Прометея» звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що 17.11.2009 року Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №2/175, яким визнано недійсним на майбутнє договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №120 від 26.12.2008 року, укладеного між ПП «Вогонь Прометея» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області. Вказане рішення Господарського суду Львівської області залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010 року. Заявник стверджує, що оскільки 17.11.2009 року договір оренди було визнано недійсним, а тому він не створює для сторін чи інших осіб правових наслідків, зокрема, не породжує обов'язку сплачувати ПП «Вогонь Прометея» орендну плату, а також заборгованість по її сплаті та штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2016р., було визнано наказ Господарського суду Львівської області від 01.04.2011 року у справі № 5015/725/11 таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції виносячи ухвалу про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зазначив, що договір оренди було визнано недійсним, а тому він не створює для сторін чи інших осіб правових наслідків, зокрема, не породжує обов'язку сплачувати ПП «Вогонь Прометея» орендну плату, а також заборгованість по її сплаті та штрафні санкції. Однак, з даним висновком колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

Виконавчим документом, в розумінні ст. 116 Господарського процесуального кодексу України , є наказ, на підставі якого провадиться виконання саме рішення господарського суду.

Відповідно до частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо його було видано помилково або, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Тобто, частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема, у випадках: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік підстав є вичерпним.

Крім цього, пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» від 17.10.2012р. №9 (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ Господарського суду Львівської області №5015/725/11 від 22.03.2011 року не виданий помилково, адже останній видавався на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2011 року у справі № 5015/725/11, яке не оскаржувалось, набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

В матеріалах справи немає доказів щодо відсутності у боржника обов'язку (щодо виконання рішення у даній справі) повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Посилання заявника на існування рішення Господарського суду Львівської області у справі №2/175 від 17.11.2009 року, яким було визнано недійсним на майбутнє договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №120 від 26.12.2008 року, укладеного між ПП «Вогонь Прометея» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, не припиняє у боржника зобов'язань по виконанню рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2011 року у справі № 5015/725/11, яке є обов'язковим до виконання.

Посилання заявника на те, що стягувачем було пропущено строк для пред'явлення наказу до виконання не може бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищенаведене у суду першої інстанції були відсутні підстави, встановлені процесуальним законодавством, для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що ухвалу Господарського суду Львівської області 16.06.2016 року слід скасувати, а в задоволенні заяви ПП «Вогонь Прометея» -відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 року скасувати, в задоволенні заяви ПП «Вогонь Прометея» -відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Вогонь Прометея» (79000, вул. Яцкова ,20а, м.Львів, код ЄДРПОУ 34028914) на користь регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових стрільців,3 код ЄДРПОУ 20823070) 1378,00 грн. судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку.

4. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2016 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Матущак О.І.