Рішення

від 25.07.2016 по справі 904/1440/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.16р. Справа № 904/1440/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство "Антарес", м. Підгородне, Дніпропетровська область

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою

про стягнення суми основної заборгованості за кредитним договором у розмірі 2000000грн.00коп., строкової заборгованості по сплаті процентів у розмірі 14372грн.68коп., простроченої заборгованості по сплаті процентів у розмірі 219644грн.61коп., пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп., 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 23821грн.67коп., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 1219грн.57коп., інфляційної складової за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 160789грн.63коп., інфляційної складової за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3815грн.67коп. та штрафу у розмірі 39800грн.00коп.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство "Антарес", м. Підгородне, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

про визнання договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. припиненим

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 дов. № 252 від 06.06.2016

Від відповідача (за первісним позовом): не з`явився

Від третьої особи (за первісним позовом): не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «Антарес» з позовом про стягнення суми основної заборгованості за кредитним договором у розмірі 2000000грн.00коп., строкової заборгованості по сплаті процентів у розмірі 14372грн.68коп., простроченої заборгованості по сплаті процентів у розмірі 219644грн.61коп., пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп., 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 23821грн.67коп., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 1219грн.57коп., інфляційної складової за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 160789грн.63коп., інфляційної складової за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3815грн.67коп. та штрафу у розмірі 39800грн.00коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р., кредитний договір №8/13 від 23.07.2015р. (з урахуванням змін та доповнень, внесених договорами про внесення змін №1 від 30.10.2013р., №2 від 27.12.2013р., №3 від 08.08.2014р., №4 від 12.09.2014р., №5 від 25.06.2015р.); меморіальні ордери №33927 від 25.07.2013р. на 500000грн., №96854 від 30.07.2013р. на 500000грн., №23038 від 06.08.2013р. на 175224грн., №22636 від 07.08.2013р. на 824776грн., №37696 від 19.08.2013р. на 400000грн., №14586 від 23.08.2013р. на 100000грн., №53757 від 27.08.2013р. на 500000грн., №20025 від 12.09.2013р. на 575000грн., №62749 від 11.02.2014р. на 824776грн., №22216 від 13.02.2014р. на 600000грн., №78415 від 12.03.2014р. на 575000грн., №25044 від 07.08.2014р. на 600000грн., №24560 від 07.08.2014р. на 824776грн., №21603 від 18.09.2014р. на 575000грн., №17009 від 05.02.2015р. на 1424776грн., №72877 від 01.07.2015р. на 575368грн.98коп., №71772 від 26.08.2015р. на 500000грн., №15492 від 27.08.2015р. на 500000грн., №125961 від 27.08.2015р. на 424631грн.02коп.; листи вимоги №3003/500-2 від 29.12.2015р. та №387/1-2 від 13.01.2016р. разом з повідомленнями про вручення поштового відправлення; розрахунки сум вимог; положення Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Деміс-Агро» був укладений кредитний договір №8/13 від 23.07.2013р., згідно якого банк на умовах договору зобов'язується позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком. А саме, з 23.07.2013р. по 22.04.2015р. - 4000000грн.; з 23.04.2015р. по 22.05.2015р. - 3000000грн.; з 23.05.2015р. по 22.06.2015р. - 2000000грн.; з 23.06.2015р. по 22.07.2015р. - 1000000грн.

В свою чергу, позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 22.07.2015р.

Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору №8/13 від 23.07.2013р. розмір та строк користування кожним окремим траншем визначається у відповідній заявці. При цьому строки користування траншами можуть становити 7, 14, 21, 30, 60, 90 та 180 календарних днів. Строк користування кожним траншем не повинен перевищувати термін, зазначений в пункті 1.1 договору (22.07.2015р.)

Згідно пункту 3.1.1 кредитного договору №8/13 від 23.07.2013р. плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких не перевищує 30%річних. При цьому розмір плати за користування кожним окремим траншем визначається за взаємною домовленістю сторін залежно від строків користування таким траншем та фіксується у відповідній заявці.

В подальшому, договором про внесення змін №5 від 25.06.2015р. кредитний договір був викладений в новій редакції.

Зокрема, були визначені нові строки дії ліміту кредитування та його розмір, а саме, з 25.06.2015р. по 21.02.2016р. - 4000000грн.; з 22.02.2016р. по 21.03.2016р. - 3333333грн.33коп.; з 22.03.2016р. по 21.04.2016р. - 2666666грн.67коп.; з 22.04.2016р. по 21.05.2016р. - 2000000грн.; з 22.05.2016р. по 21.06.2016р. - 1333333грн.33коп.; з 22.06.2016р. по 21.07.2016р. - 666666грн.67коп.

ТОВ «Деміс-Агро» мало повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 21.07.2016р.

Відповідно до пункту 3.1.1 кредитного договору (в новій редакції) плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких не перевищує 35% річних. При цьому розмір плати за користування кожним окремим траншем визначається за взаємною домовленістю сторін залежно від строків користування таким траншем та фіксується у відповідній заявці.

На виконання положень кредитного договору позивачем було перераховано позичальнику грошові кошти згідно меморіальних ордерів №33927 від 25.07.2013р. на 500000грн., №96854 від 30.07.2013р. на 500000грн., №23038 від 06.08.2013р. на 175224грн., №22636 від 07.08.2013р. на 824776грн., №37696 від 19.08.2013р. на 400000грн., №14586 від 23.08.2013р. на 100000грн., №53757 від 27.08.2013р. на 500000грн., №20025 від 12.09.2013р. на 575000грн., №62749 від 11.02.2014р. на 824776грн., №22216 від 13.02.2014р. на 600000грн., №78415 від 12.03.2014р. на 575000грн., №25044 від 07.08.2014р. на 600000грн., №24560 від 07.08.2014р. на 824776грн., №21603 від 18.09.2014р. на 575000грн., №17009 від 05.02.2015р. на 1424776грн., №72877 від 01.07.2015р. на 575368грн.98коп., №71772 від 26.08.2015р. на 500000грн., №15492 від 27.08.2015р. на 500000грн., №125961 від 27.08.2015р. на 424631грн.02коп.

Позивач зазначає про порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, що обумовило направлення на адресу ТОВ «Деміс-Агро» листа - вимоги №3003/500-2 від 29.12.2015р. на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

В цій вимозі банк зазначив про необхідність дострокового повернення боржником всієї суми кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором протягом 15 календарних днів з дня відправлення цього листа, не пізніше 12.01.2016р.

Перелічуючи в листі суми простроченої заборгованості станом на 29.12.2015р., банк також вказував про порушення позичальником зобов'язань згідно пунктів 4.3.12, 4.3.14.2, 4.3.14.3 кредитного договору та нарахування у зв'язку з цим штрафних санкцій в розмірі 33200грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Деміс-Агро» за кредитним договором №8/13 від 23.07.2013р., між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ СП «Антарес» був укладений договір поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р.(із змінами і доповненнями, внесеними договорами про внесення змін №1 від 30.10.2013р., №2 від 27.12.2013р., №3 від 08.08.2014р., №4 від 12.09.2014р., №5 від 25.06.2015р.), згідно якого поручитель поручається перед банком за належне виконання позичальником (ТОВ «Деміс-Агро») зобов'язань, визначених в пункті 1.2 цього договору, що виникли на підставі основного договору (кредитний договір №8/13 від 23.07.2013р.) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до пункту 1.4 договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі.

Пунктом 7.1 договору поруки визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 22.07.2018р. включно або до припинення основного зобов'язання.

Договором №5 від 25.06.2015р. про внесення змін договір поруки був викладений в новій редакції. Зокрема, було вказано новий строк погашення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (не пізніше 21.07.2016р.) та те, що розмір плати за користування кредитом не перевищуватиме 35% річних.

Також було змінено строк дії договору та визначено, що договір діє до 21.07.2019р. включно або до припинення основного зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань, позивач направив на адресу поручителя відповідний лист-вимогу №387/1-2 від 13.01.2016р., яка була залишена поручителем без реагування.

Наведене обумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з поручителя:

- суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 04.02.2016р. у розмірі 2000000грн.00коп.;

- строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі 14372грн.68коп., нарахованих за період з 25.01.2016р. по 03.02.2016р. включно;

- простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219644грн.61коп. станом на 04.02.2016р.,

- пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп., нарахованої за період з 01.10.2015р. по 04.02.2016р.;

- пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп., нарахованої за період з 09.09.2014р. по 04.02.2016р. включно;

- 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 23821грн.67коп., нарахованих за період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р.;

- 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 1219грн.57коп., нарахованих за період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. включно;

- інфляційної складової за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 160789грн.63коп., нарахованої за період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. включно;

- інфляційної складової за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3815грн.67коп., нарахованої за період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. включно

- штрафу у розмірі 39800грн.00коп., застосованого за порушення позичальником зобов'язань згідно пунктів 4.3.12, 4.3.14.2, 4.3.14.3 кредитного договору

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. порушено провадження у справі, призначене судове засідання та залучено до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс - Агро».

04.04.2016 року від ТОВ СП «Антарес» надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. припиненим.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог позивач посилався на не визначення в кредитному договорі №8/13 від 23.07.2015р. строку його дії.

Посилаючись на положення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, ТОВ СП «Антарес» стверджує, що договір поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. вважається припиненим, оскільки банк (кредитор) не пред'являв позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016р. було прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ СП «Антарес» до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. припиненим для спільного розгляду з первісним позовом.

У відзиві, наданому до суду, відповідач за зустрічним позовом не погодився із заявленими вимогами та вказав на помилковість ототожнення понять «строк дії основного договору» та «строк основного зобов'язання». Кредитні кошти видавались траншами на підставі заявок. Кожна заявка містила строк повернення траншу. Оскільки заявки на видачу кредиту є невід'ємною частиною договору, сторонами чітко встановлено строк виконання основного зобов'язання.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача (за первісним позовом) про зупинення провадження у справі до розгляду справи №910/5582/16 за позовом ТОВ «Деміс - Агро» до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору №8/13 від 23.07.2013р.

19.04.2016р. представник відповідача (за первісним позовом) надав до матеріалів справи копію ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/5582/16 від 31.03.2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. було зупинене провадження у справі №904/1440/16 до розгляду господарським судом міста Києва справи №910/5582/16.

06.06.2016р. засобами електронного зв'язку на адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про поновлення провадження у справі №904/1440/16. Листом №904/1440/40/16/28200/16 від 08.06.2016р. представників сторін та третьої особи запрошено до суду для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі №904/1440/16.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016р. було поновлено провадження у справі та призначене судове засідання.

В судовому засіданні від 05.07.2016р. представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені вимоги та заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог. Представники відповідача та третьої особи не з'явились.

В судовому засіданні від 19.07.2016р. представник позивача підтримав раніше викладену правову позицію, надав пояснення з приводу нарахування інфляційної складової та сум штрафів.

Представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутнім в судовому засіданні внаслідок участі в судовому засіданні по іншій справі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального до кексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу. У зв'язку зі спливом строку вирішення спору, суд залишає вказане клопотання без задоволення.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деміс-Агро» (далі - позичальник) був підписаний кредитний договір №8/13 від 23.07.2013р. (далі - кредитний договір), згідно якого банк на умовах договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної лінії з лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком. А саме, з 23.07.2013р. по 22.04.2015р. - 4000000грн.; з 23.04.2015р. по 22.05.2015р. - 3000000грн.; з 23.05.2015р. по 22.06.2015р. - 2000000грн.; з 23.06.2015р. по 22.07.2015р. - 1000000грн.

В свою чергу, позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 22.07.2015р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється окремими траншами в безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника про надання кредиту в межах невикористаного ліміту кредитування шляхом перерахування траншу на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.4 кредитного договору розмір та строк користування кожним окремим траншем визначається у відповідній заявці. При цьому строки користування траншами можуть становити 7, 14, 21, 30, 60, 90 та 180 календарних днів. Строк користування кожним траншем не повинен перевищувати термін, зазначений в пункті 1.1 договору (22.07.2015р.). Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за траншем в строк, зазначений у відповідній заявці.

В розділі 3 кредитного договору сторони визначили порядок нарахування та сплати плати за кредит.

Так, згідно пункту 3.1.1 кредитного договору плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких не перевищує 30%річних. При цьому розмір плати за користування кожним окремим траншем визначається за взаємною домовленістю сторін залежно від строків користування таким траншем та фіксується у відповідній заявці.

Пунктом 3.1.2 кредитного договору передбачено, що нарахування плати за користування кредитом (траншем) здійснюється в національній валюті України на суму заборгованості за кредитом (траншем) за весь строк користування кредитом (траншем), починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню його повного повернення із розрахунку факт/365.

Плата за користування кредитом (траншем) нараховується банком 24 числа кожного місяця, в останній день кожного місяця та в термін, зазначений в пункті 1.1 договору або в день повернення кредиту в повному обсязі (у разі розірвання договору).

Відповідно до підпункту 3.1.3.1 пункту 3.1.3 кредитного договору плата за користування кредитом (траншем), нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно) сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

Договорами №1 від 30.10.2013р., №2 від 27.12.2013р., №3 від 08.08.2014р., №4 від 12.09.2014р. вносились сторонами зміни до розділу 4 «Права та обов'язки сторін» та розділу «Визначення термінів» кредитного договору.

Договором про внесення змін №5 від 25.06.2015р. кредитний договір був викладений в новій редакції.

Зокрема, в пункті 1.1 кредитного договору (в новій редакції) були визначені нові строки дії ліміту кредитування та його розмір, а саме, з 25.06.2015р. по 21.02.2016р. - 4000000грн.; з 22.02.2016р. по 21.03.2016р. - 3333333грн.33коп.; з 22.03.2016р. по 21.04.2016р. - 2666666грн.67коп.; з 22.04.2016р. по 21.05.2016р. - 2000000грн.; з 22.05.2016р. по 21.06.2016р. - 1333333грн.33коп.; з 22.06.2016р. по 21.07.2016р. - 666666грн.67коп.

Позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 21.07.2016р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.

Згідно пункту 2.2 кредитного договору (в новій редакції) розмір та строк користування кожним окремим траншем визначається у відповідній заявці. При цьому строки користування траншами можуть становити 7, 14, 21, 30, 60, 90 та 180 календарних днів. Строк користування кожним траншем не повинен перевищувати термін, зазначений в пункті 1.1 договору.

В пункті 2.4 кредитного договору (в новій редакції) сторонами встановлений графік повернення кредиту: не пізніше 21.02.2016р. підлягає поверненню сума, що перевищує 3333333грн.33коп.; не пізніше 21.03.2016р. - сума, що перевищує 2666666грн.67коп.; не пізніше 21.04.2016р. - сума, що перевищує 2000000грн.; не пізніше 21.05.2016р. - сума, що перевищує 1333333грн.33коп.; не пізніше 21.06.2016р. - сума, що перевищує 666666грн.67коп.; не пізніше 21.07.2016р. - сума, що перевищує 0грн.

У разі якщо строк повернення кредиту (траншу), зазначений у відповідній заявці перевищує строк повернення кредиту, визначений в пункті 2.4 договору, а сума заборгованості за кредитом (траншем) перевищує дозволений розмір заборгованості за кредитом відповідно до вищезазначеного графіку, позичальник зобов'язаний погасити частину заборгованості за кредитом (траншем) в строки та в розмірі, що відповідає сумі перевищення заборгованості за кредитом (траншем) над дозволеним розміром заборгованості за кредитом відповідно до вищезазначеного графіку.

У разі непогашення заборгованості за кредитом (траншем) в розмірі та строки визначені в цьому пункті договору та/або у відповідній заявці, незважаючи на положення 1.1 договору, з наступного банківського дня заборгованість за кредитом (траншем) в розмірі, що підлягає погашенню відповідно до графіку/заявки вважається простроченою заборгованістю.

Відповідно до пункту 3.1.1 кредитного договору (в новій редакції) плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких не перевищує 35% річних. При цьому розмір плати за користування кожним окремим траншем визначається за взаємною домовленістю сторін залежно від строків користування таким траншем та фіксується у відповідній заявці.

Порядок нарахування та сплати, визначений в розділі 3 кредитного договору (в новій редакції) залишився незмінним.

На виконання положень кредитного договору позивачем було перераховано позичальнику грошові кошти згідно меморіальних ордерів №33927 від 25.07.2013р. на 500000грн., №96854 від 30.07.2013р. на 500000грн., №23038 від 06.08.2013р. на 175224грн., №22636 від 07.08.2013р. на 824776грн., №37696 від 19.08.2013р. на 400000грн., №14586 від 23.08.2013р. на 100000грн., №53757 від 27.08.2013р. на 500000грн., №20025 від 12.09.2013р. на 575000грн., №62749 від 11.02.2014р. на 824776грн., №22216 від 13.02.2014р. на 600000грн., №78415 від 12.03.2014р. на 575000грн., №25044 від 07.08.2014р. на 600000грн., №24560 від 07.08.2014р. на 824776грн., №21603 від 18.09.2014р. на 575000грн., №17009 від 05.02.2015р. на 1424776грн., №72877 від 01.07.2015р. на 575368грн.98коп., №71772 від 26.08.2015р. на 500000грн., №15492 від 27.08.2015р. на 500000грн., №125961 від 27.08.2015р. на 424631грн.02коп. на підставі заявок позичальника, у тому числі:

- заявки про надання кредиту(траншу) від 07.08.2013р. на суму траншу 824776грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 18,57%річних, дата надання траншу 07.08.2013р, дата повернення траншу - не пізніше 02.02.2014р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 12.03.2014р. на суму траншу 575000грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 19,79%річних, дата надання траншу 12.03.2014р., дата повернення траншу - не пізніше 07.09.2014р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 07.08.2014р. на суму траншу 600000грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 17,24%річних, дата надання траншу 07.08.2014р., дата повернення траншу - не пізніше 02.02.2015р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 07.08.2014р. на суму траншу 824776грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 17,24%річних, дата надання траншу 07.08.2014р., дата повернення траншу - не пізніше 02.02.2015р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 18.09.2014р. на суму траншу 575000грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 19,24%річних, дата надання траншу 18.09.2014р., дата повернення траншу - не пізніше 16.03.2015р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 05.02.2015р. на суму траншу 1424776грн., строк користування 90календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 22%річних, дата надання траншу 05.02.2015р., дата повернення траншу - не пізніше 05.05.2015р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 01.07.2015р. на суму 575368грн.98коп., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 26,8%річних, дата надання траншу 01.07.2015р., дата повернення траншу - не пізніше 27.12.2015р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 26.08.2015р. на суму траншу 500000грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 26%річних, дата надання траншу 26.08.2015р., дата повернення траншу - не пізніше 21.02.2016р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 27.08.2015р. на суму траншу 424631грн.02коп., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 26%річних, дата надання траншу 27.08.2015р., дата повернення траншу - не пізніше 22.02.2016р.;

- заявки про надання кредиту(траншу) від 27.08.2015р. на суму траншу 500000грн., строк користування траншем 180календарних днів, розмір плати за користування траншем є фіксованим і дорівнює 26%річних, дата надання траншу 27.08.2015р., дата повернення траншу - не пізніше 22.02.2016р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Деміс-Агро» за кредитним договором №8/13 від 23.07.2013р. (далі - основний договір), між ПАТ «ВТБ Банк» (далі - банк) та ТОВ СП «Антарес» (далі - поручитель) був укладений договір поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. (далі - договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед банком за належне виконання позичальником (ТОВ «Деміс-Агро») зобов'язань, визначених в пункті 1.2 цього договору, що виникли на підставі основного договору (кредитний договір №8/13 від 23.07.2013р.) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Як визначено в пункті 1.2 договору поруки відповідно до умов основного договору банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, що складає 4000000грн., а позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання - повернути банку кредит не пізніше 22.07.2015р. або в інший термін відповідно умов основного договору, а також сплатити плату за кредит (в тому числі, плату за користування кредитом (в тому числі, окремим траншем), розмір якої визначатиметься відповідно до умов основного договору та не перевищуватиме 30%річних або в іншому розмірі, передбаченому основним договором, комісійні винагороди), договірні санкції, пеню та штрафи в порядку, терміни/строки та на умовах, визначених основним договором, відшкодувати збитки, а також здійснити будь-які інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов основного договору та чинного законодавства України (далі - основне зобов'язання).

Відповідно до пункту 1.4 договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 договору поруки у разі порушення позичальником основного зобов'язання, визначеного основним договором, банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про необхідність виконання/належного виконання основного зобов'язання в повному обсязі або частково.

У разі отримання письмової вимоги банку поручитель зобов'язаний виконати основне зобов'язання в обсязі, строки/терміни, зазначені у вимозі.

Поручитель надав згоду, що розмір основного зобов'язання, що підлягає виконанню поручителем, зазначений в письмовій вимозі банку, може бути змінений. Остаточний розмір основного зобов'язання, що підлягає виконанню визначається банком в день виконання поручителем такого зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору поруки визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 22.07.2018р. включно або до припинення основного зобов'язання.

Договорами №1 від 30.10.2013р., №2 від 27.12.2013р., №3 від 08.08.2014р., №4 від 12.09.2014р. сторонами були внесені зміни до розділів «Визначення термінів», «Права та обов'язки сторін» договору поруки.

Договором №5 від 25.06.2015р. про внесення змін договір поруки був викладений в новій редакції.

В пункті 1.2 договору поруки (в новій редакції) було вказано новий строк погашення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (не пізніше 21.07.2016р.) та те, що розмір плати за користування кредитом не перевищуватиме 35% річних.

Також було змінено строк дії договору та визначено, що договір діє до 21.07.2019р. включно або до припинення основного зобов'язання.

Ліміт кредитування, в межах якого банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, залишився незмінним та становив 4000000грн. Порядок виконання зобов'язань, визначений в розділі 2 договору поруки також залишився незмінним.

З матеріалів справи вбачається, що банк належним чином виконав свої зобов'язання за договором та надавав суми кредиту згідно заявок позичальника. Оскільки ТОВ «Деміс-Агро» порушило строки повернення суми кредиту в розмірі 575368грн.98коп. та сплату процентів за період з 25.08.2015р. по 24.11.2015р. в розмірі 131971грн.23коп., на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України банк звернувся до позичальника з вимогою №3003/500-2 від 29.12.2015р., отриману третьою особою, про дострокову сплату всієї суми кредиту та сплату заборгованості. Вказана вимога була залишена без реагування.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань, позивач направив на адресу поручителя відповідний лист-вимогу №387/1-2 від 13.01.2016р., отриману відповідачем, в якій просив сплатити 2000000грн. простроченої заборгованості за кредитом, 200960грн.11коп. простроченої заборгованості за процентами за період з 25.08.2015р. по 11.01.2016р., 12814грн.89коп. пені за прострочення сплати осевого боргу за період з 29.12.2015р. по 13.01.2016р., 33200грн. штрафу за порушення в серпні - листопаді 2015р. зобов'язань згідно пунктів 4.3.12, 4.3.14.2, 4.3.14.3 кредитного договору. Вказана вимога була залишена поручителем без реагування.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з поручителя суму основної заборгованості у розмірі 2000000грн., суму строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі 14372грн.68коп. за період з 25.01.2016р. по 04.02.2016р., суму простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219644грн.61коп. за період з 01.07.2015р. по 24.01.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, сума боргу в розмірі 2000000грн. утворилась внаслідок неповернення сум траншів, наданих згідно - заявки про надання кредиту(траншу) від 01.07.2015р. на суму 575368грн.98коп.; заявки про надання кредиту(траншу) від 26.08.2015р. на суму траншу 500000грн.; заявки про надання кредиту(траншу) від 27.08.2015р. на суму траншу 424631грн.02коп.; заявки про надання кредиту(траншу) від 27.08.2015р. на суму траншу 500000грн.

Нарахування процентів, які є предметом розгляду, відбувалось протягом спірного періоду відносно сум кредиту, отриманих позичальником згідно заявок від 05.02.2015р. на суму траншу 1424776грн., від 01.07.2015р. на суму 575368грн.98коп., від 26.08.2015р. на суму траншу 500000грн., від 27.08.2015р. на суму траншу 424631грн.02коп., від 27.08.2015р. на суму траншу 500000грн.

Відповідачем не було надано суду обґрунтованих зауважень з приводу розрахунку позивачем сум процентів.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань в повному обсязі перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу з погашення кредиту в розмірі 2000000грн., суми строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі 14372грн.68коп. за період з 25.01.2016р. по 04.02.2016р., суми простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219644грн.61коп. за період з 01.07.2015р. по 24.01.2016р.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі пункту 7.1 кредитного договору (в новій редакції) позивач заявив до стягнення суму пені, нараховану за період з 01.10.2015р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп. та суму пені, нараховану за період з 09.09.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп.

Як вбачається з доданих до позову розрахунків, пеня в розмірі 69400грн.51коп. складається з сум пені, що нараховувались за період з 09.09.2014р. по 17.09.2014р. за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 575000грн., за період з 29.12.2015р. по 04.02.2016р. за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 575368грн.98коп., за період з 13.01.2016р. по 04.02.2016р. за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1424631грн.02коп.

В свою чергу, сума пені в розмірі 17683грн.32коп. є складовою сум, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за загальний період 01.10.2015р. по 04.02.2016р.

Відповідач контррозрахунку сум пені суду не надав. Оскільки відповідачем не спростовано факт порушення зобов'язань зі своєчасної плати за кредит, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми пені, нарахованої за загальний період з 01.10.2015р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп. та суми пені, нарахованої за загальний період з 09.09.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 23821грн.67коп., нарахованих за загальний період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. за прострочення повернення кредиту, 3% річних у розмірі 1219грн.57коп., нарахованих за загальний період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. за прострочення сплати процентів.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт прострочення виконання зобов'язань зі сплати процентів та повернення кредиту, обґрунтованих зауважень з приводу розрахунку та контррозрахунку вказаних сум не надано.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 23821грн.67коп., нарахованих за загальний період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. за прострочення повернення кредиту, 3% річних у розмірі 1219грн.57коп., нарахованих за загальний період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. за прострочення сплати процентів.

Також позивач заявив до стягнення суму інфляційної складової у розмірі 160789грн.63коп., нараховану за період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату кредиту, суму інфляційної складової в розмірі 3815грн.67коп., нараховану за період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату відсотків.

Дослідивши долучені до справи розрахунки сум інфляційної складової, суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

За змістом глави VI Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України №519 від 14.11.2006р., у відповідності до яких здійснюється розрахунок індексу інфляції, останній є наслідком процесу, що відбувається протягом кожного місяця і остаточно визначається після його завершення, а відтак - формується увесь відповідний період і в принципі не може визначатися відносно кожного окремого дня (навіть як середня величина).

Також слід зазначити, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки позивачем не було враховано вищенаведені положення, суд залишає без задоволення позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової у розмірі 160789грн.63коп., нараховану за період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату кредиту, суму інфляційної складової в розмірі 3815грн.67коп., нараховану за період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату відсотків.

Банк також вказує про порушення протягом серпня 2015р. - січня 2016р. позичальником зобов'язань, передбачених пунктами 4.3.12, 4.3.14.2, 4.3.14.3 кредитного договору та нарахування у зв'язку з сум штрафів на загальну суму 39800грн., що складається з 19800грн. за порушення положень пункту 4.3.12 кредитного договору; 10000грн. за порушення вимог пункту 4.3.14.2 кредитного договору, 10000грн. за невиконання положень пункту 4.3.14.3 кредитного договору.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення сум штрафів в розмірі 19800грн. за порушення положень пункту 4.3.12 кредитного договору, в розмірі 10000грн. за порушення вимог пункту 4.3.14.2 кредитного договору, в розмірі 10000грн. за невиконання положень пункту 4.3.14.3 кредитного договору.

В зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «Антарес» м. Підгороднє просить визнати припиненим договір поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р., посилаючись на відсутність строку дії кредитного договору, невизначеність строку основного зобов'язання та положення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 7.1 договору поруки (в новій редакції) визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками та діє до 21.07.2019р. включно або до припинення основного зобов'язання. Доказів припинення основного зобов'язання суду не надано. Позов був поданий до суду 01.03.2016р. Строки виконання основного зобов'язання визначались як в пунктах 1.1, 2.4 кредитного договору, так і в заявках на отримання кредиту (траншу).

Наведене вище спростовує висновок позивача за зустрічним позовом про наявність правових підстав для припинення договору поруки.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «Антарес» м. Підгороднє про визнання договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. припиненим.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4 ? , 4?, 4?, 4 4 , 4 5 , 4 6 , 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «Антарес» м. Підгороднє за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс-Агро» м. Підгороднє про стягнення суми основної заборгованості за кредитним договором у розмірі 2000000грн.00коп., строкової заборгованості по сплаті процентів у розмірі 14372грн.68коп., простроченої заборгованості по сплаті процентів у розмірі 219644грн.61коп., пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп., 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 23821грн.67коп., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 1219грн.57коп., інфляційної складової за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 160789грн.63коп., інфляційної складової за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3815грн.67коп. та штрафу у розмірі 39800грн.00коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «Антарес» м. Підгороднє (ідентифікаційний код: 32616604; місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Ульянова, буд. 127) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Київ (ідентифікаційний код: 14359319; місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська будинок 8/26 ) суму боргу з погашення кредиту в розмірі 2000000грн., суму строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі 14372грн.68коп. за період з 25.01.2016р. по 04.02.2016р., суму простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219644грн.61коп. за період з 01.07.2015р. по 24.01.2016р., суму пені, нарахованої за загальний період з 01.10.2015р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17683грн.32коп., суму пені, нарахованої за загальний період з 09.09.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69400грн.51коп., суму 3% річних у розмірі 23821грн.67коп., нарахованих за загальний період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. за прострочення повернення кредиту, суму 3% річних у розмірі 1219грн.57коп., нарахованих за загальний період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. за прострочення сплати процентів та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 35192грн.14коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «Антарес» м. Підгороднє до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Київ про визнання договору поруки №8/13-П-4 від 23.07.2013р. припиненим - відмовити.

В судовому засіданні від 19.07.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 25.07.2016р.

Суддя ОСОБА_2