Рішення

від 20.07.2016 по справі 908/1314/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/47/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 Справа № 908/1314/16

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» (в особі ліквідаційної комісії) (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 11)

про зобов'язання включити кредиторські вимоги ПуАТ В«Дельта БанкВ» до проміжного ліквідаційного балансу підприємства в загальному розмірі 1662479 грн. 50 коп.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.06.2016 р.

Від відповідача не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» з позовною заявою про зобов'язання до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» (в особі ліквідаційної комісії) включити в проміжній ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ В«ОСОБА_3 банкВ» в загальному розмірі 1 662 479 грн. 50 коп., як визнану.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 11.05.2016 р. справу № 908/1314/14 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1314/16 присвоєно справі номер провадження 32/47/16, з призначенням судового засідання на 05.07.2016 р.

Ухвалою суду від 05.07.2016 р. за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 20.07.2016 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 105, 111, 112, 526, 546, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Від відповідача повернулась ухвала суду від 13.05.2016 р. про прийняття справи з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» .

Позивач в судовому засіданні надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» є 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1314/16.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 20.07.2016 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК", як кредитором, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРО КОНСАЛТИНГ", як позичальником, (далі - відповідач) укладено договір кредиту № КЮ-2016420 від 04.07.2014 р. (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору позивач надає відповідачеві грошові кошти (далі - кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов'язується своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов'язання за Договором.

Надання кредиту здійснюється в сумі 2000000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 22 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 03.07.2015 р. включно, на умовах визначених цим Договором (п. 1.1.1 Договору).

Пунктом 1.1.3 Договору передбачено, що у випадку невиконанням відповідачем будь-якого з зобов'язань, передбачених п. 3.3.16 цього Договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 27 % річних та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим Договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.16 цього Договору. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Відповідно до п. 1.1.4 Договору, у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом, визначеного в п. 1.1.1 цього Договору, процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 42 % річних та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим Договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за кредитом. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Згідно з п. 2.2.1 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним та в день кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом (п. 2.2.2 Договору).

Відповідач зобов'язаний повернути кредит позивачу в повному обсязі, сплатити проценти та комісії, а також можливі штрафні санкції в порядку та терміни, визначені Договором (п. 3.3.4 Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору, у випадку прострочення відповідачем строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту (частини кредиту), визначених Договором, відповідач сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє відповідача від зобов'язання сплатити в повному обсязі проценти і комісії, передбачені цим Договором.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору між АТ В«Дельта БанкВ» та ТОВ "ПРО КОНСАЛТИНГ", укладено Договір застави майнових прав № КЮ - 2016420 від 04.07.2014 р. (надалі Договір - застави).

Відповідно до умов Договору застави, предметом застави є майнові права на отримання грошових сум у повному обсязі, включаючи право на отримання суми в розмірі 9584745,00 грн., які існують на дату укладення цього договору або виникнуть у майбутньому у Застотаводавця згідно договору доручення № 002 від 01.06.2013 р.

Загальна заставна вартість предмету застави за договором застави становить 9584745,00 грн.

Позивачем, на підставі Договору, виконав свої зобов'язання за Договором повністю.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язання за Договором, відповідач в термін, встановлений Договором, суму кредиту позивачеві не повернув, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 1193442,79 грн., з яких: 833333,31 грн. - строкова заборгованість за простроченим кредитом, 17260,27 грн. - заборгованість по строковим процентам, 106109,60 грн. - заборгованість по простроченим процентам, 199999,99 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 25466,30 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 10000,00 грн. - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 1273,32 грн. - 3 % річних від суми прострочених процентів.

Як встановлено, господарським судом м. Києва розглянуто справу № 910/23191/15 за позовом ПАТ В«ДЕЛЬТА БАНКВ» до ТОВ «ПРО КОНСАЛТИНГ» про стягнення заборгованості в сумі 1193442,79 грн. за кредитним договором № КЮ-2016420 від 04.07.2014 р. Рішенням від 16.11.2015 р. по вказаній справі позовні вимоги ПАТ В«ДЕЛЬТА БАНКВ» задоволено та стягнуто на його користь з ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» 833333,31 грн. - строкова заборгованість за простроченим кредитом, 17260,27 грн. - заборгованість по строковим процентам, 106109,60 грн. - заборгованість по простроченим процентам, 199999,99 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 25466,30 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 10000,00 грн. - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 1273,32 грн. - 3 % річних від суми прострочених процентів.

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 01.12.2015 р. видано відповідний наказ.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України факти, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, позивач просить суд визнати ПАТ ОСОБА_4 кредитором В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» вимогами в сумі 496036,71 грн., з яких: 225879,07 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 55101,90 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 12534,10 грн. - 3% річних від суми простроченого кредиту, 43437,61 грн. - 3% річних від суми прострочених відсотків, 120000 грн. штрафу згідно п. 4.2. за порушення п. 3.3.9, 80000 грн. - штрафу згідно п. 4.2. за порушення п. 3.3.10 а також зобов'язати ліквідатора/голову ліквідаційної комісії ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» включити в проміжний ліквідаційний баланс зазначені кредиторські вимоги позивача.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Нормою ч.2 ст.625 ЦК України встановлено наступну відповідальність за порушення грошового зобов'язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 4.1 Договору, у випадку прострочення відповідачем строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту (частини кредиту), визначених Договором, відповідач сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє відповідача від зобов'язання сплатити в повному обсязі проценти і комісії, передбачені цим Договором.

Пунктом 4.2. договору у випадку порушення позичальнико вимог п.п. 3.3.1. - 3.3.16 цього Договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2% від суми кредиту, визначеної п. 1.1.1 цього договору за кожний випадок порушення.

Станом на 23.03.2016 р. згідно розрахунку позивача, у відповідача перед позивачем за кредитним договором № КЮ-2016420 від 04.07.2014 р., у тому числі, існувала заборгованість у сумі 496036,71 грн.

Судом перевірено розрахунки позивач та встановлено що вимога в частині зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 469036 грн. 71 коп. та включити до проміжного ліквідаційного балансу є також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Загальна сума заборгованості ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» складає 1662479,50 грн.

Як вказує позивач, після публікації оголошення щодо припинення діяльності ТОВ «ПРО КОНСАЛТИНГ» (04.02.2016 р.), звернувся до відповідача з заявою (вих. № 185/1063 від 205.03.2016 р.) про визнання його грошових вимог у загальній сумі 1662479 грн. 50 коп., яка була залишена останнім без відповіді, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом відповідно до ст. 112 ЦК України.

Предметом даного позову є визнання кредитором ТОВ «ПРО КОНСАЛТИНГ» за вимогами по кредитному договору № КЮ-2016420 від 04.07.2014 р. в загальному розмірі 1662479 грн. 50 коп. та зобов'язання ліквідаційну комісію ТОВ «ПРО КОНСАЛТИНГ» включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ В«Дельта БанкВ» за вимогами по кредитному договору № КЮ-2016420 від 04.07.2014 р. в загальному розмірі 1662479 грн. 50 коп.

Звернувшись з позовом в порядку ч. 3 ст. 112 ЦК України ПАТ «Дельта Банк» посилається на те, що ліквідатор ТОВ «ПРО КОНСАЛТИНГ» ухиляється від розгляду його заяви з грошовими кредиторськими вимогами, чим порушує його законні права та інтереси.

Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вправі звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії у разі відмови у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову.

Розглядаючи позов з вимогами до ліквідаційної комісії, дослідженню судом підлягає наступне коло питань: в чому полягає порушення прав чи інтересів позивача, чи буде поновлене таке порушене право чи інтерес позивача в разі задоволення таких вимог, правомірність заявлення до відповідача спірних грошових вимог, дотримання строку для звернення з позовом, передбаченого ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як встановлено судом на підставі наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРО КОНСАЛТИНГ» з 01.02.2016 р. перебуває в стані припинення.

04.02.2016 р. в Спеціалізованому друкованому засобі масової інформації опубліковано оголошення про прийняття загальними зборами учасників рішення про припинення ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» шляхом його ліквідації у добровільному порядку.

Статтею 111 ЦК України встановлений порядок ліквідації юридичної особи, частиною восьмою якої передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, складання проміжного ліквідаційного балансу здійснюється для з'ясування питання про достатність чи недостатність у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, та визначення, за якою процедурою має здійснюватися ліквідація юридичної особи у загальному порядку або при недостатності у неї майна в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, складання проміжного ліквідаційного балансу, як і виявлення всіх кредиторів і дебіторів юридичної особи, що ліквідується, розгляд заявлених кредиторами вимог і надіслання кредиторам прийнятого за результатами розгляду їх вимог рішення у чітко встановлений законом строк (не пізніше 30 днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора), є обов'язковими умовами в процедурі самоліквідації юридичної особи, в т.ч. і в досудовій процедурі ліквідації.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Таким чином, законодавець пов'язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права зокрема з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, 25.03.2016 р. на ліквідатора ОСОБА_3 позивачем направлялася заява про визнання кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» у загальному розмірі 1662479,50 грн. (докази направлення опис вкладення від 25.03.2016 р. та фіскальний чек від 25.03.2016 р. додано до матеріалів справи).

Позивач стверджує, що рішення ліквідаційної комісії, прийнятого за результатом розгляду вимог Банку він не одержав та вважає, що ліквідатор ТОВ «ПРО КОНСАЛТИНГ» ухилився від розгляду його заяви.

Як встановлено судом, ліквідаційна комісія відповідача не виконала передбачених законом обов'язкових дій, а саме не розглянула заявлену позивачем, як кредитором, вимогу, не надіслала позивачу у встановлений законом строк рішення, прийняте за результатами розгляду заявленої вимоги, не склала і не затвердила проміжний ліквідаційний баланс, що свідчить про неповноту проведених ліквідаційною комісією відповідача дій, передбачених ст. ст. 105 - 111 ЦК України, тобто про порушення порядку добровільної ліквідації та зволікання у вчинення передбачених законом обов'язкових дій.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором на момент розгляду спору, доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу вимог позивача або мотивованої відмови суду не надав, наведених позивачем обставин не спростував.

Вимоги позивача ґрунтуються на чинному рішенні господарського суду м. Києва від 16.11.2015 р. по справі № 910/23191/15, яке товариством «ПРО КОНСАЛТИНГ» не було виконано. Даним рішенням встановлено наявність заборгованості позичальника за кредитним договором № КЮ-2016420 від 04.07.2014 р. перед банком, зокрема, заборгованість за кредитом в розмірі 1193442,79 грн., яка включена банком в суму кредиторських вимог. Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач є кредитором для відповідача.

Таким чином, враховуючи дотримання позивачем строку для звернення з позовом у даній справі, передбаченого п. 3 ст. 112 ГПК України, позовні вимоги про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 1193442,79 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги в частині зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 469036 грн. 71 коп. та включити до проміжного ліквідаційного балансу є також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Загальна сума заборгованості ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» складає 1662479,50 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про ухилення відповідача від розгляду вимог кредитора та стали підставою для звернення товариства із позовом до суду про визнання його кредитором ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» на загальну суму 1662479,50 грн та включення вказаних вимог до проміжного ліквідаційного балансу даного суб'єкту господарювання.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» про зобов'язання до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» (в особі ліквідаційної комісії) включити в проміжній ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ В«ОСОБА_3 банкВ» в загальному розмірі 1 662 479 грн. 50 коп., як визнану задовольнити повністю.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» в особі ліквідаційної комісії (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 36282045) визнати вимоги Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_3 банкВ» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) в загальному розмірі 1662479 (один мільйон шістсот шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 50 коп. та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» .

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПРО КОНСАЛТИНГВ» в особі ліквідаційної комісії (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 36282045) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_3 банкВ» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 25В» липня 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.