Ухвала

від 20.07.2016 по справі 672/896/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 672/896/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1518/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів: Купельського А.В., Фанди В.П.,

секретар - Філіпчук О.С.,

за участю прокурорів - Параскевича О.Г., Ковальчука М.М.,

представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року у справі за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради об'єднаної територіальної громади до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - Городоцька районна державна адміністрація Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області про виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність і затвердження документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

встановила :

В червні 2015 року прокурор звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №ХМ/6821282500:03:014/00000005 від 8 січня 2014 року та від 21 лютого 2014 року №ХМ/6821282500:03:014/00000695; скасувати реєстраційний запис №5229593 від 1 квітня 2014 року, здійснений реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції.

В обґрунтування позову зазначив, що наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 8 січня 2014 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області за межами населених пунктів площею 2га для ведення особистого селянського господарства. Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 21 лютого 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Іванковецької сільської ради

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_4 Категорія - 47

Доповідач: Спірідонова Т.В.

Городоцького району та надано їй у власність вказану земельну ділянку. 1 квітня 2014 року реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на дану земельну ділянку. Зазначає, що передача у власність земельної ділянки відбулась з порушенням вимог Земельного кодексу України та Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Так, спірна земельна ділянка знаходиться за межами сіл Іванківці та Кринцілів Городоцького району, належить до земель сільськогосподарського призначення та була включена до земель резервного фонду сільської ради. Згідно з інформацією Іванковецької сільської ради від 11 червня 2015 року ОСОБА_3 членом колективних сільськогосподарських товариств на території сільської ради не була, не зайнята у соціальній сфері сіл Іванківці та Кринцілів та не проживає на території сільської ради. Крім того, на території зазначеної сільської ради проживають громадяни, які мають право на отримання земельних ділянок з резервного фонду, проте ще не реалізували дане право.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 3 грудня 2015 року залучено до участі у справі правонаступника Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області - Сатанівську селищну раду об'єднаної територіальної громади Городоцького району Хмельницької області.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2016 року залучено до участі у справі правонаступника Городоцької районної прокуратури - Городоцьку місцеву прокуратуру Хмельницької області та правонаступника реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції - Городоцьку районну державну адміністрацію.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Не погоджується із висновком суду про те, що прокурором не доведено належності спірної земельної ділянки до земель резервного фонду. Суд не взяв до уваги, як докази належності земельної ділянки ОСОБА_3 до земель резервного фонду, картографічні матеріали, рішення Іванковецької сільської ради № 2 від 11 лютого 2003 року, інформацію Держземагентства у Городоцькому районі, інформацію виконавчого комітету Іванковецької сільської ради Городоцького району від 10 квітня 2015 року. Суд не врахував, що згідно з п. 7 Указу Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та ст. 118 Земельного кодексу України створений резервний фонд земель призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Всупереч зазначеному, на час видачі оскаржених наказів ОСОБА_3 не була працівником соціальної сфери села, не проживала та не проживає у ньому, а набуття нею у власність земельної ділянки резервного фонду порушує права та суперечить інтересам інших громадян, які відповідно до закону наділені правом набути землі зазначеної категорії першочергово. На думку апелянта, висновок суду про неможливість скасування реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, у зв'язку із не скасованим рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на землю, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

У судовому засіданні прокурор Параскевич О.Г. та Ковальчук М.М. апеляційну скаргу підтримали.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2, заперечуючи проти апеляційної скарги зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідач ОСОБА_3, представник Сатанівської селищної ради об'єднаної територіальної громади Городоцького району Хмельницької області та представник третьої особи- Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що прокурором не надано належних і допустимих доказів на підтвердження належності спірної земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_3, до резервного фонду Іванковецької сільської ради Городоцького району.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області № ХМ/6821282500:03:014/00000005 від 8 січня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8).

Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області № ХМ/6821282500:03:014/00000695 від 21 лютого 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3, яка розташована за межами населених пунктів Іванковецької сільської ради Городоцького району; надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6821282500:03:014:0007) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Іванковецької сільської ради Городоцького району (а.с. 9).

1 квітня 2014 року реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області було зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821282500:03:014:0007 та цільовим призначенням- для ведення особистого селянського господарства (а.с. 27).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 33 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як передбачено ч. 6, ч. 7 і ч. 9 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом- після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ч. 1 ст. 125 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 10, ч.11 ст. 25 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Пунктом 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що резервний фонд земель, який створюється в процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних і комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти й охорони здоров'я та пенсіонерів з їх числа, що проживають у сільській місцевості.

Згідно інформації Іванковецької сільської ради Городоцького району від 11.06.2015 року ОСОБА_3 членом колективних сільськогосподарських товариств на території сільської ради не була, у соціальній сфері сіл Іванківці га Кринцілів Городоцького району не зайнята, на території сільської ради не проживала та не проживає.

Також, згідно інформації начальника архівного відділу Городоцької РДА від 11.06.2015 гр. ОСОБА_3 не являлась членом КСП «ім. Ватутіна» с.Іванківці Городоцького району.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор як доказ надав довідку відділу Держземагенства у Городоцькому районі Хмельницької області від 10.07.2015 року та довідку Іванковецької сільської ради Городоцького району від 10.04.2015 року, згідно з якими земельна ділянка, яку одержала ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, належала до земель резервного фонду (а.с.21,24).

Представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_1 заперечила той факт, що передана відповідачу у власність земельна ділянка відносилась до земель резервного фонду.

Рішенням Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області від 24.03.1995 року №16 «Про закріплення земель у колективну власність за КСП ім.Ватутіна» було передано землі у колективну власність КСП ім.Ватутіна, які закріплені за підприємством згідно планово-картографічних даних на 1995 рік.

У вказаному рішенні не зазначено про створення резервного фонду.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім.Ватутіна села Іванківці Городоцького району передано у колективну власність земельну ділянку площею 2688,8га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Іванковецької сільської ради від 24.03.1995 року.

Згідно даних зазначеного акту земельна ділянка, яка була відведена ОСОБА_3 не входила до складу земель колективної власності та графічно на картах зображена нижче земель КСП ім.Ватутіна.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомив, що факт належності спірної земельної ділянки до земель резервного фонду документально не може бути підтверджений.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно не визнав належним доказом, довідки відділу Держземагенства у Городоцькому районі Хмельницької області від 10.07.2015 року та Іванковецької сільської ради Городоцького району від 10.04.2015 року, оскільки вони містять сумнівну інформацію щодо предмета доказування та не підтверджується жодними достатніми та об'єктивними засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прокурором не надано доказів того, що одержана ОСОБА_3 земельна ділянка розташована на землях резервного фонду, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 08.01.2014 року та від 21.02.2014 року. Оскільки відсутні підстави для визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів, підстав для скасування державної реєстрації прав власності на спірну земельну ділянку не вбачається.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позов прокурора є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/ ОСОБА_5

Судді: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова