Рішення

від 21.07.2016 по справі 911/1800/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2016 р. Справа № 911/1800/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Баядера ЛогістикВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПрескуВ»

про стягнення 6179,40 грн.

секретар судового засідання: Зінченко С.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.12.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Баядера ЛогістикВ» (далі - ТОВ В«Баядера ЛогістикВ» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«ПрескуВ» (далі - ТОВ В«ПрескуВ» , відповідач) про стягнення 6179,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 1337-15 від 07.05.2015 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4700,00 грн. основного боргу, 787,28 грн. пені, 363,12 грн. 20% річних, 329,00 грн. штрафу, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

До господарського суду Київської області від позивача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 14747/16 від 15.07.2016 р.) про долучення доказів здійснення відповідачем часткових оплат на погашення останнім заборгованості за видатковою накладною № 251342/243489 від 03.12.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях 04.07.2016 р. та 21.07.2016 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 04.07.2016 р. та 21.07.2016 р. представника не направив, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.07.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

07.05.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преску» (покупець) було укладено договір поставки № 1337-15, відповідно до п. 1.1 якого якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами даного договору. Найменування, кількість та асортимент товару визначаються покупцем у замовленні та зазначаються постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому, узгодженому між сторонами порядку та формі, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Згідно з умовами договору № 1337-15 від 07.05.2015 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6131,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № 251342/243489 від 03.12.2015 р., яка підписана в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача та скріплена печатками юридичних осіб (копію долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, відповідачем було частково оплачено вартість товару згідно платіжного доручення № 43 від 15.12.2015 р. в сумі 431,82 грн. та згідно прибуткового касового ордеру № 124 012 від 23.12.2015 р. в сумі 1000,00 грн. Таким чином, у відповідача за видатковою накладною № 251342/243489 від 03.12.2015 р. утворилася заборгованість в розмірі 4700,00 грн. (6131,82 грн. - 431,82 грн. - 1000,00 грн.), яка залишилася відповідачем не сплаченою.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі за товар, поставлений за договором поставки № 1337-15 від 07.05.2015 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати у повному обсязі отриманого за договором поставки № 1337-15 від 07.05.2015 р. товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 1337-15 від 07.05.2015 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4700,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача 787,28 грн. пені та 7 % штрафу у розмірі 329,00 грн., нарахованих на загальну суму заборгованості за видатковою накладною № 251342/243489 від 03.12.2015 р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 7.1 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день порушення строків оплати, а у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного товару більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 7 % від суми боргу.

З огляду на викладене, враховуючи, що здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, наявний в матеріалах справи, є обґрунтованим та арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 787,28 грн. пені та 329,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, на підставі п. 9.2 договору, просить суд стягнути з відповідача 363,12 грн. 20 % річних.

Умовами п. 9.2 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України та п. 9.2 договору, підлягають стягненню 329,00 грн. 20 % річних, які нараховані позивачем на загальну суму заборгованості і розмір яких є обґрунтованим та арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПрескуВ» (08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Мечнікова, 106-А, код 39488048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Баядера ЛогістикВ» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, код 35871504) 4700 (чотири тисячі сімсот) грн. 00 коп. заборгованості, 787 (сімсот вісімдесят сім) грн. 28 коп. пені, 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 00 коп. штрафу, 363 (триста шістдесят три) грн. 12 коп. 20 % річних та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 26.07.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна