Рішення

від 19.07.2016 по справі 922/1733/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р.Справа № 922/1733/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Первомайська районна державна адміністрація Харківської області, м. Первомайськ 3-я особа , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1, с. Верхній Бишкин; ОСОБА_2, м. Харків; ОСОБА_3, с. Берека; ОСОБА_4, м. Первомайський; ОСОБА_5, м. Первомайський; ОСОБА_6, м. Первомайський до Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадро", м. Первомайський про розірвання договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_7, за дов. № 03-22/2147 від 21.06.2016 року.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 - не з'явився; ОСОБА_2 - не з'явився; ОСОБА_8 - не з'явився; ОСОБА_4 - не з'явився; ОСОБА_5 - ОСОБА_5 (особисто); ОСОБА_6 - не з'явився

відповідача - ОСОБА_9, за дов. № б/н від 30.11.2015 року

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Первомайська районна державна адміністрація Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро", про розірвання договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (не витребуваний пай), загальною площею 55,6916 га, кадастровий номер 6324581500:03:000:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в територіальних межах Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області, укладений 25 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем, зареєстрований в Реєстраційній службі Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області 8 травня 2014 року. Також позивач просить суд покласти на відповідача 1 378,00 грн. судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачу на підставі спірного договору було надано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (не витребуваний пай), загальною площею 55,6916 га, кадастровий номер 6324581500:03:000:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в територіальних межах Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області, втім на момент укладання договору оренди спірної земельної ділянки дана земельна ділянка не була розпайована при проведенні паювання КСП "Берекский" та залишалася в контурі № 93, тому була здана в оренду як не витребувана частка (пай). Втім згідно Витягу з протоколу № 11-12 про жеребкування номерів паїв для кожного власника земельного сертифікату в межах Верхньобишкинської сільської ради, за рішенням загальних зборів власників сертифікатів, комісією проведено жеребкування номерів паїв, за результатами якого кожному пайщику випали номери паїв у контурі № 93. З огляду зазначене, розпорядженням голови Первомайської районної державної адміністрації Харківської області від 20 квітня 2016 року № 210 постановлено припинити право користування та розірвання договору оренди спірної земельної ділянки. Позивачем на виконання вказаного розпорядження було направлено на адресу відповідача угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 25 квітня 2014 року, втім відповідач ухиляється від підписання даної угоди, чим, на думку позивача, порушує п.п. 8, 35 договору оренди землі від 25 квітня 2014 року, ст.ст. 629, 654 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 червня 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1733/16, призначено її до слухання у судовому засіданні на 21 червня 2016 року. Цією ж ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє до 19 липня 2016 року.

19 липня 2016 року судом долучено до матеріалів справи клопотання, яке надійшло від позивача (вх. № 23637) про зупинення провадження у справі.

В судове засідання 19 липня 2016 року з'явився представник позивача, представник відповідача та третьої особи, яка не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5М, решта учасників судового процесу своїх уповноважених представників в судове засідання не направила; про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, поштовим повідомленням з відміткою поштової установи "за закінченим терміном зберігання", витягом з відстеження пересилання поштових відправлень, протоколом судового засідання від 21 червня 2016 року, якому відображено про явку учасників судового процесу (арк. спр. 79-83, 90-91 92-93, 95-96, 104-109, 112, 113, 139-145, 146, 147, 162, 163, 164-169,170-175).

Під час судового засідання 19 липня 2016 року представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи супровідним листом пакет документів, дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 23724 від 19 липня 2016 року).

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (вх. № 23637 від 19 липня 2016 року), яке підтримав представник третьої особи та проти задоволення якого заперечував представник позивача, та відповідно до якого позивач просить суд зупинити провадження у справі № 922/1733/16 до набрання законної сили рішення суду у справі № 820/1381/16 за позовом ТОВ "Квадро" до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправним та скасування рішень, зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Правова позиція щодо зупинення провадження у справі викладена у п. 3.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 яким визначено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Як вказує позивач у своєму клопотанні, в провадженні Харківського адміністративного суду знаходиться справа № 820/1381/16 за позовом ТОВ "Квадро" до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправним та скасування рішень, а саме скасування розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації Харківської області від 20 квітня 2016 року № 210 "Про припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки (землі нерозподілених (невитребуваних паїв)) із Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро" в територіальних межах Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області", на підставі якого (розпорядження) ним заявлено позовну вимогу, що є предметом провадження у даній справі. Втім, як вбачається з матеріалів даної справи, а саме з предмету позову - розірвання договору оренди землі від 25 квітня 2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем, та підстав позову - порушення відповідачем п. п. 8, 35 спірного договору та приписів ст. ст. 629, 654 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", підставою даного позову є саме порушення відповідачем умов спірного договору та норм чинного законодавства; вказане вище розпорядження не має жодного відношення та наслідків для розгляду судом даної справи і, відповідно, вищевикладене умнеможливлює задоволення клопотання.

З огляду на викладене в сукупності - суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Під час судового засідання 19 липня 2016 року представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

В судовому засіданні 19 липня 2016 року учасник процес не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 квітня 2014 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення (землі нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) за межами населених пунктів) на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області.

В оренду передається земельна ділянка кадастровий № 6324581500:03:000:0008, площею 55.6916 га, землі сільськогосподарського призначення (рілля). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, становить 1 149 660,11 гривень (п.п. 2, 5 договору). Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; заборгованість по орендній платі або систематичної (два та більше разів) несплати орендної плати (п.п. 33, 34, 35 договору).

Згідно п. 8 договору, договір укладено терміном на строк до моменту отримання громадянами державних актів на право власності на земельні ділянки (але не більше 5 років). на протязі одного року з моменту укладання договору, орендар зобов'язаний замовити проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до Витягу з протоколу № 11-12 про жеребкування номерів паїв для кожного власника земельного сертифікату в межах Верхньобишкинської сільської ради, за рішенням загальних зборів власників сертифікатів, комісією проведено жеребкування номерів паїв, за результатами якого кожному пайщику випали номери паїв у контурі № 93 (земельна ділянка, яка є предметом спірного договору).

20 квітня 2016 року головою Первомайської районної державної адміністрації Харківської області прийнято розпорядження № 210 "Про припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки (землі нерозподілених (невитребуваних) паїв) із Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро", розташованої в територіальних межах Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області".

21 квітня 2016 року позивачем було направив на адресу відповідача лист (вих. № 03-22/1527) та проект угоди про розірвання спірного договору. Втім, відповідач вказаної угоди не підписав, а лист залишив без відповіді, чим, на думку позивача, порушив п. п. 8, 35 договору оренди землі від 25 квітня 2014 року, ст.ст. 629, 654 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", що й зумовило звернення позивача з даним позовом до суду, та що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Конституція України (ст.19) встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальних принципів господарювання відноситься свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч.1 ст. 179 ГК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно п. 8 спірного договору, договір укладено терміном на строк до моменту отримання громадянами державних актів на право власності на земельні ділянки (але не більше 5 років).

Відповідно до п. 35 договору оренди сторони встановили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;

- заборгованість по орендній платі або систематичної (два та більше разів) несплати орендної плати.

За умовами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Позивач, посилаючись на наявні в матеріалах справи сертифікати на право на земельну частку (пай) та умови п. 8 спірного договору, вважає, що наявні підстави для розірвання договору оренди землі, а ухилення відповідача від підписання угоди про розірвання даного договору вважає таким, що порушує п. 35 спірного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Із цими положеннями кореспондується норма ч. 1 ст. 188 ГК України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, пунктом 8 договору оренди землі від 25 квітня 2015 року сторонами погоджено, що даний договір укладено терміном на строк до моменту отримання громадянами державних актів на право власності на земельні ділянки (але не більше 5 років). Тобто, даним пунктом сторони чітко пов'язали строк, на який укладено спірний договір з отриманням громадянами державних актів на право власності на земельні ділянки. Втім, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів отримання громадянами (ОСОБА_4; ОСОБА_2; ОСОБА_1; ОСОБА_5; ОСОБА_6, ОСОБА_8Д.) саме актів на право власності на земельні ділянки, з огляду на це й порушення відповідачем п. 8 договору та, відповідно, й підстав, передбачених п. 35 спірного договору, для припинення дії договору оренди землі від 25 квітня 2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем, не має.

Суд, також звертає увагу позивач на те, що ним хибно ототожнено поняття права власності на земельну ділянку та поняття право на земельну ділянку, з огляду на той факт, що право на земельну ділянку може бути реалізоване оформленням права власності, а може й не бути реалізовано, тобто реалізація права на земельну ділянку виникає саме з моменту оформлення права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної норми, сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести порушення другою стороною його умов, втім, як зазначено вище, позивач під час розгляду даної справи не довів обставин порушення відповідачем умов договору.

Враховуючи вище викладене в сукупності, а саме необґрунтованість та передчасність заявлених позивачем позовних вимог (виходячи зі змісту п. п. 8, 34 спірного договору), суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 3, 6, 14, 525, 526, 598, 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 179, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 25.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_10

справа № 922/1733/16