Рішення

від 27.07.2016 по справі 198/349/16-ц

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

198/349/16-ц

2/0198/144/16

27.07.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2016 року ОСОБА_1»ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О. , при секретарі Літвіченко В.О. , за участю представника позивача ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. ЮрВ»ївка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Новов'язівської сільської ради ОСОБА_1»ївського району Дніпропетровської області, Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи по справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1»ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, відділ Держгеокадастру в Юр'ївському районі Дніпропетровської області, Юр'ївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області,

про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання прав та обов'язків спадкодавця щодо реєстрації права власності на житловий будинок,

В с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання прав та обов'язків спадкодавця щодо реєстрації права власності на житловий будинок, в редакції уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 24.06.2016 року (ас. 163-166), в обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що являється спадкоємцем за законом першої черги спадкування після батька ОСОБА_1, померлого 03.09.2015 року, при цьому, в межах встановленого законом строку подала до Юр'ївської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті останнього.

Рідні сестри позивачки, а зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини, а відтак позивачка являється єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_1.

31 березня 2016 року до Юр'ївської державної нотаріальної контори позивачка подала заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно належне спадкодавцю ОСОБА_1 у вигляді:

- земельної ділянки, площею 7, 5431 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № 1225982500:01:003:0776;

- житлового будинку № 136, розташованого за адресою вул. Леніна с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Однак, постановою нотаріуса № 119/02-31 від 31.03.2016 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне спадкодавцеві ОСОБА_1 вищевказане майно, у зв'язку з ненаданням нею правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Так, відносно земельної ділянки позивачка зазначала, що остання на праві приватної власності належала померлому ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за реєстраційним № 303, виданого 22.05.2014 року Юр'ївською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

Стосовно житлового будинку № 136 по вул. Леніна с. Новов'язівське Юр'ївського району позивачка вказувала, що такий на праві власності належав матері ОСОБА_1 - ОСОБА_6, при цьому, ОСОБА_1 був єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері та отримав свідоцтво про право на спадщину на майно останньої у вигляді земельної ділянки площею 7, 5431 га, з кадастровим № 1225982500:01:003:0776. Однак, з невідомих позивачеві причин померлий ОСОБА_1 за життя не отримав свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний жилий будинок та не зареєстрував своє право власності на нього в органах державної реєстрації речових прав, а відтак, його права та обов'язки, як спадкодавця, а саме зареєструвати право власності на дане майно перейшли до позивачки як до спадкоємця останнього.

Разом з тим, державний реєстратор прав на нерухоме майно Юр'ївської райдержадміністрації Дніпропетровської області своїм рішенням № 29743065 від 25.05.2016 року відмовив позивачці у реєстрації права власності на жилий будинок № 136 по вул. Леніна с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області на тій підставі, що при поданні заяви не подані документи, які дають змогу встановити відповідність заявлених прав відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

За таких обставин позивачка позбавлена можливості захистити свої права інакше, як в судовому порядку.

Також позивачка зазначала, що її батько ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_6, померлої 08.11.2012 року. Так, в свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії ІІ-УР № 909937 від 10 березня 1961 року у відомостях про батьків зазначено, що його матір'ю є ОСОБА_7. Разом з тим, у паспорті гр. України та у виданому на його підставі свідоцтві про смерть прізвище матері ОСОБА_1 зазначено як «Самофалова». Дані розбіжності в документах, що посвідчують особу, становлять перешкоду у підтвердженні факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а тому, встановлення даного факту є необхідним з метою реалізації права на спадкування житлового будинку № 136 по вул. Леніна с. Новов'язівське Юр'ївського району, власником якого була ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 229862, виданого виконкомом Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району 01.07.2008 року.

Посилаючись на ст. ст. 3, 10, 15, 114, 213 ЦПК України позивачка просила:

- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, померлий 03.09.2015 року є сином ОСОБА_6, померлої 08.11.2012 року;

- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7, 5431 га, з кадастровим № 1225982500:01:003:0776, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району;

- визнати за нею права та обов'язки спадкодавця на житловий будинок № 136 по вул. Леніна (нині Центральна) Юр'ївського району Дніпропетровської області , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_1, з правом реєстрації за нею права власності на вказаний житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідними органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судові витрати по справі позивачка просила залишити за нею.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 заявлені вимоги повністю підтримав.

Відповідач по справі Новов'язівська сільська рада Юр'ївського району в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, уточнені позовні вимоги повністю визнали (ас. 194).

Відповідач по справі Юр'ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області в судове засіданні не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином (ас. 176).

Треті особи по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечували.

Третя особа по справі ОСОБА_1»ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в судове засіданні не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином (ас. 184).

Третя особа по справі відділ Держгеокадастру в Юр'ївському районі Дніпропетровської області в судове засіданні не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином (ас. 180).

Третя особа по справі Юр'ївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, що були залучені до участі у справі на підставі ухвали суду від 24.06.2016 року (ас. 169-170), в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, при цьому проти заявлених вимог не заперечували (ас. 193).

Суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності не з»явившихся відповідачів та вищевказаних третіх осіб по справі, проти чого присутні в судовому засіданні учасники процесу не заперечували.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_3, допитавши третіх осіб, за їх згодою, в даній справі як свідків, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить встановленими наступні обставини:

- відповідно до копії свідоцтва про народження серії VI-КИ № 297232 від 01.07.1989 року, вбачається, що батьком позивачки ОСОБА_8 (нині «Ромашової») є ОСОБА_1 (ас.16), при цьому, 08.10.2011 року позивачка зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_9, після чого їй присвоєне прізвище «Ромашова», що підтверджено в судовому засіданні копією свідоцтва про шлюб серії І-КИ № 209470 від 08.10.2011 року (ас. 17).

Відтак, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_1.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-КИ № 649124 від 07.09.2015 року батько позивачки ОСОБА_1 помер 03.09.2015 року (ас. 6).

В позові позивачка зазначала, що її померлий 03.09.2015 року батько ОСОБА_1 є рідним сином її померлої 08.11.2012 року бабусі ОСОБА_6, після смерті яких залишилася спадщина у вигляді житлового будинку № 136 по вул. Центральна (раніше - Леніна) в с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Для реалізації своїх спадкових прав відносно вказаного житлового будинку, а зокрема для визнання за позивачкою прав та обов'язків спадкодавця на вказаний житловий будинок , з правом реєстрації за нею права власності на такий, позивачці необхідно підтвердити факт родинних відносин між померлим батьком ОСОБА_1 та його померлою матір'ю (а її позивачки бабусею) ОСОБА_6, оскільки розбіжності в написанні прізвищ останніх в їхніх свідоцтвах про смерть унеможливлює доведення родинного зв'язку та належне оформлення спадкових прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад якщо підтвердження такого факту необхідне для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, тощо. За наявності спору, факт родинних відносин встановлюється судом в позовному провадженні.

Згідно копії посвідки про народження серії УИ № 649617, вбачається, що ОСОБА_6 народилася 15 лютого 1925 року, при цьому, прізвище даної особи у вказаному документі значиться саме як «Самофалова» (ас. 70).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-КИ № 477474 від 08.11.2012 року ОСОБА_6 померла 08.11.2012 року (ас. 68).

Згідно копії свідоцтва про народження батька позивачки ОСОБА_1 серії УР № 909937 від 10.03.1961 року (ас. 70), вбачається, що матір'ю останнього записана «Самофал Марія Андріївна», тобто маються розбіжності в написанні прізвищ вказаних осіб.

В судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_1 не звертався до суду з будь - якими заявами про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_6, або з приводу внесення виправлень в актовий запис про його народження.

Натомість, з матеріалів спадкової справи № 11/2013 до майна померлої 08.11.2012 року ОСОБА_6 вбачається, що саме ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори після смерті останньої з заявою про прийняття спадщини, зазначаючи в заяві про те, що 08.11.2012 року померла його мати - ОСОБА_6 (ас. 67, 75).

Згідно копії заповіту від 05.01.2012 року ОСОБА_6 належну їй земельну ділянку заповідала ОСОБА_1 (ас. 69), при цьому, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.05.2014 року за реєстровим № 330, вбачається що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 08.11.2012 року , є її син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ас. 85).

Згідно довідки Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області № 532 від 11.03.2016 року (ас. 111), що міститься в матеріалах спадкової справи № 107/2015 до майна померлого 03.09.2015 року ОСОБА_1, з ОСОБА_6, яка померла 08.11.2012 року в с. Новов'язівське Юр'ївського району, на день смерті був зареєстрований і постійно проживав разом з останньою в будинку № 136 по вул. Леніна с. Новов'язівське її син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно довідки Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району № 922 від 18.07.2016 року ОСОБА_6 дійсно є матір'ю ОСОБА_1, при цьому на момент смерті ОСОБА_6 її син ОСОБА_1 проживав разом з нею та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 (ас. 195).

Разом з тим, причини у зв'язку з якими прізвища вказаних осіб є різними сільській раді не відомі та останні не в змозі внести зміни до актових записів стосовно зміни прізвища вказаних осіб, у зв'язку з відсутністю правових підстав (ас. 195).

Згідно листа Юр'ївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 378/05/06-92 від 13.07.2016 року через відсутність документів, які б підтвердили прізвище «Самофал», останні не в змозі внести зміни до актового запису про смерть № 34 від 08.11.2012 року на ОСОБА_6, складеного виконавчим комітетом Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району (ас. 196).

Проте, факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 також підтверджений в судовому засіданні поясненнями опитаних як свідків третіх осіб по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили, що ОСОБА_6 була їхньою рідною бабусею та матір'ю померлого батька ОСОБА_1, при цьому, чому в них були різні прізвища їм не відомо, оскільки за життя як бабусі так і батька це питання ніколи не виникало та на це ніхто не звертав уваги, однак, тепер це стало перешкодою для оформлення спадщини.

Вказані покази свідків у суду сумнівів не викликають.

Таким чином факт родинних відносин між померлим 03.09.2015 року батьком позивачки ОСОБА_1 та його матір'ю (бабусею позивачки), померлою 08.11.2012 року ОСОБА_6 , найшов своє підтвердження в судовому засіданні вищенаведеними доказами.

Позивач являється спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_1 та встановлення даного факту необхідно йому для юридичного оформлення спадщини.

Відтак, в даній частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Щодо визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 суд зазначає наступне:

- з матеріалів спадкової справи № 11/2013 до майна померлої 08.11.2012 року ОСОБА_6 (ас. 64-88), вбачається, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 006027 від 08.01.2002 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3718, спадкодавцю ОСОБА_6 за життя належала земельна ділянка, розташована на території Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7, 543 га (ас. 83).

Згідно заповіту від 05.01.2012 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району за реєстровим № 01, ОСОБА_6 вищевказану належну їй земельну ділянку заповідала ОСОБА_1 (ас. 69).

ОСОБА_1 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_6 (ас. 67, 75).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВТТ № 606295 від 22.05.2014 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_1»ївської державної нотаріальної контори (ас. 85), на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Новов'язівської сільської ради ОСОБА_1»ївського району Дніпропетровської області 05.01.2012 року за реєстровим № 01, спадкоємцем зазначеного в заповіті ОСОБА_6 майна є її син ОСОБА_1, при цьому спадщина на яку видане вказане свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7, 5431 га, яка розташована на території Новов'язівської сільської ради ОСОБА_1»ївського району Дніпропетровської області, з кадастровим № 1225982500:01:003:0776, право власності на яку підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 006027, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3718.

Безпосередньо на самому державному акті на право приватної власності на земельну ділянку , належну за життя ОСОБА_6, мається відмітка державного нотаріуса про те, що за реєстровим № 330 - 22.05.2014 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на підставі якого право власності на вказану земельну ділянку переходить до ОСОБА_1 (ас. 83).

Відповідно до вимог чинного законодавства право власності на нерухоме майно, отримане у спадщину підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про реєстрацію за ним права власності на успадковану земельну ділянку. При цьому, державна реєстрація права власності на успадковану ОСОБА_1 земельну ділянку була здійснена нотаріусом державної нотаріальної контори Юр'ївського району ОСОБА_10, як державним реєстратором, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.05.2014 року за реєстровим № 330, індексний номер рішення про державну реєстрацію права власності 13227496 від 22.05.2014 року.

Дане підтверджено в судовому засіданні копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 21976851 від 22.05.2014 року, згідно якого земельна ділянка площею 7, 5431 га, з кадастровим № 1225982500:01:003:0776 на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_1 (ас. 84, 147, 148).

Також, з матеріалів спадкової справи № 107/2015 до майна померлого ОСОБА_1, вбачається, що позивачка ОСОБА_5 своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 (ас. 91). При цьому, на даний час вона є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька, оскільки рідні сестри позивачки, а зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку подали до нотаріальної контори заяви про відмову від частки в спадковому майні на користь позивачки ОСОБА_5 (ас. 92, 93).

В судовому засіданні представник позивачки вказав, що незважаючи на те, що земельна ділянка дійсно на праві приватної власності за життя належала померлому ОСОБА_1, позивачка не в змозі реалізувати свої спадкові права щодо вказаної земельної ділянки, а зокрема отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у неї відсутній оригінал витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за спадкодавцем права власності на земельну ділянку, при цьому відшукати такий документ в речах померлого позивачці не вдалося.

Відповідно до постанови « Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» від 31.03.2016 року № 119/02-31, винесену державним нотаріусом Юр'ївської держнотконтори Дніпропетровської області ОСОБА_10, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_1, в тому числі у вигляді земельної ділянки площею 7, 5431 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району, в зв'язку з тим, що остання не надала правовстановлюючого документу, який би підтверджував право спадкодавця на дане нерухоме майно (ас. 42).

Відповідно до вимог п. 4, 18 глави 10 розділу 11 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України«, який затверджений Наказом МЮУ 22.02.2012 року № 296/5 - видача свідоцтв про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцю та Витягу з реєстру прав власності. Відсутність вказаного документу не дає можливості видати свідоцтво про право на спадщину. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів зазначене питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовВ»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у строки, встановлені ст. 1270 ЦК України та видачі відповідного свідоцтва.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому , свідоцтво про право на спадщину є обов»язковим, коли об»єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов»язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід»ємною частиною правовстановлюючого документа.

З огляду на положення ст. 1216 ЦК України (спадкуванням є перехід прав та обов»язків від фізичної особи, яка померла до спадкоємців), враховуючи, що до позивача перейшло право на земельну ділянку , що належала спадкодавцеві за життя , але отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно в порядку спадкування за законом позивач не в змозі через відсутність у останнього оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно , суд знаходить, що питання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права власності на це майно.

Відтак, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. Таким чином, право позивача підлягає захисту, шляхом визнання за ним права власності на належну спадкодавцю земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новов'язівської сільської ради ОСОБА_1»ївського району Дніпропетровської області.

Щодо визнання за позивачкою прав та обов'язків спадкодавця на житловий будинок з господарськими спорудами № 136 по вул. Центральній в с. Новов'язівське Юр'ївського району, суд виходить з наступного:

- так, в судовому засіданні встановлено, що будинок № 136 по вул. Леніна (нині Центральна) с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області за життя ОСОБА_6 належав останній на праві приватної власності, що підтверджено в судовому засіданні копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 229862, видане 01.07.2008 року на підставі рішення виконкому Новов'язівської сільської ради № 24 від 16.06.2008 року (ас. 152); витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19824386 від 08.08.2008 року, згідно якого власником житлового будинку № 136 по вул. Леніна с. Новов'язівське є ОСОБА_6 (ас. 151); довідкою Павлоградського КП «МБТІ» № 74 від 17.06.2016 року про реєстрацію права власності на будинок № 136 по вул. Леніна (нині Центральна) в с. Новов»язівське ОСОБА_1»ївського району за ОСОБА_6 (ас. 150); інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 61669873 від 17.06.2016 року , згідно якої власником вищевказаного будинку є ОСОБА_6 (ас.149).

З копії технічного паспорта на житловий будинок № 136 по вул. Леніна (нині Центральна) с. Новов'язівське Юр'ївського району, виготовленого на ім'я власника ОСОБА_6 від 16.03.2016 року (ас. 31-35), вбачається, що загальна площа житлового будинку складає 50, 6 кв. м., житлова площа становить 29, 5 кв. м. та будинок складається з: «А» - будинок, «а» - сіни, «Б» - сарай, «В» - гараж, «Г» - сарай, «№ 1-3» - огорожа, «Д» - убиральня, «Е» - навіс, «Ж» - літня кухня, «к» - колодязь. При цьому, відомостей про наявність самочинно збудованих споруд технічний паспорт не містить.

Те, що вулиця «Леніна», на якій розташований спірний будинок, нині перейменована у вулицю «Центральна» підтверджено в судовому засіданні рішенням Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району «Про перейменування вулиць, провулків, розташованих на території Новов'язівської сільської ради» від 29.01.2016 року (ас. 123).

З матеріалів спадкової справи № 11/2013 до майна померлої 08.11.2012 року ОСОБА_6, вбачається, що єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті останньої був її син ОСОБА_1, який 22.05.2014 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7, 5431 га (ас. 64-88).

Будь - яких інших спадкоємців за заповітом окрім ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено, окрім того, не встановлено, що будь - які інші особи зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 за законом.

З витягів про реєстрацію в спадковому реєстрі відомостей про видачу свідоцтва про право на спадщину, вбачається, що єдиною особою, якій таке було видане після смерті ОСОБА_6 є її син ОСОБА_1 (ас. 11-13).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно ст. 1223 ЦК України спадкування за законом є вторинним стосовно спадкування за заповітом, оскільки настає у разі, в тому числі, не охоплення заповітом усієї спадщини. У таких випадках право на спадкування набувають особи, визначені у ст.ст. 1261 - 1265 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_6 заповітом останньої була охоплена лише спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7, 543 га (ас. 69), натомість, належний останній житловий будинок № 136 по вул. Леніна с. Новов'язівське заповітом охоплений не був, а відтак спадкування останнього мало здійснюватися за законом.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього кодексу він не заявив про відмову від неї.

З довідки Новов'язівської сільської ради № 75 від 18.01.2013 року, що міститься у матеріалах спадкової справи № 11/2013 до майна померлої ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_6 мешкав разом з останньою та був з нею зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, будь-які інші особи в даному будинку не зареєстровані (ас. 72).

З копії паспорта ОСОБА_1 серії АК № 601811 від 30.07.1999 року вбачається, що останній з 19.08.2008 року був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто в будинку належному на праві власності його матері ОСОБА_6 (ас.71).

Аналогічні відомості містяться в довідках Новов'язівською сільської ради за № 532 від 11.03.2016 року (ас. 111), № 944 від 08.09.2015 року (ас. 112), що маються в матеріалах спадкової справи № 107/2015 до майна померлого ОСОБА_1 (ас. 89-121), довідці Новов'язівської сільської ради № 922 від 18.07.2016 року (ас. 195).

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що на момент відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 з останньою постійно проживав та був зареєстрованим у належному їй будинку ОСОБА_1, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, він вважається таким, що прийняв спадщину, при цьому даних про те, що він заявив про відмову від неї в судовому засіданні не встановлено.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, у випадках, якщо спадщина прийнята, проте, спадкоємцем не було одержано свідоцтва про право на спадщину або не здійснено державну реєстрацію права власності успадкованого майна, слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте, нормами цієї статті так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив його державну реєстрацію.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» - незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право ( об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно , як на об'єкт нерухомого майна. При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно .

Отже, вирішення порушених в позовній заяві вимог можливе шляхом звернення позивача до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з заявою про державну реєстрацію переходу права власності на житловий будинок № 136, з господарськими спорудами, що розташований по вул. Центральна (раніше Леніна) в с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області, з наданням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а зокрема вищевказаний житловий будинок серії САВ № 229862, виданого виконкомом Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району 01.07.2008 року, що підтверджує виникнення у спадкодавця ОСОБА_1 майнового права на нерухоме майно.

Оскільки, ОСОБА_1 за життя прийнявши спадщину у вигляді вищевказаного житлового будинку, що належав спадкодавцеві ОСОБА_6 не зареєстрував право власності на останній, його права та обов'язки, як спадкодавця, а саме, зареєструвати право власності на дане майно, перейшли до спадкоємця ОСОБА_5.

Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав від 25.05.2016 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на спірну житловий будинок, у зв»язку з тим, що при поданні заяви не подані документи, що дають змогу встановити відповідність заявлених прав відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (ас. 43), в зв'язку з чим позивач позбавлений можливості захистити свої права інакше як в судовому порядку.

Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи волю позивача щодо залишення судових витрат по справі за ним (ас. 165), суд знаходить можливим залишити судові витрати по справі за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213, 215, 218, 222, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 до Новов'язівської сільської ради ОСОБА_1»ївського району Дніпропетровської області, Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання прав та обов'язків спадкодавця щодо реєстрації права власності на житловий будинок - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин, а зокрема, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, гр. України, який помер 03 вересня 2015 року в м. Павлоград Дніпропетровської області, є рідним сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, гр. України, померлої 08 листопада 2012 року в с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_10, гр. України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_1, померлого 03 вересня 2015 року, право власності на земельну ділянку площею 7, 5431 га, розташовану на території Новов'язівської сільської ради ОСОБА_1»ївського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № 1225982500:01:003:0776, яка належала померлому ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 травня 2014 року серії ВТТ № 606295 за реєстровим № 330 та рішення про державну реєстрацію права власності від 22 травня 2014 року за індексним № 13227496, вчиненим державним нотаріусом Юр'ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_10, гр. України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 права та обов'язки спадкодавця на житловий будинок, з господарськими спорудами № 136, розташований по вул. Центральній (раніше Леніна) в с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області, загальною площею 50, 6 кв. м., житловою площею 29, 5 кв. м., в порядку спадкування за законом після померлого 03 вересня 2015 року батька ОСОБА_1, який вказаний будинок прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_6, померлої 08 листопада 2012 року та якій вказаний будинок належав на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 229862, видане виконкомом Новов'язівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області 01 липня 2008 року, з правом реєстрації права власності вказаного житлового будинку, з господарськими спорудами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідними органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : С.О.Маренич