Вирок

від 02.07.2016 по справі 757/30959/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30959/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2016 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100060000241 від 12.11.2015р. за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності, в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва, а саме: ст.ст. 1, 14 Закону України «Про підприємництво» №698-ХІІ від 02.07.1991р. із змінами та доповненнями; ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р., ч. 1ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями,ст.ст. 81, 87 Цивільного Кодексу України,ст.ст. 56, 57, 88, 89 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 8, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", вчинив пособництво фіктивному підприємництву, що призвело до заподіяння великої матеріальної шкоди державі, а також пособництво легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, за наступних обставин.

09.12.2015 року в денний період часу ОСОБА_5 , знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване по вул. Мечникова у м. Києві, діючи спільно з невстановленими слідством особами, перереєстрував за грошову винагороду на своє ім`я, тобто придбав та набув право власності на майно юридичної особи, яке дозволяє фактично керувати діяльністю даного підприємства, суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» (код 39708277), не маючи на меті ведення підприємницької діяльності, в тому числі, фінансово-господарської діяльності, пов`язаної з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначеної в статуті підприємства, виступивши в якості засновника ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи справжню мету перереєстрації вказаного підприємства, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративно-розпорядчих функцій в якості службової особи, вчинив дії, результатом яких стала перереєстрація суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), яка невстановленими слідством особами використовувалась для прикриття незаконної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків та мінімізацію податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на здійснення пособництва фіктивному підприємництву, ОСОБА_5 у невстановленому слідством місці, з корисливих мотивів, надав невстановленим слідством особам, з метою підготування документів по перереєстрації ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», копії сторінок паспорту громадянина України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру на своє ім`я, на підставі яких невстановлені слідством особи склали статутні та реєстраційні документи ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», в які внесли завідомо неправдиві відомості.

Після цього, 11.12.2015 року в денний період часу, знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване по вул. Мечникова у м. Києві, ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписав від імені засновника статут ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», тобто перереєстрував на своє ім`я підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, у тому числі ТОВ «ВП «Аліот» (код 39482051), ТОВ «ТД «СЕК» (код 35871221), ТОВ «Енерго - Будресурс» (код 38928741), ТОВ «Іверс Груп» (код 38217564), в незаконому формуванні податкового кредиту з ПДВ та перераховуванні грошових коштів на поточні рахунки ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» за ніби-то покупку товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), які фактично не здійснювались, що призвело до заниження сплати ПДВ до державного бюджету, тобто завдало матеріальну шкоду інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету коштів в сумі 670088,00 грн.

Статут ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», установчі та реєстраційні документи ОСОБА_5 в той же день передав невстановленій слідством особі, яка в подальшому займалась перереєстрацією підприємства в державних органах.

16.12.2015 року статут ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» та інші необхідні для перереєстрації документи були подані невстановленою слідством особою до державного реєстратора, на підставі яких 16.03.2015 року проведено державну перереєстрацію зазначеного підприємства на ім`я ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинивши пособництво фіктивному підприємництву, шляхом придбання ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», не маючи на меті здійснювати діяльність зафіксовану в установчих документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, а переслідуючи при цьому лише одну мету отримання грошової винагороди, завдав велику матеріальну шкоду інтересам держави в сумі 670088,00 грн.

Незважаючи на те, що ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» зареєстровано на ОСОБА_5 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, останній сприяв у його створені не з метою здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов`язань, шляхом формування незаконного податкового кредиту.

Після перереєстрації ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» на своє ім`я ОСОБА_5 , виступивши засновником підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передав невстановленим слідством особам.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, тобто придбанні на своє ім`я суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду інтересам держави, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до завершення на прохання невстановлених слідством осіб, придбав та набув право власності на ТОВ "КІФ КОНСАЛТ" (код 39708277), виступивши в якості засновника та директора Товариства, з метою маскування походження коштів в сумі 670088,00 грн, вчинив дії спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та в обіцянці приховати легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за наступних обставин.

ОСОБА_5 , погодившись на пропозицію невстановлених слідством осіб щодо придбання за грошову винагороду суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи), без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративно-розпорядчих функцій в якості службової особи, отримання прибутку в якості засновника підприємства за результатами розподілення матеріальних благ від фінансово-господарської діяльності товариства, в денний період часу, перебуваючи в офісному приміщенні, яке розташоване по вул. Мечникова у Печерському районі м. Києва, надав копії своїх особистих документів, а саме: паспорту та ідентифікаційного номеру фізичної особи невстановленим слідством особам, які в подальшому останніми були використані для розробки статутних та реєстраційних документів ТОВ "КІФ КОНСАЛТ", в тому числі і протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», в який внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

в графі «вирішили», пункті 1 протоколу зазначено, що ОСОБА_5 передано частку в грошовому виразі 2000,00 грн, що становить 100% Статутного капіталу ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» від ОСОБА_6 , хоча в дійсності ОСОБА_5 не від кого не приймав та не отримував частку в грошовому виразі;

в графі «вирішили», пункті 3 протоколу зазначено про затвердження нового складу учасників ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», які володіють повною часткою, що становить 100% Статутного капіталу ТОВ «КІФ КОНСАЛТ», та призначити учасником, який володіє 100% Статутного капіталу ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» ОСОБА_5 , проте самостійно такого рішення ОСОБА_5 не приймав;

в графі «вирішили», пункті 4 протоколу змінено місце знаходження ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» на адресу: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, однак Харченко А.А. самостійно не приймав такого рішення, не змінював адреси Товариства ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» і фактично за вказаною адресою підприємство не знаходилось;

в графі «вирішили», пункті 6 протоколу зазначено призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_5 з 14 грудня 2015 року, хоча ОСОБА_5 не призначав себе на посаду директора та самостійно такого рішення не приймав.

Завершуючи свій злочинний намір, діючи умисно ОСОБА_7 ОСОБА_5 , передавав необхідні для перереєстрації ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» документи надані йому для підписання, у тому числі наказу на призначення директора товариства невстановленим слідством особам для подачі до державного реєстратора, на підставі яких в подальшому було проведено державну перереєстрацію суб`єкта господарювання ОСОБА_8 ОСОБА_5 .

Надання ОСОБА_5 особистих даних, документів, підписання реєстраційних та інших документів ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» дало змогу невстановленим слідством особам, прикриваючись фактом державної перереєстрації вказаного товариства, здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, використовувати рахунки підприємства, систему «клієнт-банк» від імені ОСОБА_5 для прикриття незаконної діяльності, направленої на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Так, ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перереєстрував на своє ім`я підприємство ТОВ "КІФ КОНСАЛТ" з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, в проведенні безтоварних фінансових операцій з грошовими коштами за допомогою незаконного перерахування їх на поточні рахунки ТОВ "КІФ КОНСАЛТ", внаслідок чого на рахунках зазначеного фіктивного підприємства накопичувались протиправно отримані грошові кошти, які невстановленими слідством особами, діючи від імені ОСОБА_5 , з корисливих мотивів перераховувались на рахунки інших підприємств.

Після цього, протягом 2016 року ОСОБА_5 умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, перебуваючи на посаді директора ТОВ "КІФ КОНСАЛТ", з метою маскування незаконного походження коштів в сумі 670088,00 грн вчинив дії спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, внісши до податкових декларацій з ПДВ неправдиві відомості, що не відповідають дійсності.

В подальшому, невстановлені слідством особи, прикриваючись фактом державної реєстрації та використовуючи реквізити та поточні рахунки ТОВ "КІФ КОНСАЛТ, засновником та директором якого значиться ОСОБА_5 дали змогу службовим особам ТОВ «ВП «Аліот» (код 39482051), ТОВ «ТД «СЕК» (код 35871221), ТОВ «Енерго - Будресурс» (код 38928741), ТОВ «Іверс Груп» (код 38217564) незаконно формувати податковий кредит, та перераховувати грошові кошти на поточні рахунки ТОВ «КІФ КОНСАЛТ» за нібито покупку товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), які фактично не здійснювались, що призвело до несплати до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 670088,00 грн.

Так, на протязі 2016 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на пособництво легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом в сумі 670088,00 грн, які в подальшому невстановленими слідством особами перераховувалися на розрахункові рахунки підприємств замовників, заздалегідь обіцявши невстановленим слідством особам приховувати легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним, реалізуючи при цьому спільні злочинні наміри, за допомогою чого невстановлені слідством особи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів, перераховували безготівкові грошові кошти на розрахункові рахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), які фактично не відбувались.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у пособництві легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто в маскуванні незаконного походження коштів одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, та в обіцянці приховати легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України.

22.06.2016р. між прокурором прокуратури Печерського району м.Києва ОСОБА_3 , якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 , в порядку передбаченому ст. ст.468,469та472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 2ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Одночасно умовами п. 1 угоди визначено, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав у повному обсязі заявлений прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві позов про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 670088,00 грн.

Вислухавши думку прокурора, який просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано у обвинуваченого, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з`ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України відносяться до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та тяжкого, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав свою вину у вчинені кримінальних правопорушень повністю, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що протиправні дії вчинив у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, за місцем проживання характеризується позитивно, на момент розгляду справи в суді не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, які пом`якшують покарання, якими суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000,00 грн, покаранню встановленому санкцією ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та позбавленню волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, покаранню, встановленому санкцією ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, та загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

При призначенні покарання суд приймає до уваги вимоги п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р. №7 про те, що при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного або часткового їх складання заміна покарань провадиться за правилами, передбаченими ст. 72 КК України. Коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.

Оскільки сторони кримінального провадження погодились про призначення обвинуваченому остаточного покарання шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, и це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає вимоги угоди в частині призначення покарання обвинуваченому такими, що відповідають основним засадам призначення кримінального покарання.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги вимоги ч. 3 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи що санкція ч. 1 ст. 209 КК України змінена Законом України № 770-VIII від 10.11.2015р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні», щодо виключення з санкції зазначеної статті конфіскації коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, яка відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України може застосовуватися як спеціальна конфіскація за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому за вимогами ч. 1 ст. 209 КК України в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015р.

Згідно з вимогами ст.ст. 96-1, 96-2 КК України вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, тягне за собою застосування спеціальної конфіскації, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави, зокрема, грошей, іншого майна, які одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. Отже спеціальній конфіскації за матеріалами кримінального провадження мають бути піддані грошові кошти у сумі 670088,00 грн.

З урахуванням вимог ч. 5 ст. 96-2 КК України суд не застосовує до обвинуваченого спеціальну конфіскацію грошей, які згідно із законом підлягають стягненню з обвинуваченого за заявленим прокурором цивільним позовом, оскільки призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.

Крім того, враховуючи, що обвинувачений звільняється від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 77 КК України до ОСОБА_5 не може бути застосовано обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації належного йому майна.

В угоді про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України її сторонами зазначені умови покладення на обвинуваченого цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, за узгодженням якої визначено, що обвинувачений заявлений до нього цивільний позов визнає у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена 22.06.2016р. угода про визнання винуватості між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , його захисником ОСОБА_4 відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.

Виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а також даних, які були представлені сторонами в судовому засіданні при укладенні угоди про визнання винуватості, ту обставину, що одними із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також з принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом( ст.ст. 22, 26 КПК України), заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 670088,00 грн відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки настання матеріальної шкоди доведено матеріалами кримінального провадження та обвинувачений визнав заявлений позов у повному обсязі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Даних про застосування на стадії досудового розслідування інших заходів кримінального провадження обвинувальний акт та додатки до нього не містять.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 314,368,370,371,374,468,469,472-476 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22.06.2016р. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100060000241 від 12.11.2015р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, укладену між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , його захисником ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 22.06.2016р. покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) грн, за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві р/р 31114009700007 УДКСУ у Печерському районі м. Києва ГУ ДКСУ, ідентифікаційний номер 38004897 банк УДК у м. Києві, МФО 820019 завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 670088,00 грн.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1