Ухвала

від 20.07.2016 по справі 820/1317/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р.Справа № 820/1317/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, першого відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3 на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 820/1317/16

за позовом ОСОБА_4

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_3 (далі по тексту - уповноважена особа, перший відповідач), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд, другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 щодо невключення ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 13.03.1997 року, який мешкає за адресою: Україна, м. Харків, вул. Сержантська, 6.23, податковий номер НОМЕР_2) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 13.03.1997 року, який мешкає за адресою: Україна, м. Харків, вул. Сержантська, 6.23, податковий номер НОМЕР_2) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві В«БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не внесення ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 13.03.1997 року, який мешкає за адресою: Україна, м. Харків, вул. Сержантська, 6.23, податковий номер НОМЕР_2) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві В«БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором про відкриття поточного рахунку, надання і використання платіжних карток та комплексного обслуговування фізичних осіб - резидентів України від 23 січня 2015 року;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити усі необхідні дії для включення ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 13.03.1997 року, який мешкає за адресою: Україна, м. Харків, вул. Сержантська, 6.23, податковий номер НОМЕР_2) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві В«БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором про відкриття поточного рахунку, надання і використання платіжних карток та комплексного обслуговування фізичних осіб - резидентів України від 23 січня 2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подати до Суду звіт про виконання судового рішення у цій адміністративній справі не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня набрання ним законної сили.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 820/1317/16 адміністративний позов ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 13.03.1997 року, який мешкає за адресою: Україна, м. Харків, вул. Сержантська, 6.23, податковий номер НОМЕР_2) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 13.03.1997 року, який мешкає за адресою: Україна, м. Харків, вул. Сержантська, 6.23, податковий номер НОМЕР_2) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві В«БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 подати до суду звіт про виконання судового рішення у цій адміністративній справі не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня набрання ним законної сили.

Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (61029, м. Харків, вул. Сержантська, б.23, податковий номер НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві гривні 42 копійки).

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 820/1317/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що постановою Правління НБУ № 34/БТ від 19.01.2015 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - Банк) віднесено до категорії проблемних та запроваджено обмеження в діяльності Банку, зокрема, щодо заборони проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. Разом з тим, в період дії вказаної постанови 23.01.2015 року та 26.01.2015 року на рахунок ОСОБА_4 з поточного рахунку ТОВ «Лада-Україна» були перераховані кошти в загальній сумі 230000,00 грн. Отже, вказаний переказ коштів та зарахування їх на рахунок позивача слід визнати недійсними у зв'язку з тим, що Банком було втрачено право на їх здійснення, а зміст вказаних правочинів суперечить інтересам держави та суспільства, вимогам ст.13 Цивільного кодексу України, ст.ст.55, 56, ч.6 ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також зазначеній постанові Нацбанку. В силу п.п.7, 9 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ці правочини є нікчемними як такі, що передбачають надання окремим вкладникам переваг чи пільг, прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а також як такі, що укладені банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, які збільшують витрати, пов'язані з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. При цьому, позивач не звертався до суду із позовом про визнання зазначених нікчемних правочинів дійсними. Стверджує, що Банком неправомірно, без законних підстав було здійснено переказ коштів з рахунку ТОВ «Лада-Україна» та зараховано їх на рахунок фізичної особи ОСОБА_4, а тому вказані перекази мають ознаки помилкових, ТОВ «Лада Україна» в даному випадку є неналежним платником, а позивач - неналежним отримувачем. Враховуючи викладене, вважає дії відповідача у спірних відносинах цілком правомірними, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 820/1317/16 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2015 року ОСОБА_4 шляхом підписання анкети-заяви було акцептовано публічну пропозицію Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку, надання і використання платіжних карток та комплексного обслуговування фізичних осіб - резидентів України. На підставі вказаного Договору Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» позивачу відкрито поточний рахунок № 2620.2.285724, а також відкрито картковий рахунок № 26251663257980001 та оформлено платіжну картку до нього (т.1, а.с. 20-21).

При цьому, на момент укладення правочину з банком та відкриття банківського рахунку ОСОБА_4 працював на посаді Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лада-УкраїнаВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32018752) ( т.1, а.с.22).

Впродовж періоду з липня 2013 року по грудень 2014 року позивач неодноразово звертався до вищого органу управління ТОВ В«Лада-УкраїнаВ» - Загальних зборів учасників, з проханнями про надання йому безпроцентної фінансової допомоги (позики) на поворотній основі з метою вирішення сімейних питань (на оздоровлення дітей та придбання сімейного автомобіля), з огляду на його суттєвий вклад у розвиток господарської діяльності Товариства та досягнення значних економічних результатів під його керівництвом (т.1, а.с. 23-36).

З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2015 року та 26 січня 2015 року Загальними зборами учасників із застосуванням методу опитування учасників ТОВ В«Лада-УкраїнаВ» , як це передбачено ч. 5 ст. 60 Закону України В«Про господарські товаристваВ» та пп. 6.1. статті 6 Статуту ТОВ В«Лада-УкраїнаВ» , прийнято рішення про задоволення прохання позивача та надання Генеральному директору Товариства на поворотній основі безпроцентної позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) на оздоровлення дітей та вирішення соціально-побутових потреб (т.1, а.с.37-44).

На підставі укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лада-УкраїнаВ» договорів позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги) № 1 від 23.01.2015 р. та № 2 від 26.01.2015 р. (т.1, а.с.46-47) на поточний рахунок ОСОБА_4, відкритий у АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» , надійшли грошові кошти у розмірі 230000 гривень, що підтверджується банківськими виписками від 23 січня 2015 року та від 26 січня 2015 року (т.1, а.с.45), а саме:

1) 23 січня 2015 року - 130 000 гривень за Договором позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги) № 1 від 23.01.2015 року;

2) 26 січня 2015 року - 100 000 гривень за Договором позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги) № 2 від 26.01.2015 року .

Продовж січня - серпня 2015 року на виконання вимог договору банківського рахунку позивач отримав зі свого рахунку грошові кошти у сумі 24549,90 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 23.01.2015 р. по 01.09.2015 р. (т.1, а.с. 48-53).

На підставі постанови Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 В«Про віднесення Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» до категорії неплатоспроможнихВ» в АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 171 від 17 вересня 2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року (включно).

Судом встановлено, що залишок грошових коштів на поточному рахунку ОСОБА_4 в Банку станом на дату введення тимчасової адміністрації склав 205450,10 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.11.2015 року (т.1, а.с.54).

З пояснень представників позивача судом першої інстанції встановлено, що на офіційному сайті Банку за посиланням http://www.fcbank.com.ua/ опубліковано оголошення про те, що виплата коштів вкладникам проводиться через банки - агенти. Відповідно до розміщеної на сайті інформації за договорами банківського вкладу та банківського рахунку для вкладників Харківської області виплати здійснювалися через ПАТ КБ В«ПівденнийВ» . З цією метою ОСОБА_4 неодноразово звертався до банку-агента - ПАТ КБ В«ПівденнийВ» , однак кожного разу його працівники повідомляли про відсутність відомостей щодо позивача на виплату грошових сум.

У зв'язку із цим, 17 листопада 2015 року позивач надіслав звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» ОСОБА_3 з проханням пояснити причини відсутності даних позивача у реєстрах вкладників та вжиття нею необхідних заходів для вирішення зазначеного питання (т.1, а.с.55), на яке Уповноваженою особою Фонду листом № 3-037310/22638 від 23.11.2015 року надано відповідь, що причинами неповернення Позивачу грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку № 2620.2.285724 в АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» у межах гарантованої суми, є необхідність здійснення перевірки правових підстав розміщення цих коштів на банківському рахунку позивача (зворотній бік т.1, а.с.55).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2015 р. № 230 про початок процедури ліквідації АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 № 898 В«Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» , розпочато процедуру ліквідації ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» - заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на два роки, з 18 грудня 2015 року до 17 грудня 2017 року включно ( т.1, а.с.112-113).

З метою з'ясування причин неповернення вкладу, а також з метою включення до переліку осіб, що мають право на відшкодування гарантованих сум, а в подальшому - включення до реєстру вкладників АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» , позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із відповідною заявою від 15.01.2016 р. (т.1, а.с. 56-58), на яку Фондом гарантування надано відповідь листом № 37-036-6307/16 від 03 лютого 2016 року.

Зазначеним листом позивачеві рекомендовано звернутися до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в АТ «Банк «Фінанси та кредит», а уразі незгоди з рішенням останньої щодо розміру відшкодування у переліку вкладників, - оскаржити зазначене рішення до суду ( т.1, а.с.59).

Не погодившись з бездіяльністю Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом про оскарження такої бездіяльності, зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як про вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а також про визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не включення позивача до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та зобов'язання другого відповідача включити ОСОБА_4 до вказаного Реєстру.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено ознак нікчемності угоди від 23 січня 2015 року між позивачем та АТ «Банк «Фінанси та кредит», відповідачем не було винесено рішення про визнання правочину неплатоспроможного банку нікчемним із визначенням конкретної підстави, передбаченої ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та застосування наслідків нікчемності, не надано доказів звернення до суду із позовом про визнання договорів безпроцентної фінансової позики недійсними, або обвинувального вироку суду, який набрав законної чинності щодо наявності злочинного мотиву дій позивача, а відтак, невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників АТ "БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є протиправною бездіяльністю Уповноваженої особи, а відтак, перший відповідач зобов'язаний подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ В«БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» за рахунок Фонду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не внесення ОСОБА_4 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ В«БАНК В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» за рахунок Фонду, та зобов'язання Фонду здійснити усі необхідні дії для включення позивача до цього реєстру, суд першої інстанції виходив з їх передчасності та необґрунтованості, оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до переліку вкладників, а, відтак, станом на момент розгляду справи судом у Фонду не було підстав для включення позивача до Загального реєстру вкладників.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Так, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення діяльності Фонду:

1) приймає рішення про виключення банку з числа учасників Фонду;

2) складає проект кошторису витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду;

3) подає на затвердження адміністративній раді Фонду річний звіт Фонду;

4) скликає позачергові засідання адміністративної ради Фонду;

5) щорічно подає на розгляд адміністративної ради Фонду пропозиції щодо визначення аудитора для проведення аудиторської перевірки Фонду;

6) визначає структуру Фонду, затверджує положення про його структурні підрозділи;

7) затверджує штатний розпис Фонду, умови та форми оплати праці працівників Фонду, крім членів виконавчої дирекції Фонду;

8) приймає рішення про участь Фонду у міжнародних організаціях у сфері гарантування (страхування) депозитів з подальшим погодженням цього рішення адміністративною радою Фонду;

9) приймає рішення про матеріально-технічне та кадрове забезпечення діяльності Фонду в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

10) приймає нормативно-правові акти Фонду;

11) затверджує регламент виконавчої дирекції Фонду;

12) подає на затвердження адміністративній раді Фонду положення про службу внутрішнього аудиту та на погодження пропозиції щодо призначення (звільнення) керівника служби внутрішнього аудиту;

13) приймає рішення щодо майна, що перебуває у сфері управління Фонду (у тому числі щодо відчуження, оренди, ліквідації);

14) приймає рішення про залучення кредитів від небанківських фінансових установ та іноземного кредитора з подальшим затвердженням цього рішення адміністративною радою Фонду.

Частиною 1 статті 26 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У відповідності до ч.1 ст.27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставин, передбачених частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з п.п.1- 6 частини 2 статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Як встановлено частинами 2, 3 ст.27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI).

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У свою чергу, відповідно до ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд :

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана здійснити перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, та має право визначити, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними за наявності відповідних підстав.

Вказані положення Закону України "Про систему гарантування вкладі фізичних осіб" кореспондується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частинами 1-2 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто, для визнання вищезазначеного договору - нікчемним правочином, відповідач повинен прийняти відповідне рішення пославшись на конкретну норму статті 38 Закону № 4452-VI, яка передбачає їх нікчемність.

Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту листа уповноваженої особи № 3-037310/22638 від 23.11.2015 р. - відповіді на заяву ОСОБА_4, перший відповідач не визначився з правовою нормою, в силу, якої, на думку відповідача, позивач не має права на відшкодування коштів за вкладом та як наслідок рішення про це не приймав .

За змістом апеляційної скарги, перший відповідач посилається на те, що правочини з переказу АТ «Банк «Фінанси та кредит» коштів - поворотної фінансової допомоги з поточного рахунку ТОВ «Лада-Україна» на рахунок ОСОБА_4 на загальну суму 230000 грн., є одночасно нікчемними з підстав, передбачених п.п.7 та 9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», недійсними з огляду на положення ч.ч.1, 2 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, та помилковими у розумінні п.1.30 ст.1, п.30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Колегія суддів відхиляє посилання представника першого відповідача в апеляційній скарзі на те, що правочини, укладені між позивачем та Банком, у вигляді переказу коштів з рахунку ТОВ «Лада-Україна» та зарахування їх на рахунок ОСОБА_4, підпадають під визначення нікчемних правочинів, закріплені у п.п.7, 9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки виходячи з листа уповноваженої особи № 3-037310/22638 від 23.11.2015 р. - відповіді на заяву ОСОБА_4, у ньому відсутні вказівки на ці норми як на підставу вважати нікчемними правочини між позивачем та Банком, а отже, такі твердження не були підставою для невключення ОСОБА_4АВ. до переліку вкладників АТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Першим відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів проведення у Банку перевірки правочинів, укладених Банком за рік до введення тимчасової адміністрації (наказів, розпоряджень тощо), та доказів включення до переліку нікчемних правочинів операцій, проведених 23.01.2016 р. і 26.01.2016 р. з переказу коштів ТОВ «Лада-Україна» у сумі 230000 грн. та зарахування їх на рахунок позивача.

Про визнання вказаних вище правочинів нікчемними уповноваженою особою ОСОБА_4 повідомлено не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що уповноваженою особою не було прийнято жодного рішення про визнання нікчемними правочинів щодо здійснення ТОВ «Лада-Україна» переказу коштів на рахунок ОСОБА_4 23.01.2015 р. та 26.01.2015 р., при цьому, було відмовлено позивачеві у виплаті коштів за вкладом, що, на думку колегія суддів, свідчить про недотримання першим відповідачем встановленої законом процедури, за результатами якої вкладнику може бути відмовлено у відшкодування коштів за вкладом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою невключення Уповноваженою особою позивача до переліку вкладників АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» стала необхідність здійснення перевірки правових підстав розміщення коштів на банківському рахунку позивача, про що, як вже зазначалось вище, останнього було повідомлено листом Уповноваженої особи.

Однак, така обставина, як проведення перевірки правових підстав розміщення коштів на рахунку в Банку з урахуванням обмежень у діяльності Банку, які були встановлені Нацбанком під час віднесення Банку до категорії проблемних, не відноситься ані до переліку підстав, з яких договори можна вважати нікчемними, наведеним у ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ані до переліку обставин, які унеможливлюють відшкодування коштів Фондом, передбачених ч.4 ст.26 цього Закону.

Враховуючи викладене, у першого відповідача відсутні передбачені законом підстави для невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

З приводу доводів першого відповідача про недійсність правочинів щодо переказу коштів 23.01.2016 року та 26.01.2016 року від ТОВ «Лада-Україна» та зарахування їх на рахунок ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У відповідності до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів відмічає, що для застосування санкцій, передбачених статтею 228 ЦК України, необхідною є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересами держави і суспільства.

Крім того, відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок, сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Першим відповідачем не доведено наявності між Банком та позивачем завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети укладення правочинів та наявності відповідного умислу у сторін (сторони) правочинів. Також першим відповідачем не доведено наявності між позивачем, Банком та ТОВ «Лада-Україна» при укладенні та виконанні правочинів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

В іншому випадку, якщо правочин не є нікчемним з огляду на приписи ч.1 ст.228 ЦК України, він може бути визнаний недійсним виключно в судовому порядку.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що перший відповідач станом на час звернення ОСОБА_4 до банку-агента ПАТ КБ «Південний» щодо виплати коштів за вкладом, та на час звернення позивача до уповноваженої особи із заявою щодо надання роз'яснень про причини невиплати коштів за вкладом (17.11.2015 року) не звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору від 23.01.2015 року між АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_4, на підставі якого Банком було відкрито позивачу поточний рахунок та оформлено платіжну картку до нього, або правочинів з переказу коштів ТОВ «Лада-Україна» в сумі 230000 грн. та зарахування їх на рахунок ОСОБА_4, незважаючи на те, що в силу п.5 ч.2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа наділена такими повноваженнями.

Звернення відповідача до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним переказів з рахунку ТОВ «Лада-Україна» та зарахування коштів у загальній сумі 230000 грн. на рахунок ОСОБА_4, відбулося лише 14.07.2016 року, після винесення оскаржуваної постанови Харківським окружним адміністративним судом.

Отже, недійсність вказаних вище переказів не була підставою для невключення позивача до переліку вкладників АТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

При цьому, звернення першого відповідача до суду з вказаним вище позовом не є свідченням правомірності дій уповноваженої особи у спірних відносинах, оскільки в силу ст.ст.69, 70, ч.1 ст.72 КАС України належним доказом по справі є лише судове рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, колегія суддів відмічає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В свою чергу, в даному випадку грошові кошти залишаються на рахунку позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, в даному випадку слід застосовувати положення ч.1 ст.204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Беручи до уваги, що першим відповідачем по справі не надано доказів визнання нікчемними правочинів з проведення переказу коштів від ТОВ «Лада-Україна» та зарахування їх на рахунок ОСОБА_4, а також доказів визнання недійсними цих правочинів у судовому порядку, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи першого відповідача про недійсність даних правочинів.

Колегія суддів відхиляє посилання першого відповідача на те, що перекази коштів від ТОВ «Лада-Україна» на рахунок ОСОБА_4 підпадають під визначення помилкового переказу, наведеного у ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач є неналежним отримувачем, а ТОВ «Лада-Україна» - неналежним відправником коштів, оскільки такі доводи не були підставою для відмови позивачеві у відшкодуванні коштів за вкладом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

За визначенням п.1.24 ст.1 цього Закону переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

При цьому, помилковим переказом є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Як встановлено п.1.23, п.1.32 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів; неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито рахунок, розрахункового документу.

При цьому згідно з п.1.15, п.1.32 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу є особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу, а платником - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» одним із розрахункових документів, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної у ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача, є платіжне доручення.

У свою чергу, за визначенням п.1.23 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувачем є особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Відповідно до п.32.3 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

У відповідності до наведених норм платником - ТОВ «Лада-Україна» сформовано платіжні доручення № 21 від 23.01.2015 р. та № 23 від 26.01.2015 р., якими ініційовано на належній правовій підставі - договорах безпроцентної фінансової допомоги № 1 від 23.01.2015 р. та № 2 від 26.01.2015 р. на переказ грошових коштів, отримувачем у вказаних платіжних дорученнях зазначений ОСОБА_4.

Таким чином, виконуючи доручення клієнта - ТОВ «Лада-Україна» Банком у відповідності до наведених норм Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відповідно до інформації з розрахункового документа було проведено зарахування грошових коштів на рахунок належного отримувача - ОСОБА_4

З огляду на викладене, колегія суддів вважає хибним твердження першого відповідача про те, що операції із зарахування грошових коштів на рахунок позивача від ТОВ «Лада-Україна» від 23.01.2015 р. та 26.012.2015 р., є помилковим переказом.

Як встановлено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги, що першим відповідачем не надано доказів винесення рішення про визнання нікчемною угоди від 23 січня 2015 року про приєднання до Публічної пропозиції про відкриття поточного рахунку, надання і використання платіжних карток, укладеної між Банком та ОСОБА_4, а також вчинених на підставі цього договору переказів коштів від ТОВ «Лада-Україна», доказів визнання цих правочинів недійсними в судовому порядку, або обвинувального вироку суду, який набрав законної чинності щодо наявності злочинного мотиву дій позивача, колегія суддів вважає, що перший відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності своєї бездіяльності у спірних відносинах належним чином не довів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що перший відповідач, не вчинивши дій щодо включення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» , без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для визнання протиправною такої бездіяльності відповідача.

З приводу позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами ПАТ "Банк «Фінанси та кредит» за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення № 14 Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду: перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Перелік) (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 8, 11 частини четвертої статті 26 Закону.

За змістом п.5 розділу ІІІ Положення № 14 Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація надається окремими файлами залежно від її типу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами АТ "Банк «Фінанси та кредит» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 820/1317/16 в частині задоволення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.07.2016 р.