Ухвала

від 26.07.2016 по справі 15/131-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2016 року Справа № 15/131-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 14.03.2016 та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі№ 15/131-10 господарського суду Вінницької області за заявою боржникаПублічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" пробанкрутство

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 у справі № 15/131-10 (суддя Міліціанов Р.В.) частково задоволено заяву Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції до Публічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" про збільшення кредиторських вимог у розмірі 166 934, 61 грн.; визнано кредиторські вимоги Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції до Публічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" у розмірі 4 442, 65 грн. - перша черга задоволення та 61 256, 24 грн. - шоста черга задоволення; відмовлено у задоволенні вимог Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції до Публічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" в розмірі 101 235, 72 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (колегія суддів: Тимошенко О.М., Огороднік К.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №451 від 28.03.2016 року залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 у справі № 15/131-10 залишено без змін.

Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 691 від 13.05.2016 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 15/131-10, з проханням скасувати останні в частині невизнання вимог в сумі 101 235,72 грн., визнати та включити до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Хмільницької ОДПІ в сумі 101 235,72 грн.

Подана Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області касаційна скарга № 691 від 13.05.2016 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 15/131-10 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року).

Згідно з п. п. 5 п.2 ч.2 ст. 4 зазначеного Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявник - Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області у тексті касаційної скарги №691 від 13.05.2016 заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що заявником до матеріалів касаційної скарги не надано жодних належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, що не дає можливості суду встановити майновий стан заявника касаційної скарги та вирішити питання щодо заявленого клопотання про відстрочку сплати судового збору, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, скаржником не додано до касаційної скарги докази сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення скарги відповідно до п. 4 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 111 Господарського процесуального кодексу України визначено форма і зміст касаційної скарги, зокрема пунктам 4 частини 1 зазначеної статті передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала її, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що в даному випадку, зміст касаційної скарги Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 691 від 13.05.2016 зводиться до викладення обставин справи. При цьому, скаржником не зазначено, які саме порушення норм матеріального чи процесуального права було допущено судами попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга № 691 від 13.05.2016 Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 15/131-10 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 86, ч. 1 п. 4, п. 6 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Хмільницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, зазначеного у тексті касаційної скарги № 691 від 13.05.2016.

Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 691 від 13.05.2016 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 15/131-10 повернути заявнику.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич