Рішення
від 21.07.2016 по справі 910/10248/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016Справа №910/10248/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т."

про стягнення 232 202,70 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Згурська І.І. (довіреність б/н від 01.06.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." (відповідач) про стягнення 232 202,70 грн., з яких: основний борг в розмірі 150 000,00 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 368,85 грн., інфляційне збільшення основного боргу в розмірі 75 833,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФД-01/06/14-99 від 12.06.2014 щодо обов'язку повернення суми позики у розмірі 150000,00 грн. в строки визначені вказаним договором. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 6368,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 75833,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 порушено провадження по справі № 910/10248/16 та призначено її до розгляду на 23.06.2016.

15.06.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

22.06.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що звертався до позивача із пропозицією про продовження строку дії договору, проте позивач відповіді на лист не надав. Також, зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідач просить суд не стягувати інфляційні втрати та 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2016 надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення щодо викладених у відзиві обставин.

В судовому засіданні 23.06.2016 оголошено перерву до 21.07.2016.

14.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 21.07.2016 без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2016 надав суду банківську виписку з рахунку позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2016 не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи в даному судовому засіданні без участі представника позивача.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 21.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ" (позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." (відповідач, позичальник) укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФД-01/06/14-99 (далі - договір), відповідно до умов якого, позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором передає у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору (надалі іменується "поворотна фінансова допомога"), а позичальник зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим договором строк.

Розмір поворотної фінансової допомоги становить 150 000,00 грн. (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 3.1. договору позикодавець передає поворотну фінансову допомогу позичальникові не пізніше 30 червня 2014 року будь-яким частинами.

Поворотна фінансова допомога передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Поворотна фінансова допомога вважається переданою позичальникові в момент зарахування поворотної фінансової допомоги на поточний рахунок позичальника (п. 3.2.. п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що позичальник зобов'язується не пізніше останнього дня дії цього договору повернути позикодавцеві поворотну фінансову допомогу у повному обсязі.

Поворотна фінансова допомога може бути повернена повністю або частково раніше дати закінчення строку дії цього договору. Поворотна фінансова допомога повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Поворотна фінансова допомога вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок (п. 4.2., п. 4.3., п. 4.4.).

Згідно із п. 5.1. договору у редакції додаткової угоди від 30.09.2014, договір закінчує свою дію 31 грудня 2014 року.

Позивач на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФД-01/06/14-99 від 12.06.2014 перерахував відповідачу суму позики у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується виписками АТ "Про Кредит Банк" по рахунку позивача №26003210321411.

Оскільки, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, у строк визначений договором - 31.12.2014 суму позики позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 150000,00 грн., та нарахованих, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних у сумі 6368,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 75833,85 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом між сторонами укладено договір № ФД-01/06/14-99 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.06.2014, згідно із яким позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 150000,00 грн. (суму позики), зі строком повернення - 31.12.2014 (у редакції додаткової угоди від 30.09.2014).

Згідно із пунктом 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики у сумі 150000,00 грн. підтверджується виписками АТ "Про Кредит Банк" по рахунку позивача №26003210321411.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується повернути позивачу суму позики не пізніше останнього дня дії цього договору - 31.12.2014.

Таким чином, останнім днем виконання відповідачем свого обов'язку з повернення поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем за вказаним договором у розмірі 150000,00 грн. є 31.12.2014.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що в строк визначений договором відповідач не повернув позивачу поворотну фінансову допомогу в сумі 150000,00 грн. Доказів повернення боргу у розмірі 150000,00 грн. відповідач не надав.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що відповідач умови договору не виконав, суму поворотної фінансової допомоги в строк, передбачений договором, позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 150000,00 грн. поворотної фінансової допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." було надіслано пропозицію (лист вих. №59 від 03.03.2016) про продовження строку дії договору, то суд зазначає, що вказаний лист датований після 03.03.2016, тобто після закінчення строку дії договору, а тому не може розцінюватись як пропозиція про продовження строку дії договору. Крім того, доказів направлення позивачу вказаного листа відповідачем не надано.

Будь-яких доказів про продовження строку дії договору № ФД-01/06/14-99 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.06.2014 після 31 грудня 2014 року чи відстрочення повернення суми позики матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 6368,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 75833,85 грн., що нараховані за період з 01.01.2015 по 31.05.2016.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання 150000,00 грн., то позивачем правомірно здійснено нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки, додані до позовної заяви, судом встановлено, що суми 3% річних та інфляційних втрат є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 6368,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 75833,85 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу посилань відповідача на скрутне фінансове становище, у зв'язку із чим відповідач у відзиві просить суд не стягувати інфляційні втрати та 3% річних, то суд зазначає інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, у зв'язку із чим, посилання відповідача на скрутне фінансове становище не може бути підставою для зменшення чи звільнення відповідача від сплати інфляційних втрат та 3% річних.

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." про стягнення основного боргу в розмірі 150 000,00 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 368,85 грн., інфляційного збільшення основного боргу в розмірі 75 833,85 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 31-Б; код ЄДРПОУ 32667140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ" (01024 м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 35253699) основний борг в розмірі 150 000,00 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 368,85 грн., інфляційне збільшення основного боргу в розмірі 75 833,85 грн. та судові витрати у розмірі 3483,04 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2016.

Суддя С.О. Турчин

Дата ухвалення рішення21.07.2016
Оприлюднено01.08.2016

Судовий реєстр по справі —910/10248/16

Рішення від 21.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 06.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні