Рішення

від 18.07.2016 по справі 915/701/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року Справа № 915/701/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов.№10 від 30.05.2016,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВБА СНАБВ»

(юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Глобинська, 2,

поштова адреса: 49023, м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 17),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю В«Баштанська птахофабрикаВ»

(56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул.Заводська, 2),

про : стягнення 45797,4 грн. основного боргу, 1884,45 грн. пені, 153,91 грн. 3 % річних та 616,66 грн. збитків від інфляції, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №24 від 26.11.2015 у сумі 45797,4 грн. основного боргу, 1884,45 грн. пені, 153,91 грн. 3 % річних та 616,66 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків по договору поставки №24 від 26.11.2015 по оплаті з поставленого йому товару. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем погашена частково та становить 45797,4 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем також нараховані пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник у судове засідання не з'явися, про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений ухвалою суду від 29.06.2016, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення (а.с.27).

При розгляді справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи та згідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

26.11.2015 між сторонами було укладено договір поставки №24 (надалі - Договір №24) (а.с.8-10), згідно якого постачальник (позивач у справі) приймає на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідач у справі), а покупець прийняти та оплатити товар, в порядку, визначеному умовами даного договору. Товаром за цим договором є: сіль, сода, вапняк, вапнякове борошно, мармурова крихта (п.п.1.1, 1.2 Договору №24).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору №24 сторони визначили умови постачання та приймання товару, згідно яких поставка товару здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, поставка товару за рахунок постачальника. Поставка товару здійснюється впродовж 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення замовлення. Відпуск товару здійснюється за товаро-супровідними документами, а саме товарно-транспортними або залізничними накладними. Товар вважається переданими покупцеві з дати підписання відповідних товарно-транспортних накладних або підписання видаткових накладних.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. Договору №24 сторони узгодили, що загальна вартість договору не обмежена та складається із вартості кожної окремої партії товару, за всіма рахунками та видатковими накладними до даного договору, поставлених постачальником покупцю протягом строку дії договору та у відповідності до його умов. Вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару.

Згідно п.3.3. Договору №24, оплата поставленого товару здійснюється протягом 7 (семи) днів з дати отримання замовленого товару.

Відповідач, у визначений Договором №24 термін, заборгованість за поставлений товар не сплатив.

У відповідності до п.п.3.4, 3.5 Договору №24 сторони прийшли до згоди вважати датою проведення розрахунку дату зарахування грошових коштів на рахунок постачальника в повному обсязі. Не рідше ніж кожні шість місяців, з моменту укладення цього договору, сторони зобов'язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Даний акт постачальник направляє покупцеві, а покупець приймає на себе зобов'язання підписати даний акт в продовж 10 (десяти) календарних днів, з моменту його направлення. У випадку не отримання постачальником в продовж 10 (десяти) календарних днів акту звірки взаєморозрахунків, даний акт набирає сили, як такий, що підписаний покупцем.

Так, на виконання умов Договору №24, позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 53962,2 грн., який отримано останнім, що підтверджується видатковими накладними: №569 від 03.05.2016 на суму 14580,0 грн., №570 від 03.05.2016 на суму 16378,2 грн., №571 від 03.05.2016 на суму 14839,2 грн., №572 від 04.05.2016 на суму 8164,8 грн. та товарно-транспортними накладними: №113159 від 03.05.2016 на суму 14580,0 грн., №113160 від 03.05.2016 на суму 16378,2 грн., №113161 від 03.05.2016 на суму 14839,2 грн. та №113162 від 04.05.2016 на суму 8164,8 грн. (а.с.11-18) та не спростовано відповідачем.

В свою чергу відповідачем частково перераховано позивачу за поставлений товар ним товар 8164,8 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою по рахунку від 23.05.2016. У зв'язку чим, вартість несплаченого товару становить 45797,4 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків 02.06.2016, складеним та підписаним сторонами без зауважень, зафіксована наявність заборгованості по спірних відносинах у відповідача перед позивачем в сумі 45797,4 грн.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача за отриманий за договором товар склала 45797,4 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було на адресу відповідача направлено претензію про оплату поставленого товару №06/03-1 від 03.06.2016, в якій просить погасити існуючу заборгованість шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 45797,4 грн. на розрахунковий банківський рахунок постачальника.

Вказана вимога про оплату залишились без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення позивача до суду.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі здійснив зобов'язання по оплаті поставленого товару та у строк за договором, відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На день розгляду справи, відповідач також не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 45797,4 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 616,66 грн. за період з 12.05.2016 по 21.06.2016.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок збитків від інфляції, суд дійшов наступних висновків.

Згідно абз.2 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 В«Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального праваВ» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат , а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться В«ланцюговимВ» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату № 265 від 27.07.2007 В«Про затвердження ОСОБА_1 розрахунку базового індексу споживчих цінВ» ).

Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується, вказана правова позиція також зазначена в Постанові Вищого Господарського Суду України по справі №29/75-10-1823 від 24.11.2010, по справі №4/54-10-18-18 від 19.01.2011 та по справі №915/727/13 від 30.10.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, порушеним зобов'язання з оплати відповідачем поставленого товару є з 11.05.2016; збитки від інфляції нараховані позивачем починаючи з 12.05.2016 по 21.06.2016, тобто стягуються за місяць, в якому відповідач мав здійснити оплату.

Однак, як зазначалось вище, найменший період визначення збитків від інфляцій становить місяць, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Враховуючи, що позивачем нараховані інфляційні за період прострочення виконання відповідачем зобов'язання, який не дорівнює календарному місяцю (з 12.05.2016 по 31.05.2016), то суд вважає, що правомірним, у даній ситуації, є нарахування збитків від інфляції починаючи з червня 2016 року. Однак враховуючи, що у червні 2016 року індекс інфляції склав 99,8%, тобто менше одиниці, то збитки від інфляції за червень 2016 року відсутні.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції задоволенню не підлягають.

На підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача 153,91 грн. - 3% річних за період з 12.05.2016 по 21.06.2016 за прострочення оплати за отриманий товар.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який відповідачем не заперечений, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктами 6.1., 6.3., 6.4. Договору №24, сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

У випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Сплата неустойки, штрафу, пені і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань, не звільняють сторони від виконання зобов'язань за цим договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством України.

На підставі п.6.3., 6.4. Договору №24, позивачем нараховані 1884,45 грн. пені за період з 12.05.2016 по 21.06.2016 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого товару.

Перевіривши розрахунки пені, які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015) з 01.09.2015 за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При подачі даного позову відповідно до пункту п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» позивач мав сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати, що становить - 1378,0 грн., позивачем сплачено 1450,0 грн., тобто більше, ніж було встановлено діючим законодавством.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.7 Закону України В«Про судовий збірВ» №3674-VІ від 08.07.2011 (в редакції Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015), у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, надлишково сплачена сума судового збору повертається судом за клопотанням особи , яка його сплатила.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог (98,92% від заявлених вимог), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1360,50 грн. (1378,0 грн. х 98,73%).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Баштанська птахофабрикаВ» , 56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул.Заводська, 2 (п/р 26003285127500 в ПАТ В«УкрСиббанкВ» , МФО 351005, ІПН 360744614115, свідоцтво ПДВ 200094859, код ЄДРПОУ 36074464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВБА СНАБВ» , юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Глобинська, 2, поштова адреса: 49023, м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 17 (р/р 26000210368626 а АТ В«ПРОКРЕДИТ БАНКВ» , МФО 320984, ІПН 401128904631, код ЄДРПОУ 40112893) 45797,40 грн. основного боргу, 1884,45 грн. пені, 153,91 грн. - 3 % річних та 1360,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 25 липня 2016 року.

Суддя М.В.Мавродієва