ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2016 р.Справа № 922/2025/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Хімтрейд Україна", м. Київ до Публічне АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків , ТОВ "Селтайр", м. Київ про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії за участю сторін:
позивача - ОСОБА_2 дов. б/н від 01.02.16 р.
відповідача-1 (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна") - ОСОБА_3 дов. №010-01/3283 від 26.04.13 р.
відповідача-2 (ТОВ "Селтайр") - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2016 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" та просило визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, офіс 414; код ЄДРПОУ 40076295) на грошові кошти в сумі 9013540,00 грн. (дев'ять мільйонів тринадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), які знаходяться на поточному рахунку № 26008013041769, який відкритий Товариству з обмеженою відповідальністю "Селтайр" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12А, офіс 103, код ЄДРПОУ 40019064) в Публічному акціонерному банку "Сбербанк", МФО 320627).
Зобов'язати відповідачів перерахувати грошові кошти у сумі 9013540,00 грн. з поточного рахунку № 26008013041769, відкритого Товариству з обмеженою відповідальністю "Селтайр" (01103, вул. Кіквідзе, буд. 112А, офіс 103, код ЄДРПОУ 40019064) в Публічному акціонерному товариству "Сбербанк", МФО 320627 на поточний рахунок № 26007000151341, відкритий Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7 офіс 415, код ЄДРПОУ 40076295) в філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160, МФО 351618).
Крім того, позивач просив суд відстрочити сплату судового збору по справі до моменту ухвалення судового рішення. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на відсутність грошових коштів у зв'язку з їх несанкціонованим зняттям, що підтверджується довідкою начальника відділення СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області, ухвала Київського районного суду м. Харкова (справа за № 640/4293/16-к) та довідкою філії ПАТ "Державного експортно-імпортного банку України" від 22.06.2016 року за № 068-05/2004 про залишок коштів на поточному рахунку позивача в розмірі 401,51 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
З урахуванням ціни позову 9013540,00 грн., судовий збір підлягав сплаті в сумі 135203,10 грн. З вимоги немайнового характеру необхідно сплатити 1378,00 грн.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. п. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N484-VIII)" від 12.11.2015 р. N 01-06/2093/15 роз'яснено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або зменшення розміру судового збору.
Отже, з урахуванням майнового стану сторін суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на момент подання позову її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі та можливість сплати нею судового збору до ухвалення судом рішення.
Слід врахувати, що положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Тобто, за своїм змістом надання розстрочки або відстрочки сплати судового збору, це надання можливості стороні повністю сплатити судовий збір у подальшому.
Судом розглянуте клопотання позивача, взяті до уваги всі доводи заявника та беручи до уваги відсутність його вини щодо несанкціонованого зняття грошових коштів в сумі 9013540,00 грн. задовольнив його частково. Відстрочено оплату судового збору до 27.07.2016 року.
Господарський суд ухвалою про порушення провадження у справі від 29.06.2016 року у справі за № 922/2025/16 відстрочив сплату судового збору до 27.07.2016 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач-1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, який судом досліджено та долучено до матеріалів спарви.Відповідно до відзиву на позов, відповідач -1 посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору банківського рахунка № 51341 від 13.11.2015 року та Договору про розрахункове обслуговування за допомогою системи "Клієнт-Банк" із додатками, відповідач -1, при надходженні до нього електронного платіжного доручення № 138 від 14.03.2016 року, за яким було перераховано 9013540,00 грн. на поточний рахунок відповідача 2 в ПАТ"Сбербанк", здійснив перевірку електронного цифрового підпису, яка мала успішний результат, а тому не несе жодної відповідальності за проведення цієї розрахункової операції, у тому числі у випадках, коли накладання електронного цифрового підпису здійснила особа, яка не має для того необхідних повноважень .
Відповідач-2 правами, передбаченими с. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.
За приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Як убачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду Харківської області від 29.06.16 року про порушення провадження у справі та від 11.07.16 про відкладення розгляду справи скеровувались ТОВ "Селтайр" м.Київ за адресами вказаними позивачем. При цьому, поштові відправлення скеровані судом за адресою підприємства зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повертались до суду з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення. Отже, судом для забезпечення прав другого відповідача на участь у розгляді даної справи вжиті усі необхідні заходи для належного повідомлення сторін, розгляд справи відкладався неодноразово, втім у судові засідання відповідач не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча був обізнаний про розгляд справи, відтак відповідач мав можливість на реалізацію процесуальних прав визначених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України , зокрема подати докази, письмові пояснення, в яких навести свої доводи та міркування.
Згідно положень ст. ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
13.11.2015 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі керуючого філією АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, що діяла на підставі довіреності посвідченої 17.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та ТОВ "Хімтрейд Україна" було укладеного договір банківського рахунка за №51341 (надалі - договір).
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 51 Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У ч. 1 ст. 1071 ЦК України закріплено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Відповідно до п. 2.1. та п. 2.4. укладеного договору, клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, розміщеними на рахунку, подавати до банку на виконання розрахункові документи тощо, а банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції за рахунком.
Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, далі -Інструкція).
Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (п. 1.4 Інструкції).
Умовами договору також передбачено, що банк приймає до виконання розрахунковий документ за одночасного дотримання таких умов:
- якщо зміст та форма розрахункового документа та супровідних документів до нього відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України;
- якщо сума розрахункового документа та сума платежу банку за надання відповідної банківської послуги не перевищує суму коштів, що є на рахунку.
У рамках даного договору банк відкрив позивачу (клієнту) банківський рахунок № 26007000151341, за цим договором банк зобов'язався проводити за даним рахунком операції, визначені чинними законодавством України та внутрішніми правилами Банку, а також надавати інші банківські послуги, а Клієнт зобов'язався оплачувати банківські послуги на умовах, визначених даним договором.
При здійсненні розрахунків позивач самостійно обирає форми та види безготівкових розрахунків (п. 4.1 договору). Позивачем було обрано спосіб здійснення розрахунків, для чого укладено договір з банком про розрахункове обслуговування за допомогою системи В«Клієнт-БанкВ» (надалі - договір КБ) від 13.11.2015 року (а. с. 46-52).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору банк за допомогою системи В«Клієнт-БанкВ» надаватиме клієнту послуги щодо розрахункового обслуговування клієнта шляхом прийняття від клієнта і виконання Електронних документів, якими, зокрема, ініціюватимуться перекази коштів з рахунка, надання клієнту виписок рахунку, а також інші послуги, надання яких пов'язане з розрахунковим обслуговуванням і є можливим у рамках системи В«Клієнт-БанкВ» , а клієнт зобов'язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.2. сторони погодили, що засоби створення Електронного цифрового підпису та шифрування, які використовуються у системі В«Клієнт-БанкВ» , є достатніми для забезпечення цілісності та достовірності Електронних документів та ідентифікації відповідальної особи.
Прийняття, обробка та виконання Електронних документів здійснюватимуться банком виключно після: отримання від клієнта оформлених Карток реєстрації ключів, оформлення представниками сторін двостороннього акта про підключення до системи В«Клієнт-БанкВ» , оплати клієнтом банківських послуг на умовах, визначених цим договором, оформлення представниками сторін двостороннього акта про передачу Захищеного (-них) носія (-їв) ключа (-ів) за формою, наведеною у додатку 2 до цього договору (у випадку реалізації клієнтом свого права на придбання Захищеного (-них) носія (-їв) ключа (-ів), визначеного п. 3.16 договору.
Під час укладення договору КБ позивач відмовився від використання заходів щодо додаткової перевірки належним чином оформлених та відправлених до банку з використанням системи В«Клієнт-БанкВ» Електронних документів на переказ грошових коштів, про що свідчить заява (додаток №4) до договору КБ (а. с. 56-57). А лише 26.04.2016 р. між банком та позивачем було укладено додаткову угоду №51341/1 до договору КБ, за якою позивач почав користуватися додатковими заходами щодо перевірки електронних документів.
Пунктом 3.16. договору КБ передбачено право клієнта на придбання у банку захищеного носія ключа, однак, і від даного способу підвищення безпеки використання системи В«Клієнт-БанкВ» позивач відмовився заявою від 13.11.2015 року (а. с. 60).
Після укладення договору між сторонами було підписано Акт про підключення до системи В«Клієнт-БанкВ» (а. с. 53). Позивач був ознайомлений із Регламентом надання банківських послуг за допомогою системи В«Клієнт-БанкВ» (а. с. 54-56).
14.03.2016 року до філії АТ В«УкрексімбанкВ» в м. Харкові надійшов Електронний документ (платіжне доручення №138 від 14.03.2016 р.) про перерахування 9013540,00 грн. на користь ТОВ В«СелтайрВ» із призначенням платежу В«Оплата за ам. Селітру зг.дог.№35-03/16-2АС від 02.03.16 р. У т.ч. ПДВ 1502253,67 грн.В» .
Позивачу 15.03.2016 року стало відомо про несанкціоноване зняття невідомими особами грошових коштів в розмірі 9013540,00 грн. з його поточного рахунку № 26007000151341 в філії АТ" Укрексімбанк" м. Харків ,МФО 351618 та перерахування на їх на поточний рахунок № 26008013041769, який закріплений за ТОВ" Селтайр" код ЄДРПОУ 40019064.
Проти здійснення такого грошового переказу від імені ТОВ" Хімтрейд Україна" позивач заперечує.
Факт списання 15.03.2016 року відповідачем -1 вказаних коштів з поточного рахунку позивача на поточний рахунок відповідача -2 саме за вказаними платіжними документами із зазначеним призначенням платежу підтверджується довідкою № 068-05/853 від 21.03.2016 року й довідкою № 068-05/853 від 21.03.2016 року філії АТ" Укрексімбанк" в м.Харкові.
Відповідно до довідки позивача № 11716/1-с від 11.07.2016 року відомостей з бухгалтерських рахунків №№ 634,374, копії декларації за березень 2016 року, позивач ніколи не мав ніяких фінансово- господарських відносин з відповідачем -2( ТОВ "Селтайр"), ніяких договорів з останнім, включаючи договір № 35-03/16-2АС від 02.03.16 року не укладав, в бухгалтерському та податковому обліку позивача не відображалися будь-які операції з відповідачем -2.
Листом № 15/03--1 від 15.03.2016 року позивач повідомив філію АТ""Укрексімбанк" в м.Харкові, що ним платіж в сумі 9013540,00 на адресу ТОВ"Селтайр" за платіжним дорученням № 138 від 14.03.2016 року не здійснювався, що мала місце крадіжка, просив заблокувати цей платіж та повернути грошові кошти.
Листом № 068-05/775 від 15.03.2016 року філія АТ" Укрексімбанк" в м.Харкові звернулась до ПАТ" Сбербанк" з проханням терміново заблокувати та повернути кошти, що були помилково перераховані на підставі вказаного платіжного доручення № 138 від 14.03.2016 року з посиланням на ст. 17 Закону України" Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
15.03.2016 року позивач звернувся до слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про несанкціоноване перерахування невстановленими особами з рахунку підприємства на рахунок ТОВ "Селтайр" 9013540,00 і заволодіння, таким чином шахрайським шляхом, вказаною сумою грошей.
Судом встановлено, що грошові кошти були перераховані електронним платіжним дорученням №138 від 14.03.2016 р. на поточний рахунок ТОВ В«СелтайрВ» в філії АТ В«УкрексімбанкВ» в м. Харкові. По факту заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому з використанням електронно-обчислюваної техніки, в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відкрите кримінальне провадження від 15.03.2016 р. №12014220490001666.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С. Л. у справі №640/4293/16-к в порядку ст. 170 КПК України було накладено арешт на видаткову частину поточного рахунку ТОВ В«СелтайрВ» №26008013041769, в банку ПАТ В«СбербанкВ» .
Таким чином, суд не може погодитись з вимогою позивача про зобов'язання відповідача-1 перерахувати грошові кошти, оскільки він не набував та не зберігав майно (грошові кошти) позивача, а виконував функції щодо операційного обслуговування рахунків позивача, заявлена вимога підлягає задоволенню відносно другого відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, списання грошових коштів з рахунку позивача стало можливим внаслідок невжиття ним всіх заходів забезпечення безпеки використання системи В«Клієнт-БанкВ» (п. п. 4.2.7, 4.2.8, 4.2.9, 4.2.10 договору КБ) та забезпечення умов щодо виключення можливості несанкціонованого доступу до елементів клієнтської частини та даних. Оскільки відповідно до умов договору відповідач-1 не несе відповідальності за проведення розрахункових операцій, виконаних банком на підставі Електронних документів, по яких перевірка Електронних цифрових підписів в банку має успішний результат, у тому числі, у випадках, коли накладення Електронного цифрового підпису здійснила особа, яка не має для того необхідних повноважень (п. 6.7 договору КБ).
Правовідносини, що виникають внаслідок безпідставного набуття або збереження майна (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, врегульовані главою 83 ЦК України.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Помилковий переказ, відповідно до ст.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» , це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Таким чином, неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно абз. 2 п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частиною 1 статті 346 ЦК України встановлений виключний перелік підстав припинення права власності, серед якого не передбачено можливості припинення права власності на грошові кошти без розпорядження (згоди) власника. Інші норми законодавчих актів України також не передбачають такої можливості припинення права власності.
Згідно статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем-2 станом на 14.03.2016 р. не існувало договору №35-03/16-2АС від 02.03.16р., який зазначено як підставу вибуття грошей з володіння власника, як і не існувало інших правових підстав для набуття відповідачем-2 права власності на майно позивача у вигляді грошей в сумі 9013540,00 грн. шляхом надходження їх на поточний рахунок відповідача-2 з поточного рахунку позивача, а також враховуючи відсутність розпорядження позивача на перерахування цих грошей на рахунок відповідача-2 та факт перерахування їх на рахунок відповідача-2, суд визнає, що 15.03.2016 року зняття грошових коштів в сумі 9013540,00 грн. з поточного рахунку ТОВ «Хімтрейд Україна» № 26007000151341 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618, та перерахування на поточний рахунок ТОВ «Селтайр» (код ЄДРПОУ 40019064) № 26008013041769 в ПАТ «Сбербанк», МФО 320627, на підставі електронного платіжного доручення № 138 від 14.03.2016 р. було здійснено без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), право власності на ці грошові кошти на вказаному поточному рахунку відповідача-2 належить позивачу і ці грошові кошти підлягають поверненню останньому.
Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що оскільки грошові кошти позивача в сумі 9013540,00 грн. без належних правових підстав перебувають на рахунку відповідача-2, вищезазначена сума підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтайр".
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р. по справі №25/474.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтайр» обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Харкові слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 321, 328, 346, 392, 1071, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст.1,2, 33, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрейд Україна» (01133, м. Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, офіс 415; код ЄДРПОУ 40076295) на грошові кошти в сумі 9 013 540,00 грн. (дев'ять мільйонів тринадцять тисяч п'ятсот сорок грн. 00 коп.), які знаходяться на поточному рахунку № 26008013041769, який відкритий Товариству з обмеженою відповідальністю «Селтайр» (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 12А, офіс 103; код ЄДРПОУ 40019064) в Публічному акціонерному банку «Сбербанк», МФО 320627.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Селтайр» (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 12А, офіс 103; код ЄДРПОУ 40019064) перерахувати грошові кошти у сумі 9 013 540,00 грн. (дев'ять мільйонів тринадцять тисяч п'ятсот сорок грн. 00 коп.) з поточного рахунку № 26008013041769, відкритого Товариству з обмеженою відповідальністю «Селтайр» (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 12А, офіс 103; код ЄДРПОУ 40019064) в Публічному акціонерному товариству «СБЕРБАНК», МФО 320627, на поточний рахунок № 26007000151341, відкритий Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімтрейд Україна» (01133, м. Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, офіс 415; код ЄДРПОУ 40076295) в Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11; код ЄДРПОУ 19362160; МФО 351618).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтайр» (01103, м.Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 12А, офіс 103; код ЄДРПОУ 40019064) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 135203,00 грн. на розрахунковий рахунок № 31215206783003, код за ЄДРПОУ - 37999654, МФО банку - 851011, отримувач - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області , банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету -22030101.
В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Харкові - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.07.2016 р.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2016 |
Оприлюднено | 01.08.2016 |
Номер документу | 59239582 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лаврова Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні