Постанова

від 25.07.2016 по справі 922/839/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2016 р. Справа № 922/839/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Потапенко В.І., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Євтушенко В.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1759 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. у справі № 922/839/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазія ОСОБА_1", м. Херсон,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Васищеве Харківської області,

про стягнення 41262,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. (суддя Аріт К.В.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазія ОСОБА_1" 39150,00 грн. боргу, 1327,75 грн. інфляційних, 688,61 грн. 3% річних, 1374,81 грн. судового збору.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. по справі № 922/839/16 в частині відмови у стягненні з відповідача 4126,00 грн. витрат, понесених на правову допомогу адвоката, змінити та задовольнити ці вимоги, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.07.2016р., яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання також не з'явився та про причини неявки суд також не сповістив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаної особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.05.2015 р. між експедитором ФОП ОСОБА_2 (відповідачем), що виступив замовником перевезення, та перевізником ТОВ "Євроазія ОСОБА_1" (позивачем) був укладений договір №20/05 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, що виникають при плануванні, взаєморозрахунках і здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом територією України, а також країн далекого та близького зарубіжжя.

Згідно з п. 1.2. договору перевізник на підставі письмових заявок від експедитора виконує транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, належних перевізнику, у відповідності з умовами даного договору і заявок.

Договір був укладений у спрощений спосіб, шляхом обміну електронними листами, що узгоджується з положеннями ст.181 ГК України.

Того ж дня, 20.05.2015р. на адресу перевізника електронною поштою надійшла заявка №21052015 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за

маршрутом м. Березань (Київської обл.) - м. Астана (Казахстан). Вартість перевезення, згідно заявки склала 76900,00 грн.

На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності з ч. 3 ст. 909 ЦК України, сторонами складений коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної CMR А №075103.

На підтвердження прийняття до виконання замовлення автопоїзд належний перевізнику поставлений під завантаження.

Як встановлено судом першої інстанції, перевезення було виконане позивачем без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та замовника.

29.05.2015 р. замовником була проведена часткова оплата послуги (у вигляді авансу) у сумі 30000,00 грн.

22.06.2015р. був проведений черговий платіж у сумі 8450,00 грн. Залишкова сума належна до сплати (але не борг), за вказаним перевезенням склала 38450,00 грн., що складає 50% від усієї суми, визначеної в заявці.

Відповідно до змісту пункту заявки В«сума фрахту, порядок і строки оплатиВ» , перевезення оплачується в наступний спосіб: 50% після митного оформлення вантажу - оплата проводиться протягом 2 (двох) банківських днів з дня виставлення рахунку, решта 50% після отримання оригіналів документів, протягом 7 (семи) банківських днів після отримання оригіналів документів, що за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень, є підставою для здійснення оплати. Усі необхідні для оплати документи були направлені замовнику перевезення одним листом.

04.06.2015р., на адресу перевізника, електронною поштою, надійшла заявка №11 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Актобе (Казахстан) - м. Запоріжжя. Вартість перевезення, згідно заявки, склала 21400,00 грн.

На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності з ч. 3 ст. 909 ЦК України, сторонами складений коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної CMR А №075101.

На підтвердження прийняття до виконання замовлення автопоїзд належний перевізнику поставлений під завантаження.

Перевезення було виконане позивачем без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та замовника.

Відповідно до змісту пункту заявки В«строки оплатиВ» , перевезення оплачується в наступний спосіб: 50% - по факту розвантаження, решта 50% після отримання оригіналів документів, протягом 9 (дев'яти) банківських днів після отримання оригіналів документів, що за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень, є підставою для здійснення оплати.

Судом першої інстанції встановлено, що автопоїзд, згідно відмітки вантажоодержувача в CMR був розвантажений 15.06.2015р., проте кошти у розмірі 50% від обумовленої суми у строк, визначений вавкою не надійшли. Платіж був здійснений лише 22 червня у сумі 10700,00 грн. Залишкова сума належна до сплати (але не борг), за вказаним перевезенням склала 10700,00 грн.

За двома здійсненими перевезеннями розрахунок строку виконання відповідачем грошового зобов'язання, пов'язаний з подією, отримання документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень, є підставою для проведення оплати. Документи, що підтверджують належне виконання обох перевезень, рахунок, тощо були направлені відповідачу рекомендованим листом №7303404250246 та, згідно повідомлення про вручення, отримані відповідачем особисто 02 липня 2015р. З наступної дати, 03.07.2015р. сьомий банківський день (заявка №21052015), визначений кінцевим днем оплати виконаного перевезення на залишкову суму 38450,00 грн. завершився 14 липня 2015р. З наступного дня, 15 липня 2015р. зобов'язання відповідача на суму 38450,00 грн. вважається простроченим.

Так само, з 03 липня 2015р. дев'ятий банківський день (заявка №11), визначений кінцевим днем оплати виконаного перевезення на залишкову суму 10700,00 грн. завершився 16 липня 2015р. З наступного дня, 17 липня 2015р. зобов'язання відповідача на суму 10700,00 грн. вважається простроченим.

Загальна сума простроченого зобов'язання склала 49150,00 грн.

21.12.2015р. в погашення боргу відповідачем було сплачено 10000,00 грн. Таким чином, сума основного боргу, заявлена до стягнення, складає 39150,00 грн. На вказану суму нараховуються інфляційні.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача в сумі 39150,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Також, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 1327,75 грн. інфляційних та 688,61 грн. 3% річних нараховані у відповідності до ст. 625 ЦК України, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню, в іншій частині слід відмовити, у зв'язку з невірним розрахунком.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача 4126,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розподіл господарських витрат унормовано статтею 49 ГПК України, якою, зокрема, встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

В абз. 2 п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як свідчать матеріали справи, 18.03.2016 р. між позивачем (довіритель) та адвокатом ОСОБА_3 (повірений) був укладений договір доручення. Відповідно до умов цього договору повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: 1. Надати правову допомогу у спорі, що виник з ФОП ОСОБА_2 3 цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (4 години). 2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (2 години). 3. Підготувати пакет документів, необхідних для звернення до суду, підготувати позовну заяву (6 годин). 4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді, в т.ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, надавати письмові пояснення, тощо (10 годин) (п. 1.1. договору)

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що дії вчиняються в наступному порядку: за участю чи без особистої участі повіреного в судових засіданнях.

Відповідно до п. 2.2. договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 4126,00 грн.

18.03.2016 р. між позивачем та ОСОБА_3 підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого повірений надав, а представник довірителя ОСОБА_4 прийняв надані послуги, передбачені 1.1. договору доручення від 18.03.2016 р., загальною вартістю 4126,00 грн.

Пунктом 1.3 даного акту визначено, що підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним, відповідно до положень договору та оплату наданих послуг готівкою, згідно прибуткового касового ордера.

Позивач сплатив адвокату ОСОБА_3 4126,00 грн. за договором доручення від 18.03.2016 р., що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордера №05/03 від 18.03.2016 р. на суму 4126,00 грн.

Також, позивач надав до матеріалів справи оригінал довіреності від 18.03.2016р., згідно якої позивач в особі директора ОСОБА_4 уповноважує адвоката ОСОБА_3 представляти інтереси ТОВ "Євроазія ОСОБА_1" в судах, у спорах, що виникли з ФОП ОСОБА_2 Цією довіреністю ОСОБА_3 надаються усі права, надані законом та відповідні повноваження, зазначені в цій довіреності.

Повноваження ОСОБА_3 як адвоката підтверджується належним чином завіреною копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008р., виданого на підставі рішення Тернопільської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 11 від 16.05.2008р.

Крім того, як вбачається з позовної заяви та заяви на виконання ухвали, які направлялися на адресу суду (а.с. 8, 35) вони готувалися саме адвокатом ОСОБА_3 Про це свідчить відмітка "адв. ОСОБА_3 (067)351-31-01", проставлена на документах адвокатом після їх підготовки, тобто, після погодження підготовленого документа керівником підприємства-довірителя, останній проставляв на ньому власний підпис та печатку підприємства.

Стосовно того, що адвокат на з'являвся на судові засідання, то такий спосіб захисту погоджений сторонами в п. 1.2 договору доручення, а також явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін.

Враховуючи все вищенаведене та те, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують надання послуг адвоката ОСОБА_3 позивачу по даній справі (довіреність, копія договору доручення, копія акта приймання-передачі наданих послуг та копія квитанції до прибуткового касового ордера), а також те, що внаслідок порушення саме відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, останній був змушений звернутися до адвоката для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, колегія суддів вважає, що сума оплати вказаних послуг позивачем є співрозмірною з ціною позову, тому судова колегія дійшла висновку, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідача у сумі 4126,00 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. у справі № 922/839/16 підлягає частковому скасуванню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазія ОСОБА_1", м. Херсон, на рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. у справі № 922/839/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. у справі № 922/839/16 в частині відмови в стягненні з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазія ОСОБА_1" витрат за надані послуги адвоката в сумі 4126,00 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити вимогу позивача в цій частині.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Радянська, 64, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазія ОСОБА_1" (73032, м. Херсон, вул. К.Хетагурова,1а/34, код 35568276) 4126,00 грн. витрат за надані послуги адвоката в сумі 4126,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. у справі № 922/839/16 залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Радянська, 64, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазія ОСОБА_1" (73032, м. Херсон, вул. К.Хетагурова,1а/34, код 35568276) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Слободін М.М.