Рішення

від 25.07.2016 по справі 910/10162/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.07.2016Справа №910/10162/16 За позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» доПриватного акціонерного товариства «Телесистеми України» простягнення 16  991,61 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» (надалі – СТОВ Агрофірма «Нива») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (надалі – ПАТ «Телесистеми України») про стягнення 16  991,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №0-01/SODEODE28/ від 27.11.2006 р. орендодавець передав відповідачу у строкове платне користування майно, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі          15  777,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1  214,61 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2016 р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням ним витребуваних доказів. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду. Місцезнаходження відповідача за адресою: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом №22054325 від 30.06.2016 р., матеріалами справи та вказано в позові. Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011  р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 27.11.2006 р. між СТОВ Агрофірма «Нива» (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Телесистеми України» (після зміни організаційно-правової форми – ПАТ «Телесистеми України») (орендар) був укладений договір оренди №0-01/SODEODE28/ (надалі – «Договір»), за змістом п. 1.1 якого на підставі взаємної згоди сторін орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування майданчик площею 48 кв.м для розміщення обладнання зв'язку ЗАТ «Телесистеми України» та опори з антенами (майданчик). Майданчик з базовою станцією ODE 0028 розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, територія Таїровської посилкової ради, с. Мізікевіча, ж/м Черноморка, вул. Гарматна, 1. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що загальна місячна орендна плата за оренду 48,0 кв.м площі майданчика, на підставі взаємної згоди сторін (без вартості спожитої електроенергії), з урахуванням його площі та вартості орендної частки експлуатаційних витрат, комунальних платежів та інших нарахувань складає 2  400,00 грн. з ПДВ на місяць. Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендареві по акту прийому-передачі, згідно розрахунку орендодавця на його розрахунковий рахунок чи в касу, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідно до п. 3.4 Договору платежі за електроенергію (а у разі користування за опалення, водопостачання, телефонний зв'язок) проводяться орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання відповідно до показань лічильників (які орендар встановлює самотужки), по діючим тарифам по прямих договорах з відповідними організаціями. На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в користування майданчик, що підтверджується актом прийому-передачі від 27.11.2006 р. Додатковою угодою №1 від 27.11.2006 р. сторонами доповнено Договору пунктом 3.7, відповідно до якого до укладання договору з РЕМ, вартість спожитої електроенергії сплачується орендарем по окремих рахунках орендодавця по її фактичному використанню відповідно до даних окремого електролічильника. Витрати електролічильника встановлюють 5% від спожитої електроенергії, та відокремлюються в рахунку окремою стрічкою. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15  777,00 грн. Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними майданчиком у період з травня по вересень 2015 року. Також за спірний період відповідачем було спожито електричну енергію, про що сторонами були підписані відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000095 від 19.08.2015 р. та №ОУ-0000108 від 16.09.2015 р. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи 3.2 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та вартість спожитої електроенергії не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Таким чином, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати та вартості спожитої електроенергії у розмірі 15  777,00 грн. на момент подання позовної заяви настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 15  777,00 грн. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). ПАТ «Телесистеми України» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги СТОВ Агрофірма «Нива» про стягнення з ПАТ «Телесистеми України» заборгованості у розмірі 15  777,00 грн. є правомірними та обґрунтованим. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1  214,61 грн.  за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з травня по вересень 2015 року. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної лплати рахунків з вини орендаря він сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми загальної місячної плати, вказаної у п.п. 3.1 за кожний день прострочення, але не більше 10% від розміру місячної орендної плати. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1  214,61 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь СТОВ Агрофірма «Нива» заборгованості у розмірі 15  777,00 грн. та пені у розмірі 1  214,61 грн. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 7; ідентифікаційний код 22599262) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» (65037, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, Чорноморка, пр. Свободи, 6; ідентифікаційний код 03767742) заборгованість у розмірі 15 777 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім)  грн.  00 коп., пеню у розмірі 1 214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 1  378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 27.07.2016 р. Суддя                                                                                                               В.П. Босий