Рішення

від 21.06.2016 по справі 404/4287/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4287/15-ц

Номер провадження 2/404/176/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

21 червня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов»язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

В.о. прокурора м. Кіровограда звернувся до суду з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов»язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 викладені наступним чином: визнати недійсними пункти 5,6 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283846, виданий ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011039000334; зобов»язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 міській раді земельну ділянку площею 1000,00 кв.м. з кадастровим номером 3510100000:29:258:0005, нормативна грошова оцінка якої становить 720 757,17 грн., що розташована в районі пров. Річкового в м. Кіровограді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням ОСОБА_1 міської ради № 685 від 17.06.2008 р. «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою в районі пров. Річкового» погоджено місце розташування та надано громадянам м. Кіровограда згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі, в районі пров. Річкового для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з додатком (в кількості 9 осіб).

Так, згідно пункту 2 додатку згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. у власність надано ОСОБА_2.

Пунктом 5 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1000 кв.м. в районі пров. Річкового для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки. Пунктом 6 рішення вказану земельні ділянку передано у власність.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №283846 від 10.06.2010 щодо земельної ділянки площею 1000,00 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯИ №283846 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:29:258:0005, державний акт зареєстровано 08.10.2009 р.

Пункти 5,6 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» в частині затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_2 суперечить нормам чинного на той час законодавства, оскільки втратило чинності рішення органу місцевого самоврядування яким надано згоду на розроблення проекту землеустрою, проект землеустрою щодо відведення у власність відповідачу земельної ділянки не розроблявся, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження відбувалося одним рішенням ОСОБА_1 міської ради. Також, спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та є прибережною захисною смугою р. Інгул, а тому не могла бути передані у приватну власність.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.06.2016 р. залучено до участі у справі правонаступника позивача В.о. прокурора м. Кіровограда - керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином шляхом оголошення в пресі (газета «Народне слово» №23 (3253) від 09 червня 2016 року, причини неявки суду невідомі.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із земельних відносин.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу із рішення ОСОБА_1 міської ради № 685 від 17 червня 2008 року «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою в районі пров. Річкового» надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови, які перебувають у запасі в районі пров. Річкового для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з додатком (в кількості 9 осіб) (а.с. 11).

Пунктами 5, 6 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 року № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1000,0 кв.м. в районі пров. Річкового для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов»язаних із вилученням земельної ділянки (в кількості 9 осіб) (а.с. 12).

У зв'язку з чим, ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283846 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:29:258:0005, щодо земельної ділянки площею 1000,00 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 13).

Встановлено, що пунктами 5,6 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 року № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» суперечать вимогам чинного на час його прийняття законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 2 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 19,20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень.

За положеннями ч. 1 ст. 3 ВК України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

У ч. 2 ст.3 ВК України визначено, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Так, за положеннями ст. 4 ВК України, ст. 58 ЗК України до таких земель відносяться землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

За положенням ст. 60 ЗК України та 88 ВК України прибережна захисна смуга встановлюється вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари -25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Крім того, за положеннями ч. 4 ст.88 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, у тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст. ст. 50-54 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об'єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-193цс14.

Відповідно до листа ДП «ОСОБА_1 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 01/18-287 від 25.05.2015 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:29:258:0005 знаходиться в 50-ти метровій зоні прибережної захисної смуги річки Інгул. Прибережна захисна смуга річки Інгул в м. Кіровоград не встановлювалась та не закріплювалась, ширину прибережної захисної смуги на схемі визначено з урахуванням норм визначених підпунктом «б» пункту 2 статті 60 ЗК України, яка становить 50 метрів (а.с. 14).

У зв'язку з наведеним спірна земельна ділянка не могла бути виділена ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, оскільки за виписаними вище нормами у прибережних захисних смугах уздовж річок будівництво таких споруд забороняється.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшла висновку, що під час прийняття п.п. 5, 6 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 № 2421, щодо передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 міською радою було порушено вимоги чинного на той час законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу, а тому, зазначені пункти рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Правовими наслідками визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення міської ради є визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2 та витребування вказаної земельної ділянки із його володіння.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути понесені судові витрати та в дохід держави стягнути судовий збір пропорційно до задоволення позовних вимог до кожного із них.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов»язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсними пункти 5,6 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2009 № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» в частині затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283846 виданий ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011039000334.

Зобов»язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 міській раді земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 3510100000:29:258:0005, нормативна грошова оцінка яка становить 720 757,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 міської раді в доход держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в доход держави судовий збір в сумі 1207,95 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда