Рішення

від 28.07.2016 по справі 567/607/16-ц

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/607/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Мельниченко Т.М.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Острозька районна державна адміністрація Рівненської області, про визнання права власності на земельні ділянки,

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до Мощаницької сільської ради Острозького району, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Острозька районна державна адміністрація Рівненської області, про визнання права власності на земельні ділянки звернувся ОСОБА_2 Зазначив, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею загальною площею 2,91 га, яка знаходиться на території Мощаницької сільської ради Острозького району та складалась з чотирьох ділянок, право власності на які посвідчувалось державним актом на право власності на землю серії ЯД №247192, який був виданий взамін сертифіката на земельну частку (пай) серії РВ №0030797.

Вказуючи на те, що він є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 який помер 02.08.2015 року, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки зазначений в заповіті сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 був замінений державним актом на право власності на землю, просить позов задоволити та визнати за собою право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі і просить суд визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку розміром 2,91 га, яка розташована на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області.

Зазначив, що 02 серпня 2015 року помер дядько позивача - ОСОБА_3 і після його смерті позивач у встановленому законом порядку та строк прийняв спадщину, оскільки подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Пояснив, що за життя ОСОБА_3 залишив заповіт за яким заповів позивачу сертифікат про право на земельну частку (пай). У зв'язку з тим, що в подальшому зазначений сертифікат було замінено на державний акт на право власності на землю, нотаріальна контора відмовилась видати для позивача свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому просить визнати за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 2,91 га, яка знаходиться на території Мощаницької сільської ради та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Зазначив, що інших спадкоємців окрім ОСОБА_2 немає.

Представник Острозької РДА в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, проти позовних вимог не заперечує.

Представник Мощаницької сільської ради Острозького району в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. В поданій до суду заяві Мощаницька сільська рада позов визнала.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що у власності ОСОБА_3 перебував сертифікат про право на земельну частку (пай) серії РВ №0030797, який він заповів своєму племіннику ОСОБА_2 - позивачу по справі.

В подальшому, взамін зазначеного сертифікату, 14.10.2008 року на ім'я ОСОБА_3Г було видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 2,91 га, яка знаходиться на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст.. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Таким чином, заповівши позивачу сертифікат на право на земельну частку (пай), ОСОБА_3 розпорядився правом на це майно на майбутнє на користь ОСОБА_2

В судовому засіданні встановлено, що заповіт ОСОБА_3 щодо позивача, відповідно до ст.. 1254 ЦК України не змінювався та не скасовувався, тобто воля заповідача на момент його смерті щодо зазначеного права на земельну частку (пай) залишилась незмінною.

Відповідно до п. 16-17 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю, сертифікат на право на земельну частку (пай) вважається правовстановлюючим документом при реалізації права громадянина на відведення земельної частки в натурі і є дійсним до виділення в натурі такої земельної ділянки та видачі державно акту на право власності на землю.

Отже, сертифікат, який посвідчує право на земельну ділянку та державний акт, виданий на реалізацію цього права, яким посвідчується право власності на землю, фактично посвідчують одне право щодо володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи №193/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 встановлено, що за життя ним було складено заповіт, посвідчений Мощаницькою сільською радою Острозького району Рівненської області 22.03.2004 року та зареєстрований за №38, відповідно до якого він заповів сертифікат на земельну частку (пай) серії №0030797 своєму племіннику ОСОБА_2

Зі свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №177948 встановлено, що ОСОБА_3 помер 02.08.2015 року.

Відповідно до ч.1-3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Належне ОСОБА_3 майно, за правилами ст. 1268 ЦК України, успадкував позивач, оскільки в визначений законом шестимісячний термін подав до Острозької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Одночасно, в судовому засіданні встановлено, що постановою нотаріуса ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в порядку спадкування за заповідом після смерті ОСОБА_3

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не може реалізувати своє право на зазначене майно, так як воно не визнається іншими особами, то за ним як спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом слід визнати право власності на земельну ділянку площею 2,91 га, що розташована на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства і складається з чотирьох земельних ділянок, а саме ділянки №1, площею 0,62 га кадастровий номер 5624285300:08:002:0126, ділянки №2, площею 0,35 га кадастровий номер 5624285300:08:001:0177, ділянки №3, площею 0,94 га кадастровий номер 5624285300:07:001:0022, ділянки №4, площею 1,00 га кадастровий номер 5624285300:08:001:0229.

Одночасно, при вирішенні спору судом враховуються і норми ст.. 131 ЗК України, якою визначено, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод та ст.. 392 ЦК України, якою визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі ст.. 25 п. 4, 346 ч.1 п. 11, 392, 1216, 1223, 1225, 1233 ЦК України, ст.. 131 ЗК України, керуючись ст. 10, 57, 62, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 як спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2,91 га , що розташована на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства і складається з чотирьох земельних ділянок, а саме ділянки №1, площею 0,62 га кадастровий номер 5624285300:08:002:0126, ділянки №2, площею 0,35 га кадастровий номер 5624285300:08:001:0177, ділянки №3, площею 0,94 га кадастровий номер 5624285300:07:001:0022, ділянки №4, площею 1,00 га кадастровий номер 5624285300:08:001:0229, право власності ОСОБА_3 на які посвідчувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №247192, виданим 14.10.2008 року Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_4