Справа № 2-211/16
760/21154/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Іоновій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа ГБК «Волгоградський», про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила виділити їй у натурі ? частину гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м, на першому поверсі блоку НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Волгоградський», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні ? частиною зазначеного гаражного боксу, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. та 35400,00 грн. на відшкодування збитків у формі упущеної вигоди.
Крім того, позивачка просила зобов'язати голову правління ГБК «Волгоградський» заборонити використання даного гаражного боксу та забезпечити їй безперешкодний доступ до вказаного гаражного боксу.
З урахуванням подальших неодноразових заяв про уточнення та збільшення позовних вимог позивачка просила зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - ? частиною гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м, на 1 поверсі блоку НОМЕР_1 в ГБК «Волгоградський», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13, шляхом передачі ОСОБА_1 комплекту ключів від гаражного боксу і надання можливості використання нею його ? частини за призначенням без будь-яких обмежень.
Також просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 17 660,00 грн. відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, 10 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 23 140,00 грн. відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, 10 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
А також стягнути з відповідачів суму судового збору.
Свої вимоги, обґрунтовувала тим, що з 2000 року вона була власником гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м, на 1 поверсі блоку НОМЕР_1 гаражно-будівельного кооперативу «Волгоградський», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13, що підтверджується довідкою, наданою головою ГБК «Волгоградський» Поляковим А. П. від 01.11.2006 року № 37/06.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2008 року у справі №2-3165/08 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2009 року, у справі № 22-10511, за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнано право власності по ? частині вищевказаного гаражного боксу.
Зазначила, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу передав ? частину гаражного боксу, яка належала йому на праві власності ОСОБА_2, який в совою чергу подарував цю частину боксу ОСОБА_3
Крім того, зазначила, що відповідачі перешкоджають їй користуватись та розпоряджатись своєю часткою гаражного боксу, оскільки маючи таку можливість, вона мала намір здавати частину боксу в оренду та отримувати прибуток, у зв'язку з чим просить стягнути упущену вигоду та моральну шкоду, завдану їй внаслідок неправомірних дій відповідачів.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечували, пославшись на відсутність порушеного права позивачки.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2009 року, за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнано право власності по ? частині гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м., на 1 поверсі блоку НОМЕР_1 гаражно-будівельного кооперативу «Волгоградський», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13.
Згідно з договором купівлі-продажу від 06.05.2010 року ОСОБА_5 передав належну йому ? частину вказаного гаражного боксу ОСОБА_2, який за договором дарування від 18.11.2013 року подарував цю частину боксу ОСОБА_3
Отже, на даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві власності належить по ? гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м., на 1 поверсі блоку НОМЕР_1 гаражно-будівельного кооперативу «Волгоградський», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13.
Виходячи з норм Конституції України, які гарантують права власнику вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, позивачка вказує, що не може здійснити їх реалізацію, оскільки інший співвласник гаражного боксу - відповідачка ОСОБА_3 не дає їй такої можливості.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з вимогами ст. 317, ч.3 ст.319. ч.1 ст.321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з вимогами ст.358, ч.3 ст.319 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки зобов'язати ОСОБА_3 усунути їй перешкоди у користуванні нерухомим майном - ? частиною гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м, на 1 поверсі блоку НОМЕР_1 в ГБК «Волгоградський», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13, шляхом передачі комплекту ключів від гаражного боксу і надання можливості використання нею його ? частини за призначенням без будь-яких обмежень підлягають задоволенню, так як є обґрунтованими та підтвердженими неодноразовими зверненнями позивачки до правоохоронних органів з метою врегулювання конфліктної ситуації з кожним наступним співвласником з приводу спільного користування гаражним боксом.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються збитки, які б могли бути реально отримані особою за звичайних обставин, якби її право не було порушене, тобто ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.
При цьому позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто втрачена вигода розглядається я гарантований, безумовний та реальний доход.
При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування можливості отримання грошових сум в тому випадку, якби зобов'язання було виконане належним чином. Її розмір має бути підтверджений обґрунтованим розрахунком та відповідними доказами.
Отже, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивачку обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б нею отримані в разі використання ? частини гаражного боксу належної їй на праві власності.
Судом встановлено, що вимоги позивачки про стягнення упущеної вигоди базуються на припущеннях, оскільки вказані розрахунки побудовані на очікуваннях отримання певного доходу і не підтверджені відповідними документами, а лише твердженнями позивачки про наявність попереднього договору оренди від 22.01.2009 року, за умовами якого вона розраховувала укласти до 01.02.2009 року основний договір строком на один рік.
Разом з тим, до 06.05.2010 року співвласником спірного гаражного боксу був саме ОСОБА_5 Таким чином, позивачкою не було доведено, що вона могла і повинна була отримати певні доходи, і тільки неправомірні дії відповідачів стали причиною, яка позбавила її можливості отримати такий прибуток.
Крім того, позивачка вказувала на спричинення їй моральної шкоди за тих обставин, що відповідачі позбавили її права користування належною їй частиною гаражного боксу, завдають їй душевних страждань та після спілкування з ними вона змушена звертатись за медичною допомогою та приймати заспокійливі засоби.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з знищенням чи пошкодженням майна.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
За викладених вище обставин суд не погоджується з доводами позивачки про наявність підстав для відшкодування їй відповідачами моральної шкоди, що настала, нібито, в результаті дій відповідачів, за відсутності належних та допустимих доказів її спричинення та критеріїв оцінки її розміру.
Так, норми ст.ст. 57, 59 ЦПК України передбачають, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Враховуючи викладене, у зв'язку зі встановленими судом обставинами, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивачки та вважає необхідним та достатнім захистом її прав щодо усунення перешкод у здійсненні нею права власності, а саме користуванні належним їй майном.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-я особа ГБК «Волгоградський», про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні нерухомим майном - ? частиною гаражного боксу НОМЕР_1, загальною площею 56,0 кв. м, на 1 поверсі блоку НОМЕР_1 в ГБК «Волгоградський», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городня, 13, шляхом передачі ОСОБА_1 комплекту ключів від гаражного боксу і надання можливості використання нею його ? частини за призначенням без будь-яких обмежень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 487,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ГБК «Волгоградський», про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2016 |
Оприлюднено | 01.08.2016 |
Номер документу | 59252955 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Калініченко О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні