ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 липня 2016 року 11:53 № 826/2599/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,
за участю сторін:
представників позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Грамма Ю.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення №1330 від 20.08.2015 р.,-
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_3 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення №1330 від 20.08.2015 р, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення винесене з перевищенням відповідачем повноважень, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надано, необґрунтовано, без урахування права на участь у процесі прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1330 від 20.08.2015 року «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (50000 простих акцій загальною номінальною вартістю 500000000 грн. 00 копійок, емітентом яких є публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Українські приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 35918387); присудити судові витрати на користь позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскаржуване рішення від 20.08.2015 року №1330 «Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів», комісія діяла відповідно до чинного законодавства, а рішення є законним та винесеним в межах компетенції комісії.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції Алексенко Д.Г. від 23.07.2015 року, винесеної в межах досудового розслідування за №22014101110000209, відповідно до пункту 30 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення №1330 від 20.08.2015 року «Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів».
Вказаним рішенням зупинено з 21.08.2015 року внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, емітованих Товариствами, перелік яких додається; заборонено ПАТ «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ 30370711) та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери, емітовані товариствами (перелік додається) у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів Товариств (перелік додається).
Серед переліку вказаних товариств значиться ПАТ «ЗНВКІФ «Українські приватні інвестиції) (код ЄДРПОУ 37568901).
Позивач, вважаючи рішення №1330 в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (50000 простих акцій загальною номінальною вартістю 500000000 грн. 00 копійок, емітентом яких є публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Українські приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 35918387), звернулась до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулює Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, зокрема, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства.
Статтею 5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону №448/96-ВР одним із основних завдань Комісії є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень .
Статтею 8 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.
Відповідно до Закону №448/96-ВР метою державного регулювання є створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, захисту прав учасників фондового ринку.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у зв'язку з надходженням листів Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, якими направлено постанови слідчого Алексенко Д.Г. від 23.07.2015 року про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, які були винесені за ознаками кримінальних проваджень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вказаних постанов, слідчим зобов'язано Комісію з цінних паперів та фондового ринку прийняти рішення про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, які обліковуються на рахунках у цінних паперах, зазначених у постановах слідчого, власників, відкритих в депозитарній установі.
Згідно з ч. 5 ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Так, частина 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що постанова слідчого , прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
При цьому, суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства не передбачено обов'язок Комісії щодо проведення перевірки відомостей, які містяться у постановах слідчого.
Крім того, до суду не надано доказів, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, як і станом на момент розгляду та вирішення даної справи, які б свідчили про протиправність постанов слідчого Алексенко Д.Г. від 23.07.2015 року про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, на підставі яких прийнято рішення №1330 від 20.08.2015 року.
Твердження позивача щодо можливості зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів лише за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів є помилковими, оскільки пункт 30 ст. 8 Закону №448/96-ВР не пов'язує право зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів із процедурою накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, у свою чергу, накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, виходячи зі змісту пункту 14 ч. 1 ст. 8 Закону №448/96-ВР визначені як окремі повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Крім того, за своєю природою зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів не є санкцією, а є застосованим відповідачем у межах наданих йому повноважень заходом запобігання і припинення порушень на ринку цінних паперів.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 24 жовтня 2013 року №К/800/30537/13, від 19 листопада 2013 року №К/800/37781/13 та від 21 січня 2014 року №К/800/38920/13.
При цьому, правомірність прийняття слідчим податкової міліції постанови від 23.07.2015 року не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства взагалі.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28.01.2016 року №К/800/26481/15.
Так, Вищий адміністративний суд України в своєму рішенні вказує на обов'язок виконання постанови слідчого Комісією та право останньої зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента з метою захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери.
Крім того, посилання представника позивача на ту обставину, що Комісія фактично втрутилася у можливість позивача вільно користуватися власним майном, суд не приймає до уваги, так як оскаржуване рішення Комісії №1330 від 20.08.2015 року прийняте щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо всіх цінних паперів, які обліковуються на рахунку у цінних паперах зазначених власників, відкритих в депозитарній установі ТОВ "ЗНКІФ «Українські приватні інвестиції", тобто, оскаржуваним рішенням зупинено внесення змін щодо рахунків, які відкриті у даного товариства, при цьому, оскаржуваним рішенням заборона внесення змін у рахунки такого товариства не накладалося.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення від 20.08.2015 року №1330 було прийнято на виконання постанови слідчого, яка є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується, а також те, що до повноважень відповідача належить здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та він наділений повноваженнями для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в частині прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
За таких обставин, з урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України підстави для присудження понесених судових витрат на користь позивача відсутні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69-72, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 12.07.2016 року.
Суддя Є.В. Аблов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2016 |
Оприлюднено | 01.08.2016 |
Номер документу | 59268793 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні