Постанова

від 12.07.2016 по справі 826/7316/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2016 року 14:08 № 826/7316/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Бобер Д.В.,

представника відповідача - Мельника А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Пром-Трейдінг» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу на проведення перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Пром-Трейдінг» (надалі - позивач або ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві від 29.04.2016 №2703 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38824546)».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було достатніх правових підстав для призначення перевірки та складання наказу від 29.04.2016 №2703 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38824546)», оскільки направлений на адресу товариства письмовий запит контролюючого органу не відповідав вимогам чинного законодавства. Також станом на травень 2016 року на проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік накладався мораторій згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про відсутність в діях ГУ ДФС у м. Києві порушень порядку призначення та проведення позапланової виїзної перевірки позивача. Крім того, відповідач посилався на ту обставину, що матеріали перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг», проведеної на підставі оспорюваного наказу, були реалізовані шляхом складання акта перевірки від 23.05.2016 №102/26-15-14-04-05 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.06.2016, а тому відповідно правові наслідки наказу від 29.04.2016 №2703 є вичерпаними та наразі не порушують права та інтереси платника податків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ГУ ДФС у м. Києві направила на адресу ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» письмовий запит №1044/10/26-15-13-04-05 від 21.01.2016 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження), згідно якого, посилаючись на норми пп. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 3 абз. 3 пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на факт виявлення порушення товариством норм п. 198.1 і п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, внаслідок неправомірного визначення за звітний період жовтень 2015 року суми податкового кредиту у розмірі 447 463 грн. у зв'язку з документальним оформленням нереальних господарських операцій з придбання послуг з перевезення вантажів у ТОВ «Архітектура Стилю» (код ЄДРПОУ 39622258), запропонувало позивачу надати до податкової інспекції протягом десяти днів з дня отримання цього запиту, пояснення та їх документальне підтвердження (документів за наведеним у запиті переліком) з приводу наведених фактів.

У відповідь на вказаний запит контролюючого органу позивач надав лист від 16.03.2016 №11, де зазначив, що податковий кредит товариства за жовтень 2015 року сформовано на основі податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та повністю відповідають вимогам діючого законодавства, та відмовив у наданні запитуваних документів та інформації з посиланням на відсутність для цього достатніх правових підстав.

Факт отримання цього листа-відповіді товариства визнається відповідачем.

29.04.2016 начальником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення (наказ) за №2703 про проведення відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38824546) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «Архітектура Стилю» (код за ЄДРПОУ 39622258) за період жовтень 2015 року, тривалістю 5 робочих днів з 10.05.2016 по 16.05.2016.

Надалі працівником ГУ ДФС у м. Києві протягом періоду з 10.05.2016 по 16.05.2016 згідно зазначених норм Податкового кодексу України та на підставі наказу від 29.04.2016 №2703 і направлення на перевірку від 10.05.2016 №320/26-15-14-04-05 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38824546) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «Архітектура Стилю» (код за ЄДРПОУ 39622258) за період жовтень 2015 року.

Вказане направлення на перевірку від 10.05.2016 було пред'явлене, а копія наказу про проведення перевірки № 2703 від 29.04.2016 вручена перед початком (10.05.2016) перевірки посадовій особі товариства - виконавчому директору Наумовій Т.А., про що свідчать розписки Наумової Т.А. у направлені на перевірку та на оригіналі наказу.

На наступний день позивач подав до канцелярії ГУ ДФС у м. Києві лист №17 від 10.05.2016 «Щодо документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг», де зазначено, що за результатами ознайомлення 10.05.2016 з текстом наказу від 29.04.2016 №2703 товариство прийняло рішення про недопуск представника відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки.

Як зазначає відповідач в тексті своїх заперечень, 11 та 13 травня 2016 року працівник ГУ ДФС у м. Києві здійснив виїзди за податковою адресою ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» (м. Київ, пров. Куренівський, 19/5) з метою вручення письмових запитів (№1 від 11.05.2016 і №2 від 13.05.2016) щодо надання інформації та копії документів в ході проведення перевірки, однак за вказаною адресою посадових осіб товариства виявлено не було.

У зв'язку з чим вказані запити були направлені поштою на вказану адресу платника податків та складено акти про відсутність посадових осіб товариства від 11.05.2016 №389/26-15-14-04-05 і від 13.05.2016 №403/26-15-14-04-05 і акт №413/26-15-14-04-05 від 16.05.2016 про відмови посадових осіб ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» надати копії документів посадовим (службовим) особам контролюючого органу.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки був складений акт від 23.05.2016 №102/26-15-14-04-05 (далі - акт перевірки). Відповідно до тексту цього акта перевірка була проведена на підставі наступних документів: податкової звітності ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» по податку на додану вартість за жовтень 2015 року, письмових запитів ГУ ДВФС у м. Києві про надання документів №1 від 11.05.2016 і №2 від 13.05.2016, акти про відсутність посадових осіб товариства від 11.05.2016 №389/26-15-14-04-05 і від 13.05.2016 №403/26-15-14-04-05, акт про ненадання документів ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» від 16.05.2016 №413/26-15-14-04-05, лист ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» від 10.05.2016 №17 (вх. №18978/10 від 11.05.2016), інформація з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем - АІС «Податковий блок», Єдиний державний реєстр податкових накладних.

За висновками акта перевірки позивача, що ґрунтуються на наявній у контролюючого органу податковій інформації та факті ненадання платником податків до перевірки первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Архітектура Стилю», перевіряючим встановлені порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством завищено задекларований податковий кредит на загальну суму 447 463 грн. та відповідно занижено суму податку на додану вартість , що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за звітний період жовтень 2015 року, на суму 447 463 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акта перевірки позивач подав до канцелярії відповідача заперечення на акт від 23.05.2016 №102/26-15-14-04-05. За результатами розгляду цих заперечень відповідач залишив висновки акта перевірки без змін, про що повідомив платника податків листом від 07.06.2016 №12678/10/26-15-14-04-05.

10.06.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р», яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 559 349 грн. (в тому числі за основним платежем 447 463 грн. та 111 886 грн. - штрафні санкції).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зокрема, правовий статус та порядок призначення і проведення позапланової невиїзної документальної перевірки визначений наступними нормами ПК України.

Так, у розумінні пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У відповідності до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності певних визначених обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 і п. 78.5 ст. 78 цього Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В свою чергу ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

При цьому, платник податків має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді незалежно від виду такої перевірки. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування (дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 № 21-425а14, листах Вищого адміністративного суду України № 1145/11/13-10 від 27.07.2010, № 1844/11/13-10 від 24.12.2010 та листі Державної фіскальної служби України «Про узагальнення судової практики ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок» № 4352/7/99-99-10-02-02-17 від 12.09.2014).

Крім того, за результатами аналізу норм ст. 78 і 79 ПК України Верховним Судом України в своїй постанові від 27.01.2015 № 21-425а14 були викладені наступні висновки: «лише їх дотримання може бути належною підставою наказу на проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».

Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Тобто, законодавцем визначено, що у разі отримання позивачем неналежно оформленого запиту про надання інформації він може скористатись передбаченим правом та не надавати відповіді на запит, повідомивши про це контролюючий орган.

Зі змісту листів ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2016 №1044/10/26-15-13-04-05 та від 07.06.2016 №4241/7/99-99-20-02-01-17, акта перевірки за даними автоматизованих інформаційних систем, якими відповідач обґрунтовує наявність податкової інформації, яка свідчить про ймовірне порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Архітектура Стилю») вбачається наступне. За результатами аналізу даних АІС «Податковий блок» та Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено відсутність інформації щодо наявності у ТОВ «Архітектура Стилю» виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів. Номенклатура послуг придбаних ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» у ТОВ «Архітектура Стилю» не відповідає основному виду діяльності останнього - рекламні агентства. Проаналізовано ланцюг придбання та продажу підприємством ТОВ «Архітектура Стилю» послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за жовтень 2015 року та встановлено, що послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом буди придбані у ТОВ «Мережа Інвест Буд» (код 39278036). В свою чергу номенклатура послуг реалізованих ТОВ «Архітектура Стилю» не відповідає основному виду діяльності ТОВ «Мережа Інвест Буд» - неспеціалізована оптова торгівля. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Мережа Інвест Буд» не придбавало послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, та джерело походження таких послуг не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що надісланий відповідачем позивачу запит від 21.01.2016 №1044/10/26-15-13-04-05 був складений у відповідності до вимог, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПК України, та за наявності обґрунтованих припущень про ймовірне вчинене податкове правопорушення.

Натомість, як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач відмовив відповідачу у наданні запитуваних інформації та копій первинних документів по господарських операціях ТОВ «Архітектура Стилю», письмових пояснень по суті вчинення таких господарських операцій за встановленими критеріями.

Наказ ДПІ від 29.04.2016 №2703 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» прийнято з посиланням на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України (дана норма Кодексу була процитована вище по тексту цього судового рішення). З контексту зазначеної норми ПК України слідує, що обов'язковою умовою призначення позапланової перевірки саме на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Одночасно, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

За результатами дослідження наявних у справі матеріалів судом встановлено, а позивачем не спростовано фактів виникнення обставин, передбачених нормою пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для призначення документальної позапланової перевірки. А саме ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» у відповідь на письмовий запит контролюючого органу не надало жодних копій первинної документації по господарських операціях з контрагентом ТОВ «Архітектура Стилю» за період жовтень 2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг», що оформлене наказом від 29.04.2016 №2703, оскільки контролюючим органом дотримано обов'язкових умов для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за наявності підстав для її призначення, передбачених пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Щодо посилань позивача на те, що оспорюваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства було прийнято всупереч вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, як підставу для скасування такого наказу, суд зазначає наступне.

Нормами п. 3 розд. ІІ зазначеного Закону (що набрав чинності з 1 січня 2015 року) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, проведення перевірок платників податків контролюючими органами у травні 2016 році з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік з питань дотримання норм законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість підпадало під встановлений Законом №71 мораторій на проведення таких перевірок.

Разом з тим суд враховує те, що ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час прийняття ними рішень, вчиненні дій або допущенні бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Частиною третьою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогу про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень може бути задоволено судом у разі, якщо рішення такого суб'єкта прийнято поза межами його правового регулювання та впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, у тому числі у спосіб виникнення або зміни відповідних обов`язків у публічно - правових відносинах з суб`єктом владних повноважень.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов`язку зумовлюється, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень - рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов`язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

По відношенню до рішень суб'єктів владних повноважень, які є актами індивідуальної дії, спосіб захисту порушеного права у контексті можливості відновлення прав позивача залежить від того, чи є таке рішення діючим (чинним) і таким, що підлягає виконанню, або рішення є таким, що вичерпало свою дію (адміністративний акт є припиненим).

Позовні вимоги щодо скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, оскільки задоволення таких вимог має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили.

Суд звертає увагу на те, що спірний наказ ГУ ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

На день судового розгляду справи призначений контролюючий захід вже проведено та складено за його результатами відповідний акт і винесене податкове повідомлення-рішення про нарахування до сплати суми податку.

Це означає, що наказ податкового органу на проведення перевірки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію, а відтак підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Пром-Трейдінг» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 19.07.2016 р.

Суддя Є.В. Аблов