Постанова

від 07.07.2016 по справі 826/3181/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2016 року 15:54 № 826/3181/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Гарагуц В.С.,

представника відповідача - Диби Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПАЙП» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПАЙП» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2015 року №424/26552213, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі первинні документи та податкові накладні позивача складені належним чином у чіткій відповідності до положень чинного законодавства України, тобто містять всі обов'язкові реквізити, та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, а відтак ТОВ «МАСТЕРПАЙП» цілком законно та обґрунтовано сформовано податковий кредит з урахуванням розміру ПДВ, включення до вартості товарів, придбаних у ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Компанія «Омега Люкс», ПП «Хімінвест», МПП «Шельф». Крім того, представник позивача зазначив, що ТОВ «МАСТЕРПАЙП» є добросовісним учасником податкових правовідносин, та, як наслідок, акт перевірки та оскаржуване податкове-повідомлення рішення ґрунтуються на припущеннях та суперечать об'єктивним документально підтвердженим фактам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом періоду з 21.07.2015 по 29.07.2015 працівником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 20.07.2015 №1558 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МАСТЕРПАЙП» (код ЄДРПОУ 35918657) з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822) за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року та ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року та МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №252/26-55-22-13/35918657 від 05.08.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення: ТОВ «МАСТЕРПАЙП»: п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за рахунок на суму 544368,97 грн. ПДВ. ТОВ «МАСТЕРПАЙП» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від:

ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року на суму ПДВ 126001,82 грн.;

ТОВ «Компанія Омега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822) за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року на суму ПДВ 186923,07 грн.;

ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року на суму ПДВ 79400,00 грн.;

МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року на суму ПДВ 152044,08 грн.

В тексті зазначеного акта перевірки містяться висновки працівника податкової інспекції у відповідь на письмовий запит ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №12857/10/26-55-22-13-10 від 28.07.2015 року всупереч п.п.20.1.2 п.20.1, п.85.2 ст. 85 ПК України ТОВ «МАСТЕРПАЙП» до перевірки не надано первинних документів бухгалтерського та податкового обліку стосовно взаємовідносин з ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822) за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року та ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року та МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року.

В акті перевірки вказано, що до перевірки ТОВ «МАСТЕРПАЙП» не надано пояснень та документального підтвердження транспортування товару придбаного у ТОВ «Брокбудкепітал», а саме (кранів культових, зворотній клапан), тобто ТОВ «МАСТЕРПАЙП» відобразило в податковій декларації по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» суми ПДВ з нереальної поставки товару та суми податкового зобов'язання при відсутності об'єкта оподаткування ПДВ і дати виникнення податкового зобов'язання.

Крім того, в наявному в матеріалах справи акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході аналізу інформації, яка міститься в базах даних ДФС, податкові накладні виписані ТОВ «Компанія «Омега Люкс» на адресу ТОВ «МАСТЕРПАЙП», не зареєстровані в ЄРНП. В ТОВ «Компанія «Омега Люкс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

При цьому, в ході аналізу декларацій з податку на додану вартість за період січень 2014 року по січень 2015 року ПП «Хімінвест» не відображені та не декларувалися фінансово-господарські відносини з підприємствами-нерезидентами відповідно до ІС «Податковий блок».

Контролюючий орган прийшов до висновку, що вбачається проведення ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822) за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року та ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року та МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту для ТОВ «МАСТЕРПАЙП», які не мають реального товарного характеру.

25.08.2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за №424/26552213 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 544369,00 грн. за основним платежем, 272185 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 25.08.2015 за №424/26552213 було залишено без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 06.11.2015 №16874/16/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 14.01.2016 №459/6/99-99-10-01-04-25.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 25.08.2015 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 та набрав чинності 01.12.2014, діяв до 30.12.2015, тобто був чинним на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Судом встановлений факт укладення між ТОВ «МАСТЕРПАЙП» та ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822), ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590), МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) письмових договорів, а саме:

- договір поставки №20141407 від 14.07.2014 р., укладений між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал», за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари за ціною, в асортименті та кількості, які зазначені в додатках-специфікаціях до договору, що є невід'ємними частинами. Постачальник зобов'язується поставити товари покупцеві на умовах, які визначаються у відповідному додатку-специфікації, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010» за адресою, яка визначається у відповідному додатку-специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товари за актом-передачі. Обов'язок постачальника з поставки товарів покупцеві вважається виконаним з моменту вручення товарів уповноваженому представникові покупця за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору, та оформленням видаткової накладної;

- договір поставки №28022015-1 від 28.02.1015 року, укладений між ТОВ «МАСТЕРПАЙП» та ПП «Хімінвест», згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію, загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру, загальна ціна товару та загальний строк поставки якої визначається сторонами у специфікації або рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість цього договору складає суму поставленого товару, яка зазначена в усіх та/або специфікаціях та/або рахунках на оплату до цього договору, які були виставлені продавцем для оплати покупцю відповідно до цього договору. Поставка здійснюється на умовах DDP Україна, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, 4 поверх (Інкотермс-2010). Право власності і ризик випадкового зниження (пошкодження) товару переходять від продавця до покупця з моменту передачі товару покупцю, що підтверджується відповідною видатковою накладною;

- договір №31032015-01 від 31.03.2015 року, укладений між позивачем та МПП «Шельф», згідно умов в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію, загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру, загальна ціна товару та загальний строк поставки якої визначається сторонами у специфікації або рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість цього договору складає суму поставленого товару, яка зазначена в усіх та/або специфікаціях та/або рахунках на оплату до цього договору, які були виставлені продавцем для оплати покупцю відповідно до цього договору. Поставка здійснюється на умовах DDP Україна, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, 4 поверх (Інкотермс-2010). Право власності і ризик випадкового зниження (пошкодження) товару переходять від продавця до покупця з моменту передачі товару покупцю, що підтверджується відповідною видатковою накладною;

- договір №20141108/1 від 11.08.2014 року, укладений між ТОВ «МАСТЕРПАЙП» та ТОВ «Компанія Олега Люкс», згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари за ціною, в асортименті та кількості, які зазначені в додатках-специфікаціях до договору, що є невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх у порядку, передбаченому даним договором. Постачальник зобов'язується поставити товари покупцеві на умовах DDP Україна, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, 4 поверх (Інкотермс-2010), а покупець зобов'язується прийняти товари за видатковою накладною. Обов'язок постачальника з поставки товарів покупцеві вважається виконаним з моменту вручення товарів уповноваженому представникові покупця за видатковою накладною.

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними договорами поставок позивач надав суду копії наступних документів: видаткових і податкових накладних; рахунків на оплату; довідок про рух коштів; специфікацій; рахунків-фактур; роздруківок електронних витягів з Єдиного реєстру податкових накладних; технічних паспортів; сертифікатів відповідності.

Оцінивши вказані докази за правилами ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822), ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590), МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) у зв'язку з наступним.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ «МАСТЕРПАЙП» на придбання товарно-матеріальних цінностей і здійсненням ним господарської діяльності.

При цьому суд вважає, що посилання відповідача на обставини, зафіксовані в отримані податковій інформації по суб'єктах господарювання ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822), ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590), МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) та їх контрагентів-постачальників, не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки контролюючим органом в даному випадку не доведено жодними іншими доказами відсутність у названих контрагентів позивача достатньої кількості кваліфікованих трудових ресурсів та і відповідного складу і обсягу майна, засобів на момент укладення та вчинення спірних правочинів та/або неможливість цими підприємствами залучити на договірних засадах до процесу виконання певних робіт (надання послуг) інших юридичних/фізичних осіб та використання орендованого майна.

Крім того, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання договорів пр. надання послуг, зокрема, того, що дані підприємстві не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «МАСТЕРПАЙП» і постачальниками ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822), ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590), МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307), а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів поставок та первинних документів до них неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Брокбудкепітал» (код за ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Компанія Олега Люкс» (код за ЄДРПОУ 38569822), ПП «Хімінвест» (код за ЄДРПОУ 32424590), МПП «Шельф» (код за ЄДРПОУ 31326307) за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «МАСТЕРПАЙП», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Компанія Олега Люкс», ПП «Хімінвест», МПП «Шельф», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість в ціні товарів, придбаних у ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Компанія Олега Люкс», ПП «Хімінвест», МПП «Шельф», що віднесені до складу податкового кредиту за перевіряємі періоди, та як наслідок про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.08.2015 №424/26552213.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «МАСТЕРПАЙП» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПАЙП» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.08.2015 №424/26552213.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРПАЙП» (код ЄДРПОУ 35918657) судові витрати у розмірі 12248,31 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов