Постанова

від 26.07.2016 по справі 826/6359/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 липня 2016 року 08:18 № 826/6359/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» (далі - позивач або ТОВ «Ела Групп») з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 100250004/2015/000023/2 від 22.10.2015 щодо коригування митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого ТОВ «Ела Групп» від продавця компанії TRANS ORIENTAL TRADE, LTD згідно контракту № 02.07/UA.15 від 02.07.2015 та декларації митної вартості № 100250004/2015/093573 від 22.10.2015.

Позов обґрунтовано відсутністю підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості імпортованого товару за вантажною митною декларацією № 100250004/2015/093573 від 22.10.2015. Позивач стверджує про правильність визначення ним митної вартості товару за першим методом (тобто, за ціною договору), надання митниці до митного оформлення всіх необхідних та достатніх документів, що підтверджують правильність заявленої ним митної вартості за ціною контракту.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість 10.05.2016 від Київської міської митниці ДФС до канцелярії суду надійшли письмові заперечення проти позову (вих. № 1144/26-70-10-22 від 06.05.2016).

Враховуючи неявку представника позивача, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між компанією «TRANS OMENTAL TRADE, LTD» (Гонконг)(продавець) і ТОВ «Ела Групп» (покупець) був укладений контракт № 02.07/UA.15 від 02.07.2015, згідно з яким продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар - коврове покриття (виставковий ковролін).

За умовами п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 4.2, 5.2, 5.3, 6.1 цього контракту товар зазначається за найменуванням, кількістю, місцем відвантаження та ціною в додатках до даного контракту, які являються невід'ємною частиною зазначеного контракту. Загальна сума контракту становить 49 000 дол. США., валюта платежу - долар США.

Поставка товару здійснюється партіями, розмір яких узгоджується сторонами та зазначається у додатках. Умови поствки також узгоджуються сторонами у додатках до цього контракту.

Завантаження товару здійснюється зі складу виробника: компанії-виробника «Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD», а відвантаження товару здійснюється в порту Циндао, Китайська Народна Республіка.

Покупець сплачує 100% вартості товару, зазначеного в додатках після надходження товару на склад покупця, але не пізніше 180 днів з дати надходження товару на склад покупця.

У відповідності до додатку № 2 від 28.08.2015 до контракту № 02.07/UA.15 від 02.07.2015 сторони погодили поставку партії товару (виставковий ковролін) щільністю 300г/кв.м у кількості 20 080 кв.м. вартістю 12 268 дол. США у 202 рулонах та в контейнері 40 футів (1х40НС) на умовах поставки: CIF Одеса, порт відвантаження - порт Циндао Китай, призначення - порт Одеса Україна, умови оплати: покупець оплачує 100% вартості товару, зазначеного у додатку після надходження товару на склад покупця, але не пізніше 180 днів з дати надходження товару на склад покупця.

В жовтні 2015 на виконання вимог зазначеного контракту та згідно інвойсу від 28.08.2015 № 150828НК, компанією «TRANS OMENTAL TRADE, LTD» здійснено ввезення на митну територію України товару - «виставковий ковролін - тонке килимове покриття для проведення презентацій та інших урочистостей. Покриття для підлоги не ткані, що не тафтингові та не з повсті,з синтетичних матеріалів, щільність 300г/кв.м., склад 100% поліестер, без основи» всього 20 080 кв.м. у 202 рулонах торговельної марки - Hebei Longsheng Metals and Minerals, країна виробництва - Китай, виробник - Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD.

За даними інвойсу від 28.08.2015 № 150828НК вартість вказаної партії товару становить 12 268,28 дол. США, в тому числі вартість товару в асортименті 11 783,28 дол. США, вартість фрахту Циндао-Одеса - 450 дол. США і вартість страхування - 35 дол. США), умови поставки CІF Одеса.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ТОВ «Ела Групп» декларантом (ТОВ «Арма-Щит»), 22.10.2015 до митниці (митний пост «Західний» Київської міської митниці) була подана вантажна митна декларація за № 100250004/2015/093573 (далі - ВМД). Як зазначає позивач в тексті свого позову, митна вартість товару у розмірі 277 376,95 грн. (що в еквіваленті становить 12 268,28 дол. США) у цій ВМД була визначена за ціною договору, - тобто за «основним методом».

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та правильності визначення такої вартості за основним методом 22.10.2015 декларантом подано до митного органу наступні документи: контракт № 02.07/UA.15 від 02.07.2015, додаток № 2 від 28.08.2015 до контракту № 02.07/UA.15 від 02.07.2015, митну декларацію країни відправлення № Z00000000513109157 від 26.08.2015, інвойс № 1515039Х від 28.08.2015 від виробника товару, інвойс № 150828НК від 28.08.2015 від продавця товару, пакувальний лист б/н від 28.08.2015 від виробника товару, пакувальний лист б/н від 28.08.2015 від продавця товару, сертифікат походження № G151300013461528 від 28.08.2015, прайс-лист від 28.08.2015, завірений Торгово-промислової палати країни-відправника, коносамент № QDSM059346 від 31.08.2015, страховий поліс № 131780, рахунок UFIM0082911 від 15.10.2015, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 5427 від 20.10.2015, а також декларацію митної вартості товарів від 22.10.2015.

На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару, в зв'язку із виникненням сумніву стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме: декларацію митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товари не є об'єктом купівлі-продажу); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, - якщо рахунок сплачено; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні ідентифікації ввезеного товару, - якщо такі наявні; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - якщо здійснювалося страхування.

У відповідь декларант позивача повідомив митницю про відсутність можливості надати витребувані документи.

22.10.2015 митний пост «Західний» Київською міської митниці ДФС прийняв рішення № 100250004/2015/000023/2 про коригування митної вартості товарів, скоригувавши її на рівні 16 064 дол. США за ціною 0,80 дол. США за одиницю продукції. В тексті цього рішення зазначено, що документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності. У зв'язку з цим заявлена митна вартість була визначена за резервним методом та ґрунтується на митній вартості товару, митне оформлення якого вже здійснено за митною декларацією № 125110011/2015/012620 від 04.09.2015, рішення про коригування № 125110011/2015/010203/2 від 04.09.2015.

22.10.2015 товари були випущенні за ВМД № 100250004/2015/093580 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.

Вважаючи, зазначені вище, рішення № 100250004/2015/000023/2 від 22.10.2015 протиправним і таким, що порушує законні права та інтереси позивача, ТОВ «Ела Групп» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1 чинного Митного кодексу України (далі - МК України, що затверджений Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI, та вступив в дію з 01.06.2012) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 1 і 2 ст. 52 МК України).

У відповідності до норм ч. 1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Нормами ч. 1 і 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу положень ч. 5 цієї статті Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу норм ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, та відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Так, зокрема, згідно ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

При цьому, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

Відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, як зазначено в постановах Верховного Суду України № 21-127а15 від 31.03.2015 та № 21-591а15 від 30.06.2015, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наявні матеріали справи (зокрема, зміст графи 33 рішення № 100250004/2015/000023/2 свідчать про те, що при перевірці правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару митниця дійшла висновку, про наявність у наданих позивачем для митного оформлення товару за обраним декларантом основним методом визначення митної вартості товару основних документах розбіжностей та про неповноту відомостей, на підставі того, що: 1) у наданому до митного оформлення страховому полісі від 31.08.2015 №1222482 страхова сума не ідентифікується із сумою, зазначеною в інвойсі від 28.08.2015 № 150828НК із урахуванням загальносвітової практики страхування (110% вартості вантажу). Оскільки, інших умов страхування у наданих документах не зазначено, тому у органу Державної фіскальної служби наявні обґрунтовані сумніви щодо документального підтвердження складових митної вартості, зокрема витрат на страхування; 2) у наданій експортній декларації від 26.08.2015 № Z00000000513109157 зазначений коносамент від 31.08.2015 № QDSM059346. В зв'язку з чим Київською міською митницею ДФС від підприємства були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про хибність таких висновків митного органу, оскільки декларантом позивача були подані всі необхідні для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) з доповненням та додатком до нього, рахунок-фактуру (інвойс) як виробника товару, так і безпосередньо продавця товару за контрактом, страховий поліс, документ, що містить відомості про транспортні та страхові витрати продавця товару. Такі документи, на думку суду, містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Так, у відповідності до умов контракту № 02.07/UA.15 від 02.07.2015 та додатку до нього № 2 від 28.08.2015, інвойсу № 150828НК від 28.08.2015 продавець (фірма «TRANS OMENTAL TRADE, LTD», Гонконг) продає покупцю (позивачу) товар (виставковий ковролін в асортименті щільністю 300г/кв.м, в обсязі 20 080 кв.м., виробництва Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD, партією у 202 рулони) на умовах CІF Одеса (згідно Інкотермс). Поставка товару здійснюється у контейнері 40 футів на умовах CІF Одеса, порт навантаження - Циндао Китай, порт призначення - Одеса Україна. Оплата здійснюється у доларах США. Ціна товару включає в себе вартість товару - 11 783,28 дол. США, транспортування - морський фрахт Циндао-Одеса - 450 дол. США, страхування - 35 дол. США.

Відповідно до коносаменту № QDSM059346 від 31.08.2015 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 5427 від 20.10.2015 товар було прийнято до перевезення компанією «CMA CGM» морським транспортом у контейнері № ЕСМU9138575 (40 футів). Даний товар надійшов до порту Одеси 16.10.2015, про що свідчить відмітка митного органу про дозвіл ввезення за результатами радіологічного контролю.

При цьому, згідно Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2000 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін «CІF» («Cost Insurance and Freight» в перекладі «Вартість, страхування, фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, Проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Термін CIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом

У відповідності до визначених Правилами обов'язків продавця, у випадку поставки товару на умовах CIF, останній зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

Також продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5. За вимогою покупця і за його рахунок, продавець зобов'язується, де це можливо, забезпечити страхування від військових ризиків, ризиків, пов'язаних із страйками, повстаннями та іншими громадськими хвилюваннями. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110%) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

Порядок розподілу витрат сторін обумовлено в ст. А.6 і Б.6. Зокрема, продавець зобов'язаний, продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

- нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4;

- сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна;

- нести витрати, пов'язані з придбанням страхування у відповідності зі статтею А.3 "б";

- сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Згідно доданого до позову сертифікату страхування № 1222482 до страхового полісу № 131780, виданого TRANS OMENTAL TRADE, LTD на страхування вантажу в контейнері згідно інвойсу № 150828НК від 28.08.2015 та з посиланням на коносамент № QDSM059346 від 31.08.2015, страхова вартість визначена у розмірі 13 990,11 дол. США.

Водночас відповідно рахунку № UFIM0082911 від 15.10.2015, виставленого CMA CGM (Франція) на адресу TRANS OMENTAL TRADE, LTD, загальна вартість витрат за перевезення вантажу «килими та інші текстильні покриття для підлоги» за кодом 570500 в контейнері № ЕСМU9138575 (40 футів) судном CMA CGM LITANI (порт навантаження - Циндао, порт вивантаження - Одеса) складала 450 дол. США, а вартість страхування вантажу - 35 дол. США.

Аналогічні суми витрат продавця за контрактом № 02.07/UA.15 від 02.07.2015 на поставку оцінюваної партії товару містяться в додатку № 2 від 28.08.2015 до цього контракту та інвойсі № 150828НК від 28.08.2015.

Достовірність та правильність таких витрат на перевезення та страхування товару продавця товару відповідачем належними документальними доказами спростовано не було.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що у наданих до митного оформлення документах (додаток до контракту, інвойс, рахунок оплату витрат на перевезення та страхування продавцем) чітко визначена контрактна вартість оцінюваної партії товару (в тому числі в розрізі по витратах), що була врахована позивачем при визначені митної вартості оцінюваної партії товару.

Зауваження Київської міської митниці ДФС до змісту експортної декларації країни відправлення, що датована 26.08.2015 та містить посилання на коносамент, який був складений пізніше, суд відхиляє, оскільки вказані документи самі по собі не впливають на розмір митної вартості товару, а документальні докази, що спростовують факт вивезення та транспортування морським транспортом оцінюваної партії товару, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, на думку суду, подані декларантом позивача документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а митного органу не було підстав витребовувати у декларанта додаткові документи, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, необґрунтовані в розумінні ст. 53 МК України, а отже митниця не спростувала числові значення складових митної вартості товарів такими сумнівами. Дані обставини свідчать про визначення митним органом митної вартості оцінюваної партії товару та її коригування за резервним методом з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про визначення митної вартості товару від 22.10.2015 № 100250004/2015/000023/2.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 11, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 22.10.2015 № 100250004/2015/000023/2.

3. Стягнути судові витрати у розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» (код ЄДРПОУ 35743763) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський