ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2016 року Справа № 905/1795/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), суддівДунаєвської Н.Г., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі№ 905/1795/15 господарського суду Донецької області за позовомпублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький Енергозавод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Корум Україна", простягнення заборгованості у розмірі 1 132 907 651,86 рублів РФ, що еквівалентно 358 066 792,45 грн та 84 419 514,22 грн та за позовом приватного акціонерного товариства "Корум Україна" допублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький Енергозавод", провизнання припиненими зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 та договором поруки від 31.05.2013 у розмірі 1 132 907 651,86 рублів РФ, що за курсом НБУ станом на 29.08.2015 становить 358 066 792,45 грн та стягнення 84 419 514,22 грн, з яких:
- 957 215 612,06 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 29.08.2015 становить 302 537 566,35 грн - заборгованість за кредитною лінією,
- 175 692 339,80 рублів РФ, що за курсом НБУ станом на 29.08.2015 становить 55 529 320,92 грн - заборгованість по процентах за користування кредитною лінією,
- 68 723 383,64 грн - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією,
- 15 696 130,58 грн - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням позичальником - ПАТ "Корум України" своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування згідно з кредитним договором № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань по вказаному кредитному договору в повному обсязі має нести відповідач, як поручитель позичальника за договором поруки б/н від 20.02.2013, укладеним між банком та відповідачем.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2015 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі.
В січні 2016 року третя особа - приватне акціонерне товариство "Корум Україна" звернулося до господарського суду першої інстанції із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанк Росії" про визнання припиненими зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2016 (суддя Бойко І.А.) позовну заяву ПАТ "Корум Україна" повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 63 ГПК України, оскільки до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору та не надано доказів в обґрунтування винятковості ситуації, що може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, та на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 (склад колегії суддів: М'ясищев А.М. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Корум Україна" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 03.02.2016 - без змін.
В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Корум Україна" просить ухвалу господарського суду Донецької області від 03.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Згідно з п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в січні 2016 року до прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі ПАТ "Корум Україна" звернулося до господарського суду першої інстанції із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанк Росії" про визнання припиненими зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013. Разом з позовною заявою приватним акціонерним товариством "Корум Україна" заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у м. Донецьку та неможливістю підприємством здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати прибуток.
З 01.11.2011 набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011, норми якого визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 8 вказаного Закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, доданого до позовної заяви, ПАТ "Корум Україна" послалося на тяжке фінансове становище товариства у зв'язку із складною соціальною та економічною ситуацією на сході України.
Однак, судами встановлено, що ПАТ "Корум Україна" до позовної заяви і до клопотання не надав жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Не додано скаржником і до касаційної скарги відповідних доказів, зокрема доказів, які б свідчили про відсутність на рахунках ПАТ "Корум Україна" необхідної суми грошових коштів для сплати судового збору у встановленому законом розмірі на момент звернення з позовною заявою, а також доказів складного фінансового становища, які б унеможливлювали сплату товариством судового збору, (бухгалтерські, фінансові документи підприємства).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що скаржник не обґрунтував належним чином своє клопотання про відстрочення сплати судового збору, не підтвердив належними та допустимими доказами наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому місцевий господарський суд правильно відхилив клопотання з огляду на відсутність правових підстав для його задоволення та з дотримання норм процесуального права повернув позовну заяву ПАТ "Корум Україна" без розгляду на підставі п. п. 4 ст. 63 ГПК України у зв'язку з відсутністю доданих до неї доказів сплати судового збору, а господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив винесену ухвалу без змін.
Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм процесуального права, а посилання скаржника на їх порушення при винесенні оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 905/1795/15 - без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді Н. Дунаєвська
В. Саранюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2016 |
Оприлюднено | 29.07.2016 |
Номер документу | 59270143 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні