Рішення

від 21.07.2016 по справі 904/3939/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.16р. Справа № 904/3939/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНЕ ЛОГІСТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення 155 886,21 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 5 від 01.06.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № б/н від 13.05.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРНЕ ЛОГІСТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ" про стягнення матеріальних збитків у розмірі 155 886,21 грн. за разовим договором-заявкою на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за разовим договором-заявкою на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015, в частині збереження вантажу прийнятого до перевезення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.06.2016.

Ухвалою суду від 06.06.2016 розгляд справи було відкладено на 22.06.2016.

22.06.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2016, продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 02.08.2016.

В межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.07.2016.

21.07.2016 представник відповідача у судовому засіданні оголосив відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач зазначає, що втрата вантажу була спричинена не з вини відповідача, а через крадіжку, про що відповідачем повідомлено до органів внутрішніх справ, за результатами чого було відкрито кримінальне провадження №12015250150001325.

Представник відповідача у судовому засіданні оголосив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ПАТ „Страхова Компанія „ПровіднаВ» . В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилався на те, що між відповідачем та ПАТ „Страхова Компанія „ПровіднаВ» 02.02.2015 було укладено договір добровільного страхування відповідальності внутрішнього автомобільного перевізника № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015, в той час як предмет розгляду даної справи пов'язаний із страховим відшкодуванням збитків понесених позивачем.

Представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.

За результатами розгляду даного клопотання, суд відмовив в його задоволенні в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Оскільки причиною виникнення даного спору є неналежне виконання умов договору на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015, який укладений між позивачем та відповідачем. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття об'єктивного рішення, суд не вбачає підстави для залучення до залучення до участі у справі третьої особи - ПАТ „Страхова Компанія „ПровіднаВ» .

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю „СингентаВ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕМ ТрансВ» (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРНЕ ЛОГІСТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ „ЕМ ТрансВ» №7 від 11.11.2015 а.с. 45) (виконавець - позивач) укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № EMRT - 11.12.13, відповідно до умов якого виконавець на підставі завдань замовника, узгоджених та затверджених сторонами, зобов'язується надати послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до вимог чинного законодавства, вимог міжнародних конвенцій і угод в галузі перевезень, Статуту автомобільного транспорту України, правил перевезень вантажів та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та міжнародному сполученні, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконавцем надані послуги (а.с.14-17).

Відповідно до п. 1.2. договору, для надання послуг, виконавець має право залучати третіх осіб, при цьому він залишається відповідальним перед замовником за порушення договору вказаними третіми особами в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 3.2.4, 3.2.5 договору, виконавець зобов'язаний забезпечити безпечне транспортування вантажу до місця його призначення та видачу вантажу його отримувачу; забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту його видачі в пункті призначення уповноваженій на отримання вантажу особі.

Послуги надаються виконавцем на підставі письмово узгоджених і затверджених сторонами завдань, що оформляються у формі додатків до договору і є його невід'ємною частиною (далі - завдання чи додаток у відповідних відмінках) (п. 2.1 договору).

19.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕМ ТрансВ» (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРНЕ ЛОГІСТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ „ЕМ ТрансВ» №7 від 11.11.2015 а.с. 45) (позивач-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ" (відповідач - перевізник/експедитор) укладено разовий договір-заявку на перевезення вантажу № 2111, відповідно до умов якого перевізник/експедитор підтверджує прийняття умов даної заявки та надає зазначений в цій заявці автомобільний транспорт для виконання перевезення, згідно визначених у заявці вимог (а.с.13).

Відповідно до п. 1 договору-заявки сторони визначили дату завантаження - 19.10.2015; час завантаження - 11-00; місце завантаження - Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Токова, 2а.

Пунктом 2 договору-заявки сторони узгодили дату розвантаження - 19.10.2015 - 20.10.2015; час завантаження - 09-00 - 17-00; місце завантаження - Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Жашківська,3.

Відповідно до п. 3 договору-заявки, до перевезення було прийнято вантаж - насіння масою 20 т., об'ємом 86 м 3 , у кількості 22 палет.

Вартість послуг перевізника/експедитора встановлена у розмірі 6 000 грн. у тому числі з ПДВ. Оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку після отримання оригіналів документів, розрахунок на протязі 10 банківських днів.

Відповідно до п.п. а, б, в, г п. 5 договору-заявки, перевізник/експедитор несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийняття його в автомобіль та до моменту повного його вивантаження, що відмічається в товарно-транспортній накладній (ТТН). Якщо у водія є зауваження до завантаженого в його автомобіль вантажу, про це він повинен повідомити замовника, та обов'язково зробити запис в ТТН. Під час перевезення вантажу, водій перевізника/експедитора належним чином завіряє власним підписом прийняття (здавання) вантажу у відповідних супровідних документах - ТТН. Водій перевізника/експедитора особисто приймає участь в документальному оформленні вантажу при його прийнятті та здаванні, особливо у випадках втрати (псування, недостачі). Відмова водія перевізника/експедитора від прийняття участі в оформленні вантажу, не знімає з нього відповідальності за вантаж.

На виконання укладеного договору-заявки, 19.10.2015 позивач передав, а відповідач в особі водія/експедитора ОСОБА_3, прийняв без зауважень до перевезення вантаж масою 19,696 т. загальною вартістю 1 760 242 грн. 18 коп. з ПДВ, у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортною накладною серії № SE429782 від 19.10.2015 (а.с. 18-19) та актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання №0081990995 від 19.10.2015 (а.с.21).

Зокрема, до перевезення було прийнято наступний вантаж:

- кукурудза НК Луціус укр. 80К UA-04-19-046/719-14 14LUC31MS UA2 у кількості 550 пакунків вагою 10,889 т. вартістю 1 030 975,00 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Луціус укр. 80К UA-04-19-046/726-14 14LUC12LZ UA1 у кількості 80 пакунків вагою 1,773 т. вартістю 149 960,00 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Луціус укр. 80К UA-04-19-046/729-14 14LUC12LZ UA2 у кількості 43 пакунків вагою 0,790 т. вартістю 80603,50 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Термо укр. 80К 13THER24MSUA3/UA0419046/200-13 у кількості 11 пакунків вагою 0,193 т. вартістю 19047,71 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Термо укр. 80К UA-04-19-046/749-14 14THER13LZ UA3 у кількості 100 пакунків вагою 2,199 т. вартістю 173 161,00 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Термо укр. 80К UA-04-19-046/750-14 14THER13LZ UA3 у кількості 177 пакунків вагою 3,852 т. вартістю 306 494,97 грн. з ПДВ.

В ході здіснення перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ" частина вантажу була втрачена, в зв'язку із його крадіжкою.

20.10.2015 у місці доставки вантажу, під час його приймання, представниками вантажоодержувача та водієм відповідача було встановлено нестачу вантажу на загальну суму 155 886,21 грн., зокрема:

- кукурудза НК Луціус укр. 80К UA-04-19-046/719-14 14LUC31MS UA2 нестача у кількості 30 пакунків вартістю 56 235,00 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Луціус укр. 80К UA-04-19-046/729-14 14LUC12LZ UA2 нестача у кількості 43 пакунків вартістю 80 603,50 грн. з ПДВ;

- кукурудза НК Термо укр. 80К 13THER24MSUA3/UA0419046/200-13 нестача у кількості 11 пакунків вартістю 19 047,71 грн. з ПДВ.

Про встановлену нестачу представниками вантажоодержувача та водієм відповідача було складено акт розбіжностей №1/20/10/15/-1 від 20.10.2015 (а.с.20), а також зроблено відмітку у товарно-транспортній накладній № SE429782 від 19.10.2015 (а.с. 18-19) щодо фактичної кількості доставленого та кількості втраченого вантажу.

Послуги з перевезення, надані відповідачем були прийняті позивачем за актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №ЕІ00-00480 від 20.10.2015 та оплачені у повному обсязі, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №ЕІ00-00480 від 19.10.2015 на суму 6 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5123 від 24.11.2015 (а.с.62-64).

26.10.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю „СингентаВ» (замовник) було направлено на адресу позивача претензію №869-1/15 від 26.10.2015 про відшкодування збитків за договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № EMRT - 11.12.13 від 11.12.2013 у розмірі вартості втраченого вантажу в сумі 155 886,21грн.(а.с.22).

В свою чергу, враховуючи, що умовами разового договору-заявки на перевезення вантажу № 2111 передбачено матеріальну відповідальність відповідача за вантаж з моменту прийняття його в автомобіль та до моменту повного його вивантаження, позивач звернувся до відповідача з претензією №01-03/124 від 17.11.2015 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 155 886,21 грн. (а.с.24).

30.11.2015 у відповідь на претензію позивача, відповідач направив на адресу позивача лист - відповідь вих. №30/11/15 від 30.11.2015, яким повідомив позивача про наявність договору добровільного страхування відповідальності внутрішнього автомобільного перевізника № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015. В зв'язку з чим, зазначив, що після отримання відповіді та коштів за вищевказаним страховим випадком відповідачем буде здійснено повний розрахунок за договором №2111 від 19.10.2015 (а.с. 26).

В подальшому, 04.04.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з листом, яким просив відповідача відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 155 886,21 грн., заподіяні втратою вантажу (а.с.25).

11.04.2016 у відповідь на претензію позивача, відповідач направив на адресу позивача лист - відповідь вих. №11/04/16 від 11.04.2016, яким просив позивача дати змогу вирішити питання щодо відшкодування матеріальної шкоди в межах досудового врегулювання спору та після отримання відповіді та коштів від ПАТ „Страхова Компанія „ПровіднаВ» за вищевказаним страховим випадком, відповідачем буде здійснено повний розрахунок за договором №2111 від 19.10.2015 (а.с. 27).

Листом від 11.04.2016 №17-10/4679 ПАТ „Страхова Компанія „ПровіднаВ» відмовила відповідачу у виплаті страхового відшкодування, в зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ" (відповідач) не зазначено в товарно-транспортній накладній № SE429782 від 19.10.2015, як перевізник вантажу (мішків кукурудзи), а отже відповідальність, яку застраховано згідно договору страхування між ПрАТ „СК„ПровіднаВ» та ТОВ "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ" не настала (а.с.28).

29.04.2016 позивач у повному обсязі відшкодував Товариству з обмеженою відповідальністю „СингентаВ» вартість втраченого товару в сумі 155 886,21грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №135 від 29.04.2016 (а.с. 23).

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач зазначає, що сплативши Товариству з обмеженою відповідальністю „СингентаВ» вартість втраченого відповідачем товару в сумі 155 886,21грн., позивач є особою якій заподіяно збиток у розмірі сплаченого відшкодування, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору-заявки на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015, в зв'язку з чим порушено його права та законні інтереси, що і є предметом даного спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", сфера дії якого поширюється на відносини, які виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного, визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно Цивільного кодексу України, інших законів та договору транспортного експедирування.

Експедитор має право згідно ст. 932 ЦК України залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб; у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Статтею 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок.

Судом встановлено, що умовами, укладеного разового договору-заявки на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015 сторони узгодили відповідальність відповідача за втрату вантажу, перевезення якого він має організовувати, факт втрати вантажу внаслідок крадіжки, підтверджено наявними у справі документами. Факт відшкодування позивачем вартості втраченого вантажу власним коштом, а також те, що відповідач належних доказів на спростування своєї вини не надав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості втраченого вантажу у розмірі 155886,21 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з придбанням залізничних квитків з метою забезпечення явки в судових засіданнях 06.06.2016, 22.06.2016 у загальному розмірі 1 178 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом визнано обов'язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, обов'язковою явку повноважного представника було визнано у судові засідання 06.06.2016 та 22.06.2016, відповідно до ухвал господарського суду від 19.05.2016 та 06.06.2016.

На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з придбанням залізничних квитків, позивачем надано до матеріалів справи наступні посадочні документи, а саме: № СВЕ9-4В5С-0001 від 26.05.2016 вартістю проїзду 310,40 грн.; № 87F9-4ADF-0001 від 26.05.2016 вартістю проїзду 265.39 грн.; № EBFE-4263-0001 від 09.06.2016 вартістю проїзду 293,19 грн.; №8BFE-4326-0001 від 09.06.2016 вартістю проїзду 309,72 грн. (а.с.51-52, 70-71).

Так, загальна вартість понесених позивачем витрат на придбання залізничних квитків з Києва до Дніпропетровська та у зворотньому напрямку становить 1178 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 1178 грн. 70 коп., що становлять компенсацію вартості проїзних квитків, витрачених представником позивача на прибуття у судові засідання 06.06.2016 та 22.06.2016.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТА-ІНЖИНІРИНГ" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. 8 Березня, буд.23, код 33667838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНЕ ЛОГІСТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО" (02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, 37, код 37292656) матеріальні збитки у розмірі 155 886,21 грн., суму судового збору у розмірі 2 338 грн. 29 коп. та 1 178,70 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2016

Суддя ОСОБА_4