Рішення

від 26.07.2016 по справі 904/4674/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.16р. Справа № 904/4674/16

За позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Приватного підприємства "ЕМБЕР", м. Харцизьк, Донецька область

про стягнення заборгованості

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 3438-К-О від 14.08.2015)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та відповідача-2: Приватного підприємства "ЕМБЕР" про стягнення заборгованості у розмірі 53 003,77 грн. за договором банківського обслуговування № б/н від 21.04.2011, з яких 19 904,49 грн. заборгованість за кредитом, 22043,90 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 6894,19 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором,4161,19 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 порушені зобов'язання за договором банківського обслуговування від 21.04.2011 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 10221DOXCS085 від 11.08.2015, відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов'язань відповідачем-2 за договором банківського обслуговування від 21.04.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2016.

Ухвалою суду від 22.06.2016 розгляд справи відкладено на 21.07.2016.

21.07.2016 позивач подав заяву, якою просив суд припинити провадження у справі, в зв'язку з погашенням відповідачем -2 заборгованості по кредиту.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Оскільки відповідач-2, відповідно до інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) станом на 06.06.2016 (а.с. 50), зареєстрований на території проведення антитерористичної операції, а саме за адресою: 86700, АДРЕСА_1, останнього було повідомлено шляхом розміщення 13.06.2016, 01.07.2016 на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) інформації про дату, місце та час проведення судового засідання по розгляду справи № 904/4674/16 (а.с. 54, 57). Про причини неявки суду не повідомив.

Підпунктами 3, 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2011 між Приватним підприємством "ЕМБЕР" (клієнт) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" (банк) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитку печатки (а.с.14).

Вказана заява є двохстороннім правочином, оскільки містить підписи обох сторін, а також взаємні права та обов'язки.

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 21.04.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26004395732001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Доказів виконання за договором банківського обслуговування від 21.04.2011, в частині повного та своєчасного погашення заборгованості на момент розгляду спору відповідач-2 до суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

11.08.2015 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" (кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (поручитель), було укладено договір поруки № 10221DOXCS085 (а.с.36).

Відповідно до пункту 1 договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "ЕМБЕР" (боржник) всіх своїх обов'язків за договором б/н від 21.04.2011, р/р 26004395732001 (кредитний договір).

Згідно пунктом 2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

За кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 4 договору поруки).

Пунктом 5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Позивачем на адресу відповідача-1 21.04.2016 була направлена претензія № 20928DOOVS00R від 13.04.2016 про погашення заборгованості боржника за договором банківського обслуговування від 21.04.2011 (а.с.37).

Відповідь на вимогу відповідач-1 не надав.

Оскільки укладено договір поруки № 10221DOXCS085 від 11.08.2015, тому відповідальність за невиконання кредитного договору від 21.04.2011 відповідачем-1 несе і відповідач-2. Таким чином, відповідач-1 та відповідач-2 є солідарними боржниками.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Банк виконав належним чином зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт.

Частинами 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов і правил надання банківських послуг ).

Пункт 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Договір обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набув чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.2.1.6.1 Умов).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач-2, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вищезазначеній заяві.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 до 20 (включно) числа поточного місяця або до 25 числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21 числа до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводитьсяя за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.2.1.4.1.1 Умов).

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2.1.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, ОСОБА_1 розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта -системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, В«Приват 24В» , sms-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (пункт 3.2.1.4.1.3 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.4 Умов встановлено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку, або на будь-які пластикові картки (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки банку), а також на погашення будь-яких кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Так, статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Харцизьк Донецької області, де проводить свою господарську діяльність відповідач-2, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" зупинено.

В подальшому, 02.12.2015 Кабінетом Міністрів України також прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", згідно з яким вказані вище розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р та № 1079-р втратили чинність.

До затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, увійшло місто Харцизьк Донецької області (пункт 26 частини 1 розділу "Донецька область).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача-2 є: 86700, АДРЕСА_1.

В той же час, позивачем заявлена до стягнення пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в період з 14.04.2014 по 17.03.2016 в сумі 6 894,19 грн.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (погашення кредиту, сплати відсотків та винагороди), нарахована позивачем в період з 14.04.2014 по 17.03.2016 підпадає під дію мораторію, встановленого зазначеним вище Законом, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Так, невиконання відповідачем-2 зобов'язань, щодо своєчасного та повного повернення кредиту за договором банківського обслуговування від 21.04.2011 призвело до виникнення заборгованості у сумі:

- 19 904,49 грн. - заборгованість за кредитом;

- 22 043,90 грн. - проценти за користування кредитом;

- 4 161,19 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

В ході судового розгляду позивач подав заяву про припинення провадження у справі, в зв'язку з погашенням заборгованості відповідачем-2 за кредитним договором, в підтвердження чого позивачем було надано банківську виписку по рахунку відповідача-2.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі було порушено 03.06.2016. В період з 12.05.2016 по 10.06.2016 відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 59210,01 грн., тому на підставі вищевикладеного, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення 16929,65 грн., які були сплачені відповідачем після порушення провадження у справі, відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що заборгованість у розмірі 29 179,93 грн. була сплачена відповідачем - 2 в період з 09.06.2016 - 10.06.2016, тобто до порушення провадження у справі, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 29179,93 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи, що судом було відмовлено у стягненні з відповідача пені у розмірі 6894,19 грн. та одночасно відмовлено у стягненні заборгованості у розмірі 29 179,93 грн. в зв'язку з її оплатою, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення 36074,12 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідачів-1,2, частину заборгованості у розмірі 16929,65 грн. відповідач-2 оплатив після порушення провадження у справі, в зв'язку із чим витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 по 50%, від належної до стягнення (440,14 грн.), а саме по 220,07 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову в частині стягнення 36 074,12 грн. - відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 16 929,65 грн. - припинити.

Стягнути з Приватного підприємства "ЕМБЕР" (86700, АДРЕСА_1, код 30399718) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 220,07 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 35201640) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 220,07 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2016

Суддя ОСОБА_3